Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №606/1552/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1552/26

П о с т а н о в а

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2026 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Марціцка І.Б, розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ВП № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця у АДРЕСА_1 , непрацюючого,-

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

10.08.2026 о 16.18 год. ОСОБА_1 по вул. Бандери, 14 в с. Тютьків Тернопільської області, керував автомобілем Mercedes-Benz С320 д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, проба позитивна 2,21 проміле. Водій із результатом погодився, від повторного огляду в медичному закладі відмовився. Чим порушив 2.9 а Правил дорожнього руху, таким чином вчинив правопорушення, склад якого, передбачений ч.1ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю за обставин викладених у протоколі, просив суворо не карати.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, суд приходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №742272 від 10.08.2026, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Жодних заперечень щодо змісту протоколу, суті правопорушення чи дій поліцейських Лучейко І.Р. не висловив.

-постановою серії ЕНА №7698731 від 10.08.2026 року про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу;

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та камери зовнішнього спостереження, які були оглянуті в судовому засіданні, з яких слідує, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz С320 д.н.з. НОМЕР_1 . Зайшов в заклад громадського харчування. Розпочав конфлікт з продавцем та адміністратором. Остання викликала поліцію, працівники поліції прибули на виклик, при спілкуванні з адміністратором та продавцем з`ясувалося, що ОСОБА_1 приїхав автомобілем Mercedes-Benz С320 д.н.з. НОМЕР_1 , що підтвердилося оглядом відеозапису із камер зовнішнього спостереження. При спілкуванні з водієм поліцейський зазначає, що в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, почервоніння очей, обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, на що водій погоджується, продув прилад Драгер 6810, проба позитивна, повторно проходити огляд в медичному закладі відмовляється.

- роздруківкою результатів огляду з газоаналізатора Драгер 6810 від 10.08.2026 тест №9371, за результатами продування присторою ОСОБА_1 проба позитивна 2,21 промілє.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абз.2,4 ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух"). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (ст.52 цього Закону). За положеннями ч.2 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії.

За змістом абзаців 3 та 5 ч.2 ст.16 вказаного Закону водій зобов`язаний: виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п.2.9 а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 ПДР).

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. Вказані обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.

За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

В силу ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, його майновий стан, і приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також буде необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети виховання правопорушника в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень в майбутньому.

На відео чітко зафіксовано факт відмови проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, що є дотримання ст. 266 КУпАП, та дає можливість суду прийти до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В силу вимогст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника ОСОБА_1 приходжу до висновку, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується копією посвідчення.

Згідно з п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, тому підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 130, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка