Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №140/5580/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5580/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач, НОМЕР_1 ), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність щодо відмови в розгляді рапорту у проведенні службового розслідування отриманням захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та ненадання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої Додатком №5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402;

зобов`язати розглянути рапорт від 12.02.2026, провести службове розслідування поранення та надати про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачену Додатком №5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі – Положення №402), зазначивши в ній щодо діагнозу, які мали місце: «Ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія навантаження ФК III, атеросклеротичний та постінфарктний (ретроспективно) кардіосклероз, коронарографія (31.01.2024, 17.05.2024), балонна ангіопластика і біфуракційне коронарне стенування LAD і D2 (12.02.2024), транзиторна синоатріальна блокада другого ступеня, І типу з паузами до 1, 2 секунд, недостатність мітрального клапана першого ступеня, СН-І із збереженою фракцією лівого шлуночка (ФВ 54%) (120,125,144,134), гіпертонічна хвороба третьої стадії, першого ступеня, ризик дуже високий, нестенозуючий атеросклероз внутрішньої сонної артерії справа (III).» з врахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 27.02.2022 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 та безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у періоди з 08.04.2022 по 13.05.2022, з 24.05.2022 по 30.11.2022 та з 26.06.2023 по 30.06.2023.

Під час проходження військової служби та перебування в зоні бойових дій ОСОБА_1 був евакуйований 27.05.2023 з діагнозом «Ревматоїдна хвороба. Аритмія. Гіпертонічна хвороба», а 16.05.2024 року — з діагнозом «ІХС. Стенокардія». У подальшому позивач проходив тривале стаціонарне лікування.

Згідно зі свідоцтвом про хворобу №1113 від 01.10.2024, виданим госпітальною ВЛК при військовій частині НОМЕР_2 , позивача визнано непридатним до військової служби та встановлено численні захворювання, зокрема ішемічну хворобу серця, стабільну стенокардію навантаження ФК III, атеросклеротичний та постінфарктний кардіосклероз, транзиторну синоатріальну блокаду, недостатність мітрального клапана, серцеву недостатність, гіпертонічну хворобу та інші захворювання. При цьому ВЛК визначила причинний зв`язок: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».

Також позивач зазначає, що відповідно до виписки №428 амбулаторії №2 Центральної ПМСД м.Нововолинськ, в електронній системі охорони здоров`я відсутні відомості щодо звернень чи лікування позивача до 2022 року з приводу захворювань серцево-судинної системи, тобто до призову на військову службу. Згідно з випискою №548 з медичної карти амбулаторного хворого, перше його звернення з приводу захворювання судинної системи зафіксовано лише 10.04.2023, тобто вже під час проходження військової служби.

Позивач вважає, що тяжкі захворювання серцево-судинної системи були набуті ним під час проходження військової служби та участі у бойових діях, які в подальшому призвели до встановлення непридатності до військової служби та ІІІ групи інвалідності.

Позивач пояснює, що направив відповідачу рапорт щодо проведення службового розслідування за фактом отримання захворювання у зв`язку із евакуацією із зони виконання бойового завдання із вказаними захворюваннями: форма 100 ПМК від 27.05.2023 (Ревматоїдна хвороба. Аритмія. Гіпертонічна хвороба), форма 100 ПМК №25351 від 16.05.2024 ( ІХС. Стенокардія), форма 100 ПМК від 16.05.2024 (ІХС. Гіпертонічна хвороба. Стентування).

На адвокатський запит до в/ч НОМЕР_1 щодо результату розгляду рапорту від 12.03.2026 з проханням провести службове розслідування, відповідачем надано відповідь від 07.04.2026 про те, що службове розслідування не проводилось із-за відсутності підстав.

Позивач зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства, в/ч НОМЕР_1 не ініціювала службове розслідування щодо вивчення всіх обставин отримання захворювання позивачем та не надала довідку про обставини травми, вважаючи, що захворювання не можуть бути спричинені участю у бойових діях.

