Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №333/4650/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/4650/25

Провадження №2/333/246/26

рішення

Іменем України

17 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Варнавської Л.О.

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Трачук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,-

встановив:

ОСОБА_1 29.05.2025 звернулась до суду із позовом до територіальної громади в особі Запорізької міської ради про визнання права власності на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті мами ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на частину цього житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилається на те, що на момент смерті брат був зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 . Цей будинок належав дідові та бабі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 1954 року.

Відповідно до договору від 07.04.1954 року ОСОБА_6 купив у ОСОБА_8 жилий будинок з планом за адресою: АДРЕСА_2 місце 6, який продавець побудував на відведеній йому земельній ділянці площею 682 кв.м. згідно договору безстрокового користування земельною ділянкою від 20.05.1952 року. Таким чином, зазначений будинок фактично належав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , але інші документи відсутні, договір державну реєстрацію не пройшов, бо на той час цього не вимагалося за діючим станом на 1954 рік законодавством. Згідно листа TJTOB «ЗМБТІ» остання інвентаризація була у 1968 році, іншими документами товариство не володіє. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 . Станом на час його смерті разом з ним у будинку були зареєстровані і проживали його дружина ОСОБА_7 та батько позивачки ОСОБА_9 , що підтверджується домовою книгою, які прийняли спадщину після смерті їх батька. 1/2 частина якого належала йому на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.1954 року, інша 1/2 частина належала ОСОБА_7 , бо будинок було придбано під час їх перебування у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 , разом з нею на час її смерті був зареєстрований і проживав ОСОБА_9 , батько позивачки, який і прийняв спадщину за законом, але свідоцтво не отримував.

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , після смерті батька, матір та брат позивачки успадкували право на цей будинок по 1/2 кожен, за фактом спільного проживання, а вона не була зареєстрована у будинку на цей час і спадщину не приймала.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею проживав брат позивачки, який відмовився від спадщини (1/2 частки цього будинку) на мою користь, а вона подала заяву про прийняття спадщини, але свідоцтво не отримувала.

26.09.2025 вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщитну у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

Ухвалою суду від 30.05.2025 провадження по справі відкрито, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, витребувані у приватного нотаріуса копії спадкових справ заведених після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9

26.06.2025 надійшли копії спадкових справ після померлих ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

22.08.2025 закрито підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду.

Ухвалою суду від 13.10.2025 із Запорізького обласного державного нотаріального архіву витребувана спадкова справа після померлого ОСОБА_6

02.12.2025 надійшла відповідь із Запорізького обласного державного нотаріального архіву на ухвалу суду.

13.01.2026 року ухвалою суду витребувані у Комунарському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) актові записи про смерть ОСОБА_10 , ОСОБА_11

04.02.2026 року надійшли відповіді з Комунарському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі.

06.03.2026 ухвалою суду з Шостої Запорізької державної нотаріальної контори витребувані копії спадкових справ після смерті ОСОБА_12 , ОСОБА_10

17.03.2026 надійшла відповідь з Шостої Запорізької державної нотаріальної контори та копії спадкових справ.

20.05.2026 ухвалою суду повернута стадія підготовчого засідання та залучені до участі у справі в якості відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

09.06.2026 закрито підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали, викладені в позові обставини та вимоги, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача Запорізької міської ради, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, покладався на розсуд суду в питанні задоволення позову.

Відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також в судове засідання не з`явились, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечували.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши докази у справі, приходить до таких висновків.

Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 04.01.1997 року, що підтверджується довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.5).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 (а.с.7).

ОСОБА_6 та ОСОБА_13 зареєстрували шлюб 22.12.1945 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_2 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_3 ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.10).

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 судом встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_14 уклали шлюб 05.10.1974 року (а.с.8).

Позивачка ОСОБА_1 до укладення шлюбу 03.09.1994 року мала прізвище ОСОБА_15 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 (а.с.9).

Зі свідоцтва про народження НОМЕР_6 судом встановлено, що батьками ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 були ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (а.с.15).

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_7 ,повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15, 75).

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_8 , повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.14, 71).

Зі свідоцтва про народження НОМЕР_9 судом встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 були ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (а.с.16).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_10 (а.с.11).

