Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №308/8288/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8288/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження в залі суду, в місті Ужгород, цивільну справу за позовною заявою позивача представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, співвідповідача: Ужгородська міська рада, третя особа на стороні позивачів: ОСОБА_5 , про визнання недійсним і скасування містобудівних умов та обмежень з розширенням за рахунок влаштування мансардних приміщень, -

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2026 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в особі представника ОСОБА_1 звернулися до суду із позовною заявою у якій просять визнати недійсними і скасувати містобудівні умови та обмеження (МУО) № 133/03-04/21 від 22 вересня 2021 року (реєстраційний номер в Єдиній Державній Електронній системі у Сфері Будівництва (ЄДЕССБ) MU01:8298-5294-3214-3622) на «Реконструкцію власної квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок влаштування мансардних приміщень по АДРЕСА_2 », замовником по яких виступала Відповідач 1 ОСОБА_4 , а також повідомлення про початок виконання будівельних робіт і повідомлення про зміну даних, згідно якого право будівництва передано ОСОБА_5 , як новій власниці квартири АДРЕСА_1 ..

Свої вимоги мотивує тим, що Позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_3 , розташованої на четвертому поверсі, над якою знаходиться горище. Безпосередньо під нею розташована квартира АДРЕСА_1 , щодо якої 22 вересня 2021 року Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради затверджено МУО № 133/03-04/21 на реконструкцію з влаштуванням мансардного приміщення.

Позивачі вважають, що зазначені МУО були отримані на підставі недостовірних відомостей, зокрема щодо наявності згоди ОСББ «РАФАНДА», оскільки ОСББ повідомило про відсутність відповідного рішення загальних зборів та оригіналу протоколу № 1/20. У подальшому право будівництва було передано новій власниці квартири АДРЕСА_1 .

На думку Позивачів, реєстрація МУО, повідомлення про початок виконання будівельних робіт та повідомлення про зміну даних є незаконними та порушують їхні права як співвласників квартири АДРЕСА_4 , у зв`язку з чим вони просять скасувати зазначені документи.

Позивачі також зазначають, що звернулися до суду в межах установленого строку: первісно подали позов до адміністративного суду 15 травня 2026 року, однак після закриття провадження через належність спору до цивільної юрисдикції 04 червня 2026 року звернулися з цим позовом до суду цивільної юрисдикції.

Заяви (клопотання) учасників справи.

19.06.2026 року через систему «Електронний суд» представником Позивачів подано клопотання про заміну процесуального статусу Ужгородської міської ради з третьої особи на стороні Відповідачів на Відповідача 3. Клопотання мотивоване тим, що Відповідач 2 - Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради є структурним підрозділом Ужгородської міської ради, у зв`язку з чим Позивачі вважають за необхідне залучити Ужгородську міську раду до участі у справі як належного Відповідача 3.

03.07.2026 року через Канцелярію суду представником Позивачів подано заяву про розгляд клопотання за відсутності Позивачів та їх представника.

23.07.2026 року через Канцелярію суду представником Позивачів подано заяву про виконання ухвали від 15.07.2026 року, долучення доказів до матеріалів справи, а саме копію опису вкладення у рекомендований лист на ім`я Ужгородська міська рада та поштову квитанцію.

28.07.2026 року через представником Позивачів подано клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті за відсутності Позивачів та їх представника.

У судове засідання Позивачі та представник Позивачів не з`явилися. До суду представник Позивачів надіслав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримають в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач-1 ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена шляхом направлення їй судових повісток на адресу реєстрації громадянина, які були надіслані рекомендованим поштовим відправленням № R067213566897, № R067242296068 повернуті з відміткою AT «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою» та № НОМЕР_1 повернуто з відміткою AT «Укрпошта» «вручено 18.08.2026». Причини неявки суду не повідомила, правом на подання відзиву не скористалась.

Представник Відповідача - 2 Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток в його електронний кабінет, причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався.

Представник співвідповідача: Ужгородська міська рада в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток в його електронний кабінет, причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався.

