Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №317/4890/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/4890/26

Провадження № 1-кп/317/752/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження № 12026087230000060 від 12.03.2026 у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Виноградівка Веселинівського району Миколаївської області, громадянина України, який має середню освіту, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проходить військову службу в Збройних силах України у військовому звані «солдат», на посаді кулеметника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, неодруженого, немаючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 09.06.2020 Веселинівським районним судом Миколаївської області за ст.ст. 342 ч.2, 345 ч.2, 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік 6 місяців, 10.11.2020 ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області скасовано звільнення від відбуванння покарання з випробуванням за вироком Веселинівського районного суду від 09.06.2020 року з направленням для відбування покарання, 19.11.2020 Веселинівським районним судом Миколаївської області за ст.ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився 11.04.2024 з Арбузинської ВК (№83) по відбуттю строку покарання,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 309 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог законодавства, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив незаконне придбання, перевезення та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено у невеликих розмірах без мети збуту, за наступних обставин.

У невстановлений час та місці, але не пізніше 12.03.2026, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, а саме PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини для власного вживання без мети збуту, ОСОБА_3 використовуючи всесвітню мережу Інтернет через мобільний додаток «Telegram», зайшов до інтернет-магазину під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де у невстановленої особи замовив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) вагою 5 грамів.

З метою оплати вказаного замовлення, 12.03.2026 о 13 годині 01 хвилині ОСОБА_3 за допомогою мобільного додатку АТ «Ощадбанк» здійснив перерахування грошових коштів у сумі 1520 гривень із належної йому банківської картки № НОМЕР_3 на банківську картку № НОМЕР_4 , яка використовувалася невстановленою особою для отримання оплати за особливо небезпечної психотропної речовини. Після чого отримав у чат-боті координати місця знаходження так званої «закладки».

Того ж дня ОСОБА_3 прибув за координатами 47.838010, 35.110585, поблизу якого розташовувався буд. 6-В по вул. Нижньодніпровська

м. Запоріжжя, де відшукав та забрав згортки з особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), після чого помістив їх до кишені свого одягу, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати зазначену психотропну речовину без мети збуту.

12 березня 2026 року приблизно о 17 годині 30 хвилин на стаціонарному блокпості № 3-07 автодороги Н-07, сполучення Запоріжжя-Оріхів, на підставі положень ст.ст. 32, 34, 35 Закону України «Про Національну поліцію», співробітниками поліції було зупинено транспортний засіб марки ВАЗ моделі 2106 з державним номерним знаком НОМЕР_5 , з метою перевірки документів. Після цього, у ході проведення перевірки ОСОБА_3 за власною ініціативою самостійно дістав із внутрішній кишені належного йому рюкзаку, в якій знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку останній незаконно зберігав та перевозив для власного вживання, без мети збуту.

У подальшому цього ж дня, у період часу з 20 години 12 хвилин по 20 години 22 хвилини, співробітниками поліції під час проведення огляду місця події на стаціонарному блокпосту № 3-07 автодороги Н-07, сполученням Запоріжжя-Оріхів, розташованому за адресою: Запорізька область, Запорізький район, поблизу с. Новоолександрівка, у ОСОБА_3 вилучено зіп-пакет, в якому знаходилась згідно висновку експерта № СЕ-19/108-26/5295-НЗПРАП від 25.03.2026 особливо небезпечна психотропна речовина - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 0,22314 г (в перерахунку на основу).

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України - як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин, без мети збуту.

Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 надійшов до суду 31.08.2026 року з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додана заява обвинуваченого ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї вини, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складена та підписана в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження (ч. 2 ст. 87 КПК України).

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, зважаючи на його заяву, в якій останній зазначає про беззаперечне визнання своєї винуватості, згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами і згоду з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, яка не є наслідком будь-якого примусу, так як заява складена в присутності захисника, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали кримінального провадження №12026087230000060 від 12.03.2026, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, що підлягають доказуванню та мають значення для кримінального провадження, які сумніву у своїй об`єктивності не викликають та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку є повністю доведеною за результатами спрощеного провадження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин, без мети збуту.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який за місцем служби характеризується посередньо, відносно якого відсутні відомості про перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра та обставини, що обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Згідно з вимогами, визначеними ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Суд, з урахуванням викладеного, за сукупності наведених вище обставин, визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Документально підтверджені витрати на залучення експерта у сумі 2674,20 грн. (за проведену судову хімічну експертизу) в даному кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави з огляду на положення ч. 2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.

Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь держави Україна 2674,20 грн. за проведену судову хімічну експертизу.

Речові докази: психотропна речовина – PVP, загальною масою 0,26046 г, що передана на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – знищити. CD-R диск 2297Н-1, долучений до матеріалів кримінального провадження – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст. 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя: ОСОБА_1