Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №308/11339/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/11339/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 серпня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Джуга С.Д.,

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2025 року у справі № 308/11339/24 (Головуючий: Іванов А.П.), -

В С Т А Н О В И Л А

У липні 2024 ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13.12.2024, просила, захистити її право власності і зобов`язати гр. ОСОБА_1 разом із сім`єю виселитися з її будинку та усунути перешкоди щодо користування та розпорядження її майном за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_1 має власне житло в АДРЕСА_2 , де зареєстрована разом зі своєю сім`єю; визнати нікчемним і таким, що втратив юридичну силу 13 лютого 2024 року попередній договір від 13 лютого 2023 року, так як ОСОБА_1 не дотрималась п. 1 та не виконала його умови, а саме: вона зобов`язувалась у строк не пізніше 13 лютого 2024 року на умовах, встановлених цим договором, укласти основний договір купівлі-продажу об`єктів житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться в АДРЕСА_1 .

Позивачка зазначала, що будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 належить їй на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності на частину та свідоцтва про прийняття спадщини на частину після смерті чоловіка ОСОБА_3 . На сьогоднішній день в будинку за вищевказаною адресою незаконно, без реєстрації, проживає ОСОБА_1 , яка створює їй перешкоди в користуванні житлом та здійсненні її права власності й не хоче добровільно виселитися. ОСОБА_1 не є ані членом її сім`ї, ані наймачем і не має права проживати в її будинку за вказаною вище адресою. На своє звернення до поліції (копія додається) вона отримала повідомлення про те, що в діях ОСОБА_1 немає ознак злочину, та рекомендацію звернутися з позовом до суду. Позивачка та ОСОБА_1 уклали між собою попередній Договір про обмін житла з доплатою, який закінчився ще 13 лютого 2024 року. ОСОБА_1 тимчасово, на час оформлення документів, попросилася жити в її будинку за вищевказаною адресою. Попередньо вона внесла аванс за будинок (25000 у.о.), частина з яких була використана для погашення кредиту в банку. Коли вже були готові всі документи, ОСОБА_1 не захотіла оформляти основний договір і переписувати будинок на себе, оскільки в цей час на неї була відкрита кримінальна справа за статтею 332 КК, а на квартиру відповідачки, обіцяну їй, був накладений арешт ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 31.08.23. На теперішній час на ОСОБА_1 відкрита ще одна кримінальна справа, яка розглядається в Рожнятівському районному суді Івано-Франківської області.

Ухвалою від 24.04.2025 постановлено залучити до участі в цивільній справі №308/11339/24 Службу у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та залучено до участі у справі також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , законним представником яих є ОСОБА_1 , а також ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 як співвідповідачів.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15 липня 2025 року усунуто перешкоди ОСОБА_2 в користуванні житловим будинком розташованим за адресою: АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 із житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, у частині задоволених позовних вимог, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині відсутні, так як у апелянтки є набуте право проживання, а саме користування спірним будинком, і на даний час діє попередній договір купівлі – продажу, який дає право користуватися зазначеним майном, тобто проживати у ньому разом із родиною. Сторона позивача зловживає обставинами та таким чином незаконним шляхом хоче заволодіти коштами відповідачки не дотримуючись умов договору надала право користування квартирою третій особі, яка у свою чергу фактично зруйнувала майно ОСОБА_1 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_2 зробивши її непридатною для проживання. Позивачка має бажання висилити відповідачку з будинку позбавивши її та родину місця проживання без повернення грошових коштів як умови договору. Таким чином, позивачка зловживаючи обставинами, які склалися шахрайським шляхом має на меті заволодіти грошовими коштами, так як умови договору не виконує. Отже, у відповідачки є наявні правові підстави для проживання з родиною у спірному будинку і суд помилково визнав наявність у ОСОБА_1 іншого житла, якого у свою чергу не має, так як позивач квартиру не звільнив і створив умови не придатні для проживання дітей.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та її представника адвоката Дубровську О.М. які просять рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 , та її представник адвокат Кормош І.В. у судове засідання суду апеляційної інстанції на неодноразові виклики не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать довідки про доставку їм електронного документу та заяви про відкладення розгляду справи і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що домоволодіння за адресою, АДРЕСА_1 належить позивачці на праві приватної власності ( частка) відповідно до свідоцтва про право власності на частку в спільному сумісному майні подружжя від 25.12.2000 р., а на іншу частку житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 позивачці видано свідоцтво про право на спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_3 .

На час розгляду справи у суді у будинку за адресою АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 , 1985 р.н., ОСОБА_4 , 2007 р.н., ОСОБА_7 , 2016р.н., ОСОБА_5 , 2019 р.н., ОСОБА_6 , 2024 р.н„ ОСОБА_6 , 1998 р.н. фактично без реєстрації місця проживання, що підтверджується довідкою виданою Сторожницим старостинським округом Холмківської сільської ради № 116 від 16.06.2025.

Відповідно до попереднього договору, укладеного 13.02.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ), посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу Дудись В.Н. (зареєстровано в реєстрі №220), сторони за цим договором бажаючи надати йому сили попереднього зобов`язуються у строк не пізніше 13.02.2024 на умовах, встановлених цим договором, укласти основний договір купівлі продажу об`єктів житлового будинку та земельної ділянки розміром 0,16 га., які знаходяться в АДРЕСА_3 . Сторони домовилися, що ціна вказаного нерухомого майна на момент укладення основного договору складатиме суму 3000000 грн., що рівно згідно домовленості сторін рівно в еквіваленті 75000 доларів США, яка буде сплачена покупцем стороною 1, продавцю стороні 2, в повному обсязі до підписання основного договору відчуження (п. 2).