Третя особа на стороні позивачів: ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена шляхом направлення їй судових повісток на адресу реєстрації громадянина, які були надіслані рекомендованим поштовим відправленням № R067213566897, № R067242292518 та № R067252898864 повернуті з відміткою AT «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою». Причини неявки суду не повідомила.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.06.2026 року відкрито провадження у справі, було постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.07.2026 року, задоволено клопотання представника позивачів про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Ужгородську міську раду (ЄДРПОУ 04053699, адреса реєстрації: 88000, м. Ужгород, пл.. Поштова, 3)ю

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.07.2026 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 , яка розташована на четвертому, останньому поверсі будинку, безпосередньо над якою знаходиться горище.

12 серпня 2025 року Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради затверджено містобудівні умови та обмеження для реконструкції квартири позивачки ОСОБА_2 з розширенням за рахунок облаштування мансардного приміщення. Підставою для їх видачі було рішення загальних зборів ОСББ «РАФАНДА» № 04 від 28.02.2025 року.

Водночас судом встановлено, що раніше, 22 вересня 2021 року, Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради були затверджені МУО № 133/03-04/21 на реконструкцію квартири АДРЕСА_5 з розширенням за рахунок влаштування мансардних приміщень. Замовником зазначених МУО була ОСОБА_4 , а у подальшому право на виконання будівельних робіт було передано новій власниці квартири АДРЕСА_1 – ОСОБА_5 .

При цьому квартира АДРЕСА_1 розташована на третьому поверсі, безпосередньо під квартирою позивачів. Для отримання спірних МУО ОСОБА_4 було подано, зокрема, витяг із протоколу загальних зборів ОСББ «РАФАНДА» № 1/20 від 12.01.2020 року, який нібито підтверджував надання згоди на облаштування мансарди.

Разом з тим, відповідно до інформації, наданої головою ОСББ «РАФАНДА», питання про надання ОСОБА_4 дозволу на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 та облаштування мансарди загальними зборами ОСББ не розглядалося. Оригінал протоколу № 1/20 у документації ОСББ відсутній, а наданий ОСОБА_4 витяг із цього протоколу ОСББ не визнає. Також ОСББ повідомило, що згода на облаштування мансард надавалась іншим співвласникам, серед яких ОСОБА_4 не була.

У зв`язку з виявленими обставинами позивачі зверталися до Ужгородської міської ради, Управління містобудування та архітектури, органів державного архітектурно-будівельного контролю та органів прокуратури щодо перевірки достовірності поданих для отримання МУО документів. Водночас проведення відповідної перевірки органом державного архітектурно-будівельного контролю не було здійснено, у зв`язку з чим позивачам рекомендовано звернутися до суду.

Таким чином, позивачі вважають, що спірні МУО № 133/03-04/21 були видані на підставі недостовірних відомостей та документів, які не підтверджують належного погодження реконструкції співвласниками будинку. Зазначені дії, на думку позивачів, порушують їхні права як співвласників квартири АДРЕСА_4 та горища, розташованого безпосередньо над нею, у зв`язку з чим вони звернулися до суду з вимогами про скасування спірних містобудівних умов та обмежень і пов`язаних із ними документів.

Судом також встановлено, що позивачі спочатку звернулися з відповідним позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду, однак ухвалою від 26 травня 2026 року провадження у справі було закрито у зв`язку з необхідністю розгляду спору в порядку цивільного судочинства. Після отримання зазначеної ухвали позивачі звернулися з позовом до суду цивільної юрисдикції у встановлений законом строк.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд за правилом ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. До такого майна належать, зокрема, приміщення загального користування, у тому числі допоміжні приміщення, а також несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку.

Аналогічні положення містяться у статтях 1, 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», відповідно до яких спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю його співвласників та включає, зокрема, допоміжні приміщення, несучі та огороджувальні конструкції будинку.

Судом встановлено, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_3 , яка розташована на останньому поверсі багатоквартирного будинку, безпосередньо під горищним простором.

Таким чином, горищний простір, розташований над квартирою позивачів, не є складовою частиною квартири АДРЕСА_1 та не належить її власнику на праві одноособової власності, а є частиною спільного майна багатоквартирного будинку, правовий режим якого визначається положеннями цивільного законодавства та спеціального законодавства у сфері здійснення права власності у багатоквартирному будинку.

