Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №569/146/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/146/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року

Рiвненський мiський суд Рівненської області

в особi головуючої суддi Панас О.В.

при секретарі судового засідання Литвиненко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ДТП, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова группа «ТАС» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ДТП.

Просив стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС на користь ОСОБА_1 96 000,00 грн (дев`яносто шість тисяч гривень 00 копійки) відшкодування моральної шкоди; 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) судових витрат пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги.

Свої вимоги обґрунтував наступними доводами.

06 липня 2024 року, близько 16 год. 30 хв., водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи вантажним сідловим тягачем "DAF XF 105/410", р.н. НОМЕР_1 , із напівпричепом "KLAESER HERTEN TSA", р.н. НОМЕР_2 , рухаючись автодорогою Городище-Рівне-Старокостянтинів, зі сторони м. Острог у напрямку м. Здолбунів, поблизу с. Шлях Рівненського р-ну Рівненської обл., виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI", р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди обидва водії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також дванадцять пасажирів автомобіля марки "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI" ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , загинули на місці події, пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , отримала тілесні ушкодження.

Відповідно до Висновку експерта №505, смерть пасажирки ОСОБА_4 настала внаслідок масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, що підтверджується виявленням при розтині трупа зазанчених вище чисельних ушкоджень тіла, а також даними мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів (знижене кровонаповнення судин досліджених внутрішніх органів, з незначними ознаками гострого порушення кровообігу та шокової реакції; ділянка Ушкодження стінки серця, з одинокими розсіяними крововиливами, з мінімальними реактивними змінами; ділянка ушкодження плеври та паренхіми, в одному із шматочків легень; ділянка ушкодження капсули та паренхіми печінки, з дрібновогниіцевим інфільтративним крововиливом, з мінімальними реактивними змінами; ділянка ушкодження паренхіми селезінки - без реактивних змін,набряк та помірно виражені дистрофічні зміни в головному мозку). Такі ушкодження цілком могли утворитися, під час дорожньо транспортної пригоди, що мала місце 06 липня 2024 року, за вказаних у наданій постанові обставин, а саме зіткнення двох транспортних засобів та наступним травмуванням ОСОБА_4 до частин салону мікроавтобуса, в якому вона перебувала в якості пасажира. Таким чином, між отриманими потерпілою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями і настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок .

За фактом ДТП Головним управління Національної поліції в Рівненській області 06.07.2024 р. внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024180000000549.

Станом на сьогодні, триває досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024180000000549, проводяться необхідні експертизи.

Внаслідок вищевказаної ДТП, було завдано моральної шкоди близькому родичеві загиблої, зокрема синові ОСОБА_1 .

В результаті вищевказаного ДТП та наслідків від нього, син загиблої зазнав шкоду, у зв`язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник позивача адвокат Чабан І.В., яка діє згідно ордеру серія АВ № 1259437 від 23.12.2025 р. через систему «Електронний суд» подала до суду заяву (№36955/26-вх. від 26.05.2026) , згідно якої підтримала позовні вимоги, просила розглянути справу без участі позивача та його представника.

Відповідач ПАТ «Страхова група «ТАС» будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечили, заяв чи клопотань про розгляд справи у відсутність представника до суду не подали.

Подали до суду відзив, у якому просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.

У поданому до суду представником відповідача С.Кудрявським відзиві вважають, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як стверджується в позовній заяві 06.07,2024р. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «DAF XF 105.410», д.н.з. НОМЕР_1 та автобуса «MERCEDES- Benz Sprinter 313 CDI», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався по маршруту «Рівне АС - Хмельницький АС», внаслідок якої загинула пасажир автобуса «MERCEDES-Benz Sprinter 313 CDI», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_4 .

Згідно ч. 2, ст. 5 ЦК України: «Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи».

Згідно ч. 1, ст. 5 ЦК України: «Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникчи з дня набрання ними чинності».

Виходячи з вищенаведеного, дані правовідносини регулюються ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004р. № 1961-IV.

Відповідно до п. 2.1., ст. 2 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004р. № 1961-IV: «Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України. Цивільним кодексом України. Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону».

Відповідно до п. 32.3., ст. 32 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004р. № 1961-IV:

«Відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, заподіяну життю та здоров`ю пасажирів, які знаходишся у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування"». Виходячи з вищенаведеного, страховиком по ОСЦПВВНТЗ не відшкодовується шкода, завдана пасажирам, які застраховані відповідно до п. 6, ст. 7 ЗУ "Про страхування" від 07.03.1996р. № 85/96-ВР.