У забезпечення виконання умов попереднього договору про укладення основного договору Сторона 1 передала, а сторона 2 отримала грошове забезпечення у розмірі 1000000 грн., що рівно згідно домовленості 25000 доларів США, як забезпечувальний платіж. Згідно домовленості сторін вказана сума грошових коштів сплачується АТ «Пиватбанк» стороною 1 за отримання стороною 2 іпотечного кредиту, в рахунок його погашення в повному розмірі та зняття заборони і вилучення іпотеки. Сторона 1 вправі отримати звернення банку про зняття заборони та вилучення нотаріусом іпотеки. За ініціативи та на бажання сторін отримані-передані грошові кошти можуть бути зараховані сторонам в загальну суму розрахунку оплати за купівлю-продаж нерухомості. B зворотному випадку, повинні повертатися стороні 1, яка матеріально забезпечила можливість виконання умов попереднього договору. Залишок суми буде сплачено в день посвідчення основаного договору (п. 10). Сторона 2, яка отримала грошове забезпечення, у випадку порушення нею умов попереднього договору зобов`язана сплатити стороні 1 подвійну суму грошового забезпечення (п. 11). У випадку порушення умов попереднього договору стороною 1 грошове забезпечення залишається у сторони 2 і поверненню не підлягає (п. 12).

Згідно з попереднього договору між ОСОБА_2 (сторона 1, покупець) та ОСОБА_1 (сторона 2, продавець), укладеного 13.02.2023, а також посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу Дудись В.Н. (зареєстровано в реєстрі №221), сторони за цим договором, бажаючи надати йому сили попереднього зобов`язуються у строк не пізніше 13.02.2024 на умовах, встановлених цим договором, передати у власність шляхом реєстрації речових прав на нерухоме майно/укласти основний договір купівлі продажу квартири за АДРЕСА_4 (п. 1). Сторони домовилися, що ціна вказаної квартири на момент укладення основного договору складатиме суму 1600000 (один мільйон шістсот тисяч) грн., що рівно в еквіваленті згідно з домовленості сторін 40000 (сорока тисячам) доларів CШA, яка буде сплачена покупцем Стороною 1, продавцю Стороні 2, готівкою у повному обсязі до підписання основного договору (п. 2). У разі, якщо одна з сторін цього договору до 12 годин 13.02.2024 не висловить свою волю на укладення основного договору, інша сторона набуває право у судовому порядку спонукати її до укладення основного договору на умовах, визначених цим попереднім договором. З`явлення будь-якої із сторін о 12 годині 13.02.2024 до нотаріуса вважається висловленою пропозицією про укладення основного договору на умовах, передбачених попереднім договором (п. 8). Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення основного договору на умовах, передбачених попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням (п. 9). Згідно домовленості сторін відчуження квартири буде проводитися після підписання договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, розміром 0.16 га, які знаходяться в АДРЕСА_1 (п. 10).

При розгляді справи у частині визнання попереднього договору нікчемним, суд у розглядуваному випадку попередній договір, укладений 13.02.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , щодо житлового будинку та земельної ділянки розміром 0,16 га, які знаходяться в АДРЕСА_1 , відповідає вимогам, визначеними статтею 203 ЦК України, зокрема такий укладений у письмовій формі з нотаріальним посвідченням та за умовами такого сторони досягли угоди з усіх істотних умов договору (іншого сторонами не заявлено, а судом не встановлено), а отже суд першої інстанції не вбачав ознак нікчемності такого правочину і рішення у цій частині не оскаржено та набрало законної сили відповідно до ст.. 273 ЦКК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно зі ст.ст. 317, 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За частиною першою статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном ( ст.. 391 ЦК України).

При постановленні рішення у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будинком, суд першої інстанції із посиланням на вимоги ст..ст. 9,98,99 ЖК України, ст. 6 СК України, ч 2 ст. 2 ч1 ст.3 Конвенсії про права дитини, ст.. 18 ч.2 ЗУ «Про охорону дитинства», зазначав, що неповнолітні діти набувають прав на користування житлом лише у разі набуття такого права їхніми батьками або законними представниками, а у разі втрати цього права батьками або законними представниками правові наслідки поширюються і на неповнолітніх дітей.

Оскільки статус тимчасових мешканців не дає самостійного права на жиле приміщення, то діти цих осіб прав на займане житло теж не набувають, а у випадках самоправного зайняття жилого приміщення обов`язок виселення без надання іншого жилого приміщення поширюється і на неповнолітніх дітей таких осіб.

У даному випадку вселення відповідачки ОСОБА_1 до будинку відбулося за усною згодою позивачки, відповідачка та члени її сім`ї, зокрема неповнолітні діти, у займаному будинку не зареєстровані, власником такого об`єкта нерухомості є позивачка, а відтак правових підстав для проживання в такому відповідачі не мають.

За таких обставин, суд першої інстанції встановив, що правових підстав для проживання у будинку, належному позивачці, відповідачі не мають, добровільно залишати такий останні відмовляються і які мають інше житло придатне для проживання, то суд обґрунтовано вважав, що такі дії відповідачів обмежує правомочність позивачки, як власника, щодо користування домоволодінням і відповідачі підлягають примусовому виселенню із нього.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин із посиланням на докази, оцінка яких відображена у рішенні обґрунтовано вважав, що позивачка, як власник будинку, відповідно до статті 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у користуванні її власністю шляхом виселення відповідачів із займаного ними житлового приміщення, які не виконують у добровільному порядку вимогу про звільнення належного їй на праві власності житлового будинку.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 серпня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