Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №372/3765/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3765/26

Провадження 2-а-87/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі

Головуючого - судді Зінченко О.М.,

при секретарі судового засідання Калашник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної Поліції в Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7222063 від 19.05.2026 р.,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2026 р. позивач звернувся до суду з позовом до Головного Управління Національної Поліції в Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7222063 від 19.05.2026 р. В обґрунтування позову зазначено, що 19.05.2026 р. інспектором Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Хлановським М.П. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7222063 відносно ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не вручали, розгляду справи не проводили, а про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався після ознайомлення його представником, адвокатом Хараїм О.В. з матеріалами справи №279/3703/26 у Коростенському міськрайонному суді Житомирської області. Зі слів позивача, у зазначений час він не здійснював керування транспортним засобом, а також відповідач взагалі не проводив розгляд справи про адміністративне правопорушення. Позивач вважає, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.125 КУпАП з недоведеним і необґрунтованим, а оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Позивач вказав, що він не визнає своєї вини та взагалі не здійснював керування транспортним засобом. Будь-яких доказів порушення ОСОБА_1 . ПРД поліцейським встановлено не було, докази цьому відсутні. В матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 у зазначеному в постанові місці та в зазначений час порушив п.9.8 ПДР України, а тому він не є суб`єктом відповідальності за ст.125 КУпАП. З огляду на недоведеність вини позивача у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова підлягає скасуванню. Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови, у відповідній графі відсутній підпис позивача щодо роз`яснення йому прав та строку оскарження постанови. Позивач стверджує, що від будь-яких підписів він не відмовлявся, а сама постанова була складена за його відсутності. При винесенні оскаржуваної постанови працівник поліції порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В зв`язку з цим позивач просив суд поновити пропущений з поважних причин строк для звернення ОСОБА_1 із позовом до ГУНП в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7222063 від 19.05.2026 р. Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП в Житомирській області про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7222063 від 19.05.2026 р. – задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7222063 від 19.05.2026 р. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст.125 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

19.06.2026 р. ухвалою судді поновлено позивачу строк на оскарження постанови та прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено справу до підготовчого судового засідання.

25.06.2026 р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що дослідивши матеріали справи ГУНП в Житомирській області вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Зі змісту постанови вбачається, що 19.05.2026 р. о 12 год. 10 хв. по вул.Центральній, 1, в с.Грозине Коростенського району Житомирської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 , без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 ПДР. У зв`язку з порушенням вищевказаних норм, інспектором СРПП Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Хлановським М.п. винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст.125 КУпАП та накладено стягнення у вигляді попередження. Водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримувати вимог ПДР України. В даному випадку позивач порушив ПДР України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. №1306. Причиною зупинки ОСОБА_1 згідно п.1 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» стало порушення ним вимог ПДР. Доказом встановлення вини позивача у порушенні ПДР є винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення та відео-докази. Переглядом відеозапису із нагрудного відео-реєстратора поліцейського установлено, що на відео зафіксовано освідування Назаренка А.А. на стан алкогольного сп`яніння та порядок розгляду справи стосовно ОСОБА_1 . Твердження позивача про неправомірні дії з боку поліцейського допущені під час складання спірної постанови, є необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів наявності таких дій суду не надано. В зв`язку з цим просить суд розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача ГУНП в Житомирській області, ухвалити судове рішення яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

09.07.2026 р. ухвалою суду було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача в своїй заяві просив розгляд справи провести без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача ГУНП в Житомирській області в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розглянути справу без участі сторони відповідача, відмовити в задоволенні позову.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7222063 від 19.05.2026 р. позивач ОСОБА_1 19.05.2026 року о 12 год. 10 хв. с.Грозине вул.Центральна, 1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8. ПДР. Даною постановою позивача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст.125 КУпАП та накладено стягнення у вигляді попередження. У тексті постанови, зокрема «п.8 права за ст..268 КУпАП та строк оскарження за ст.289 КУпАП мені роз`яснено» вказано, що позивача ОСОБА_1 відмовився від підпису. (а.с.12 зворот)

Таким чином, твердження позивач, що від будь-яких підписів він не відмовлявся, а сама постанова була складена за його відсутності є безпідставним та таким, що не підтверджено належними доказами.

Крім того твердження позивача, що він взагалі не здійснював керування транспортним засобом є надуманими та викликаними бажанням позивача уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.125 КУпАП. Оскільки дане твердження повністю спростовується відеозаписом доданим до відзиву на позовну заяву.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 керував зазначеним у оскаржуваній постанові автомобілем у час та у місці, вказаному у постанові.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (ЦЦР України). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам., установам, організаціям і громадянам., виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

П 9.8 ПДР передбачено, що на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху передбаченої ст.125 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що інспектором поліції була встановлена наявність адміністративного правопорушення передбаченого ст.125 КУпАП, дотримано процедури підготовки та розгляду справи, з`ясовано всі необхідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення. доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У позовній заяві позивачем не вказано спростувань чи обгрунтованих заперечень відомостей про керування транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом. Таким чином позивач ОСОБА_1 не заперечив факт порушення Правил дорожнього руху України.

Разом з тим, представник відповідача обґрунтовано довів факт порушення позивачем ПДР України.

Суд, беручи до уваги вищезазначене, вважає, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення інспектор Управління обґрунтовано виніс постанову по справі керуючись ст.283 КУпАП на місці вчинення правопорушення.

Також, суд вважає обгрунтованими доводи відповідача про те, що інспектор Управління мав підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі відносно позивача ОСОБА_1 , та ним були дотримані процедура і порядок складання адміністративних матеріалів. Оскаржувана позивачем постанова серії ЕНА №7222063 від 19.05.2026 р. у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою, її винесено інспектором Управління на підставі та порядку передбаченому законодавством.

Постановою було накладено на позивача ОСОБА_1 адміністративне стягнення згідно ст.125 КУпАП у вигляді попередження. Стягнення було накладено відповідно до вимог чинного законодавства, метою якого є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так іншими особами, що відповідає меті адміністративного стягнення, яка передбачена ст.23 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормами ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не зазначив обгрунтованих доводів, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.125 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яке на нього накладено адміністративне стягнення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Частиною 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені процесуальні рішення загального місцевого суду за результатами розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова ЕНА № 7222063 від 19 травня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст.125 КУпАП є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 11,77-78, 241-246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного Управління Національної Поліції в Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7222063 від 19.05.2026 р., відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмово провадження, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Зінченко