Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №308/10400/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10400/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участі секретаря судового засідання Камілли В.Я.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №308/10400/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, укладений 10 лютого 2011 року, зареєстрований Виконавчим комітетом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис №03, видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 та визначити місце проживання дитини, а саме: залишити сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживати разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаємопорозуміння. Сімейне життя поступово почало погіршуватись, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між сторонами шлюбних відносин та ведення спільного господарства. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю. Між ними постійно виникають сварки, свідком яких нерідко є дитина, кожного разу такі спричиняють душевні страждання позивачці. Відповідач не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у сім`ї, він не здатний підтримувати нормальну атмосферу в сім`ї, зловживає алкоголем. Через все це позивачка стверджує, що втратила почуття любові та поваги до відповідача, які були в неї під час укладення шлюбу. Вважає, що надання строку для примирення не виправить ситуацію, а спроби примирення між ними не приносять жодних результатів, тому це лиш погіршить стан їхніх відносин та продовжить їх перебіг в часі.

Ухвалою суду від 21.07.2026 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, які були усунуті заявою позивача з додатками від 22.07.2026 року.

Ухвалою суду від 05.08.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивачка не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд такої без ї участі. Свої позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.

17.08.2026 року до суду надійшов лист ОСОБА_2 , де зазначено, що відповідач не зперечує проти розірвання шлюбу. Просить розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

10 лютого 2011 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено шлюб, який зареєстровано Виконавчим комітетом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис за №03, видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Прізвища після одруження: чоловіка – ОСОБА_5 , дружини – ОСОБА_5 .

У шлюбі у подружжя народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області від 15.04.2011 року.

Згідно з положеннями частини 2 статті368 та статті51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Судом встановлено, що сторони від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину, сімейне життя позивача та відповідача не склалось, примиритися не змогли, шлюбні відносини фактично припинені.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11«Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.

З огляду на викладене, враховуючи спільне бажання подружжя розірвати шлюб, суд дійшов висновку, що формальне існування даного шлюбу суперечить моральним засадам суспільства, у зв`язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про визначення місця проживання дитини.

Відповідно до ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

За статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір`ю лише у винятковій ситуації не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що також закріплено в ст.141 СК України, та Конвенції про права дитини.

Крім цього слід зауважити, що поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки батько дитини у разі визначення місця проживання дитини з матір`ю не обмежений у своєму правах на спілкування з дитиною, турботі відносно дитини та участі у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з матір`ю дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.

Із системного тлумачення ч.1 ст.3, ст.9 Конвенції про права дитини, ч.ч.2 і 3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

Відповідно до ч. 3ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На підставі ст. ст.24,56,104,105,110, 160, 161,Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.258,259,264,265,268,273,280-282,289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено шлюб, який зареєстровано Виконавчим комітетом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис за №03, видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 -розірвати.

Неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області від 15.04.2011 року про що складено відповідний актовий запис №467, залишити проживати з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Ужгородським МУ УМВС України в Закарпатській області від 11.03.2011 року, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий органом 2110 від 22.09.2017 року, РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М.Хамник