Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №607/24173/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

25.08.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №607/24173/25

25 серпня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- присяжних Веселович Т.Я.

Джуринської С.І.

за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

з участю: адвоката Оразова А.А. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою, в якій просив оголосити померлим його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вважається безвісти зниклим внаслідок бойових дій у районі населеного пункту Цукурине Донецької області. Визначити дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заявлених вимог заявник вказав, що він є сином ОСОБА_2 . 20 червня 2024 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_4 до військової частини НОМЕР_1

20.06.2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №99, ОСОБА_2 зарахований в списки частини на всі види забезпечення та призначений на посаду гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2024 №4, ОСОБА_2 вважати таким, що відбув у відрядження для виконання бойових завдань 27.09.2024 до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

09 жовтня 2024 року під час штурмових дій противником позиції «ОПЕР» в районі населеного пункту Цукурине, Покровського району, Донецької області ОСОБА_2 перестав виходити на зв`язок. За цим фактом командуванням військової частини було проведене службове розслідування. Згідно акту службово розслідування ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти з 09 жовтня 2024 року.

За даним фактом, 26 жовтня 2024 року за його заявою Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань №12024211040002490 за ч. 1 ст. 115 КК України.

На сьогоднішній день місце перебування батька невідоме та він не виходить на зв`язок.

Враховуючи наведене, просить оголосити померлим його батька ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , в районі населеного пункту Цукурине Донецької області.

Встановлення даного факту необхідне для отримання свідоцтва про смерть, реалізації права на спадкування та належних соціальних виплат.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2025 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 року, яку занесена до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі як заінтересовану особу – Військову частину НОМЕР_1 .

30.04.2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Міністерства оборони України Тіщенка А. В. надійшли письмові пояснення. У яких зазначає, що фізична особа може бути оголошена померлою після спливу 6 місяців від дня закінчення активних бойових днів. Передчасне оголошення особи померлою в умовах триваючого конфлікту є неприпустимим, оскільки зв`язок із військовослужбовцем міг перерватися з багатьох причин, зокрема через перебування в полоні чи зміну розташування.

Обставиною, яка дає підстави стверджувати, що ОСОБА_2 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підстави припустити його загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом є акт службового розслідування військової частини НОМЕР_1 . Тобто всією можливою інформацію щодо ОСОБА_2 володіє командування військової частини НОМЕР_1 . До справи не були долучені відповіді (оскільки ймовірно такі відомості не витребувано) з Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Об`єднаного центру з пошуку та звільнення полонених Служби безпеки України; Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими; «Українського національного центру розбудови миру», який виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року; міжнародного комітету Червоного Хреста, щодо відомостей про можливе перебування ОСОБА_2 в полоні.

З заяви вбачається, що оголошення померлим зумовлено необхідністю оформлення соціальних гарантій передбачених сім`ям військовослужбовців, в тому числі призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Зниклий безвісти не проходив військову службу у Міністерстві оборони України, відповідно, Міністерство оборони України не володіє інформацією про нього. Зниклий безвісті за особливих обставин входив до особового складу військової частини НОМЕР_1 , яка в свою чергу входить до складу Збройних Сил України, які підпорядковані Міністерству оборони України, яке здійснює забезпечення, військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України. Таким чином, Міністерство оборони України здійснює забезпечувальну діяльність Збройних Сил України, а не здійснює безпосереднє керівництво ними і не може володіти інформацією щодо зазначеного військовослужбовця.

Представник звертає увагу суду на те, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки батьків, дружини зниклого безвісти за особливих обставин, ВЧ НОМЕР_1 . Водночас, такі особи до участі у справі не залучені.

Посилаючись на наведене, просив вирішити питання щодо залучення заінтересованих осіб та відмовити у задоволенні заяви.

Представник Військової частини НОМЕР_1 – Штамбург О.В. подав письмові пояснення. Вказав, що ВЧ не погоджується із заявленими вимогами, вважає їх передчасними. Селище Цукурине є окупованою територією, тому у державних органів України відсутня можливість встановити будь-які обставини зникнення безвісти військовослужбовця, які б могли підтвердити чи спростувати вірогідність його смерті. У даній справі український військовий пропав безвісти за невстановлених обставин під час оборони певного населеного пункту, який зрештою було окуповано ворогом. Відтак, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, вважає, що доцільно було б відраховувати дворічний строк (якого, на противагу шестимісячному, було б достатньо для з`ясування того, чи не потрапив він у полон) з дня повного захоплення цього населеного пункту, що унеможливлює проведення перевірки щодо його можливого перебування в полоні. Крім того, вказує, що метою встановлення даного факту є оформлення спадщини та отримання одноразової грошової допомоги. Встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця із захистом Батьківщини віднесено до виключних повноважень військово лікарських комісій. А тому, вважає, що має місце спір про право та втручання у дискреційні повноваження визначених органів та установ.

