Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №466/7664/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 03 вересня 2026 р.

Справа: №466/7664/26

Суддя: Зима І. Є.

Справа № 466/7664/26

Провадження № 3/466/2424/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зими І.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, працездатну, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

02.08.2026 року, матір ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання свого сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 02.08.2026 року, близько 13:32 год перебуваючи біля будинку по вул. П. Панча, 22 у м. Львові, з хуліганських мотивів закинув собачі фекалії в трьох поліетиленових пакетах на балкон першого поверху, де проживає гр. ОСОБА_3 . Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

При розгляді адміністративної справи в суді, ОСОБА_1 пояснила, що подібний випадок стався вперше. Син є усиновленим, родом із Запорізької області, має розлад рухової активності та уваги, у зв`язку з чим є гіперактивним та має труднощі зі сприйняттям інформації. Рідні батьки фактично відмовились від нього, дитина пережила стрес в зв`язку з повномасштабною війною, активні дії якої проходили на території, де він проживав . Вони усиновили дитину у віці 8 років і на даний час триває процес його адаптації до проживання в сім`ї. Крім ОСОБА_2 в їх родині виховується ще донька та молодший син. Вона постійно цікавиться життям та розвитком ОСОБА_2 , проте із-за його гіперактивності, періодично бувають різні відхилення у поведінці сина. Вони спільно працюють , та частково вже досягли кращих змін в його поведінці . Між тим, у школі в сина виникають конфліктні ситуації з іншими дітьми, на фоні вказаного захворювання, він важко заводить друзів, або ж спілкується з дітьми. З приводу цього вони неодноразово звертались до спеціалістів . Дитина займається з психологом, вона постійно спілкується з вчителями. Дитина росте в родині , де отримує любов та розуміння. Відтак, ОСОБА_1 зазначила, що не вважає, що не займається вихованням дитини. Проте процес адаптації до життя у родині, у колективі є тривалим, а минуле дитини обтяжене складними обставинами.

ОСОБА_1 пояснила, що усвідомлює неприпустимість вчинку сина, який кинув у вікно кульки з фекаліями, та після події провела з ним відповідну виховну бесіду. З метою корекції його поведінки, та лікування вона звернулася за допомогою до спеціалістів, записала сина до психолога та на супутні корекційні заняття, на цей час ними спільно зі спеціалістами вже визначено подальший план роботи з дитиною.

У вчиненому сином щиро розкаювалася, запевнила суд, що вживає необхідних заходів для його належного виховання та недопущення подібних випадків у майбутньому. Просила суд врахувати наведені обставини та суворо її не карати.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП України настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.,

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Окрім того, судом в судовому засіданні дослідженні медичні довідки, та висновки експертів та лікарів, щодо психологічного стану ОСОБА_2 , згідно яких в останнього наявні психологічні проблеми. Зокрема, ОСОБА_2 має призначене лікування, відвідування психолога.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у скоєному стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №023531 від 18.08.2026, зверненням до ВП, письмовими поясненнями учасників вказаної події, рапортом працівників поліції, письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 , та самої ОСОБА_2 , характеристикою класного керівника ОСОБА_2 , медичними довідками, тестуваннями та висновками спеціалістів, щодо психологічного стану дитини, та іншими матеріалами справи.

Згідно із ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП за малозначністю і оголосити їй усне зауваження, оскільки діяння, вчинене нею, містило в собі усі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП, але внаслідок конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпеці, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, її дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбачених ч.1 ст. 184 КУпАП.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП закрити, звільнивши її від адміністративної відповідальності в зв`язку з малозначністю, оголосивши усне зауваження.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І. Є. Зима

Оригінал: reyestr.court.gov.ua