Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №334/8674/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 02.09.2026 Справа № 334/8674/25

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 334/8674/25 Пр. № 22-ц/807/1240/26Головуючий у 1-й інстанції: Коломаренко К.А. Суддя-доповідач: Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В.,Салтан Л.Г.

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (надалі – Банк) про захист прав споживачів, визнання незаконними нарахованих відсотків за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 1-54), в якому просив: - звільнити його від сплати судового збору за пред`явлення цього позову, - визнати незаконною суму заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, наданими за Договором про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18.02.2025 року, укладеним з ОСОБА_1 у розмірі 238185,75 грн, що нараховані Банком з 20.07.2021 року по 25.07.2025 року; - зобов`язати Банк розрахувати і надати ОСОБА_1 новий графік погашення заборгованості за Договором про іпотечний кредит №ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року, розрахувавши графік повернення заборгованості за Договором про іпотечний кредит №ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року, у тому числі відсотки за користування кредитними коштами, з дати - 03.12.2024 року, - стягнути з Банку на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 18.02.2008 року між ним та Банком було укладено кредитний договір № ZPAAG40000003502 та іпотечний договір № 612-99/К-07 під іпотеку квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що 15.09.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої валюту за кредитним договором № ZPAAG40000003502 було змінено з гривні на долари США, у зв`язку з чим зазначений кредитний договір вважається таким, що укладений в іноземній валюті. Кредит позивача повністю підпадав під умови Закону України "Про споживче кредитування", а саме: у позичальника була відсутня прострочена заборгованість за кредитом станом на 01.01.2014 року; предмет іпотеки, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є єдиною власністю позичальника та єдиним його місцем проживання, що підтверджується витягом з реєстру нерухомості, відомостями про реєстрацію позичальника за адресою предмета іпотеки. 20.07.2021 року з метою реструктуризації кредиту, на адресу відповідача позичальником було направлено заяву на проведення реструктуризації з доданими документами, шляхом направлення заяви цінним листом з описом вкладення засобами ДП «Укрпошта». 04.08.2021 року Банком було надано письмову відповідь на заяву про проведення реструктуризації, в якій було зазначено повідомлення про відмову у проведенні реструктуризації у зв`язку із невідповідністю зобов`язань за кредитним договором критеріям, що встановлені згідно з законодавством України (зокрема, Закону України «Про споживче кредитування»). 16.09.2021 року ОСОБА_1 направлено скаргу до Національного банку України (далі – НБУ) щодо порушення прав споживача з боку Банку при виконанні пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.11.2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування», в якій просив провести перевірку щодо незаконної відмови в проведенні реструктуризації валютного кредиту та зобов`язати Банк провести таку реструктуризацію. 24.10.2021 року ОСОБА_1 отримано відповідь НБУ щодо поданої скарги, в якій повідомлялося про неможливість у вказаного органу вимагати від банків здійснення операцій чи вчинення дій, не передбачених законами України та нормативно-правовими актами НБУ, та наголошувалося на судовому порядку вирішення спорів, що виникають між кредитором та позичальником, в разі відсутності згоди на досудовому етапі. 28.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського (Ленінського) районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про захист прав споживачів та зобов`язання провести обов`язкову реструктуризацію за кредитним договором в іноземній валюті. За результатами розгляду вказаного позову, постановою Запорізького апеляційного суду від 03.12.2024 року по справі № 334/8348/21 визнано незаконною відмову Банку в проведенні реструктуризації заборгованості за Договором про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року, укладеним з ОСОБА_1 у порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»; зобов`язано Банк провести реструктуризацію заборгованості за Договором про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року; стягнуто з Банку на користь держави судовий збір в розмірі 8172,00 грн 03.07.2025 року. ОСОБА_1 було отримано лист від Банку за вих. №20.1.0.0.0./7-250627/51781 «Інформація про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації за кредитним договором №ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року, що укладений з ОСОБА_1 ». Даним листом вказується про те, що Банк за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про проведення реструктуризації, що одержана Банком 20.07.2021 року та на виконання рішення суду по