Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №158/3416/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/3416/26

Провадження № 1-кп/0158/194/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, кримінальне провадження №12026030590000414 від 30.07.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Ківерці Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого начальником складу вантажних перевезень ТОВ «Делівері», із вищою освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_4 , за невстановлених часу та обставин, діючи умисно, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, придбав без передбаченого законом дозволу кастет, який є контактною холодною зброєю ударно-дробильної дії, після чого почав його носити при собі у внутрішньому відділі рюкзака до 18 години 30.07.2026 - моменту виявлення та вилучення кастету працівниками поліції на дорозі по вулиці Київська, м. Ківерці, Луцького району, біля будинку №82.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінальному правопорушенні за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у носінні кастету без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків; особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, не перебував на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, оскільки обвинувачений дійсно, відверто зробив висновок щодо скоєння ним протиправного діяння.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З врахуванням вищевикладеного, характеру і ступеня небезпеки скоєного кримінального правопорушення та те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання згідно санкції статті закону, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді штрафу.

Призначення такого покарання, на думку суду, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Підстав для призначення покарання у виді позбавлення волі суд не вбачає, з огляду на особу обвинуваченого та враховуючи принцип дискреції суду.

Питання про речові докази та судові витрати суд вирішує у відповідності до вимог ст. ст. 100, 124 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не застосовувався, підстави для його застосування відсутні.

Цивільний позов не пред`являвся.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у гривневому еквіваленті становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази:

- кастет, який поміщено до спеціального пакету №6505425, передано до кімнати зберігання речових доказів, що за адресою: м. Ківерці, вул. Залізнична, 52, Луцького району Волинської області – знищити;

- цифровий носій інформації - оптичний диск DVD-R диск об`ємом 4.7 Gb марки «ALERUS» №202509000185654, котрий поміщено до паперового конверту – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової експертизи в сумі 2406 (дві тисячі чотириста шість) грн. 80 коп.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1