Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №317/3269/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 317/3269/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 317/3269/26 Головуючий у 1 інст. Ачкасов О.М.

Провадження № 33/807/1118/26 Доповідач у 2 інст. Клименко Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Клименко Л.В., розглянувши клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Конюшка Д.Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 11 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, стягнуто судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя першої інстанції встановив, що 04.06.2026 р. о 07 год. 50 хв. ОСОБА_1 по вул. Садова, 33, в с-щі Балабине Запорізького району Запорізької області, керував транспортним засобом – ВАЗ 2107, д.н.з НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Садова, 33, не надав переваги в русі транспортному засобу марки DAEWOO SENS, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі та автомобіль ВАЗ скоїв з ним зіткнення, при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ДТП без потерпілих, чим порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Конюшко Д.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 26 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій порушено клопотання про поновлення строку на її апеляційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку захисник обґрунтовує тим, що судове засідання, яке призначалось на 11 серпня 2026 року, відбулось без участі ОСОБА_1 , оскільки останній є військовослужбовцем та перебуває поза межами Запорізького району, а його, як захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було підключено до судового засідання за допомогою відеоконференцзв`язку. Адвокат Тирлич О.С., який також здійснював представництво інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції, станом на 11 серпня 2026 року мобілізований. Також посилається на те, що оскаржувана постанова було опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 19 серпня 2026 року.

З огляду на викладене, на переконання захисника, зазначені обставини є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту, виходячи з наступних підстав.

Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення суб`єкт апеляційного оскарження розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Відсутність посилання на конкретні обставини, які унеможливлювали звернення з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, позбавляє апеляційний суд перевірити їх та встановити, що саме вони дійсно бути поважною причиною пропуску строк на апеляційне оскарження.

При цьому підставою для поновлення строку є поважні причини його пропуску, якими є лише ті обставини, що були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного судового розгляду.

Як на поважність причин пропуску встановленого строку на оскарження, захисник посилається на те, що постанова суду першої інстанції була винесена 11 серпня 2026 року без участі ОСОБА_1 , його, як захисника, не було підключено в судове засідання за допомогою відеоконференцзв`язку, а оскаржуване рішення суду було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 19 серпня 2026 року.

Проте зазначені доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказують на наявність підстав для його задоволення.

Суддею апеляційного суду встановлено, що судовий розгляд судом першої інстанції здійснено за відсутності сторони захисту.

Також встановлено, що ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Конюшко Д.Б. були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, призначеного на 11 серпня 2026 року, що підтверджується довідками про доставку судової повістки в електронному вигляді за допомогою додатку «Viber» та в електронному кабінеті.

Факт обізнаності, захисника про призначене судове засідання, в якому здійснювався розгляд справи про адміністративне правопорушення, підтверджується його клопотанням про проведення засідання в режимі ВКЗ, за змістом якого адвокат Конюшко Д.Б. самостійно зазначив про призначену дату та час слухання.

Телефонограмою, складеною помічником судді районного суду від 10 серпня 2026 року, адвокату Конюшку Д.Б. повідомлено про те, що нормами КУпАП не унормовано питання щодо проведення судового засідання у справах про адміністративне правопорушення в режимі відеоконференцзв`язку.

Наведене свідчить про обізнаність захисника про відмову в задоволенні його клопотання про участь в призначеному судовому засіданні в режимі ВКЗ.

Неспроможними також є доводи захисника про те, що про зміст судового рішення від дізнався лише 19 серпня 2026 року, оскільки в цю дату воно було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, адвокат Конюшко Д.Б. надсилав до суду першої інстанції ряд заяв та клопотань за допомогою підсистеми «Електронний суд». Крім того, заявою від 03.07.2026 року останній підтвердив факт отримання ним матеріалів даної справи в електронному вигляді з метою ознайомлення.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, захисник мав реальну можливість ознайомитись зі змістом постанови суду першої інстанції, як за допомогою отриманого доступу до матеріалів даної справи в підсистемі «Електронний суд», так і безпосередньо в приміщенні суду.

Посилання адвоката Конюшка Д.Б. на невчасне надсилання суддею районного суду прийнятої постанови до Єдиного державного реєстру судових рішень є безпідставними, оскільки судове рішення по даній справі надіслано та опубліковано в межах встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, захисником самостійно не вжито жодних заходів щоб дізнатись про наявність судового рішення з метою його апеляційного оскарження за умови доведеності його обізнаності про призначені судові засідання.

З наведеного слідує, що захисник мав об`єктивну можливість подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження, однак, вказаним правом не скористався.

Наведені ініціатором клопотання причини пропуску строку на апеляційне оскарження не перебувають у площині поважних причин, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто такі, що не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до апеляційної інстанції у строк, визначений законом і такі обставини не підтверджені захисником.

Отже, наявність суттєвих перешкод у своєчасній реалізації адвокатом Конюшком Д.Б. права на апеляційне оскарження судового рішення, строк якого згідно ст. 294 КУпАП обчислюється з дня винесення постанови, ініціатором клопотання не наведені і суддею апеляційного суду не встановлені, що в своїй сукупності засвідчує відсутність поважних причин пропуску строку на оскарження.

В своєму рішенні по справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу, без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням наведеного, а також того, що адвокат Конюшко Д.Б. не був позбавлений можливості оскаржити судове рішення у строк, передбачений КУпАП, суддя апеляційного суду вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 11 серпня 2026 року.

Оскільки у поновлені строку відмовлено, то апеляційна скарга, у відповідності до вимог ст. 294 КУпАП, повертається особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити адвокату Конюшку Денису Борисовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 11 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Л.В. Клименко