справі №334/8348/21, інформує про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації за кредитним договором № ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року згідно з вимогами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», а саме: сума заборгованості за Кредитом становить 475027,70 грн; кінцевий термін повернення Кредиту - 20.07.2031 року; сума заборгованості за процентами за користування Кредитом, що нараховані з дати реструктуризації (дати отримання Банком заяви Позичальника про проведення реструктуризації, а саме: 20.07.2021 року) по 25.07.2025 року (включно) в розмірі 238185,75 грн підлягає погашенню не пізніше 30.08.2025 року. Вказані розрахунки відповідача і нарахування процентів за користування Кредитом в сумі 238185,75 грн, що нараховані відповідачем за період з 20.07.2021 року по 25.07.2025 року є незаконними. У зв`язку із тим, що Банк не дотримався вимог Закону - абз. 12 п. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення «Закону України «Про споживче кредитування» із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» щодо виконання положень даного пункту щодо 60-ти денного строку розгляду заяви позивача про реструктуризацію, надавши письмову відмову в проведенні реструктуризації, яка в подальшому в судовому порядку була визнана незаконною, і фактично провівши реструктуризацію споживчого кредиту позивача, наданого в іноземній валюті, лише 03.07.2025 року, тобто зі спливом 4 років після отримання заяви ОСОБА_1 , що значно перевищує встановлений законом 60-денний строк здійснення всіх обчислень, необхідних для проведення реструктуризації. Така затримка є грубим порушенням відповідачем Закону України «Про споживче кредитування», оскільки позичальник був позбавлений можливості виконувати нові умови кредиту через неправомірну відмову Банку у проведенні реструктуризації кредиту, наданого в іноземній валюті. Відповідно, ризик втрати права по нарахуванню відсотків по кредиту, у строк після 18.09.2021 року і до 03.07.2025 року, покладається і має нести виключно Банк, оскільки відмова Банку в проведенні реструктуризації заборгованості за Договором про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року – була незаконною, що встановлено остаточним судовим рішенням від 03.12.2024 року у справі №334/8348/21, строк реструктуризації кредиту затягнувся саме Банком на 4 роки (строк судового розгляду справи за позовом ОСОБА_1 про зобов`язання Банку провести обов`язкову реструктуризацію за кредитним договором в іноземній валюті). Отже, Банк, не враховуючи те, що саме банком незаконно було відмовлено позивачу у проведенні реструктуризації кредиту, не враховуючи дату постановлення Запорізьким апеляційним судом постанови від 03.12.2024 року у цій справі, незаконно і неправомірно визначив дату початку нарахування і розрахунку відсотків по реструктуризованому кредиту - з 20.07.2021 року, чим переклав свою вину у незаконній відмові і щодо вчасного проведення всіх нарахувань по кредиту, в тому числі нарахування відсотків по кредиту після його реструктуризації, чим збільшив і також незаконно поклав виключно на позивача тягар додаткового боргу у вигляді незаконних відсотків по кредиту в сумі 238185,75 грн дії Банку, який нараховував відсотки протягом більше ніж чотирьох років через власну незаконну відмову у проведені реструктуризації заборгованості за Договором про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року, укладеним з ОСОБА_1 у порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», перетворюють таку реструктуризацію з інструменту захисту прав позичальника на джерело додаткового фінансового навантаження останнього. Відповідно, відповідно до положень Закону та враховуючи логіку правового регулювання, реструктуризація боргу мала бути проведена Банком негайно після набрання законної сили постанови Запорізького апеляційного суду від 03.12.2024 року по справі №334/8348/21, якою зобов`язано Банк провести реструктуризацію заборгованості за Договором про іпотечний кредит У зв`язку з цим, відсотки за користування вказаним Кредитом, що нараховані з 20.07.2021 року по 25.07.2025 року (включно) в розмірі 238185,75 грн підлягають визнанню такими, що нараховані незаконно, а Банк, на виконання вказаного судового рішення від 03.12.2024 року, має надати належний графік погашення заборгованості після проведення реструктуризації споживчого кредиту, наданого в іноземній валюті відповідно до Договору про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року, розрахувавши платежі по кредиту, в тому числі по відсоткам, з дати набрання законної сили постанови Запорізького апеляційного суду від 03.12.2024 року по справі №334/8348/21, а саме з 03.12.2024 року, оскільки за приписами ч. 1 ст. 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.№ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року. У зв`язку з цим позивач вимушений звернутися до суду з метою захисту своїх порушених прав. В позові позивач також просив стягнути з Банку понесені судові витрати на професійну правничу допомогу.

