Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №296/11209/25 — Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 296/11209/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І. ,

з секретарем судового засідання Щипською І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , -

В С Т А Н О В И В:

03.10.2025 позивач ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Галагуз Віталій Васильович, звернувся в Корольовський районний суд м.Житомира з позовом до відповідачів: 1. Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Берестейський, 65, 2. ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 158400,00 грн. матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням належного йому автомобіля; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 172273,34 грн. матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням належного йому автомобіля; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20000,00 грн. моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3306,73 грн. та 1211,20 грн. відшкодування судових витрат зі сплати судового збору, 8509,36 грн. витрати на проведення експертизи та 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.01.2025 о 17.15 год. ОСОБА_2 в м.Житомирі, по вул.Гоголівська, поблизу будинку № 19, керуючи транспортним засобом Opel, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримувався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився попереду, після чого залишив місце ДТП. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 12.03.2025 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.ст.122-4, 124 КУпАП та на нього накладено штраф в розмірі 3400 грн. В результаті зіткнення автомобіль Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , отримав значні механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в AT «СГ «TAC» (приватне) за полісом №ЕР 2218811747 від 2024 року. Відповідно до полісу ЕР №221881747 ліміт за шкоду майну становить 160000,00 грн., франшиза становить 1600,00 грн. Позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача 1 AT «СГ «TAC» (приватне) про відшкодування матеріальної шкоди. Після огляду автомобіля страховою компанією, позивачу ОСОБА_1 було запропоновано відшкодування в сумі 83682,00 грн. Не погодившись із сумою страхового відшкодування, позивач звернувся із заявою до судового експерта Землюка В.В. про проведення транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 . Згідно з висновком експерта №3290, складеним 20.05.2025, вартість відновлювального ремонту складає 304079,18 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого в ДТП 25.01.2025 становить 330673,34 грн. Ринкова вартість автомобіля Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 , станом на момент огляду становить 1025629,17 грн. Величина втрати товарної вартості автомобіля Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження його в ДТП, становить 26594,16 грн. Розрахунок матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню: з відповідача 1 розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 , станом на 11.02.2025, внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 25.01.2025, без урахування ПДВ, становить 160 000,00 грн. (страховий ліміт) - 1600,00 грн. (франшиза) = 158400,00 грн.; з відповідача 2: 330673,34 (розмір матеріального збитку без врахування ПДВ) – 158400,00 грн. (сума відшкодування страховою компанією) = 172273,34 грн.

Відповідач 1 ПрАТ «Страхова група «ТАС» подав відзив на позов, в якому позов не визнав, просить у його задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Opel, номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП, яка є підставою позову, була застрахована відповідачем згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 221881747, порядок і умови виплати страхового відшкодування за яким регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Франшиза по Полісу 1600,00 грн. 28.01.2025 ОСОБА_3 подала до AT «CT «TAC» (приватне) – відповідача 1 Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 25.01.2025 за участі автомобіля Volkswagen ID 4Х, д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля Opel, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідач 11.03.2025 направив листи роз`яснення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з проханням надати Заяву про страхове відшкодування з банківськими реквізитами у відповідності до п.35.1 ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте позивач станом на 23.12.2025 не звертався до відповідача 1 для отримання страхового відшкодування в порядку, передбаченому законодавством, а саме не подав Заяву про страхове відшкодування з банківськими реквізитами у відповідності до п.35.1, ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», внаслідок чого питання про виплату страхового відшкодування не розглядалося, а отже звернення позивача до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів є безпідставним, оскільки факту порушення, невизнання, або оспорювання прав, свобод чи інтересів з боку відповідача 1 AT «СГ «TAC» (приватне) не було. На даний час відповідач 1 відповідно до чинного законодавства України не має підстав для здійснення виплати страхового відшкодування, оскільки позивачем не дотриманий передбачений законодавством порядок отримання страхового відшкодування, встановлений спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідач 2 відзиву на позов не надав.

Розглянувши вимоги, доводи та заперечення сторін, викладені у заявах по суті спору, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

25.01.2025 о 17.15 год. ОСОБА_2 в м.Житомирі, по вул.Гоголівська, поблизу будинку № 19, керуючи транспортним засобом Opel, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримувався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився попереду, після чого залишив місце ДТП. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 12.03.2025 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.ст.122-4, 124 КУпАП та на нього накладено штраф в розмірі 3400 грн.