Неподання безпосереднім командиром позивача або іншими службовими особами військової частини рапортів за фактом отримання ОСОБА_1 тяжкого захворювання не може бути підставою позбавлення позивача відповідного соціального захисту за наслідками спричинення йому 16.05.2024 захворювання, отриманого в зоні бойових дій та доставленого ургентно до приймального відділення бригадою ЕМД Павловоград.

Отримання військовослужбовцем захворювання під час захисту Батьківщини є підставою для складання та видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка надалі враховується ВЛК під час прийняття постанови про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв із проходженням військової служби. При цьому, у разі відсутності документів про обставини одержання захворювання, поранень (травм, контузій, каліцтв) на момент медичного огляду, приймається постанова із формулюванням: «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби», тоді як наявність довідки про обставини травми із зазначенням факту отримання травми під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, дає підстави для прийняття постанови ВЛК із формулюванням «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини». Вказаний причинний зв`язок впливає на всі подальші виплати позивачу, пов`язані з військовою службою, та пенсійне забезпечення у зв`язку із встановленням групи інвалідності.

З наведених підстав позивач просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.45).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.48-54) представник відповідача позов не визнав та зазначив, що жодною нормою чинного законодавства не передбачено можливості звернення з рапортом представника особи, яка проходить військову службу. Сутність та зміст таких правовідносин передбачає особистого написання військовослужбовцем та подання/направлення відповідного рапорту. Всупереч статті 14 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представником позивача подано рапорт ОСОБА_1 на ім`я командира, якому останній з 30.07.2024 не підпорядковується.

Представник відповідача вважає, що жодних підстав для розгляду командиром військової частини НОМЕР_1 рапорту не підпорядкованого йому військовослужбовця немає. Водночас, відповідь на звернення Алешкевича О.Ю. по суті було надано позивачеві, а тому у спірних правовідносинах відсутня протиправна бездіяльність в/ч НОМЕР_1 .

З наведених підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Інші заяви по суті справи не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 з 27.02.2022 по 30.07.2024, що підтверджується тимчасовим посвідченням (замість військового квитка) № НОМЕР_4 та витягом з наказу в/ч НОМЕР_1 від 30.07.2024 №219 (а.с.14, 57).

Згідно з первинною медичною карткою (довідкою форми №100) позивач захворів – ревматоїдна хвороба. Аритмія. Гіпертонічна хвороба, про що медичною ротою складено запис о 08:40 27.05.2023 (а.с.17).

Відповідно до первинної медичної картки (довідки форми №100) позивач захворів 08:00 16.05.2024 – ІХС. Стенокардія спокою нестаб., про що медичною ротою складено запис о 10:00 16.05.2024 (а.с.19).

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого №022265, виданої КП «Дніпропетровський обласний клінічний центр діагностики та лікування» ДОР», ОСОБА_1 перебував в стаціонарі з 16.05.2024 по 24.05.2024. Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): ІХС. Стабільна стиенокардія напруження ІІ ф.кл (нестабільна стенокардія від 16.05.2024). Постінфактний кардіосклероз (ретросективно). Стенозуючий коронаросклероз (коронарографія 31.01.2024). Балонна ангіопластика та біфуркаційне стентування коронарних судин LAD:Д2 (12.02.2024). Коронаграфія 17.05.2024. СПО стентована ПМШГ та ДГ. Реканалізованийтромб ДГ. Порушення провідності по типу перехідної СА блокади 2 ст. 1 типу з паузами до 1,2 сек (за даними ДМ СН Іст.Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. 1ступінь ХПМК 2 ст.з цефалгічним синдромом:астено-вегетативним, вевтибуло-атактичним синдромами. Ризик IV (а.с.24-26).

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №11917/492, ОСОБА_1 продовжував лікування в стаціонарі з 24.05.2024 по 07.06.2024 (а.с.27).

