Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №564/3261/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3261/26

03 вересня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Ажнюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 7608789 від 25.07.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених вимог покликався на те, що зазначеного у постанові порушення не вчиняв, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

При цьому вказав, що 05.11.2025 Рівненським міським судом Рівненської області не приймалося жодних рішень щодо нього про позбавлення права керування транспортними засобами, тому оскаржувана постанова містить недостовірні відомості. Крім того, жодних дій щодо вилучення у нього посвідчення водія посадовими особами Національної поліції не вчинялося та поліцейський дійшов помилкового висновку про те, що на час зупинки він був позбавлений права керування транспортними засобами.

Вказав, що при винесенні вказаної постанови не з`ясовано всіх обставин, які підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Тарадай В.В. вказав на безпідставність заявлених вимог. При цьому покликався на те, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.03.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 05.11.2025 постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 28.03.2025 відносно ОСОБА_1 залишено без змін. Зазначене судове рішення набрало законної сили 05.11.2025.

Інспектором під час зупинки водія Лазарчука І.В. було встановлено, що на момент зупинки транспортного засобу 25.07.2026 останній був позбавленим права керування транспортним засобом та строк позбавлення розпочався 05.11.2025, закінчується 06.11.2026.

Посилання Інспектора на дату 05.11.2025 в оскаржуваній постанові не є помилковим, оскільки це дата набуття законної сили постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.03.2025 після її перегляду судом апеляційної інстанції.

Вказану постанову вважає законною та вмотивованою, винесеною уповноваженою на те посадовою особою та підстави для її скасування відсутні.

У відповіді на відзив представник позивача адвокат Михайлов В.О. вказав на те, що відповідачем не спростовано недостовірність відомостей, викладених в оскаржуваній постанові, щодо суду та рішення, яким позивача нібито позбавлено права керування транспортними засобами.

Зокрема, в оскаржуваній постанові серії ЕНА № 7608789 від 25.07.2026 інспектор зазначив, що позивач керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування Рівненським міським судом Рівненської області від 05.11.2025, однак Рівненський міський суд Рівненської області жодного рішення чи постанови 05.11.2025 року відносно нього не приймав.

Пояснення відповідача про те, що дата «05.11.2025» вказана в постанові як «дата набуття законної сили» рішенням суду першої інстанції, не усуває вказаної вади, оскільки постанова не містить формулювання «набрало законної сили», а прямо і буквально стверджує, що саме Рівненський міський суд Рівненської області ухвалив рішення від 05.11.2025.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, у відповіді на відзив від 03.09.2026 представник позивача просив розгляд справи здійснювати у їх відсутності, заявлені вимоги задовольнити.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області у судове засідання не з`явився, у відповіді на відзив просив розгляд справи здійснювати в його відсутності, у задоволенні заявлених вимог просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги не обгрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 7608789 від 25.07.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн. 00 коп.

У вказаній постанові зазначено, що 25.07.2026 о 10:52:06 у м. Києві, на шосе Бориспільське КП503 км, водій керував транспортним засобом AUDI, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Рівненським міським судом Рівненської області 05.11.2025 на 1 рік, чим порушив п. 2.1.а ПДР України.

У п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40 цього ж Закону поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

З наведеного вбачається, що поліцейський, використовуючи спеціальне програмне забезпечення, перевіривши інформацію з інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, з`ясувавши, що водій ОСОБА_1 судовим рішенням, яке набрало законної сили 05.11.2026, позбавлений права на керування транспортними засобами строком на один рік, до 06.11.2026, дійшов обгрунтованого висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Вказане підтверджується наданим суду відеозаписом, яким зафіксовано факт керування позивачем вказаним автомобілем, перевірку інспектором інформації з інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України наявності на час зупинки транспортного засобу в особи, яка ним керувала, права керування таким видом транспортного засобу.

Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 924/971/23 (провадження № 12-25гс24) виснувала, що фактичне отримання судом відомостей з ЄДР і долучення їх до матеріалів справи жодним чином не спростовує наявність у суду права на дослідження відповідних документів та врахування їх під час ухвалення рішення у справі з урахуванням його повного та всебічного вирішення спору.

У постанові Верховного Суду від 02.11.2022, у справі № 140/6115/21, адміністративне провадження №К/990/16227/22 зазначено, що особливістю преюдиційності в адміністративному судочинстві є те, що воно безпосередньо конкурує є принципом офіційності.

Згідно з правовим висновком (позицією) Верховного Суду, сформованим у постанові від 20 квітня 2021 року у справі № 817/1269/17, преюдиція під час встановлення та перевірки обставин справи не має абсолютного характеру, оскільки відповідно до статті 2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно з імперативними положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує, в першу чергу, тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору, а також з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Колегія суддів зазначає, що преюдиція - це обов`язковість обставин, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені обставини не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, у якому відповідні обставини зазначені як установлені. Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Преюдиційні обставини - це обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Перевіривши відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд встановив, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 березня 2025 року у справі № 569/1419/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року у справі № 569/1419/25 постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 28 березня 2025 року залишено без змін. Зазначене судове рішення набрало законної сили 05.11.2025.

Таким чином знайшла своє підтвердження та обставина, що позивач ОСОБА_1 зазначеним судовим рішенням був позбавлений права керування транспортними засобами у період із 05.11.2025 до 06.11.2026, тобто на час винесення оскаржуваної постанови останній був позбавлений права керування транспортними засобами, що доведено належними та допустимими доказами.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина четверта статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Із наданих суду доказів вбачається, що позивач у вказаний у постанові час керував автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 28.03.2025 у справі № 569/1419/25, яка набрала законної сили 05.11.2025.

Наведене вказує, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Положеннями ч. 2 ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають у тому числі справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Також слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Таким чином досліджені судом докази у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, тому суд дійшов висновку, що дії поліцейського відповідають вимогам Правил дорожнього руху, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та адміністративне стягнення накладено правомірно.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП складена уповноваженою особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому розмір штрафу відповідає санкції ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для скасування постанови серії ЕНА № 7608789 від 25.07.2026 щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП відсутні, тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 72, 77, 242, 244, 250, 251, 252, 255, 286 КАС України, ч. 4 ст. 126, 251, 293, 294 КУпАП,

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушеннясерії ЕНА № 7608789 від 25.07.2026 -відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Інформація про сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , проживає, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, вул. С. Бандери,14а, м. Рівне, ЄДРПОУ 4010864656.

Повний текст рішення складено 03 вересня 2026 року.

Суддя: Снітчук Р.М.