В результаті зіткнення автомобіль Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , отримав значні механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в AT «СГ «TAC» (приватне) за полісом №ЕР 2218811747 від 2024 року. Відповідно до полісу ЕР №221881747 ліміт за шкоду майну становить 160000,00 грн., франшиза становить 1600,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача 1 AT «СГ «TAC» (приватне) про відшкодування матеріальної шкоди. Після огляду автомобіля страховою компанією, позивачу ОСОБА_1 було запропоновано відшкодування в сумі 83682,00 грн.

Не погодившись із сумою страхового відшкодування, позивач звернувся із заявою до судового експерта Землюка В.В. про проведення транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 . Згідно з висновком експерта №3290, складеним 20.05.2025, вартість відновлювального ремонту складає 304079,18 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого в ДТП 25.01.2025 становить 330673,34 грн. Ринкова вартість автомобіля Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 , станом на момент огляду становить 1025629,17 грн. Величина втрати товарної вартості автомобіля Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження його в ДТП, становить 26594,16 грн.

Згідно з розрахунком матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 , станом на 11.02.2025, внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 25.01.2025, без урахування ПДВ, обрахований виходячи з 160 000,00 грн. (страховий ліміт) - 1600,00 грн. (франшиза), і становить 158400,00 грн.

Згідно з розрахунком матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача 2 на користь позивача, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen ID 4Х, номерний знак НОМЕР_2 , станом на 11.02.2025, внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 25.01.2025, обрахований виходячи з 330673,34 грн. (розмір матеріального збитку без урахування ПДВ) – 158400,00 грн. (сума відшкодування страховою компанією), і становить 172273,34 грн.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Судовими експертами згідно із статтями 9, 10, 16 цього Закону можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Статтею 106 ЦК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6 ст.106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно з ч.5 ст.106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду при цьому послалася на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №227/3573/16-ц, у якій зроблено висновок про необхідність стягнення страхового відшкодування незважаючи на те, що позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах річного строку.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з указаними висновками, викладеними в її постанові від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19), та не вбачає підстав для відступлення від них.

Відповідно до правової позиції Верховною Суду, викладеної в постанові від 16.10.2019 р. по справі № 320/9174/15-ц: «За змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до абз.2 п.36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Тлумачення зазначеної правової норми спеціального закону у взаємозв`язку із загальними нормами цивільного законодавства призводить до висновку, що в контексті встановлених судом в цій справі фактичних обставин, одержавши страхову виплату, потерпілий не позбавляється права на реальне відшкодування заподіяних внаслідок ДТП збитків, в тому числі у судовому порядку.

Відповідальність винуватця у разі визнання випадку страховим настає лише тоді, коли розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, на що безпосередньо вказує зміст статті 1194 ЦК України.

Крім того, статті 2, 22, 29, 36 Закону № 1961-IV не містять заборони щодо доплати суми відшкодування, якщо після оцінки виявиться, що погоджена потерпілим та страховиком виплачена сума є значно меншою від оціненої майнової шкоди. Вказані статті обмежують страхову виплату лише встановленим у договорі лімітом відповідальності.»

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-д (провадження № 14-176цс18) вказала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 757/13525/18-ц, «обов`язок з відшкодування шкоди у межах суми страхового відшкодування покладається на страховика. Тобто, якщо позивачу недостатньо сплаченого страховиком відшкодування для повного відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи - ОСОБА 2 на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням. З урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля, була застрахована у страховій компанії, майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза, втрата товарної вартості, страховий ліміт).»

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів матеріальної шкоди згідно з наведеним розрахунком є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частинами 2 та 3 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у пунктах 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди слід також врахувати і поведінку винної особи відповідача 2, який протягом тривалого часу після дорожньо-транспортної пригоди в добровільному порядку не відшкодував позивачу шкоду, втік з місця ДТП.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди, спричиненої ДТП, в сумі 20000 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем сплачено в дохід держави судовий збір в сумах 3306,73 грн та 1211,20 грн., всього 4517,93 грн., а також понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., та витрати на проведення експертизи у розмірі 7509,36 грн., які є судовими витратами та покладаються на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог. Витрати за зняття та встановлення заднього бамперу для проведення експертизи в сумі 1000,00 грн. до складу судових витрат не включаються.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (ідентифікаційний код 30115243, місцезнаходження: 03062, Україна, м.Київ, проспект Берестейський, буд.65,) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду, спричинену пошкодженням належного йому автомобіля, в сумі 158400,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1584 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 3596,98 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 4220 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду, спричинену пошкодженням належного йому автомобіля, в сумі 172273,34 грн. та моральну шкоду, спричинену дорожньо-транспортною пригодою, в сумі 20000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2933,93 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 3912,38 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 5780 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги .всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.09.2026.

Суддя: В. І. Вачко