Відповідно до свідоцтва про хворобу №1113 від 01.10.2024 ВЛК госпітальна при в/ч НОМЕР_5 за розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.08.2024 №1529/7841 провела огляд ОСОБА_1 проведено медичний огляд та встановлено діагноз (включаюча код НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузіх, каліцтва. Ішемічна хвороба серця. Стабільна стенокардія навантаження ФК ІІІ. Атеросклеротичний та постінфарктний (ретроспективно) кардіосклероз. Коронарографія (31.01.2024, 17.05.2024).

Балонна агіопластика і біфуркаційне коронарне стентування LAD і D2 (12.02.2024). Транзиторна синоатріальна блокада другого ступеню, І типу з паузами до 1,2 секунд. Недостатність мітрального клапана першого ступеня. СН-І із збереженою фракцією лівого шлуночка (ФВ 54%) (120, 125, 144, 134). Гіпертонічна хвороба третьої стадії, першого ступеня, ризик дуже високий. Нестенозуючий атеросклероз внутрішньої сонної артерії справа (111). Анпопатія судин сітківки обох очей. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість зі сприйняттям ШМ до 4,0 метрів на праве вухо та 5,0 метрів на ліве вухо (1190). Вертеброгенна торакалгія, правобічна люмбалгія в стадії нестійкої демісії (М54). Виразкова хвороба цибулини дванадцятипалої кишки. Рубцево-виразкова деформація цибулини дванадцятипалої кишки без порушення функції евакуацій (К26). Гастро-езофагеальна рефлюкена хвороба. Рефлюкс-езофагіт першого ступеня (К21). Хронічний гастродуоденіт, нестійка ремісія без порушення функції травлення. Синдром дуодено-гастралыюго рефлюкса (К.29). Розповсюджений остеохондроз, деформуючий спондилоартроз шийного, грудного, поперекового відділів хребта. Множинні протрузії шийно-грудного відділів хребта, кила диску L4-L5 з больовим та міофасціальним синдромами та незначним порушенням статико-кінетичної функції хребта (М42).

Захворювання, ТАК, пов`язано з проходженням військової служби.

Поширений псоріаз, монетовидно-бляшкова форма, стаціонарна стадія (L40). Носій гена тромбофілії (гомозиготне 1 ТУА2, гетерозиготне Ф ХІІІ): гіпергомоциетеїнемія. Вторинний тромбоцитоз (D75). Множинним ускладнений карієс зубів верхньої та нижньої щелеп (К02). Короткозорість ступеня 0,25Д при гостроті зору з корекцією до 1,0 на кожне око (Н52).

Захворювання, НІ, не пов`язано з проходженням військової служби

Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо. На підставі статей 40а, 39а, графи ІІ Розладу хвороб. НЕПРИДАТНИЙ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ З ВИКЛЮЧЕННЯМ З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ (а.с.28-29).

12.03.2026 представник позивача - адвокат Жегестовська К.Г. звернулася до в/ч НОМЕР_1 з адвокатським запитом щодо службового розслідування у зв`язку з отриманим захворюванням, яке пов`язано із захистом Батьківщини (а.с.35).

До даного адвокатського запиту був долучений рапорт ОСОБА_1 від 12.03.2026, в якому просив провести службове розслідування за фактом отримання захворювання у зв`язку із евакуацією із зони виконання бойового завдання із вказаними захворюваннями: форма 100 ПМК від 27.05.2023 (Ревматоїдна хвороба. Аритмія. Гіпертонічна хвороба), форма 100 ПМК №25351 від 16.05.2024 (ІХС. Стенокардія), форма 100 ПМК від 16.05.2024р. (ІХС. Гіпертонічна хвороба. Стентування) (а.с.34).

В/ч НОМЕР_1 відповіддю на адвокатський запит від 07.04.2026 №2088/6923 повідомила адвокатку ОСОБА_2 про те, що щодо надання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військовою частиною НОМЕР_1 вже надавалась відповідь на адреса ОСОБА_1 листом №4398 від 01.09.2024. Відповідно і службове розслідування за фактом захворювання ОСОБА_1 не проводилось із-за відсутності підстав (а.с.36).

Вважаючи, що відповідач протиправно не проводить службове розслідування та не видає довідку про обставини травми (травми, поранення, контузії, каліцтва), позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України №548-XIV від 24.03.1999 (далі Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).

Статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Так, за нормами статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

Відповідно до статей 18-19 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.

Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Статтею 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, зокрема, що до обов`язків командира входить обов`язок знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями; організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту; під час вирішення питань, пов`язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю.

Відповідно до статті 260 Статуту на стаціонарне лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров`я поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються в порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров`я за висновком лікаря військової частини, а для надання допомоги у разі виникнення невідкладного стану за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. За необхідності, з огляду на стан здоров`я військовослужбовця, хворі доставляються до лікувальних закладів у супроводі медичного працівника (фельдшера, санітарного інструктора тощо).

У разі направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров`я поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі номер електронного направлення (а в разі відсутності технічної можливості виписування направлень в електронній формі - направлення в паперовій формі), медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров`я за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, факт отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) є підставою для складання відповідної довідки про обставини їх отримання.

При цьому норми Статуту передбачають два алгоритми видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва):

після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва);

без проведення розслідування, якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника.

Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України №332 від 27.10.2021 (далі Інструкція №332).

За приписами пункту 1 розділу І Інструкції №332 ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п`яти робочих днів з дня її утворення.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана:

обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;

з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;

скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.

До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).

Пунктом 18 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:

дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;

військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;

вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я;

коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні);

перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;

порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;

заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).

Згідно з пунктом 25 розділу ІІ Інструкції №332 контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків, виконанням заходів щодо усунення їх причин та вирішення спірних питань з цього приводу здійснюється старшими командирами та відповідними військовими органами нагляду чи контролю залежно від їх функцій, компетенції та повноважень.

Отже, виданню військовослужбовцю довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передує певна процедура, визначена вказаною Інструкцією №332, та її оформлення належить до виключної компетенції спеціально уповноваженого на те органу, відповідно до висновків, зазначених в акті комісією з розслідування нещасного випадку.

При цьому, отримання травми військовослужбовцем під час проходження військової служби є підставою для проведення у встановленому порядку розслідування, за наслідками якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка надалі враховується ВЛК під час прийняття постанови про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.

Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 21.11.2017 №608 (далі – Порядок №608), визначені підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

Пунктом 5 розділу «І. Загальні положення» Порядку №608 встановлено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360, на заміну якої прийнято Інструкцію №332.

Відповідно до пункту 15 розділу «ІІІ. Порядок проведення службового розслідування» Порядку №608 одночасне проведення декількох службових розслідувань за одним випадком вчинення правопорушення не допускається.

Згідно з пунктом 1 розділу «V. Оформлення результатів службового розслідування» Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

У пункті 6 розділу «V. Оформлення результатів службового розслідування» Порядку №608 вказано, що після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Згідно з п.1.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 21.7 Положення №402 встановлено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінали або копії довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.

На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов`язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.

Тобто, даним положенням передбачено видання довідок про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Додаток 5.

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) - це документ, в якому міститься інформація про обставини, при яких військовослужбовець отримав травму, поранення чи каліцтво. Видається за підписом командира в/ч на підставі наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

З аналізу вказаних норм, суд дійшов до послідовного висновку про те, що отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовцем під час проходження військової служби є підставою для проведення у встановленому порядку розслідування, за наслідками якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка надалі враховується ВЛК під час прийняття постанови про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.

Суд також враховує, що порядок здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров`я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2023 №901.