Посилаючись на наведене, просив суд розглядати справу за відсутності їх представника та з врахуванням письмових пояснень.

У судовому засіданні представник заявника - адвокат Оразов А.А. підтримав заяву та просив задовольнити.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явилися, хоча про дату і час судового засідання були повідомлені належним чином.

Попередньо Міністерство оборони України та Військова частина подали письмові заперечення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народився, є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 01 липня 1998 року.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією та проходив військову службу у ВЧ частини НОМЕР_1 на посаді гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону.

Згідно сповіщенням сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_7 № 160791 від 14 жовтня 2024 року встановлено, що таке сповіщення адресоване сину ОСОБА_2 про те, що сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гранатометник 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_8 . 09.10.2024 року зник безвісти, біля населеного пункту Цукурине, Донецької області, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, в ході виконання бойового завдання та службових обов`язків захисту територіальної цілісності і суверенітету України від збройної агресії російської федерації.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26 жовтня 2024 року встановлено, що 26 жовтня 2024 року Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області відкрито кримінальне провадження №12024211040002490 за ч. 1 ст. 115 КК України, за заявою ОСОБА_1 , про те, що його батько ОСОБА_2 перебуваючи на посаді гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти біля населеного пункту Цукурине Донецької області. По даний час не виходить на зв`язок та його місцезнаходжнення невідоме.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №544 від 30 жовтня 2024 року наказано провести службове розслідування щодо зникнення безвісти гранатометника другого механізованого відділення другого механізованого взводу третьої механізованої роти першого механізованого батальйону сержанта ОСОБА_2 .

З акту службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 від 31 грудня 2024 року встановлено такі обставини:

- відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 червня 2024 року № 99, сержант ОСОБА_2 з 20 червня 2024 року зарахований до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення (продукти за каталогом) з 21 червня 2024 року та призначений на посаду гранатометника другого механізованого відділення другого механізованого взводу третьої механізованої роти першого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ;

- відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 вересня 2024 року № 2, сержант ОСОБА_2 з 27 вересня 2024 року зарахований до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення та призначений на посаду гранатометника другого механізованого відділення другого механізованого взводу третьої механізованої роти першого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ;

- відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29 вересня 2024 року № 4, сержанта ОСОБА_2 вважати таким, що вибув для виконання бойових завдань 27 вересня 2024 року до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у складі оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;

- згідно бойових розпоряджень, особовий склад підрозділів першого механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_4 залучений до виконання завдань за призначенням, пов`язаних із захистом суверенітету України, її територіальної цілісності та недоторканості в умовах воєнного стану та відсічі збройної РФ проти України;

- згідно рапорту майора ОСОБА_4 від 09 жовтня 2024 року за вхідним номером 1670 від 10 жовтня 2024 року, доповіді полковника ОСОБА_5 від 10 жовтня 2024 року № 158/525/19 та журналу ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_5 від 20.07.2024 року встановлено що 09 жовтня 2024 року в результаті штурмових дій противника позицій "ОПЕР" гранатометник другого механізованого відділення другого механізованого взводу третьої механізованої роти першого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_2 перестав виходити на зв`язок поблизу н.п. Цукурине Покровського району Донецької області. Звідси слідує, що ОСОБА_2 зник безвісті. Пошуки військовослужбовця продовжуються силами підрозділу. Результату не дали, тому що добратися до позиції «ОПЕР» немає можливості;

- відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10 жовтня 2024 року № 16, сержанта ОСОБА_2 , який брав участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, та місце перебування якого не відомо, до визнання його на підставі рішення суду безвісно відсутнім чи оголошено померлим, з 09 жовтня 2024 року знято з усіх видів забезпечення та з 10 жовтня 2024 року знято з котлового забезпечення;

- з пояснення командира третьої механізованої роти першого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_6 встановлено, що 09 жовтня 2024 року ОСОБА_2 під час штурмових дій противником позиції «ОПЕР» перестав виходити на зв`язок, в районі н.п. Цукурине, Покровського району Донецької області. Військовослужбовець сержант ОСОБА_2 при виконанні бойового завдання перебував у засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет);

- з пояснення стрільця-номера обслуги третього механізованого відділення другого механізованого взводу третьої механізованої роти першого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_7 встановлено, що 09 жовтня 2024 року сержант ОСОБА_2 під час штурмових дій противником позиції «ОПЕР» перестав виходити на зв`язок, в районі н.п. Цукурине, Покровського району Донецької області. Військовослужбовець сержант ОСОБА_2 при виконанні бойового завдання перебував у засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет);

- до теперішнього часу до військової частини НОМЕР_1 будь-яка офіційна інформація щодо сержанта ОСОБА_2 не надходила та його місцезнаходження невідоме. За даних обставин, враховуючи той факт, що місцезнаходження сержанта ОСОБА_2 не встановлено, слід визнати зазначеного військовослужбовця зниклим безвісти з 09 жовтня 2024 року;

- зникнення безвісти сержанта ОСОБА_2 сталося під час виконання бойових завдань першого механізованого батальйону під час штурмових дій противником, місце зникнення - район поблизу н.п. Цукурине Покровського району Донецької області по позиції "ОПЕР", 09 жовтня 2024 року;

- станом на 31 грудня 2024 року тіло сержанта ОСОБА_2 та зброю знайти не надається можливим, у зв`язку з тим, що дана територія знаходиться під контролем збройних сил РФ;

- неправомірних дій сержантом ОСОБА_2 , які б призвели до його зникнення безвісти, порушення вимог Статут внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарного статуту ЗСУ, не встановлено;

- зникнення безвісти ОСОБА_2 сталось під час проходження ним військової служби під час захисту Батьківщини та є наслідком ворожих дій сил противника.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №1656 від 31 грудня 2024 року встановлено, що службове розслідування вважати завершеним. Військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації сержанта ОСОБА_2 вважати зниклим безвісти з 09 жовтня 2024 року.

Згідно відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими №222/КШ/7674 від 19 березня 2026 встановлено, що в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими містяться відомості про ОСОБА_2 . До Координаційного штабу не надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування вказаної особи у полоні, стану її здоров`я та місця утримання.

Як слідує з виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави - агресора № 08-06/15712 від 24 березня 2026 року, наданої ДП «Український національний центр розбудови миру», станом на дату формування виписки, інформація щодо ОСОБА_2 відсутня.

Згідно відповіді Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України №34.7-зв-2797 від 17 березня 2026 року встановлено, що в Об`єднаному центрі є інформація про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 . Під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями фактичні дані про місцезнаходження ОСОБА_2 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об`єднаним центром не отримувались.

З відповіді Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини №29368.4/о-18646.3/26/42.1.1 від 18 березня 2025 року встановлено, що дані про зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 для перевірки факту його перебування на території країни-агресора або тимчасово окупованих територіях до російської сторони не скеровувались, у зв`язку із відсутністю відповідного дозволу на вчинення таких дій від його рідних.

Встановлено, що батьки ОСОБА_2 померли.

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 30 вересня 1976 року та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 12 березня 2026 року.

ІНФОРМАЦІЯ_10 померла мати ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 27 березня 2001 року.

Дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 від 05 червня 2007 року та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 12 березня 2026 року.

Син ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 від 17 серпня 2021 року та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 12 березня 2026 року.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що дана заява підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Частиною 2 ст. 308 ЦПК України встановлено, що після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Відповідно до вимог ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Згідно із вимогами ст. 309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років (а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців) у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

Тобто особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

Суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина (див. постанову Верховного Суду від 26.02.2024 у справі №686/9938/23, провадження № 61-15733св23).

Аналізуючи зазначене, суд дійшов висновку, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

У 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено про необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Судом встановлено та підтверджено зібраними у справі доказами, що ОСОБА_2 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

09 жовтня 2024 року поблизу н.п. Цукурине Донецької області під час виконання бойового завдання, в результаті штурмових дій противника позицій "ОПЕР" гранатометник другого механізованого відділення другого механізованого взводу третьої механізованої роти першого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_2 зник безвісти, що підтверджено службовим розслідуванням.

Станом на час розгляду справи в суду відсутні будь-які відомості про місцеперебування ОСОБА_2 .

