Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №140/2773/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2773/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, за період з 29.08.2024 по 02.09.2024, з 07.10.2024 по 11.10.2024, з 12.03.2025 по 21.03.2025 та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, за період з 29.08.2024 по 02.09.2024, з 07.10.2024 по 11.10.2024, з 12.03.2025 по 21.03.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 28.08.2024 під час виконання бойового завдання отримав поранення: вогнепальне осколкове поранення дотичне ІІІ пальця правої руки, а 05.10.2024 вогнепальне осколкове поранення правої гомілки в/3.

В періоди з 29.08.2024 по 02.09.2024, з 07.10.2024 по 11.10.2024, з 12.03.2025 по 21.03.2025 він проходив стаціонарне лікування у різних медичних закладах.

Всі виписки та довідки надавав відповідачу, однак виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, за вказані періоди відповідач не провів.

Позивач, таку бездіяльність відповідача вважає протиправною та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.03.2026 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 КАС України ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн, передбачену Постановою №168, включаються військовослужбовці, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого) у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, а підставою для видання наказу є довідка командира військової частини про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за встановленою формою, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Вказана винагорода виплачується у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні у медичних закладах охорони здоров`я. Медична рота при військові частині не є закладом охорони здоров`я, тому підстави для виплати позивачу винагороди за період лікування 29.08.2024 по 02.09.2024, з 07.10.2024 по 11.10.2024 відсутні.

З приводу лікування позивача з 12.03.2025 по 21.03.2025 зазначає, що у виписці із медичної карти стаціонарного хворого за вказаний період повний діагноз не відповідає отриманому ним пораненням, а отже немає підстав здійснювати нарахування та збільшеної додаткової винагороди відповідно до наданих виписок пропорційно дням стаціонарного лікування у даний період.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 проходив військову службу за призовом у воєнний час у військовій частині НОМЕР_1 у спірний період, та на даний час рахується за військовою частиною НОМЕР_2 ( а.с.24-25).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 23.11.2024 № 548/ВЛК (а.с.29)

ОСОБА_1 28.08.2024 під час виконання бойового завдання отримав поранення: вогнепальне осколкове поранення дотичне ІІІ пальця правої руки;

Підставою видачі довідки є наказ командира Військової частини від 02.09.2024 №141.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 29.12.2024 № 1429/ВЛК (а.с.30)

ОСОБА_1 05.10.2024 отримав вогнепальне осколкове поранення правої гомілки в/3.

Підставою видачі довідки є наказ командира Військової частини від 17.11.2024 №4549.

Із матеріалів справи вбачається, що після поранень ОСОБА_1 проходив лікування з 29.08.2024 по 02.09.2024, з 07.10.2024 по 11.10.2024, з 12.03.2025 по 21.03.2025 року у різних медичних закладах, що підтверджується відповідними медичними документами (а.с.10-13).

Із виписного епікризу №466 з журналу стаціонарних хворих медичної роти військової частини НОМЕР_1 від 02.09.2024 (а.с.12) вбачається, що позивач проходив стаціонарне лікування з 29.08.2024 по 02.09.2024 з діагнозом: вогнепальне осколкове поранення дотичне ІІІ пальця правої руки.

Згідно з виписним епікризом №702 з журналу стаціонарних хворих медичної роти військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2024 а.с.13) позивач проходив стаціонарне лікування з 07.10.2024 по 11.10.2024 з діагнозом: вогнепальне осколкове поранення правої гомілки в/3.

З виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 21.03.2025 №4251443 (а.с.10-11) встановлено, що позивач проходив стаціонарне лікування у Комунальному некомерційному підприємстві “Нововолинська ЦЛМ”, з 12.03.2025 по 21.03.2025 з основним діагнозом: розрив медіального меніска лівого колінного суглоба (М 23.2), деформуючий артроз лівого колінного суглобу ІІ ст. (М17.1) у вигляді комбінованої контрактури (М 24.56) та синовіїту лівого колінного суглобу з тимчасовим порушенням функцій лівої нижньої кінцівки ( а.с.10-11).

Цей спір стосується наявності у відповідача правових та фактичних підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 29.08.2024 по 02.09.2024, з 07.10.2024 по 11.10.2024, з 12.03.2025 по 21.03.2025.

Відповідач заперечує право позивача на виплату даної допомоги з двох причин, а саме, що медична рота в якій проходив лікування позивач після поранень не є медичним закладом та те, що лікування в медичному закладі з 12.03.2025 по 21.03.2025, позивач проходив з діагнозами не пов`язаними з отриманою ним травмою під час захисту Батьківщини

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-ХІІ).

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із пункту 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (пункт 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Відповідно до статті 9-2 Закону №2011-ХІІ (доповнено Законом України від 28 червня 2023 року №3161-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану”) під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указу Президента України від 24 лютого 2024 року №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та Указу Президента України від 24 лютого 2024 року №69 “Про загальну мобілізацію” Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв Постанову №168.

Пунктом 1-1 Постанови №168 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2023 року №836, зі змінами на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац перший пункту 1-2 Постанови №168).

Абзацами третім, четвертим пункту 1-2 Постанови №168 також установлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року №745/32197; далі - Порядок №260, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Розділом XXXIV Порядку №260 (доповнено наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44) унормовано порядок виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою №168.

Згідно з пунктом 12 розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі – Положення №402), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Відповідно до пункту 13 розділу XXXIV Порядку № 260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Отже, встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану. Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України. До наказу про виплату збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди включаються військовослужбовці: 1) які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, 2) які перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Норми Постанови №168, Порядку №260 визначають підставою для виплати додаткової винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я отримання одних із таких чотирьох проявів негативного впливу на організм військовослужбовця: поранення; контузія; травма; каліцтво. Умовами, необхідними для виплати збільшеної до 100000,00 грн винагороди є: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, внаслідок такого поранення (контузії, травми, каліцтва). Для виплати додаткової винагороди у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні або отримання поранення лише тяжкого ступеню. При цьому підставою для включення військовослужбовця до наказу командира про виплату додаткової винагороди є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини.

Щодо періоду лікування позивача з 29.08.2024 по 02.09.2024, з 07.10.2024 по 11.10.2024 у медичні роті Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до довідок Військової частини НОМЕР_1 від 23.11.2024 № 548/ВЛК та від 29.12.2024 № 1429/ВЛК, ОСОБА_1 28.08.2024 під час виконання бойового завдання отримав поранення: вогнепальне осколкове поранення дотичне ІІІ пальця правої руки та 05.10.2024 вогнепальне осколкове поранення правої гомілки в/3.

У зв`язку з отриманими пораненнями у вказаний період позивач проходив лікування, що підтверджується виписними епікризами №466 від 02.09.24 та №702 з журналу стаціонарних хворих медичної роти військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2024.

При цьому діагноз зазначений у виписних епікризах пов`язаний з отриманням ним пораненнями вказаними у довідках.

Суд зазначає, що визначальним для отримання додаткової винагороди є лікування, в тому числі травми пов`язаної із захистом Батьківщини

Відтак у відповідності до Постанови №168 позивач має право на отримання додаткової винагороди .

З приводу тверджень відповідача про те, що медична рота військової частини не є закладом охорони здоров`я то суд їх до уваги не приймає виходячи з наступного.

Наказом Міністерства оборони України №168 від 23.07.2017 року затверджено «Перелік закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України».

Вказаним Переліком визначено, які саме заклади охорони здоров`я в системі МОУ.

Пунктом 1 даного Переліку вказано, що лікарняними закладами є: військово-медичний центр (усіх найменувань, у тому числі клінічний); медичний (лікувально-діагностичний) центр, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України; військовий госпіталь, філія госпіталю (усіх найменувань); окремий медичний батальйон, медико-санітарний батальйон; військовий лазарет (усіх найменувань); окрема медична рота (медична рота); медичний взвод; медичний пункт (з ліжковим фондом).

Отже , медична рота при військовій частині є закладом охорони здоров`я, а тому лікування у ній після поранення повинно бути оплачено у відповідності до вимог Постанови №168.

Враховуючи вищевказане позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Не підлягають до задоволення позовні вимоги позивача про виплату йому додаткової винагороди за період з 12.03.2025 по 21.03.2025 враховуючи наступне.

З виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 21.03.2025 №4251443 встановлено, що ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у КНП “Нововолинська ЦЛМ”, з 12.03.2025 по 21.03.2025 з основним діагнозом: розрив медіального меніска лівого колінного суглоба (М 23.2), деформуючий артроз лівого колінного суглобу ІІ ст. (М17.1) у вигляді комбінованої контрактури (М 24.56) та синовіїту лівого колінного суглобу з тимчасовим порушенням функцій лівої нижньої кінцівки.

Однак, у цій виписці не вказано, що лікування позивача проводилось з приводу діагнозу пов`язаного з отриманням ним поранень .

Відтак, вказані у цій виписці від 21.03.2025 №4251443 дані не відповідають довідкам про обставини отримання поранень від 23.11.2024 № 548/ВЛК та від 29.12.2024 № 1429/ВЛК про обставини травми.

Постановою №168 чітко визначено за яких обставин військовозобов`язаний набуває права на виплату додаткової грошової винагороди, а саме які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

У даному випадку надані позивачем документи за цей період не відповідає даній умові.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не спростував доводи позивача про порушення його права на отримання додаткової винагороди згідно з Постановою №168 за період з 29.08.2024 по 02.09.2024, з 07.10.2024 по 11.10.2024.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 29.08.2024 по 02.09.2024, з 07.10.2024 по 11.10.2024 у зв`язку з отриманими 28.08.2024 та 05.10.2024 пораненнями (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо непроведення нарахування та виплати вказаної додаткової винагороди.

Отже, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, за період з 29.08.2024 по 02.09.2024, з 07.10.2024 по 11.10.2024 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідно до Постанови №168 додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, за період з 29.08.2024 по 02.09.2024, з 07.10.2024 по 11.10.2024.

В задоволені решти позовних вимог слід відмовити.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 29.08.2024 по 02.09.2024, з 07.10.2024 по 11.10.2024 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, за період з 29.08.2024 по 02.09.2024, з 07.10.2024 по 11.10.2024.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя Р.С. Денисюк