Відповідно до пункту 9 цього Порядку військова частина протягом одного календарного дня розглядає отримані від закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи і за результатами їх розгляду надсилає через систему електронного документообігу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який зазначено в рапорті військовослужбовця, або закладу охорони здоров`я, де він перебуває на лікуванні, документи, зазначені в абзацах другому та третьому пункту 5 цього Порядку (зокрема, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінал довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) надсилається військовою частиною військовослужбовцю за його зверненням на зазначену ним адресу та у разі потреби до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеного в його рапорті, або закладу охорони здоров`я, де він проходить лікування.

З аналізу процитованих правових норм можливо зробити висновок, що процес оформлення довідки про обставини травми може ініціювати як командування військової частини на підставі рапорту командирів або медичних документів, так і сам військовослужбовець шляхом подання відповідного рапорту, якщо раніше таке питання не було порушене командуванням. Подання рапорту є необхідною умовою для початку оформлення документа, якщо ініціатива не виходила від командування військової частини. Саме цей механізм забезпечує можливість належного службового реагування на випадки отримання військовослужбовцями поранень та каліцтв, а також дозволяє командуванню здійснити всі необхідні заходи для документування цих подій.

Водночас правовою підставою для проведення відповідного розслідування та подальшого оформлення довідки про обставини травми є встановлений факт отримання військовослужбовцем поранення, контузії, травми чи каліцтва. При цьому сама по собі наявність захворювання або іншого стану здоров`я військовослужбовця, без встановлення факту отримання поранення, контузії, травми чи каліцтва, не є підставою для оформлення такої довідки.

Судом встановлено, що позивач звернувся до командира в/ч НОМЕР_1 із рапортом від 12.03.2026, в якому просив про проведення службове розслідування за фактом отримання захворювання у зв`язку із евакуацією із зони виконання бойового завдання із вказаними захворюваннями: форма 100 ПМК від 27.05.2023 (Ревматоїдна хвороба. Аритмія. Гіпертонічна хвороба), форма 100 ПМК №25351 від 16.05.2024 ( ІХС. Стенокардія), форма 100 ПМК від 16.05.2024р. (ІХС. Гіпертонічна хвороба. Стентування) (а.с.34), який був надісланий одночасно із адвокатським запитом про надання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) в/ч НОМЕР_1 та щодо службового розслідування у зв`язку з отриманим захворюванням, яке пов`язано із захистом Батьківщини (а.с.34,35).

У відповідь на адвокатський запит в/ч НОМЕР_1 (від 07.04.2026 №2088/6923) повідомила адвокатку Жегестовську К.Г. про те, що в/ч НОМЕР_1 вже надавалась відповідь щодо надання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивачу, яка була надіслана на адресу ОСОБА_1 листом №4398 від 01.09.2024, а також, що службове розслідування за фактом захворювання ОСОБА_1 не проводилось із-за відсутності підстав (а.с.36). З відповіді на звернення в/ч НОМЕР_1 від 01.09.2024 №7398 вбачається, що захворювання позивача, які мали місце 27.05.2023 та 16.05.2024 є соматичними хворобами, розвиток яких є тривалими в часі, та які не відносяться до ушкоджень травматичного характеру, спричинених безпосередньою участю у бойових діях (а.с.37).

Зі змісту відповіді військової частини НОМЕР_1 від 07.04.2026 №2088/6923 вбачається, що відповідач фактично не вбачав правових підстав для проведення службового розслідування за зверненням позивача, оскільки останній у своєму рапорті від 12.03.2026 зазначав про отримання ним захворювань, а не поранення, контузії, травми чи каліцтва.

При цьому відповідач зазначив, що службове розслідування за фактом захворювання позивача не проводилося саме у зв`язку з відсутністю підстав, а щодо довідки про обставини травми послався на те, що відповідь з цього питання вже надавалася позивачу листом від 01.09.2024 №4398.

