Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №703/5386/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5386/26

3/703/1785/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП,

у с т а н о в и в :

Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736144 від 03.08.2026, ОСОБА_1 03.08.2026 близько 10-10 год по вул. Трипільській в м. Сміла, керуючи автомобілем «Фольксваген Тігуан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, під час зміни напрямку руху, здійснюючи розворот, не надала переваги в русі автомобілеві «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_4 , що рухався по смузі, на яку вона мала намір здійснити виїзд, допустивши з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальної шкоди.

Дії ОСОБА_1 органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736158 від 03.08.2026, ОСОБА_2 03.08.2026 близько 10-10 год по вул. Трипільській в м. Сміла, керуючи автомобілем «Фольксваген Гольф» реєстраційний номер НОМЕР_4 , в порушення пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем «Фольксваген Тігуан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався попереду та почав змінювати напрямок руху, виконуючи поворот ліворуч. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальної шкоди.

Дії ОСОБА_2 органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Особи, які притягуються до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресами, що зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення, факт їх вручення підтверджується рекомендованим повідомленням.

Під час судового розгляду обидва учасники події були представлені захисниками.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Справа не належить до категорії тих, що розглядаються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суддя, враховуючи, що учасники справи були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не прибули, представлені захисниками. Повноваження яких підтверджені належним чином, вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Драченко В.В. клопотав про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо останньої. Пояснив, що перед зіткненням автомобілі обох учасників ДТП рухалися по проїзній частині вул. Трипільської в попутному напрямку, в бік вул. Уманської. В цей час ОСОБА_1 закінчила маневр розвороту та мала намір повертати ліворуч, до заїзду на СТО. Для цього виконала всі належні приготування, а саме мала увімкнений покажчик лівого повороту, знаходилася ближче до центра дороги, пересвідчилася у відсутності перешкод та почала виконувати поворот та в цей час відбувся удар в переднє ліве крило її автомобіля. З урахуванням вимог ДБН, вказаних у матеріалах справи розмірів проїзної частини, за відсутності горизонтальної дорожньої розмітки, ділянка, де відбулося зіткнення, має по одній смузі для руху в кожному із напрямків, за таких умов ОСОБА_1 належним чином виконала вимоги п. 10.2 та 10.4 ПДР України, а саме пропустила зустрічні транспортні засоби, не створила перешкод для руху велосипедистів чи пішоходів, напрямок руху яких могла перетнути, бо останніх не було, відтак склад адміністративного правопорушення в її діях відсутній.

На підтвердження вказаного надав фотознімки автомобілів на місці ДТП.

Представник ОСОБА_2 , адвокат Карпов С.О. пояснив, що його довіритель здійснював рух по вул. Трипільській в напрямку до вул. Уманської із дотриманням належного в місті швидкісного режиму. На під`їзді до СТО, що з іншого боку дороги, бачив автомобіль «Фольксваген Тігуан», розвернутий передньою частиною йому назустріч, із увімкненим покажчиком лівого повороту. При наближенні до того автомобіля, інший водій раптово виїхав на смугу його руху, виконуючи розворот. Щоб об`їхати автомобіль, прийняв ліворуч, але той продовжував рух в напрямку заїзду на СТО. Викрутив кермо ліворуч та застосував екстрене гальмування, однак уникнути зіткнення не зміг. Вказав, що характер пошкоджень на керованому ОСОБА_2 автомобілі достеменно підтверджує, що останній фактично встиг здійснити об`їзд автомобіля, яким керувала ОСОБА_1 , оскільки від контактної взаємодії автомобілів пошкоджена бічна частина авто «Фольксваген Гольф», більш суттєві пошкодження викликані наступним зіткненням із цегляною будівлею.

На підтвердження вказаних доводів надав письмові пояснення ОСОБА_2 , надані на ім`я адвоката Карпова С.О., відеозапис, виконаний працівниками поліції на місці ДТП 03.08.2026, відеозапис, виконаний ОСОБА_2 при огляді керованого ним автомобіля після ДТП, а також висновок експерта за результатами проведення автотехнічного дослідження від 02.09.2026 №СТ/282Д-26.