Як стверджується в позовній заяві 06.07.2024р. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «DAF XF 105.410», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «MERCEDES-Benz Sprinter 313 CDI», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 внаслідок якої загинула ОСОБА_4 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була забезпечена AT «СГ «ТАС» (приватне) згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/5026961 від 15.05.2024р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була забезпечена ПрАТ "СК "Євроінс Україна" згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № СА/1895113, про що свідчить витяг з ЄЦБ МТСБУ.

Виходячи з вищенаведеного, відбулася взаємодія двох джерел підвищеної небезпеки, а отже дані правовідносини регулюються ст. 1188 ЦК України, а не 1187 ЦК України, як стверджує позивач.

Виходячи з вищенаведеного, в силу ст. 1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини, та в силу п. 36.3., ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір страхового відшкодування ділиться на кількість учасників ДТП, а отже кожний із страховиків здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі 50% після завершення кримінального провадження..

Дорожньо-транспортна пригода розглядається в кримінальній справі та судове рішення по даній справі не прийнято, що унеможливлює встановлення за яких обставин відбулася ДТП, чи була завдана шкода майну, здоров`ю чи життю внаслідок ДТП, кому була нанесена шкода, ким була нанесена шкода, чи саме внаслідок ДТП настала смерть потерпілого, хто був за кермом автомобіля, чи на законних підставах керував автомобілем, не були навмисні дії водія, чи не вибув автомобіль із законного володіння власника, чи не було умислу потерпілого, чи не було непереборної сили, або інших підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачених спеціальним законом "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004р. № 1961-ІУ.

Виходячи з вищенаведеного, оскільки дорожньо-транспортна пригода розглядається в кримінальній справі та судове рішення по даній справі не прийнято, що унеможливлює встановлення факту настання цивільно-правової відповідальності внаслідок ДТП, обставини ДТП, в порядку п. 36.2, ст. 36 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " зупиняється строк на прийняття страховиком рішення щодо про виплати страхового відшкодування, а отже з боку АТ «СГ «ТАС» (приватне) відсутній факт порушення, невизнання, оспорення прав, свобод чи законних інтересів позивача та звернення позивача до суду є передчасним.

Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів що смерть потерпілого настала саме внаслідок ДТП та щодо кола осіб, які мають право на отримання відшкодування моральної шкоди, а безпідставно вимагає стягнути на його користь 100% моральної шкоди, передбаченої законодавством.

Позивачем не надано видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату та не встановлено й не зазначено, якими доказами підтверджується фактичне понесення Позивачем витрат на правову допомогу (їх оплати).

Вважають, що позивачем безпідставно та необґрунтовано встановлено вартість правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн., просять зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Ухвалою від 07.01.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ДТП до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання з викликом сторін.

Ухвалою суду від 08.04.2026 відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 26.05.2026 постановлено здійснити судове провадження у режимі відеоконференції у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ДТП.

Ухвалою суду від 24.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про передання справи на розгляд до Святошинського районного суду м.Києва.

Ухвалою суду від 24.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.06.2026 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті з викликом учасників справи.

Дослідивши письмові матеріали по справі та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із таких засобів захисту є суд.

Судом встановлено, що 06 липня 2024 року, близько 16 год. 30 хв., водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи вантажним сідловим тягачем "DAF XF 105/410", р.н. НОМЕР_1 , із напівпричепом "KLAESER HERTEN TSA", р.н. НОМЕР_2 , рухаючись автодорогою Городище-Рівне-Старокостянтинів, зі сторони м. Острог у напрямку м. Здолбунів, поблизу с. Шлях Рівненського р-ну Рівненської обл., виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI", р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди обидва водії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також дванадцять пасажирів автомобіля марки "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI" ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , загинули на місці події, пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , отримала тілесні ушкодження.

З оглянутої судом копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_16 , у віці 67 років, місце смерті Рівненська область, Рівненський район, село Шлях, про що складено актовий запис № 175 від 10.07.2024, зареєстрований Нетішинським відділом ДРАЦС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Відповідно до Висновку експерта №505, смерть пасажирки ОСОБА_4 настала внаслідок масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, що підтверджується виявленням при розтині трупа зазначених вище чисельних ушкоджень тіла, а також даними мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів (знижене кровонаповнення судин досліджених внутрішніх органів, з незначними ознаками гострого порушення кровообігу та шокової реакції; ділянка Ушкодження стінки серця, з одинокими розсіяними крововиливами, з мінімальними реактивними змінами; ділянка ушкодження плеври та паренхіми, в одному із шматочків легень; ділянка ушкодження капсули та паренхіми печінки, з дрібновогниіцевим інфільтративним крововиливом, з мінімальними реактивними змінами; ділянка ушкодження паренхіми селезінки - без реактивних змін,набряк та помірно виражені дистрофічні зміни в головному мозку).