Таким чином, хоча відповідач безпосередньо не надав окремої відповіді на рапорт позивача від 12.03.2026, зі змісту наданої відповіді на адвокатський запит однозначно вбачається позиція військової частини щодо порушених у рапорті питань, а саме — відсутність підстав для проведення службового розслідування та, відповідно, для оформлення довідки про обставини травми, оскільки позивач посилався на отримання захворювань, а не поранення, контузії, травми чи каліцтва.

За таких обставин сама лише відсутність окремої письмової відповіді безпосередньо на рапорт від 12.03.2026 не свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, оскільки по суті порушене позивачем питання було розглянуто та йому повідомлено про відсутність передбачених законом підстав для проведення відповідного службового розслідування.

Отже, у діях відповідача відсутня протиправна бездіяльність, оскільки ненадання окремої відповіді на рапорт не змінює того, що відповідач фактично розглянув порушене позивачем питання та повідомив про відсутність підстав для проведення службового розслідування і видачі довідки про обставини травми.

Крім того, суд зауважує, що отримання позивачем захворювання під час проходження військової служби не є правовою підставою для проведення службового розслідування в силу вимог Інструкції №332 та Порядку №608, оскільки доказів виникнення нещасного випадку чи невиконання службових обов`язків або правопорушень, наслідком чого стало захворювання позивача, матеріали справи не містять.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично не погоджується з висновком ВЛК, зазначеним у свідоцтві про хворобу від 01.10.2024 №1113 щодо кваліфікації його захворювання, як такого, що ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

При цьому, неправильну кваліфікацію ВЛК травми позивач пов`язує з бездіяльністю в/ч НОМЕР_1 щодо нескладення довідки про обставини травми відповідно до Положення №402 та вважає, що за наявності такої ОСОБА_1 зможе отримати довідку про обставини захворювання.

Так, відповідно до пунктів 21.1, 21.2, 21.5 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби».

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 №63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.

ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

е) «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.

є) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.

ж) «Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.

Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.

з) «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

и) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.

к) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.

Постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва направляється в органи соціального захисту і до військового комісаріату за місцем проживання колишнього військовослужбовця. Якщо питання про причинний зв`язок захворювання (поранення) розглядається за скаргою, заявою колишнього військовослужбовця, ВЛК повідомляє його про своє рішення, а якщо прийнято постанову, направляє її заявникові або видає на руки /пункт 21.14 Положення №402/.

Згідно з пунктом 21.24 Положення №402 довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що видається військовослужбовцю або призваному на збори військовозобов`язаному, резервісту (Акт про нещасний випадок, зберігається в історії хвороби або у справах ВЛК, яка прийняла постанову про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва).

Водночас пунктом 21.25 Положення №402 встановлено, що при вирішенні питання про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідку архівної установи. У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.

Відповідно до пункту 21.29 Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (поранення) поряд з іншими постановами записується в історію хвороби, Книгу протоколів засідань військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або довідку, медичну книжку військовослужбовця з обов`язковим посиланням на документ, який підтверджує обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Згідно з пунктом 22.3 Положення №402 постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.

Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється (пункт 22.5 Положення №402).

Системний аналіз положень вищенаведених пунктів Положення №402 дає підстави для висновку про чітке розмежування порядку встановлення причинного зв`язку захворювань та поранень (контузій, травм, каліцтв).

Зокрема, пункт 21.7 Положення №402 прямо передбачає, що постанова ВЛК про причинний зв`язок саме поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або в акті про нещасний випадок. При цьому пунктом 21.8 Положення №402 прямо заборонено прийняття постанови ВЛК про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми, каліцтва) без наявності відповідних документів.

Отже, із наведених норм убачається, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) має спеціальне правове призначення — підтвердження обставин отримання військовослужбовцем саме поранення, контузії, травми або каліцтва для подальшого встановлення ВЛК їх причинного зв`язку з проходженням військової служби, виконанням обов`язків військової служби чи захистом Батьківщини.