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736144 від 03.08.2026 щодо ОСОБА_1 , остання звинувачується в порушенні вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, оскільки при виконанні розвороту не надала переваги в русі транспортному засобу, що рухався по смузі, на яку мала намір здійснити виїзд.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736158 від 03.08.2026 щодо ОСОБА_2 , останній звинувачується в порушенні вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, оскільки не дотримувався безпечної швидкості руху.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, характеризується діяннями, спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відтак, основною умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є наявний причинний зв`язок між порушеннями правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, дорожніх споруд чи обладнання, завдання майнової шкоди.

Диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному випадку на Правила дорожнього руху України, як зазначено в протоколі.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з п. 10.1 Правил, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п. 10.2 Правил, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

За п. 10.4 Правил перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Відповідно до п. 12.1 Правил під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди (п. 12.3 Правил).

У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год (п. 12.4 Правил).

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На доведення винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду надані письмові докази, досліджені безпосередньо під час судового розгляду, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736144 від 03.08.2026 щодо ОСОБА_1 , що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, за змістом якого їй ставиться в провину порушення вимог п. 10.1 Правил та як наслідок – вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736158 від 03.08.2026 щодо ОСОБА_2 , що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, за змістом якого йому ставиться в провину порушення вимог п. 12.1 Правил та як наслідок – вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;

- схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.08.2026, якою встановлені місце дорожньо-транспортної пригоди, розташування транспортних засобів, напрямок здійснення їх руху та характер пошкоджень, а також відсутність слідової картини – ознак гальмування, осипу уламків чи скла, фарби, тощо;

- рапорт співробітника СРПП ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, за змістом якого в результаті опрацювання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, зареєстровану в Журналі єдиного обліку ВП №2 від 03.08.2026 під №17645, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736158 (відповідає реквізитам протоколу щодо ОСОБА_2 );

- письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 від 03.08.2026;

- матеріали відеозапису, що виконані співробітниками поліції 03.08.2026 на місці ДТП, з яких вбачається розташування транспортних засобів після зіткнення, первинні пояснення обох водіїв.

Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони отримані у визначеному процесуальним законом порядку.

Аналізуючи зміст відповідних доказів, суд приходить до наступного.

Зіткнення транспортних засобів «Фольксваген Тігуан» під керуванням ОСОБА_1 та «Фольксваген Гольф» під керуванням ОСОБА_2 відбулося на проїзній частині вул. Трипільської в м. Сміла, по напрямку руху на південь від вул. Осавула Василя Бурки. З матеріалів справи, в першу чергу схеми та відеозаписів, не вбачається встановлення уповноваженою особою якою складені матеріали, місця фактичного зіткнення.

Відомості про наявні на транспортних засобах пошкодження, що вказані в схемі від 03.08.2026, а саме пошкодження лівого переднього крила та бамперу автомобіля «Фольксваген Тігуан» та пошкодження обох правих дверцят автомобіля «Фольксваген Гольф», дають достатньо підстав вважати, що зіткнення автомобілів мало місце при випередженні автомобілем «Фольксваген Гольф» автомобіля «Фольксваген Тігуан», відтак доводи адвоката Карпова С.О. про те, що ОСОБА_2 фактично здійснював об`їзд перешкоди у виді іншого транспортного засобу, рухаючись ліворуч від такого, суд вважає доречними. При цьому не вбачається доведеним, що таке випередження було переважно завершене, бо відсутні пошкодження від контакту автомобілів в передній частині керованого ОСОБА_2 транспортного засобу, оскільки після контактної взаємодії автомобілів, авто, що керувалося Шохою Ю.В., суттєво пошкоджене від удару в будівлю. В такому контексті констатувати відсутність пошкоджень передньої частини пасажирських дверцят та переднього правого крила не є можливим, аргументи в даній частині суд вважає припущенням.

Враховуючи зафіксовані на схемі розміри проїзної частини, за відсутності на даній ділянці горизонтальної дорожньої розмітки, суд погоджується із доводами адвоката Драченка В.В. про те, що ділянка дороги в даному місці має по одній смузі для руху в кожному із напрямків.

При цьому останнім фактично визнано, що в даних дорожніх умовах, виходячи з габаритів автомобіля «Фольксваген Тігуан», зайняти крайнє положення, що належне для виконання лівого повороту, за один маневр не є можливим. Відтак аргументуючи власну позицію, захисник вказує, що ОСОБА_1 перед виконанням повороту ліворуч, зайняла положення на правому краю дороги (по напрямку руху в бік вул. Уманської), а також зупинилася, щоб переконатися в безпечності маневру.