Згідно з частиною другою статті 383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що такі зміни не призводять до порушення прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушують санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Отже, право власника квартири на здійснення реконструкції не є абсолютним та обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав інших співвласників і недопущенням самовільного використання спільного майна багатоквартирного будинку.

Як встановлено судом, реконструкція квартири АДРЕСА_1 із розширенням за рахунок влаштування мансардних приміщень передбачає використання простору горища, який є спільним майном багатоквартирного будинку, а тому не може здійснюватися виключно за волевиявленням власника квартири АДРЕСА_1 без належного волевиявлення співвласників будинку.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, відповідно до яких перепланування, переобладнання та реконструкція квартири у багатоквартирному будинку з використанням спільного майна, зокрема несучих, огороджувальних та інших спільних конструкцій, допускаються за умови дотримання прав співвласників та наявності належного волевиявлення щодо використання спільного майна.

Зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі № 463/5124/21 зазначено, що за принципом спільності здійснення права спільної сумісної власності на спільне майно багатоквартирного будинку будь-які перепланування, переобладнання та реконструкції житлових і нежитлових приміщень із використанням спільного майна можуть проводитися лише за згодою співвласників та за умови, що такі зміни не порушуватимуть прав власників інших приміщень.

Водночас судом встановлено, що підставою для отримання ОСОБА_4 містобудівних умов та обмежень № 133/03-04/21 від 22 вересня 2021 року був, зокрема, витяг із протоколу загальних зборів ОСББ «РАФАНДА» № 1/20 від 12 січня 2020 року, який мав підтверджувати погодження реконструкції квартири АДРЕСА_1 та облаштування мансардного приміщення.

Разом із тим, відповідно до наданої суду інформації голови ОСББ «РАФАНДА», питання про надання ОСОБА_4 дозволу на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 та облаштування мансардного приміщення загальними зборами ОСББ не розглядалося, оригінал протоколу № 1/20 у документації ОСББ відсутній, а поданий ОСОБА_4 витяг із зазначеного протоколу ОСББ не визнає.

Зазначені обставини суд оцінює у сукупності з іншими доказами та вважає встановленим факт відсутності належного рішення загальних зборів ОСББ «РАФАНДА», яким було б надано ОСОБА_4 згоду на використання спільного майна багатоквартирного будинку для влаштування мансардних приміщень.

При цьому визначальним у даній справі є не питання форми такого погодження, а сам факт відсутності волевиявлення співвласників щодо передачі чи використання частини спільного майна для розширення квартири АДРЕСА_1 .

Подання документа, який не підтверджує фактичного прийняття відповідного рішення співвласниками, свідчить про надання органу містобудування недостовірної інформації щодо наявності погодження реконструкції.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних для проектування об`єкта будівництва, а підставою для відмови у їх наданні, зокрема, є виявлення недостовірних відомостей у поданих документах та невідповідність намірів забудови встановленим вимогам.

За таких обставин Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, приймаючи рішення про надання містобудівних умов та обмежень, не могло виходити з достовірності документа, який підтверджував нібито наявне погодження співвласників на використання спільного майна.

Таким чином, містобудівні умови та обмеження № 133/03-04/21 від 22 вересня 2021 року були видані за відсутності належно підтвердженої правової передумови для реалізації заявленого наміру забудови, а саме права використовувати спільне майно багатоквартирного будинку для розширення квартири та влаштування мансардного приміщення.

Суд також враховує, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а статтею 16 цього Кодексу визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно зі статтею 393 Цивільного кодексу України власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади або органом місцевого самоврядування, має право вимагати визнання такого акта незаконним та відновлення становища, яке існувало до його видання.

Оскаржувані містобудівні умови та обмеження безпосередньо створюють юридичну можливість здійснення реконструкції квартири АДРЕСА_1 за рахунок використання спільного майна багатоквартирного будинку та, відповідно, створюють реальну загрозу порушення прав позивачів як співвласників такого майна.

Порушення прав позивачів полягає не лише у можливому впливі майбутнього будівництва на належну їм квартиру, а насамперед у створенні оскаржуваними містобудівними умовами та обмеженнями правової можливості використання без їхньої згоди частини спільного майна багатоквартирного будинку - горищного простору - для збільшення площі іншої квартири.

