Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №752/12837/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/12837/26

№ апеляційного провадження: 33/824/4135/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Болотов Є.В., розглянувши апеляційну скаргу законного представника неповнолітньої ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2026 року, винесену під головуванням судді Гаврищука А.В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2026 року провадження в справі відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження законний представник неповнолітньої ОСОБА_1 зазначив, що на момент винесення оскаржуваної постанови суду потерпіла перебувала за кордоном, про що заздалегідь повідомила суд першої інстанції шляхом направлення клопотання про відкладення судового засідання.

Копію постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2026 року отримано 20 липня 2026 року, що підтверджується долученою до матеріалів справи заявою про видачу копії рішення суду (а.с. 37).

Апеляційну скаргу подано 28 липня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що строк апеляційного оскарження підлягає поновленню.

В апеляційній скарзі законний представник неповнолітньої ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції статті.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, законний представник неповнолітньої ОСОБА_1 зазначив, що судом першої інстанції розглянуто справу за відсутності потерпілою та не взято до уваги подану заяву про відкладення судового засідання. Позбавлення потерпілої можливості скористатись своїми процесуальними правами є істотним порушенням вимог процесуального закону та принципу рівності сторін. Свідок ОСОБА_3 є зацікавленою особою, не була безпосереднім очевидцем подій, її свідчення спрямовані виключно на уникнення відповідальності ОСОБА_2 . За фактом протиправних дій ОСОБА_2 та її співучасників правоохоронними органами розпочато кримінальне провадження, проводиться досудове розслідування.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її законний представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилиась, про його час і місце повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.

За ч. 2 ст. 173-2 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

Відповідно до п. 14, п. 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

18 травня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 883189, відповідно до якого, 18 травня 2026 року близько 08 год 23 хв, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_1 , а саме: ображала нецензурною лексикою, принижувала, штовхала, спричинила фізичний біль без нанесення тілесних ушкоджень, чим завдала шкоду фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої, що виразилось в порушенні сну, підвищеному серцебитті та дратівливості, у зв`язку з чим її дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що 18 травня 2026 року приблизно о 08 год 23 хв ОСОБА_2 вчинила щодо неї домашнє насильство фізичного та психологічного характеру.

Разом з тим, будь-яких об`єктивних доказів, в тому числі пояснень свідків, аудіо чи відеозаписів тощо, які б давали можливість встановити вину ОСОБА_2 та довести об`єктивну сторону правопорушення, яке полягає у вчиненні домашнього насильства, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, лише протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 883189 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, не може бути беззаперечним доказом вини

ОСОБА_2 ри цьому докази висловлювань образ нецензурною лексикою, принижування, штовхання, спричинення фізичного болю без нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 18 травня 2026 року нічим, окрім особистих пояснень останньої, не підтверджуються.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції проведено розгляд матеріалів про адміністративні правопорушення без участі потерпілої ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає, що під час апеляційного перегляду постанови суду від 09 липня 2026 року потерпілій та її законному представнику батьку ОСОБА_4 надано можливість надати особисті пояснення.

Переглядаючи постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2026 року апеляційним судом досліджено матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані в судовому засіданні пояснення.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, апеляційний суд оцінює критично, оскільки на підтвердження вказаного матеріали справи належних доказів не містять.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2026 рокупро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП немає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Поновити законному представнику неповнолітньої ОСОБА_1 строк оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу законного представника неповнолітньої ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 03 вересня 2026 року.

Суддя Є.В. Болотов