За таких умов ОСОБА_1 повинна була керуватися абзацом другим п. 10.4 Правил та повертаючи ліворуч, мала надати дорогу як зустрічним, так і попутним транспортним засобам.

За обставинами, що сторонами не заперечувалися, зустрічних транспортних засобів не було, інших, що рухалися в попутному напрямку, окрім автомобіля під керуванням ОСОБА_2 – також, а відомості про зупинку ОСОБА_1 після завершення розвороту та до початку виконання повороту ліворуч для заїзду на прилеглу територію нічим не підтверджені.

Вкрай сумнівним є те, що подібними діями ОСОБА_1 не створено перешкод рухові ОСОБА_2 із врахуванням дорожніх умов місця зіткнення.

Відтак останній мав керуватися вимогами п. 12.1 та 12.3 Правил – вибрати, в межах дозволеного для руху в населених пунктах діапазону швидкість, що забезпечує безпеку дорожнього руху та у разі небезпеки для руху, виявлення перешкоди - негайно зменшити швидкість руху, аж до зупинки транспортного засобу, однак не здійснювати спроб об`їзду перешкоди з лівого боку.

Наявність можливості об`їзду перешкоди з правого боку судом не розглядається з огляду на викладений вище висновок про дві смуги для руху на даній ділянці, а також враховуючи виконання водієм ОСОБА_1 повороту ліворуч не з крайнього лівого положення.

Будь-яких доказів, що підтверджують здійснення ОСОБА_1 повороту із крайнього лівого положення, а також здійснення зупинки на правому краю проїзної частини (після завершення розвороту) судові не надано, відтак суд приходить до висновку, що остання здійснювала рух від лівого (по напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 ) узбіччя, виконала розворот та продовжила рух ліворуч, повертаючи на прилеглу територію, безперервно.

Вказані обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил, а також п. 10.4 Правил, відомості про що відсутні в протоколі про адміністративне правопорушення, що не виключає складу адміністративного правопорушення в її діях.

Наведений висновок не спростовується тим, що за доводами сторони захисту ОСОБА_1 , зіткнення автомобілів відбулося на смузі зустрічного руху, оскільки така обставина не зафіксована належним чином в матеріалах справи, а відповідна смуга була зустрічною по відношенню до обох учасників події.

За клопотанням адвоката Карпова С.О. до матеріалів справи приєднаний висновок експерта за результатами автотехнічного дослідження.

За його підсумковою частиною, в дорожній обстановці, що склалася на момент ДТП, водій ОСОБА_1 мала діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил, а водій ОСОБА_2 – п. 12.3 Правил. Технічна можливість для водія автомобіля «Фольксваген Тігуан» ОСОБА_1 уникнути зіткнення полягала у виконанні нею вимог наведеного пункту, а невідповідність її дій таким вимогам, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку із виникненням ДТП. Водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом екстреного гальмування, а невідповідностей в його діях вимогам Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку із виникненням ДТП – не встановлено.

При оцінці наданого висновку суд керується наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 суд також визнав, що провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції, і у справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02).

Отже при розгляді справи про адміністративні правопорушення судом мають бути застосована процедура та дотримані гарантії прав осіб, прирівняні до таких під час кримінального провадження.

Вимогами чинного законодавства не виключається виготовлення експертом висновку за зверненням сторони провадження. За відсутності в справах про адміністративні правопорушення інституту слідчого судді, відповідне дослідження може бути виконане експертом за замовленням сторони провадження безпосередньо, а наданий висновок – визнаний належним та допустимим доказом у разі зазначення, що такий підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідні відомості у висновку від 02.09.2026 №СТ/282Д-26 наявні.

Відповідно до ч. 4 ст. 69 КПК експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від надання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків. Заява про відмову має бути вмотивованою.

Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність (ч. 3 ст. 101 КПК України).

Крім того, за змістом з п. 1 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» судовий експерт не може самостійно збирати матеріали, що підлягають дослідженню, а також самостійно відбирати вихідні дані для проведення судової експертизи.