За фактом ДТП Головним управління Національної поліції в Рівненській області 06.07.2024 р. внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024180000000549.

Встановлено, що станом на сьогодні, триває досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024180000000549, проводяться необхідні експертизи, що підтверджується витягом з ЄРДР кримінального провадження №12024180000000549, Висновком експерта №505, Висновком експерта інженерно транспортної експертизи №СЕ-19/118-24/8064-ІТ, Висновками експертиз №2807-Е, №2808-Е, Свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 . Серія НОМЕР_4 .

На підтвердження родинних відносин позивачем долучено наступні документи:

- копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Оженинською сільською радою Острозького району Рівненської області, згідно із яким слідує, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_17 в с. Оженіно Острозького району Рівненської області, його батьками є ОСОБА_18 та ОСОБА_4 ; копію листа-відповіді залізничного відділу ДРАЦС у м.Львові від 14.11.2024 про наявний актовий запис про шлюб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_18 , 15.06.1974 р. виконавчим комітетом Оженинської сільської ради Острозького району; копію свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 , виданого Відділом РАЦС Острозького району Рівненської області, згідно із яким вбачається, що 11.02.1988 року було розірвано шлюб між ОСОБА_18 та ОСОБА_4 .

Також встановлено, що станом на дату ДТП загибла була вдовою, чоловік ОСОБА_21 помер ІНФОРМАЦІЯ_18 в Чехії, що підтверджується його Свідоцтвом про смерть, копія якого з офіційним українським перекладом оглянута судом , також у цьому свідоцтві зазначено, що загибла є його дружиною та зазначено її дівоче прізвище. Загибла за життя змінювала два рази прізвище, дівоче ОСОБА_22 , після першого шлюбу загибла змінила прізвище на ОСОБА_4 , після другого шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 , що підтверджується вище зазначеними документами, копії яких додано до позовної заяви. Батьки загиблої ОСОБА_25 помер ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_26 померла ІНФОРМАЦІЯ_20 , що підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_27 . Серія НОМЕР_7 , Свідоцтвом про смерть ОСОБА_25 . Серія НОМЕР_8 , Свідоцтвом про смерть ОСОБА_26 . Серія НОМЕР_9 .

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність вантажного сідлового тягача "DAF XF 105/410" р.н. НОМЕР_1 , була забезпечена АТ «СГ «ТАС» згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/5026961. Поліс станом на 06.07.2024 діючий.

Також встановлено, що 25.10.2024 року Адвокатське об`єднання «Автопоміч» надіслало АТ «СГ «ТАС» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 06.07.2024, внаслідок якої загинули пасажири мікроавтобуса, серед яких ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

Крім того, 25.10.2024 року Адвокатське об`єднання «Автопоміч» від імені клієнта ОСОБА_1 звернулось до АТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування, яким просить виплатити страхове відшкодування пов`язане із моральною шкодою 48000 грн (1/2 частки, що належить сину загиблої).

27.11.2024 року Адвокатське об`єднання «Автопоміч» від імені клієнта ОСОБА_1 звернулось до АТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування, яким просить виплатити страхове відшкодування пов`язане із моральною шкодою 96000,00 грн.( 100% відшкодування, що належить сину загиблої)

Листом вих..№ 2409 від 06.11.2024 відповідач повідомив представника позивача, що тільки при наданні вироку суду по кримінальній справі, який вступив в законну силу розгляд справи страховиком буде відновлено і по справі буде прийняте відповідне рішення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Одним із способів захисту цивільних прав, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюється у порядку, передбаченому параграфом 2 Глави 82 ЦК України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За приписами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до частин першої, другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України).

Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (п.1 ч.1 ст. 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату.

Отже, у деліктних правовідносинах за участю джерела підвищеної небезпеки з огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_4 загинула внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.07.2024, отже, шкода була заподіяна джерелом підвищеної небезпеки. При цьому, під час розгляду даної справи відповідачем не доведено, що шкоду, яка пов`язана із смертю потерпілої, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілої ОСОБА_4 .

Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01 липня 2004 року.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1961-IV метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону №1961-IV).

