Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №157/1007/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1007/26

Провадження №2/157/708/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання – Дем`яник К.Ю.,

позивачки – ОСОБА_1 ,

представника позивачки – адвоката Мазурика П.А.,

відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 44 847 гривень 63 копійки та судові витрати. В обґрунтування вимог зазначає, що 08 січня 2025 року о 21 год 30 хв неповнолітній ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 , керуючи належним їй мотоциклом марки «Geon АDX 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, в результаті чого впав на дорожнє покриття, внаслідок чого пошкодив транспортний засіб. Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 26 лютого 2026 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди згідно з висновком щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №ЕР-94/06-25 від 02 червня 2025 року, вартість матеріального збитку складає 44 847 гривень 63 копійки. У прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мазурик П.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з наведених у позовній заяві підстав і просили їх задовольнити.

Крім того, позивачка ОСОБА_1 пояснила, що жодної грубої необережності, на що посилається представник відповідача – ОСОБА_3 з її сторони не було. Вона не передавала відповідачу ОСОБА_2 транспортний засіб, щоб він ним керував. Її транспортний засіб у день ДТП дійсно взяв її син та керував ним, однак син залишив мотоцикл на вулиці, а відповідач ОСОБА_2 самовільно цей мотоцикл взяв і ним керував, ніхто останнього не примушував ним їхати. Мотоцикл отримав механічні пошкодження внаслідок саме неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 , який, будучи неповнолітнім, не маючи права керування і перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував ним з порушенням Правил дорожнього руху.

Представник позивачки ОСОБА_4 у судовому засіданні також пояснив, що немає жодних підстав для зменшення розміру спричиненої ДТП, винуватцем якої є відповідач, шкоди. Посилання представника відповідача на проходження її сином ОСОБА_2 реабілітації внаслідок отриманих травм не може бути підставою для зменшення відшкодування, адже суду не надано жодних доказів щодо вартості такого лікування, пов`язаних з цим значних витрат відповідача. Не є підставою для зменшення відшкодування і та обставина, що відповідач офіційно не працевлаштований, адже останній виїжджає періодично на заробітки та, крім того, не надано жодних доказів, що останній не може працювати, зокрема, що він є особою з інвалідністю 1 чи 2 групи, внаслідок чого є непрацездатним. Просив позовні вимоги задовольнити, а також стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору та за залучення експерта, а щодо витрат на правничу допомогу, то зазначив, що докази їх понесення ним будуть подані протягом 5 днів з дня ухвалення судом рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, його представник ОСОБА_3 , посилаючись на положення частин 2, 4 ст. 1193 ЦК України, просила зменшити розмір відшкодування, та пояснила, що саме внаслідок неналежного зберігання позивачкою транспортного засобу і сталася ДТП, оскільки син позивачки керував цим транспортним засобом, а потім попросив ним керувати її сина. Тобто її син ОСОБА_2 керував мотоциклом у день ДТП саме на прохання сина позивачки. Крім того, просить врахувати що її син не працює та потребує лікування і реабілітації, а тому розмір відшкодування має бути зменшений. Крім того, пояснила і те, що після ДТП на мотоциклі було значно менше пошкоджень, ніж ті, які оцінені і за які позивачка просить стягнути шкоду. Клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи вона заявляти не бажає.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, відповідача та його представника, з`ясувавши обставини справи і дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 1187 ЦК України особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд встановив, що неповнолітній ОСОБА_2 08 січня 2025 року в 21 год 30 хв на вул. Діброва в с. Кримне Камінь-Каширського району Волинської області, керуючи мотоциклом марки «Geon ADX 250», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, у результаті чого впав на дорожнє покриття, внаслідок чого пошкодив транспортний засіб, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.

Постановою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 26 лютого 2025 року, що набрала законної сили 11 березня 2025 року відповідача ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, і застосовано до нього захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАП, у виді попередження.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , який керував належним позивачці ОСОБА_1 мотоциклом, і саме його неправомірні дії знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку із наслідками, що настали, зокрема із заподіянням шкоди позивачці через пошкодження її транспортного засобу.

Як вбачається з наданого суду позивачкою Висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, № ЕР-94/06-25 від 22 червня 2025 року ринкова вартість належного позивачці мотоцикла до моменту пригоди – 65 141 грн 83 коп., а вартість відновлювального ремонту мотоцикла – 44847 грн 63 коп.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі. Збитки є матеріальною шкодою.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та їх належить задовольнити.

Відповідно до частин 1-4 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом було роз`яснено відповідачу та його представнику право заявити клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи з метою спростування розміру шкоди, яку просить стягнути позивачка, однак представник відповідача Ковальчук Н.С. пояснила, що не бажає заявляти таке клопотання.

Відповідачем та його представником не надано суду жодних доказів, що груба необережність сприяла виникненню шкоди та доказів щодо спростування наявності та характеру пошкоджень, виниклих внаслідок ДТП, які були оцінені згідно з наданим позивачкою висновком.

Не надано суду жодних доказів щодо понесення відповідачем витрат на лікування та їх розмір, а також доказів щодо матеріального стану відповідача, на що посилається представник відповідача як на підставу для зменшення розміру відшкодування.

Також не надано належних та достатніх доказів в обґрунтування посилання представника відповідача на те, що її син є непрацездатним.

Надані суду представником відповідача медичні документи самі по собі не свідчать про важкий майновий стан відповідача і про його непрацездатність, оскільки у них зазначено лише встановлений діагноз та лікувальні рекомендації.

Щодо клопотання представника відповідача про повернення замінених деталей, то відповідач дійсно має право такої вимоги.

Однак ні відповідач, ні його представник не зазначають, які саме пошкоджені деталі вони просять повернути, у разі якщо вони повністю компенсують вартість нових.

Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивачки належить стягнути понесені останньою та документально підтверджені (а.с. 1) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 331 грн 20 коп. та витрати на залучення експерта у розмірі 7 800 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 12, 77-81, 83, 89, 95, 139, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 13 вересня 2002 року Камінь-Каширьским РВ УМВС України у Волинській області) майнову шкоду, заподіяну дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 44 847 (сорок чотири тисячі вісімсот сорок сім) гривень 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок судових витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, та 7 800 грн судових витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Дата складення повного судового рішення – 04 вересня 2026 року.

Головуючий: О.В. Антонюк