Заявник є сином ОСОБА_2 та оголошення померлим ОСОБА_2 необхідно для отримання свідоцтва про смерть, реалізації права на спадкування та оформлення державної грошової допомоги сім`ям загиблих військовослужбовців.

Згідно приписів ч.1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п.3 ч.2 статті 293 ЦПК України).

Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов`язується із подальшим вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи із підходу Європейського Суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський Суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 року у справі №154/2135/17 дійшов висновку, що, виходячи зі змісту положень статей: 43, 46 ЦК України, статей: 305, 306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку із воєнними діями, зокрема, внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою, на підставі ч. 2 статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою на підставі ч. 1 статті 43 ЦК України.

Таким чином, оголошення фізичної особи померлою у даному випадку не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Заявник, відповідно до положень статті 306 ЦПК України, вказав мету, для якої необхідно оголосити його батька померлим, що автоматично спір не породжує. При цьому, ОСОБА_1 не заявляє вимог майнового характеру та не обґрунтовує свою заяву наявністю будь-якого майнового спору за наслідками оголошення ОСОБА_2 померлим.

Не свідчить про наявність спору про право і те, що в результаті вирішення цієї заяви заявник може отримати виплати, гарантовані законом або спадщину, оскільки ні Міністерство оборони України, ні військова частина чи ТЦК та СП не є суб`єктами отримання такої допомоги, в силу положень статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.

Зазначене вище узгоджується із правовими висновками, які містяться в пункті 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21, а також у постанові Верховного Суду від 19.02.2025 року у справі №298/1350/22, провадження №61-15100св24.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2019 року у справі №490/342/17 вказав, що якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Міністерство оборони України зазначає, що особа може бути оголошена померлою після спливу 6 місяців від дня закінчення активних бойових днів, передчасне оголошення особи померлою в умовах триваючого конфлікту є неприпустимим.

Військова частина вважає, що так як ОСОБА_2 пропав безвісти під час оборони певного населеного пункту, який зрештою було окуповано ворогом, тому доцільно відраховувати дворічний строк з дня повного захоплення цього населеного пункту,

Суд вважає такі доводи безпідставними, виходячи із наступного.

Щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22, провадження №14-94цс24, виснувала, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Також наказом Міністерства розвитку громад та територій України Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією від 28.02.2025 року №376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року за №380/43786, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до якого активні бойові дії в с- ще Цукурине завершились 01.11.2024 року, та з 02.11.2024 року с-ще Цукурине вважається тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Отже, саме з 01.11.2024 року має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, тобто, з дати закінчення активних бойових дій на зазначеній території.

При цьому, необхідно прийняти до уваги висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22, провадження №14-94цс24. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення від дня закінчення воєнних дій, особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою 20.11.2025 року. Таким чином, як на момент звернення заявника до суду з даною заявою, так і на час розгляду справи, сплинув шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, а саме, як виснувала Велика Палата, від дня закінчення активних бойових дій на певній території.

Враховуючи викладене вище, доводи МОУ та ВЧ не спростовують висновків суду щодо правових підстав для задоволення заяви про оголошення фізичної особи ОСОБА_2 померлим.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою визначені у ст. 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглися та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов`язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з`явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сержант ОСОБА_2 з 09 жовтня 2024 року вважається зниклим безвісті за особливих обставин (під час збройного конфлікту), внаслідок ведення оборонних дій в районі населеного пункту Цукурине Донецької області, під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та державного суверенітету України. З того часу будь-які відомості щодо ОСОБА_2 відсутні. Відомості про перебування в полоні відсутні.

З урахуванням наведеного та оцінюючи зібрані в матеріалах справи докази у їх сукупності, те що з дня закінчення бойових дій в с. Цукурине Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_13 минуло більше 6 місяців, суд вважає, що подана заява про оголошення особи померлою підлягає задоволенню.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо буде одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47 ЦК України, ст. ст. 89, 263 - 265, 268, 273, 293, 294, 305 - 308 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_14 , Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , у районі н.п. Цукурине Донецької області.

Копію рішення направити учасникам справи.

У порядку вимог ч. 2 ст. 308 ЦПК України, після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою, надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 .

Заінтересовані особи: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ 41346948.

Міністерство оборони України, проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022.

Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12

Повне судове рішення складено 25 серпня 2026 року.

Головуюча І.М. Черніцька

Присяжні Т.Я. Веселович

С.І. Джуринська