Згідно зі статтею 6 цього Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону №1961-IV).

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "DAF XF 105/410", р.н. НОМЕР_1 була застрахована у відповідача, має місце страховий випадок, та незалежно від вини особи, яка завдала шкоди, обов`язок відшкодувати заподіяну позивачу шкоду, відповідно до Закону України №1961-IV від 01.07.2004, покладається на відповідача, як на страховика в межах суми страхового відшкодування.

При цьому наявність чи відсутність у страховика обов`язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні. Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП (постанова Верховного Суду від 05.10.2022 року у справі № 208/4598/21).

Відповідно до статті 23 Закону № 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, визначено у ст. 27 Закону №1961-IV.

Страхове відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди (пункт 27.1 Закону № 1961-IV).

За пунктом 27.3 статті 27 Закону №1961-IV страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на день настання страхового випадку розмір мінімальної заробітної плати становив 8 000,00 грн.

Отже, гарантований загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди у даному випадку становить 96000,00 грн, завданої смертю потерпілого внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відтак суд прийшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки при подачі позову до суду позивач звільнений від сплати судового збору, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача в прибуток держави в розмірі 1064,96 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України)

Згідно з правилами пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду договір про надання професійної правничої допомоги № Ж153, укладений 18.10. 2024 року між Адвокатським об`єднанням «Автопоміч» та ОСОБА_1 , детальний розрахунок робіт (наданих послуг), виконаних для надання правничої (правової) допомоги від 23.12.2025року, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 10000 грн.

При визначенні розміру компенсації за правничу допомогу суд враховує, складність справи, розглядалася без участі сторін, незначний об`єм робіт виконаний безпосередньо адвокатом. Крім того, з долучених до справи доказів не вбачається достовірних доказів затрати визначеного робочого часу адвоката на спілкування, підготовку нормативної бази позову та пред`явлення його до суду.

При вирішення вимоги щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує правову позицію висловлену Великою Палатою ВС в ухвалі від 25.03.2026 № 372/6826/24 щодо витрат на правничу допомогу, .

23. У пункті 2 частини третьої статті 141 ЦПК України визначені аналогічні критерії, які суд враховує при вирішенні питання про розподіл судових витрат, а саме «чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес», які по суті є оцінкою співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, що наведені і в частині четвертій статті 137 ЦПК України.

24. Тому, на думку колегії суддів, очевидно, що приписи пункту 3 частини третьої статті 141 ЦПК України потрібно застосовувати комплексно з урахуванням положень частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України.

25. Відтак зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, за цим критерієм не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

26. Водночас у пунктах 1, 3, 4 частини третьої, частинах четвертій, дев`ятій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

27. Такими критеріями є: 1) пов`язаність цих витрат з розглядом справи;

2) поведінка сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

3) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадія розгляду справи, на якій такі дії вчинялися; 4) сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку; 5) сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку; 6) зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.

28. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що такий підхід є сталим у практиці Касаційного цивільного суду. Неоднаковий підхід до вирішення цього питання за подібних обставин справи Верховним Судом не сприятиме динамічному розвитку судової практики та не дасть змоги забезпечити розумну передбачуваність судових рішень.

29. Водночас колегія суддів наголосила, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 сформулювала висновок щодо порядку застосування правил частин четвертої - шостої статті 137 та частини третьої статті 141 ЦПК України, а саме про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, за критерієм співмірності розміру витрат на правничу допомогу (за клопотанням сторони або з власної ініціативи).

З врахуванням вищевикладеного, при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд бере до уваги дійсність, необхідність та розумність юридичних послуг, вартість яких заявлено позивачем до відшкодування, виходячи з конкретних обставин справи, а також докази, надані представником на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу та враховуючи заперечення відповідача, суд зменшує розмір правничої допомоги, враховуючи надані послуги щодо підготовки та подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ДТП, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача до 3000,00 грн.

Таким чином підлягає до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 96000,00 грн. відшкодування моральної шкоди та 3000,00 грн. судових витрат понесених на професійну правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12,81,141, 264-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ДТП, задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС " на користь ОСОБА_1 96 000 (дев`яносто шість тисяч) грн. 00 коп. відшкодування моральної шкоди. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в дохід держави судовий збір у сумі 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн 96 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство « Страхова группа «ТАС», місцезнаходження: 03117, м.Київ, просп. Берестейський, буд. 65, код ЄДРПОУ 30115243.

Повний текст рішення виготовлено 02.09.2026.

Суддя О.В.Панас