Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №243/4562/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/4562/26

Провадження № 3/552/1644/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2026 Суддя Київського районного суду м.Полтави Дюміна Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2026 року о 10:15 год. на а/д с.Троїцьке – с.Олександрівка, 3 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Jeep Cherokee н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, червоне обличчя. Від продуття алкотестеру та проходження огляду на стан сп`яніння у Слов`янському наркологічному диспансері відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неприбуття суду не повідомив, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення йому СМС повідомлення.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні “Пономарьов проти України” від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що “сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження”.

Окрім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справ про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень підтверджена:

?даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 821722 від 16.05.2026 року, складеного уповноваженою посадовою особою у встановленому порядку, зі змісту якого вбачається, що 16.05.2026 року о 10-15 год. на а/д с.Троїцьке – с.Олександрівка, 3 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Jeep Cherokee н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, червоне обличчя. Від продуття алкотестеру та проходження огляду на стан сп`яніння у Слов`янському наркологічному диспансері відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;

?актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився

?направленням на огляд водія, за змістом якого 16.05.2026 о 10-20 год. водій ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння був направлений до КНП «МЦ ПЛЗ м.Краматорськ у м.Слов`янськ», результати огляду – відмовився від огляду;

?відеозаписом, доданим до протоколу.

?довідкою, за змістом якої ОСОБА_1 посвідчення водія не має, був позбавлений права керування, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП протягом року не притягувався.

За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку що провина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена, права правопорушника судом не порушені.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

З урахуванням наведеного, приходжу до переконання про можливість накладення адміністративного стягнення у межах санкції ст. 130 ч.1 КУпАП, а саме штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у сумі 17000 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Слід зазначити, що згідно висновку ОП ККС ВС від 04.09.2023 у постанові 702/301/20 особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. ВС у листі від 04.12.2025 роз`яснив про необхідність застосування вищевказаної правової позиції під час вирішенні питання про накладення додаткового стягнення у разі відсутності в особи права керування транспортними засобами. Отже, таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.

Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Враховуючи, що ОСОБА_1 наразі проходить військову службу у Збройних Силах України та є військовослужбовцем, останній підлягає звільненню від сплати судового збору.

На підставі вищенаведеного, керуючись статями 36, 40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 247, 283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання – 3 (три) місяці.

Суддя Н.О. Дюміна