Положеннями ч. 2 ст. 86 КПК України передбачено, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Приписи законодавчих норм містять пряму заборону експертові самостійно здобувати будь-які документи/відомості/матеріали для проведення експертизи, та зобов`язує його використовувати для проведення дослідження лише ті дані, які йому надані у передбачений законом спосіб (постанова ККС ВС від 28.05.2026 в справі № 455/906/22).

Застосовуючи вказаний підхід до обставин даної справи, суд зважає, що для дослідження експерту, серед іншого, надано письмові пояснення ОСОБА_2 , відібрані захисником, тобто поза межами здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення і це не відповідає вимогам ст. 251 КУпАП.

Вказане не робить висновок експерта недопустимим доказом в цілому, однак ставить під сумнів висновки, до яких експерт прийшов в результаті розрахунків, виконаних на основі вказаних пояснень.

Як встановлено зі змісту висновку, при виконанні розрахунків експертом взято за основу вихідні дані про швидкість керованого ОСОБА_2 автомобіля – із пояснень, відібраних захисником, така становила 50 км/год, а також момент виникнення небезпеки його рухові, наведений ініціатором дослідження – час існування небезпеки для руху водієві 1,5 с, що у поясненнях відсутній, його походження не зрозуміле. Вказані дані застосовані під час дослідження із приводу питання 4 про технічну можливість для водія ОСОБА_2 уникнути зіткнення, та як наслідок, на отриманому розрахунку засновані відповіді на питання 5, 6.

Вказані висновки про неможливість ОСОБА_2 уникнути зіткнення шляхом екстреного гальмування, а також щодо причинного зв`язку між діями кожного із водіїв та виникненням ДТП, суд вважає необ`єктивними та до уваги прийняти не може, такі не можуть слугувати підставою для звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за відсутності в його діях складу правопорушення, а саме причинного зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху та ДТП, що виникла.

Відповідно до правового висновку, сформульованого ВП ВС в постанові від 21.08.2019 в справі №682/956/17 тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є не будь-яке порушення правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв`язку із настанням наслідків.

Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано, чи були використані у провадженні докази, отримані з порушенням права на захист.

Згідно правової позиції ВС, викладеної у постанові від 04.07.2018 в справі №688/788/15-к, стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа є винною у вчиненні цього правопорушення.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

На переконання суду, відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736158 від 03.08.2026 щодо ОСОБА_2 посилання на норму, закріплену в п. 12.3 Правил дорожнього руху України, не виключає доказового значення даного документу, оскільки в ньому вказаний вірний за своєю суттю висновок про те, що останній, керуючи транспортним засобом, порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, оскільки не стежив належним чином за дорожньою обстановкою та не обрав швидкості руху, належної для забезпечення безпеки дорожнього руху, а недотримання ним наведеного правила вбачається із доказів у їх сукупності.

Приймаючи відповідне рішення, суд також виходить із того, що деліктні правовідносини сторін, що в даному випадку пов`язані із завданням шкоди в результаті експлуатації джерела підвищеної небезпеки, не вичерпуються провадженням в справі про адміністративне правопорушення, а мають своїм наслідком цивільно-правову відповідальність.

Суд приходить до висновку, що у справі є достатньо доказів, що не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та поза розумним сумнівом підтверджують факт порушення Правил дорожнього руху обома учасниками події та причинний зв`язок між вказаними діяннями та дорожньо-транспортною пригодою, наявність винуватості як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Такі обставини підтверджуються даними протоколів про адміністративні правопорушення від 03.08.2026, схемою огляду місця ДТП, поясненнями обох учасників ДТП та очевидця, в тому числі зафіксованими на відеозапис працівниками поліції, а також висновком експерта від 02.09.2026. Отже, наявні підстави для притягнення обох учасників ДТП до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Тому, враховуючи характер вчиненого правопорушення та наявні відомості про порушників, вважаю, що для перевиховання, стимулювання поваги до правил співжиття а також запобігання вчиненню нових правопорушень, достатнім для кожного з них є стягнення у виді штрафу.

Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. 1-2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Доказів, що звільняють осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.

Відтак, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб із кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 33, 34, 35, 40-1, 124, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень (отримувач коштів: ГУК у Черкаській області 21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень (отримувач коштів: ГУК у Черкаській області 21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави по 665,60 грн судового збору з кожного (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягнути подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя І.В.Овсієнко