Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №686/28145/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/28145/25

Провадження № 33/820/180/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретарів судового засідання Плюти В.С., Мельничук К.С., за участю захисника Свіжого О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави, 665 грн. 60 коп. судового збору.

Роз`яснено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови суду та порядок сплати штрафу.

За постановою суду, 20 вересня 2025 року о 09 год. 18 хв. ОСОБА_1 на автодорозі М-30 «Стрий - Ізварне», с. Давидківці Хмельницького району Хмельницької області, керував автомобілем "Renault", державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на те, що у вказаний день та місці, о 09год.19хв., під час проведення працівниками поліції тесту на стан алкогольного сп`яніння приладом Drager Alkotest 6810, серійний заводський №ARAM 3561, було зафіксовано перебування його у стані алкогольного сп`яніння- результат тесту 0,34%.

Не погодившись з результатом, він об 11:00, того ж дня, пройшов огляд у КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги», де згідно з висновком лікаря ознаки алкогольного сп`яніння у нього відсутні.

Однак, суд першої інстанції безпідставно відхилив результати медичного огляду в КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» від 20.09.2025. Згідно з висновком лікаря, за результатами огляду об 11:42 (тест №3770), результат склав 0,00 проміле. Уважає, що суд помилково дійшов висновку, що огляд у лікарні проведено поза межами двогодинного терміну, так як огляд розпочато об 11:00, в межах встановленого законом строку.

Апелянт стверджує, що після проходження ним огляду в медичному закладі, та з врахуванням вказаного висновку лікаря, виявлення у нього поліцейськими ознак алкогольного сп`яніння о 09 год 18 хв. та результати тесту огляду його на стан алкогольного сп`яніння, виконанні приладом Drager Alkotest 6810, серійний заводський №ARAM 3561-0.34% є сумнівним. Надана суду інформація про повірку приладу викликає сумнів, оскільки акти приймання-передачі приладу для сервісу відсутні.

Заслухавши доповідь судді, захисника, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, уважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, однак не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За змістом ст.280 КУпАП, під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються, зокрема, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи в його вчиненні.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до вимог п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з приписами ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Такий підхід також знаходить відображення у судовій практиці.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 459429 від 20 вересня 2025 слідує, що 20.09.2025 о 09 год 18 хв в с.Давидківці, на автомобільній дорозі М-30, Стрий-Ізварине-с.Давидківці, 1 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Рено державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

З матеріалів справи і роздруківки приладу Drager Alkotest 6810, серійний заводський №ARAM, вбачається, що первинний огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння працівником поліції завершився встановленням показника 0,34 % проміле, тобто перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння.

Разом із тим зазначений огляд не може розглядатися ізольовано від інших доказів у справі.

Із матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_1 , після проведення первинного огляду, не уникав встановлення свого фактичного стану, а, навпаки, самостійно, звернувся до медичного закладу КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» та пройшов медичний огляд, за результатами якого лікарем ОСОБА_2 не було встановлено у нього ознак алкогольного сп`яніння, а результат тестування становив - 0,00 % проміле, що підтверджується роздруківкою приладу Драгер Алкотест 6820 № 3770 від 20.09.2025 та медичною картою амбулаторного обстеження № 877 від 20 вересня 2025, із заключенням лікаря-психіатра ОСОБА_2 про не перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Факт самозвернення ОСОБА_1 до медичного закладу, також, підтверджується журналом реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, із реєстраційним номером звернення № 887 від 20.09.2025, об 11 год 38 хв, тобто в максимально наближених межах двохгодинного встановленого законом строку, після виявлення ознак сп`яніння о 09 год 18 хв.

При цьому, суд першої інстанції, визнаючи недопустимими та недостовірними доказами висновок лікаря та всі медичні документи, пов`язані з проходженням ОСОБА_1 огляду в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий проведений після спливу двох годин з моменту виявлення поліцейськими у нього ознак алкогольного сп`яніння, не надав цим доказам належної оцінки у сукупності з іншими матеріалами справи та не навів переконливих мотивів, чому результат медичного огляду, проведеного невдовзі після первинного огляду, не може свідчити про відсутність у ОСОБА_3 стану алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд звертає увагу, що сама по собі наявність результату 0,34 ‰ не звільняє суд від обов`язку перевірити достовірність цього доказу та зіставити його з іншими доказами, які стосуються того самого факту — наявності або відсутності у водія стану алкогольного сп`яніння.

Відтак у справі наявна істотна суперечність між результатами двох досліджень: первинним показником 0,34 % проміле та результатом медичного огляду - 0,00 % проміле, за якого лікарем також не встановлено клінічних ознак алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, висновок суду про беззаперечну доведеність перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, не може ґрунтуватися лише на первинному результаті тестування, та наявності іншого медичного документа, який містить протилежний висновок.

Суд апеляційної інстанції враховує, також, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є безумовним доказом вини особи, а має оцінюватися разом з іншими доказами.

Отже, за результатами апеляційного перегляду суд приходить до висновку, що сукупність належних, допустимих та достовірних доказів не дає можливості, поза розумним сумнівом, встановити факт перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП є передчасним та не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки в ході апеляційного розгляду не отримано достатніх і беззаперечних доказів того, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом саме у стані алкогольного сп`яніння, апеляційний суд вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2026, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Л.М.Кулеша