Водночас Положення №402 окремо регламентує порядок встановлення причинного зв`язку захворювань. Так, підпунктами «г», «ґ», «д», «е» пункту 21.5 передбачені самостійні формулювання постанов ВЛК щодо захворювань, зокрема: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», «Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби», «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» та «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби».

При цьому жодна з наведених норм не встановлює, що для підтвердження причинного зв`язку захворювання необхідним документом є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Навпаки, положення пунктів 21.7, 21.8, 21.24, 21.25 та 21.29 Положення №402 пов`язують таку довідку саме з документуванням обставин отримання поранення, травми, контузії або каліцтва.

Таким чином, сам факт виникнення у військовослужбовця захворювання, у тому числі під час виконання завдань із захисту Батьківщини, не є самостійною правовою підставою для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Для захворювання Положення №402 передбачає інший механізм — його медичне встановлення та подальше визначення ВЛК причинного зв`язку захворювання із проходженням військової служби, виконанням обов`язків військової служби або захистом Батьківщини.

З огляду на це, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за своїм правовим призначенням видається у випадках отримання військовослужбовцем поранення, контузії, травми або каліцтва та не є документом, призначеним для підтвердження факту виникнення захворювання чи встановлення його причинного зв`язку із проходженням військової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виникнення захворювань під час захисту Батьківщини позивач посилається на виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого 21490 №548, у якій відображено в хронологічному порядку епізоди звернення за медичною допомогою, медичні записи ЕСОЗ, проходження стаціонарного лікування та встановлені діагнози за період з 10.04.2023 по 24.04.2024, а також на виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №428, відповідно до якої до 2022 року позивач, згідно з наявною медичною документацією та відомостями електронної системи охорони здоров`я, із захворюваннями серцево-судинної системи не звертався та не лікувався.

Однак, суд зазначає, що зазначені медичні документи за своїм змістом підтверджують наявність у позивача відповідних захворювань, факт звернення за медичною допомогою та проходження лікування, а також можуть мати доказове значення при вирішенні питання про час виникнення захворювання та його причинний зв`язок із проходженням військової служби. Проте самі по собі вони не підтверджують факту отримання ОСОБА_1 поранення, контузії, травми або каліцтва та обставин їх отримання, а тому не є правовою підставою для оформлення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Таким чином, доводи позивача про те, що надані ним медичні виписки не були враховані військовою частиною, фактично стосуються не встановлення обставин отримання травми, а визначення причинного зв`язку наявних у нього захворювань із проходженням військової служби або захистом Батьківщини.

Вирішення такого питання не належить до компетенції військової частини шляхом оформлення довідки про обставини травми, а належить до повноважень військово-лікарської комісії. Саме ВЛК, оцінюючи медичні документи та інші належні докази, має визначити причинний зв`язок встановленого захворювання та прийняти відповідну постанову згідно з пунктом 21.5 Положення №402.

Крім того, сам по собі факт того, що захворювання вперше було діагностовано або виявлено у період проходження військової служби ще не означає, що таке захворювання є травмою чи наслідком травми, щодо якої має оформлюватися довідка про обставини травми.

Отже, потреба позивача у зміні причинного зв`язку захворювання сама по собі не створює правової підстави для видачі йому довідки про обставини травми.

Довідка про травму не є юридичним механізмом зміни причинного зв`язку захворювання, оскільки Положення №402 окремо передбачає постанову ВЛК саме щодо захворювання «пов`язане із захистом Батьківщини».

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відсутність протиправної бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо не видачі довідки про обставини травм (поранень, контузії, каліцтва) за формою, затвердженою Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Водночас суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач як військовослужбовець зобов`язаний дотримуватись вимог Статуту по формі звернення до свого керівництва безпосередньо шляхом подання відповідного рапорту. Подання адвокатського запиту, до якого долучено рапорт військовослужбовця, не може вважатись належним зверненням військовослужбовця.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій