Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №308/12469/23 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/12469/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 серпня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Джуга С.Д., Кожух О.А.,

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатка Данілова Анна Андріївна, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 серпня 2025 року у справі № 308/12469/23 (Головуючий: Зарева Н.І.), -

В С Т А Н О В И Л А

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання спільної дитини, у твердій грошовій сумі у розмірі 16 000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та як син ОСОБА_3 народився у м. Варшава, Республіка Польща, Після народження сина відносини з його батьком ОСОБА_2 , з яким позивачка перебувала у фактичних шлюбних відносинах, погіршилися, їхнє подальше спільне життя стало неможливим. Позивачка разом із сином змушені були повернутися в Україну через скрутне матеріальне становище та погіршення стану здоров`я сина, якому необхідне проведення операцій та реабілітація. Син перебуває на повному утриманні позивачки, із моменту припинення фактичних шлюбних відносин і по теперішній час, відповідач бере участь в утриманні сина нерегулярно, матеріальну допомогу на утримання сина надає за власним бажанням. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Посилаючись на вказані обставини позивачка просила, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 16 000,00 грн, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12 серпня 2025 року позов задоволено частково.

Стягувато з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з індексацією відповідно до закону, починаючи з 19 липня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Зараховано в суму аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, аліменти, сплачені відповідачем за період судового розгляду справи з липня 2023 року по липень 2025 року в загальному розмірі 75 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 1211,20 грн. судового збору.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник – адвокат Данілова А.А. подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права та задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі, так як матеріальний стан відповідача, його можливість виконувати аліментні зобов`язання у заявленому розмірі і суд не надав належної оцінки обставині, що відповідач не має утриманців, інших дітей, непрацездатних чоловіка. Дружини, батьків, дочки сина). Стиль життя, витрати та рівень матеріального забезпечення відповідача свідчать про стабільний рівень доходів та фінансові можливості, що значно перевищують заявлений рівень доходів відповідача у 2024-2025 роках. Суд не врахував, що позивач фактично перебуває у скрутному матеріальному становищі, отримує лише державну допомогу у розмірі 860 грн., у той час, як фактичні витрати на утримання дитини (харчування, одяг, ліки, спеціальні засоби догляду та реабілітації) значно перевищують цю суму. Через хворобу дитини та її малолітній вік позивач позбавлена можливості працевлаштування, а єдиним джерелом доходу є соціальні виплати.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 – адвоката Петрецького С.І. який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 та її представник адвокат Данілова А.А. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчить довідка про доставку їм електронного документу і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_5 у позивачки та відповідача народився син ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 23.06.2022, виданого управлінням цивільного стану м. Варшава із нотаріально засвідченим перекладом з польської на українську мову.

Сторони в офіційному шлюбі не перебували і не перебувають, проживали у фактичних шлюбних відносинах, які припинили у грудні 2022 року.

Згідно з копією довідки про реєстрацію громадянином України, виданою Посольством України в Республіці Польща 01 липня 2022 року за № 6137/КВ/19-1103/Н, ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований громадянином України.

Відповідно до довідки від 10 травня 2023 року, виданої Департаментом соціальної політики Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Департаменті соціальної політики Ужгородської міської ради і отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні першої дитини.

Із поданих відповідачем копій квитанцій вбачається що загальна сума перерахованих ним коштів позивачці складає 75 000,00 грн.

Відповідно до ч 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини умов відповідно до законів України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При розгляді справи, суд першої інстанції з посиланням на вимоги ч 1ст. 180, ч 2 ст. 182, ч 3 ст. 183, ч 1 ст. 184 СК України та враховуючи обставини справи та надані позивачкою докази, обґрунтовано вважав про часткове задоволення позовних вимог із стягненням з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина, у розмірі 5000 грн з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше встановленого законом мінімуму і до досягнення сином повноліття, з індексацією відповідно до закону.

Наявність у ОСОБА_4 ряд медичних захворювань, які потребують лікування і на які посилається позивачка, є підставою для стягнення додаткових витрат із того із батьків, з якого присуджено стягнення аліментів.

За таких обставин, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, із посиланням на докази, оцінка яких відображена у рішенні суду, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Судові витрати судом першої інстанції вирішено у відповідності до ст..ст. 133,137,141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатка Данілова Анна Андріївна, залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 серпня 2025 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