Суд бере до уваги також правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10 червня 2026 року у справі № 761/38626/23, відповідно до якої горище як допоміжне приміщення багатоквартирного будинку є спільним майном співвласників, а збільшення площі квартири за рахунок такого приміщення без належних правових підстав порушує права співвласників.

Сам факт зміни власника квартири АДРЕСА_1 та передачі права на виконання будівельних робіт ОСОБА_5 не усуває допущених при отриманні містобудівних умов та обмежень порушень. Відповідно до частини восьмої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва незалежно від зміни замовника. Отже, зміна замовника не змінює правової природи та законності первісно виданих містобудівних умов та обмежень.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт та повідомлення про зміну даних є похідними від правомірності реалізації права на виконання відповідних будівельних робіт та не можуть зберігати правові наслідки у випадку встановлення незаконності містобудівних умов та обмежень, які були вихідними даними для реалізації відповідного будівельного наміру.

Суд також враховує, що Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2026 року у справі № 308/17484/23 сформулювала висновок, відповідно до якого незалежно від предмета та підстав позову спори щодо оскарження рішень органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері забудови, якщо внаслідок таких рішень виникають, змінюються або припиняються цивільні права чи обов`язки інших осіб, є приватноправовими та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на те, що у даній справі оскаржувані містобудівні умови та обмеження безпосередньо пов`язані з можливістю використання спільного майна багатоквартирного будинку та впливають на цивільні права позивачів як співвласників квартири і спільного майна, цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачами доведено факт відсутності належного погодження реконструкції квартири АДРЕСА_1 за рахунок спільного майна багатоквартирного будинку, а також факт використання при отриманні містобудівних умов та обмежень документа, який не підтверджує існування відповідного рішення співвласників.

Відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначені обставини, зокрема доказів проведення загальних зборів ОСББ «РАФАНДА», прийняття ними рішення про надання ОСОБА_4 згоди на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 та використання горищного простору для влаштування мансардних приміщень.

Відтак суд вважає доведеним, що оспорювані містобудівні умови та обмеження видані з порушенням установленого порядку та за відсутності належних правових передумов для реалізації відповідного будівельного наміру, що порушує права позивачів як співвласників спільного майна багатоквартирного будинку.

За таких обставин позовні вимоги про визнання недійсними та скасування містобудівних умов та обмежень № 133/03-04/21 від 22 вересня 2021 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас похідні від зазначених містобудівних умов та обмежень документи, зокрема повідомлення про початок виконання будівельних робіт та повідомлення про зміну даних щодо замовника, також підлягають скасуванню, оскільки їх правова підстава пов`язана з реалізацією будівельного наміру на підставі оспорюваних містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачами при зверненні до суду із зазначеним позовом було сплачено 1311,20 грн судового збору, однак ними не ставиться питання про відшкодування понесених судових витрат. Таким чином судові витрати підлягають залишенню за позивачами.

Керуючись ст. ст.. 3, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 358, 369, 382, 383, 386, 391, 393 ЦК України, ст.. 12, 13, 76-81, 141, 258-265, 273 ЦПК України. ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», суд-

У Х В А Л И В:

Позов позивача представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, співвідповідача: Ужгородська міська рада, третя особа на стороні позивачів: ОСОБА_5 , про визнання недійсним і скасування містобудівних умов та обмежень з розширенням за рахунок влаштування мансардних приміщень - задовольнити повністю.

Скасувати містобудівні умови та обмеження № 133/03-04/21 від 22 вересня 2021 року, реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) MU01:8298-5294-3214-3622, на об`єкт: «Реконструкція власної квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок влаштування мансардних приміщень по АДРЕСА_2 », замовником яких зазначено ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт: НОМЕР_3 Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області).

Скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт ЗК051250429832 від 06 лютого 2025 року щодо об`єкта будівництва «Реконструкція власної квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок влаштування мансардних приміщень по АДРЕСА_2 ».

Скасувати повідомлення про зміну даних щодо зазначеного об`єкта будівництва, згідно з яким право на виконання будівельних робіт передано ОСОБА_5 як новій власниці квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Дату складання повного тексту рішення 04.09.2026 року.

Суддя Ужгородського

Міськрайонного суду

Закарпатської області Бедьо В.І.