Позивачкою надані документи на підтвердження права власності на будинок АДРЕСА_1 :

-Зведений оціночний акт від 22.03.1968 року по домоволодінню АДРЕСА_1 , користувач ОСОБА_6 ;

-Викопировка зі схеми-плану будівельного кварталу по АДРЕСА_1 від 14.08.1953 року, в якому зазначено, що земельна ділянка АДРЕСА_4 зареєстрована за ОСОБА_17 (а.с.21);

-Договір на право забудови будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 20.05.1952 року, в якому зазначено, що забудовнику ОСОБА_17 відводиться ділянка комунальної землі площею 577 кв.м, яка знаходиться в с. Південному, місце №6 для індивідуальної забудови житлового будинку;

-Договір від 01.04.1954 року, укладений в простій письмовій формі, не посвідчений нотаріально, за яким ОСОБА_17 – володілець хати та ОСОБА_6 – покупець, домовились, що ОСОБА_17 продав свій будинок з планом 30*19,5 м за адресою: АДРЕСА_2 місце 6, а ОСОБА_6 купив за 22000 рублів (а.с.27);

-Домову книгу, з якої вбачається, що в будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були зареєстровані з 16.03.1956 року (а.с.34). ОСОБА_9 був прописаний в цьому будинку з 1967 р. по 1970 р., з 06.08.1971 р.

З листа №4928/1 від 17.07.2024 ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» судом встановлено, що в матеріалах інвентаризаційної справи на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 правовстановлюючі документи не містяться (а.с.28).

З листа №4928/2 від 17.07.2024 ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» судом встановлено, що з матеріалів інвентаризаційної справи на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що за даними останньої технічної інвентаризації об`єкту нерухомого майна станом на 22.03.1968 р. на земельній ділянці були розташовані: житловий будинок літ. А, сіни, сарай літ. Б, вбиральня літ.Г, паркан №1, водопровід. Станом на 22.03.1968 р. житловий будинок літ.А з сіньми складався з кухні, площею 10,2 кв.м, кімнати 1-2 площею 13,5 кв.м, кімнати 1-3 площею 6,1 кв.м, кімнати 1-4 площею 6,4 кв.м, комори а-1 площею 2,3 кв.м, сіней а-2 площею 10 кв.м, загальною площею 55,3 кв.м, в тому числі житловою площею 26 кв.м. Станом на 08.08.1985 року за вищевказаною адресою були розташовані житловий будинок літ.А, сіни літ.а, сарай літ.Б, вбиральня літ.Г, паркан №1, водопровід №2. Крім того за зазначеній земельній ділянці були самочинно побудовані сіни літ.а1, гараж літ.Д (а.с.29).

Зі спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини після його смерті та зазначила, що померлий є її рідним братом, до складу спадщини входить житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 в період з 10.08.2000 по 17.01.2024 був зареєстрований за цією адресою (а.с.52, 66).

Судом встановлено, що 26.09.2024 року постановою державного нотаріусу Шостої запорізької державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 рідного брата – ОСОБА_5 (а.с.4).

23.07.2016 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначила, що до складу спадщини входить будинок АДРЕСА_1 та право на земельну ділянку.

ОСОБА_5 29.07.2016 року подав до Шостої запорізької державної нотаріальної контори заяву в якій відмовився від прийняття належної йому спадщини, яка залишилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері – ОСОБА_4 на користь дочки спадкодавця – ОСОБА_1 (а.с.96).

З довідки Департаменту реєстраційних послуг від 27.03.2024 року №04-03/3/3901 встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 була зареєстрована ОСОБА_4 в період з 10.08.2000 по 29.01.2016, разом з нею був зареєстрований ОСОБА_5 (а.с.99).

З дослідженої судом копії спадкової справи №751 заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 встановлено, що після його смерті із заявою про прийняття спадщини звернулась 02.08.2002 року дружина ОСОБА_4 та зазначила, що до складу спадщини входить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль та земельна ділянка. ОСОБА_5 04.02.2005 року подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_9 , яка складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіля та земельної ділянки (а.с. 110).

ОСОБА_5 11.02.2005 року подав заяву про видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на автомобіль марки М-412 ИЭ, 1974 року випуску після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 (а.с.113).

11.02.2005 року державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом за яким спадкоємцем частки майна ОСОБА_9 є його дружина ОСОБА_4 спадщина на яку видане свідоцтво складається з автомобіля марки М-412 ИЭ, 1974 року випуску (а.с.123).

11.02.2005 року державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом за яким спадкоємцем частки майна ОСОБА_9 є його син ОСОБА_9 спадщина на яку видане свідоцтво складається з автомобіля марки М-412 ИЭ, 1974 року випуску (а.с.123а).

З довідкового листа до спадкової справи №751 за 2002 рік судом встановлено, що після смерті ОСОБА_9 спадщину прийняли дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 – спадкоємці за законом, спільним проживанням зі спадкодавцем з 1981 року та 2000 року на день його смерті і до цього часу, що стверджується будинковою книгою, прописаною в п.2. склад спадщини: автомобіль марки М-412 ИЭ, 1974 року випуску, номерний знак НОМЕР_11 (а.с.124).