В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю першої інстанції Коломаренко К.А. (т.с. 1 а.с. 55). Ухвалою суду першої інстанції від 17.10.2025 року (т.с. 1 а.с. 56) провадження у цій справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2026 року (т.с. 1 а.с. 140-145) в задоволенні позову позивача у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с. 1 а.с. 151-176) просив звільнити позивача від сплати судового збору, скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю, яким визнати незаконною суму заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, наданими за Договором про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18.02.2025 року, укладеним з ОСОБА_1 у розмірі 238185,75 грн, що нараховані Банком з 20.07.2021 року по 25.07.2025 року; зобов`язати Банк розрахувати і надати ОСОБА_1 новий графік погашення заборгованості за Договором про іпотечний кредит №ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року, розрахувавши графік повернення заборгованості за Договором про іпотечний кредит №ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року, у тому числі відсотки за користування кредитними коштами, з дати - 03.12.2024 року, стягнути з Банку на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу.

В автоматизованому порядку 10.04.2026 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Кухаря С.В., суддів Кочеткову І.В. та Трофимову Д.А. (тс. 1 а.с. 177). Ухвалою апеляційного суду від 13.04.2026 року (т.с. 1 а.с. 178) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 16.04.2026 року (т.с. 1 а.с. 181). Ухвалою апеляційного суду від 17.04.2026 року (т.с. 1 а.с. 182-183) заяву головуючого (судді-доповідача) Кухаря С.В. про самовідвід задоволено. В автоматизованому порядку 20.04.2026 року суддею Гончар М.С. у цій справі замінено у зв`язку із задоволенням самовідводу судді Кухаря С.В. (т.с. 1 а.с. 184-185). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 21.04.2026 року (а.с. 186), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (т.с. 1 а.с. 187), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та відповідного штату суддів Запорізького апеляційного суду взагалі, відпустки судді-доповідача у період з 13.07.2026 року по 21.08.2026 року (довідка т.с. 1 а.с. 220).

Сторона відповідача (а.с. 1 а.с. 197-214) подала відзив на апеляційну скаргу сторони позивача у цій справі.

На виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України (з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони позивача) в порядку ст. 81 ч. 7 ЦПК України (суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів) апеляційним судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень було перевірено та встановлено таке:

- постанова Запорізького апеляційного суду (головуючий суддя (суддя-доповідач) Кочеткова І.В., судді Гончар М.С. та Поляков О.З. (а.с. 40-44) від 03 грудня 2024 року в іншій справі ЄУН № 334/8348/21 за позовом за позовом ОСОБА_1 в касаційному порядку не оскаржувалась та є чиною на час перегляду цієї справи апеляційним судом;

- постановою ВС від 20 серпня 2026 року в іншій справі ЄУН № 334/8396/25 у відкритті касаційного провадження за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», третя особа – Національний Банк України про захист прав споживачів, зобов`язання провести обов`язкову реструктуризацію за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Працевитий Г.О., на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2026 року (яким було відмовлено задоволенні позову ОСОБА_1 про: - визнання незаконною бездіяльності АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 21.07.2021 року про проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором № ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року; - зобов`язання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» провести реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року та надати графік погашення заборгованості, розрахований з дати набрання законної сили остаточного рішення суду у справі), та постанову Запорізького апеляційного суду від 08 липня 2026 року (якою було залишено без змін рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2025 року) відмовлено (т.с. 2 а.с. 3-5).

Ухвалами апеляційного суду (т.с. 1 а.с. 235, 243) розгляд цієї справі було призначено в режимі відеоконференції в порядку задоволення клопотань представників сторін у цій справі (т.с. 1 а.с. 221-234, 237-242).

В автоматизованому порядку 01.09.2026 року суддею Салтан Л.Г. у цій справі замінено суддю Трофимову Д.А. у зв`язку із тривалою відпусткою останньої (т.с.2 а.с. 1-2).

У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с. 189, 193), у тому числі позивач додатково через своїх представників, що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, позивач ОСОБА_1 та представник останнього – Працевитий Г.О. не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності позивача ОСОБА_1 та представника останнього – ОСОБА_2 , які не з`явились, за присутності іншого представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Димитрашка Д.В. (т.с.1 а.с.241) та Банку – адвоката Бережної Н.М. (т.с.1 а.с.230-233), обидва в режимі відеоконференції.

Встановлено, що постановою Запорізького апеляційного суду (головуючий суддя (суддя-доповідач) Кочеткова І.В., судді Гончар М.С. та Поляков О.З. (а.с. 40-44) від 03 грудня 2024 року в іншій справі ЄУН № 334/8348/21 за позовом за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», третя особа: Національний Банк України, про зобов`язання провести обов`язкову реструктуризацію за кредитним договором в іноземній валюті за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Працевитого Г.О. на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2022 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Працевитого Г.О. задоволено; рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2022 року в цій справі скасовано та прийнято постанову такого змісту: позов ОСОБА_1 задоволено; визнано незаконною відмову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в проведенні реструктуризації заборгованості за Договором про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18 лютого 2008 року, укладеним з ОСОБА_1 у порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»; зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» провести реструктуризацію заборгованості за Договором про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18 лютого 2008 року;стягнуто з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, ЄДРПОУ: 14360570) на користь держави судовий збір в розмірі 8172,00 грн. В силу вимог ст. 36 ч. 4 ЦПК України …рішення …судді в інших справах … не може бути підставою для відводу. Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, а саме:

-Димитрашка Д.В. (позивача ОСОБА_1 ), який у тому числі на запитання апеляційного суду визнав, що у вищезазначеній постанові Запорізького апеляційного суду (головуючий суддя (суддя-доповідач) Кочеткова І.В., судді Гончар М.С. та Поляков О.З. (а.с. 40-44) від 03.12.2024 року в іншій справі ЄУН № 334/8348/21 за вищезазначеним позовом ОСОБА_1 зобов`язував АТ КБ «ПРИВАТБАНК» провести реструктуризацію ОСОБА_1 за Договором про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18 лютого 2008 року за заявою ОСОБА_1 від 20.07.2021 року у порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» без зазначення дати, з якої проводити, та зокрема 03.12.2024 року; сторона позивача в іншій вищезазначеній справі за роз`ясненням постанови апеляційного суду не зверталась;

- ОСОБА_3 (представника відповідача – Банку), яка у тому числі зазначала, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» провів реструктуризацію ОСОБА_1 за Договором про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18 лютого 2008 року за заявою останнього від 20.07.2021 року у порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» на виконання вищезазначеної постанови Запорізького апеляційного суду від 03.12.2024 року в іншій справі ЄУН № 334/8348/21 за позовом за позовом ОСОБА_1 ; рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим у цій справі, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій справі відсутні,

перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є …рішення, постанови…

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі, керувався ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 82, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, та виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог позивача у цій справі, відсутності підстав для задоволення останніх.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України – питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.

Так, суд першої інстанції при вирішенні цієї справи правильно виходив із такого.

Згідно із ст. 4 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів Відповідно до ст. 13 ч. 1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У відповідності із положеннями ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними (ст. ст. 77, 78, 79 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що 18.02.2008 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ZPAAG40000003502 (копія т.с.1 а.с.11-14).

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору, Кредитор зобов`язується надати Позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 234825,00 грн, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит в сумі 234825,00 грн, сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 15% річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту.

Відповідно до п.1.3. Договору, Кредит надається строком погашення не пізніше 18.02.2028 року на: придбання у власність окремої квартири з метою постійного проживання (здачі в оренду) за договором купівлі-продажу №б/н від 18.02.2008 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В той ж день, 18.02.2008 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № ZPAAG40000003502, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Шаповаловою О.Г., зареєстровано в реєстрі за №714 (копія т.с.1 а.с.19-20).

За вказаним Іпотечним договором, Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання Зобов`язання, що випливає з Договору про іпотечний кредит, передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку у порядку і на умовах, визначених цим Договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: 2-кімнатну квартиру зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном загальною площею 51,81 кв.м., житловою площею 29,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.10.2025 р. № 5005493313560, а саме: квартири АДРЕСА_2 , згідно якої, обтяження іпотекою на нерухоме майно Позивача/Іпотекодавця є чинною згідно договору іпотеки за р. № 713 від 18.02.2008 року з розміром основного зобов`язання – 234 825,00 грн (а.с. 75-76).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.02.2008 року накладено заборону на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , підстава обтяження: договір іпотеки зареєстрований приватним нотаріусом Шаповаловою О.Г. за реєстровим № 713 від 18.02.2008 року (копія т.с. 1 а.с. 73).

18.08.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року, де визначено, що станом на 18.08.2008 року залишок заборгованості по іпотечному договору складає 46747,97 гривень, що еквівалентно 10107,67 доларів США строком до 18.02.2028 року, зі сплатою відсотків в розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та на умовах визначених договором. Укладаючи додаткову угоду сторони змінили валюту зобов`язань, тобто, здійснили перерозподіл валютного ризику (копія т.с.1 а.с.15-17).

23.02.2016 року рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя у справі № 334/1997/15-ц з ОСОБА_1 на користь Банку стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 53591,41 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом - 47433,78 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 4581,35 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 906,74 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором - 669,54 доларів США (копія т.с.1 а.с.78-79).

14.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Банку із заявою про проведення реструктуризації в порядку п.7 розділу IV «Перехідні положення» Закону України від 15.11.2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (копія т.с.1 а.с.22-25).

04.08.2021 року Банком було надано письмову відповідь №20.1.0.0.0/7-210727/16305 на заяву про проведення реструктуризації, в якій було зазначено повідомлення про відмову у проведенні реструктуризації у зв`язку із невідповідністю зобов`язань за кредитним договором критеріям, що встановлені згідно з законодавством України (зокрема, Закону України «Про споживче кредитування») (копія т.с.1 а.с.26).

16.09.2021 року ОСОБА_1 направлено скаргу до Національного банку України щодо порушення прав споживача з боку Банку при виконанні пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.11.2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування», в якій просив провести перевірку щодо незаконної відмови в проведенні реструктуризації валютного кредиту та зобов`язати банк провести таку реструктуризацію (копія т.с.1 а.с.27-28).

Згідно відповіді Національного банку України №14-0004/97979 від 20.10.2021 року щодо поданої скарги, повідомлено про неможливість у вказаного органу вимагати від банків здійснення операцій чи вчинення дій, не передбачених законами України та нормативно-правовими актами НБУ, та наголошувалося на судовому порядку вирішення спорів, що виникають між кредитором та позичальником, в разі відсутності згоди на досудовому етапі (копія т.с.1 а.с.29-30).

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського (Ленінського) районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про зобов`язання провести обов`язкову реструктуризацію за кредитним договором № ZPAAG50000003502 від 18 лютого 2008 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2022 року по справі №334/8348/21 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (копія т.с. 1 а.с. 31-34). Постановою Запорізького апеляційного суду від 25.01.2023 року по справі №334/8348/21 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Дніпровського (Ленінського) районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2022 року по справі №334/8348/21 залишено без змін (копія т.с. 1 а.с. 35). 31.07.2024 року постановою Верховного Суду у справі №334/8348/21, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Запорізького апеляційного суду від 25.01.2023 р. по справі №334/8348/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (копія т.с.1 а.с.36-39). Постановою Запорізького апеляційного суду від 03.12.2024 року по справі №334/8348/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2022 року в цій справі скасовано та прийнято постанову такого змісту: Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», третя особа: Національний Банк України, про зобов`язання провести обов`язкову реструктуризацію за кредитним договором в іноземній валюті - задовольнити. Визнати незаконною відмову Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» в проведенні реструктуризації заборгованості за Договором про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18 лютого 2008 року, укладеним з ОСОБА_1 у порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та ерехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» провести реструктуризацію заборгованості за Договором про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18 лютого 2008 року (копія т.с.1 а.с.40-44).

Згідно із листом Банку за вих. №20.1.0.0.0./7-250627/51781 «Інформація про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації за кредитним договором №ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року, що укладений з ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 », Банк за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про проведення реструктуризації, що одержана Банком 20.07.2021 року та на виконання рішення суду по справі №334/8348/21, інформує про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації за кредитним договором №ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року згідно з вимогами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», а саме: сума заборгованості за Кредитом становить 475027,70 грн; кінцевий термін повернення Кредиту - 20.07.2031 року (включно); сума заборгованості за процентами за користування Кредитом, що нараховані з дати реструктуризації (дати отримання Банком заяви Позичальника про проведення реструктуризації, а саме: 20.07.2021 року) по 25.07.2025 року (включно) в розмірі 238185,75 грн підлягає погашенню не пізніше 30.08.2025 року (копія т.с. 1 а.с. 45-47).

Звертаючись з позовними вимогами позивач, в особі свого представника, фактично не погоджується з датою початку реструктуризації заборгованості за кредитним договором №ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року, та, відповідно, сумою нарахованих відсотків.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці. За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України свідчить, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення (див. висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц).

Так, стаття 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті. Відповідно до статті 17 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит. Реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту. 23.04.2021 року набув чинності Закон № 1381-ІХ і розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 7. Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; відсутності станом на 01.01.2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01.01.2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01.01.2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01.01.2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно з статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України.

Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:

- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).

Відповідно до підпункту 3 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:

- у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов`язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину;

- у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі;

- у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення.

У разі пропуску позичальником строків, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає вичерпний перелік обставин, за яких кредитор має право відмовити у реструктуризації за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» критеріям (незалежно від дати укладення договору), та підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника: у разі пропуску позичальником строків, на подачу заяви, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим законом (абзац 7 підпункту 3 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»); у разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у підпункті 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом (абзац 9 підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»).

Заявник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві про проведення реструктуризації інформації. У разі якщо заявник не зазначив у заяві про проведення реструктуризації об`єкт нерухомого майна, віднесений до об`єктів житлового фонду, що на момент підписання заяви належав на праві власності позичальнику (особі, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майновому поручителю, або заявник зазначив недостовірну інформацію про зареєстроване на момент підписання заяви місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майнового поручителя, або заявник зазначив недостовірну інформацію про фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майнового поручителя, то в разі встановлення однієї з цих обставин судом або в разі підтвердження однієї з таких обставин наявними у кредитора офіційними документами (виданими суб`єктами, уповноваженими відповідно до закону видавати такі документи), це є підставою для відмови у проведенні передбаченої цим пунктом реструктуризації. Якщо реструктуризацію відповідно до цього пункту проведено, це є підставою для відновлення грошових зобов`язань позичальника, які існували станом на день, що передував дню проведення такої реструктуризації, із зменшенням таких грошових зобов`язань на суми сплачених з дня проведення реструктуризації платежів (абзац 10 підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»). Не здійснюється відповідно до цього пункту реструктуризація зобов`язань за договорами, усі зобов`язання за якими до дня набрання чинності цим пунктом реструктуризовано, за умови вираження усіх грошових зобов`язань виключно у грошовій одиниці України (гривні) без визначення грошового еквівалента будь-якого із зобов`язань в іноземній валюті (абзац 11 підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до підпункту 12 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації.

Кредитор зобов`язаний не пізніше 60 днів з дня реструктуризації здійснити усі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, та надіслати позичальнику, поручителю та іншим зобов`язаним за договором особам поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів). Також відповідна інформація у письмовому вигляді безоплатно надається зазначеним особам особисто на їхню вимогу.

Згідно із листом Банку за вих. №20.1.0.0.0./7-250627/51781 «Інформація про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації за кредитним договором №ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року, що укладений з ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 », Банк за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про проведення реструктуризації, що одержана Банком 20.07.2021 року та на виконання рішення суду по справі №334/8348/21, інформує про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації за кредитним договором №ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року згідно з вимогами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», а саме: сума заборгованості за Кредитом становить 475027,70 грн; кінцевий термін повернення Кредиту - 20.07.2031 року (включно); сума заборгованості за процентами за користування Кредитом, що нараховані з дати реструктуризації (дати отримання Банком заяви Позичальника про проведення реструктуризації, а саме: 20.07.2021 року) по 25.07.2025 року (включно) в розмірі 238185,75 грн підлягає погашенню не пізніше 30.08.2025 року.

Таким чином, Банк при реструктуризації боргу керувався вимогами Закону України «Про споживче кредитування» та змінами, які внесені до нього Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», в тому числі і щодо відрахунку дня початку реструктуризації, а саме днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором заяви про реструктуризацію.

При цьому, законодавчі підстави для Банку визначати будь-яку іншу дату початку реструктуризації відсутні, як і не наведені позивачем в позовній заяві, а отже і відсутні підстави для визнання незаконною суми заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, розрахованими банком при здійсненні реструктуризації.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача до Банку у цій справі задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 є такими, що фактично дублюють доводи його позову у цій справі у суді першої інстанції, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію сторони позивача, яку він та його представник вважають такою, що є єдино правильною та єдино можливою.

Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування сторони позивача, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Позивач та представники останнього не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування позову позивача у цій справі.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони позивача. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні та зокрема стороною позивача апеляційному суду не надані.

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального права судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення по суті цієї справи.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги сторони позивача не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.

Крім того, встановлено, що рішенням, що оскаржується, суд першої інстанції хоча й послався на ст. 141 ЦПК України, але фактично не вирішував у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі.

Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова апеляційним судом складена 04.09.2026 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Кочеткова І.В. Салтан Л.Г.