На ухвалу суду Запорізький обласний державний нотаріальний архів 28.11.2025 року надіслав листа №1672/01-21в якому зазначено, що спадкова справи після померлого ОСОБА_6 в архіві не зберігаються, надають копію свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 – ОСОБА_6 , виданого на ім`я ОСОБА_7 , 07.09.1983 р. та свідоцтво про право на спадщину за законом, після померлого ОСОБА_6 , виданого на ім`я ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , 11.10.1983 р. за реєстровим №2-2154.

З наданих документів встановлено, що 07.09.1983 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_6 спадкоємцю – дружині ОСОБА_7 на 1/5 частку та на 2/5 частки внаслідок відмови від спадку на її користь ОСОБА_9 та ОСОБА_18 . Свідоцтво складається з вкладів з відсотками, які зберігаються в державних ощадних касах. На 2/5 часток вкладів, які належать ОСОБА_10 та ОСОБА_12 свідоцтво ще не видано. (а.с.141).

11.10.1963 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_6 спадкоємцям – донькам ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . Свідоцтво складається з вкладів з відсотками, які зберігаються в державних ощадних касах.

ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що міститься актовий запис про смерть №383 (а.с.154).

ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_12 (а.с.156).

Зі спадкової справи №835, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_12 , встановлено, що ОСОБА_3 30.09.2009 року звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, до складу спадщини входить частка квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 та неотримана пенсія.

03.06.2010 року ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.179-181).

Зі спадкової справи №380/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_10 встановлено, що із заявою про відкриття спадщини після її смерті звернулась ОСОБА_2 та зазначила, що до складу спадщини входить квартира АДРЕСА_7 (а.с.183). 20.10.2021 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_10 на вказану квартиру (а.с.226).

Також позивачкою наданий технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 , виготовлений 27.05.2026 року та зареєстрований в Реєстрі будівельної діяльності за №ТІ01:9926:8605-1485-3971, з якого судом встановлено, що за цією адресою знаходяться такі будівлі та споруди: житловий будинок 1945 року спорудження, прибудова - 1950 р.с., ганок, прибудова -1990 р.с., гараж – 1990 р.с., погріб з шийкою – 1990 р.с.

Отже, за матеріалами справи будинок за адресою АДРЕСА_1 побудований 1945 року на земельній ділянці, яка виділялась на підставі Договору на право забудови будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 20.05.1952 року забудовнику ОСОБА_17 , який продав цей будинок 01.04.1954 року ОСОБА_6 , але договір купівлі-продажу будинку був укладений в простій письмовій формі. Будинок в експлуатацію не здавався. ОСОБА_6 та його дружина були зареєстровані (прописані) в цьому будинку з 16.03.1956 року, пізніше були зареєстровані їх діти.

Вказані обставини свідчать про те, ОСОБА_6 був фактичним володільцем житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 з 01.04.1954 року по 06.04.1982 року (по день його смерті). Після смерті ОСОБА_6 була відкрита спадщина, спадкоємцями була дружина ОСОБА_7 та доньки ОСОБА_10 , ОСОБА_12 . Проте, на вказаний будинок свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Син спадкодавця – ОСОБА_9 від спадщини, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_6 відмовився на користь матері ОСОБА_7 .

В свою чергу, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_7 спадкова справа не заводилась, коло спадкоємців не встановлено, проте, станом на день її смерті ОСОБА_9 – її син, проживав та був прописаний з неї за однією адресою, що підтверджується наданою домовою книгою.

Позивачка ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_6 по лінії батька - ОСОБА_9 .

Житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 по праву спадкування переходив до таких спадкоємців: після смерті ОСОБА_6 його дружині ОСОБА_7 , після смерті ОСОБА_7 – її сину ОСОБА_9 , який на час смерті матері проживав та був зареєстрований з нею за однією адресою, після смерті ОСОБА_9 його дружині ОСОБА_4 та сину ОСОБА_5 , після смерті ОСОБА_4 – її доньці позивачці ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_5 .

Положеннями статей 15,16 ЦК України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Згідно із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідност.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку, шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Чинне законодавство не встановлює обов`язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року. Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків:

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №623/214/17.

Вперше на законодавчому рівні встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення».

А до 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Цим листом передбачено, що відповідно до положень пункту 41 Порядку для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються, зокрема: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків надання відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинки).

При цьому документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992,року) не подається виходячи з положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У свою чергу, з урахуванням іншого, «альтернативного» механізму державної реєстрації, пунктом 42 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських, селищних, міських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; 2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, – сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

З огляду на, те що будинок АДРЕСА_1 був побудований до 05.08.1992 року, суд вважає за можливе визнати на нього право власності в порядку спадкування на підставі наданих документів, які посвідчують право на земельну ділянку - договору на право забудови будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 20.05.1952 року, технічного паспорту на будинок та домової книги.

Дослідженими доказами підтверджується право власності ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.1217, 1264, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 247, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ПозовОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_13 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 на 1/2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_13 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_14 на 1/2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 17 серпня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська