Суд: Володимирський міський суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №154/1526/26
Суддя: Пустовойт Т. В.
154/1526/26
2-а/154/18/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, інспектор Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Сайко Віктор Петрович, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Володимирського міського суду Волинської області з адміністративним позовом до Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області та ГУНП у Волинській області, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6969685 від 05 квітня 2026 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити та вирішити питання про судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 квітня 2026 інспектором Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Сайком В.П. винесено постанову серії ЕНА №6969685, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн.
Позивачка зазначає, що керувала автомобілем AUDI Q7, державний номерний знак НОМЕР_1 , у м.Володимирі по вул.Олександра Олеся. Поліцейський вказав, що задні покажчики повороту автомобіля мають червоний колір, що, за його висновком, не відповідає п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 та вимогам п. 31.4 Правил дорожнього руху.
При цьому позивачка самого факту випромінювання задніми покажчиками повороту червоного світла по суті не заперечує. Вона стверджує, що такі світлові прилади встановлені заводом-виробником, конструктивних змін до автомобіля не вносилося, автомобіль був ввезений на митну територію України, пройшов процедуру сертифікації та був допущений до державної реєстрації. На підтвердження своєї позиції позивачка також посилається на Правила ЄЕК ООН №48 та вказує на відсутність проведення поліцейським експертного чи іншого спеціального дослідження технічного стану автомобіля.
У відповіді на відзив від 17 червня 2026 позивачка підтримала ці доводи та додатково зазначила, що відповідач не довів факту переобладнання транспортного засобу після його сертифікації та державної реєстрації, а візуального встановлення кольору покажчиків повороту, на її думку, недостатньо для висновку про технічну несправність автомобіля.
25 травня 2026 року та повторно 17 червня 2026 року ОСОБА_1 подала заяви про розгляд справи без її участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує повністю.
Ухвалою від 25.05.2026 у справі залучено в якості належного відповідача Головне Управління Національної поліції у Волинській області, яке подало відзив, у якому позов не визнало та просило відмовити у його задоволенні, зазначивши, що 05.04.2026 о 09 год. 54 хв. у м. Володимирі по вул. Олександра Олеся позивачка керувала автомобілем Audi Q7, на якому задні покажчики повороту випромінювали світло червоного кольору. Поліцейський представився, повідомив про здійснення відеофіксації, повідомив водію причину зупинки, після чого перевірив документи та розглянув справу про адміністративне правопорушення. За результатами розгляду винесено постанову ЕНА №6969685.
Відповідач посилається на п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, статті 23, 32, 35, 40 Закону України «Про Національну поліцію», статті 222, 251, 252, 258, 280, 283 КУпАП та стверджує, що червоний колір задніх покажчиків повороту не відповідає установленим нормативним вимогам. До відзиву долучено носії з відеозаписами.
31 серпня 2026 року третя особа ОСОБА_3 також подав заяву про розгляд справи без його участі.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та позицію відповідача, третьої особи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши надані сторонами матеріали, оцінивши докази окремо та в їх сукупності, суд встановив таке.
05 квітня 2026 року о 10 год. 03 хв. інспектором Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Сайком В.П. розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову серії ЕНА №6969685.
У постанові зазначено, що 05 квітня 2026 року о 09 год. 54 хв. 32 сек. у Волинській області, м. Володимир, вул. Олександра Олеся, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керувала транспортним засобом AUDI Q7, номерний знак НОМЕР_1 , який мав задні покажчики повороту червоного кольору, чим, за висновком поліцейського, порушила п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 та п. 31.4 Правил дорожнього руху України. За це на неї накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. У постанові також зазначено про наявність відеозапису №2549.
Належність транспортного засобу та його ідентифікаційні характеристики підтверджуються копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Зокрема, автомобіль AUDI Q7, 2013 року випуску, VIN НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , власник — ОСОБА_4 .
У свідоцтві зазначені дати первинної та подальшої реєстрації транспортного засобу, однак відомостей про колір світла задніх покажчиків повороту цей документ не містить.
Суд звертає увагу, що фактична обставина, яка стала підставою для винесення постанови, а саме випромінювання задніми покажчиками повороту автомобіля червоного світла, позивачкою не заперечується.
Спірним між сторонами є не сам колір сигналу, а його правова оцінка: позивачка вважає такий колір допустимим з огляду на заводську конструкцію, попередню сертифікацію та державну реєстрацію автомобіля, натомість відповідач вважає його невідповідністю вимогам до технічного стану транспортного засобу.
Застосовані судом норми права та мотиви рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
За ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою воно надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII покладає на поліцію повноваження щодо регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.
Стаття 35 цього Закону надає поліцейському право зупиняти транспортний засіб, зокрема, якщо водій порушив Правила дорожнього руху, а також якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.
Стаття 40 Закону №580-VIII передбачає можливість використання поліцією технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Таким чином, перевірка дотримання водієм установлених вимог до технічного стану транспортного засобу та розгляд справи про правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, належать до повноважень Національної поліції.
Стаття 222 КУпАП відносить справи за ч. 1 ст. 121 КУпАП до компетенції органів Національної поліції.
Частиною першою статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів у темну пору доби чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або який переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Суд враховує, що подія мала місце о 09 год. 54 хв., а тому не пов`язує наявність складу правопорушення з тією частиною диспозиції ч. 1 ст. 121 КУпАП, яка стосується несправностей зовнішніх світлових приладів у темну пору доби.
Правове значення у спірних правовідносинах має альтернативна ознака диспозиції — наявність такої невідповідності технічного стану чи обладнання транспортного засобу установленим вимогам, за якої відповідно до Правил дорожнього руху його експлуатація забороняється.
Правила дорожнього руху затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. На дату спірної події вони були чинними нормативними правилами, обов`язковими для учасників дорожнього руху. Офіційний текст Правил розміщено у базі «Законодавство України».
Відповідно до п. 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а також правилам технічної експлуатації, інструкціям підприємств-виробників та іншій нормативно-технічній документації.
Пунктом 31.4 ПДР заборонено експлуатацію транспортних засобів за наявності визначених у цьому пункті технічних несправностей і невідповідностей.
Згідно з пп. «а» п. 31.4.3 ПДР експлуатація транспортного засобу забороняється, якщо кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
Національний стандарт України ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» прийнято та надано чинності наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.12.2010 №630, з набранням чинності з 01.07.2011.
Пункт 6.1 цього стандарту регламентує вимоги до зовнішніх світлових приладів транспортних засобів.
Пунктом 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 визначено вимоги до кількості, кольору та наявності приладів зовнішньої світлової сигналізації. Для покажчиків повороту встановлено автожовтий колір, у тому числі для задніх покажчиків.
При цьому п. 5.6 ДСТУ передбачає застосування органолептичних методів контролювання відповідності технічного стану, якщо інше прямо не встановлено відповідними положеннями стандарту.
Таким чином, колір світлового сигналу належить до зовнішньо спостережуваних характеристик, а твердження позивачки про принципову неможливість його встановлення без проведення експертного дослідження суд відхиляє.
Суд також не погоджується з доводом позивачки, що за відсутності окремого акта перевірки технічного стану притягнення її до відповідальності є неможливим.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853, визначає порядок оформлення поліцейськими відповідних адміністративних матеріалів. На дату розгляду справи Інструкція є чинною в редакції від 27.01.2025.
Пунктом 4 розділу І Інструкції №1395 прямо передбачено винесення постанови поліцейським у разі виявлення правопорушення, передбаченого, серед іншого, частиною першою статті 121 КУпАП. Відповідно до п. 2 розділу IV зміст постанови повинен відповідати ст. 283 КУпАП, а п. 3 цього розділу передбачає винесення постанови про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи.
Положення законодавства про обов`язковий технічний контроль та складення відповідних актів не означають, що стосовно кожного приватного легкового автомобіля поліцейський зобов`язаний перед винесенням постанови за ч. 1 ст. 121 КУпАП проводити повний обов`язковий технічний контроль або призначати експертизу.
Матеріали справи не містять відомостей про використання автомобіля Audi Q7 як таксі, для перевезення пасажирів чи вантажів з метою отримання прибутку або про інші обставини, які б свідчили про віднесення його до категорії транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю.
Тому відсутність окремого акта такого контролю не свідчить сама по собі про незаконність постанови.
Щодо відеозапису та вимог статті 283 КУпАП
Суд враховує довід позивачки про те, що в постанові серії ЕНА №6969685 не зазначено найменування і технічних характеристик засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 283 КУпАП встановлює вимоги до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім інших установлених відомостей, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис, якщо такий запис використовувався.
У постанові Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі №524/5536/17, ЄДРСР № 77860158, сформовано висновок про те, що за відсутності в постанові відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, відповідний відеозапис не може автоматично визнаватися належним доказом правопорушення.
Суд ураховує цей висновок відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Разом із тим наведена правова позиція не зумовлює задоволення позову з цієї підстави.
У справі, що розглядається, факт червоного кольору задніх покажчиків повороту встановлюється не виключно відеозаписом поліцейського. Позивачка сама визнає, що задні покажчики повороту керованого нею автомобіля випромінюють червоне світло, однак вважає таку конструкцію правомірною та заводською.
Відповідно до ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Тому навіть без надання відеозапису самостійного вирішального доказового значення суд не має обґрунтованого сумніву щодо факту випромінювання задніми покажчиками повороту червоного світла.
Щодо сертифікації та державної реєстрації Audi Q7
Основним запереченням позивачки є те, що задні покажчики червоного кольору начебто встановлені заводом-виробником, транспортний засіб у такій комплектації був ввезений в Україну, пройшов сертифікацію та був допущений до первинної державної реєстрації.
Суд перевірив цей довід і прийшов до наступного.
Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 №521, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за №1586/21898.
Цей Порядок регламентує затвердження конструкції колісних транспортних засобів, частин та обладнання відповідно до Угоди 1958 року про прийняття єдиних технічних приписів та взаємне визнання офіційних затверджень.
Суд не заперечує, що факт первинної державної реєстрації імпортованого автомобіля передбачає проходження установлених законодавством процедур його допуску до обігу та реєстрації.
Однак із цього не випливає, що будь-який фактичний стан або комплект обладнання автомобіля на будь-яку наступну дату вважається таким, що відповідає вимогам законодавства.
Надане свідоцтво про реєстрацію містить відомості про марку, модель, VIN-код, рік випуску, державний номерний знак, власника та інші реєстраційні характеристики транспортного засобу, однак не містить інформації про колір світлового сигналу задніх покажчиків повороту.
Водночас серед доданих до позовної заяви документів відсутній сам сертифікат відповідності, на який посилається позивачка.
Не подано також: документа виробника, який би визначав заводську комплектацію саме автомобіля з VIN НОМЕР_2 у частині задніх покажчиків повороту; документа про офіційне затвердження типу відповідних світлових приладів; документа про індивідуальне затвердження транспортного засобу, з якого випливало б, що автомобіль був представлений на сертифікацію саме із задніми покажчиками, які випромінюють червоне світло; іншого документа, який би дозволив ототожнити фактичну конфігурацію автомобіля станом на 05.04.2026 з конфігурацією, яка була предметом сертифікації перед його первинною реєстрацією.
Отже, твердження позивачки про те, що саме задні покажчики червоного кольору були встановлені заводом-виробником та саме з ними цей конкретний автомобіль отримав сертифікат відповідності в Україні, матеріалами справи не підтверджене.
При цьому суд не перекладає на позивачку обов`язок відповідача довести правомірність свого рішення, установлений ч. 2 ст. 77 КАС України.
Щодо посилання на Правила ЄЕК ООН №48
Не змінює висновків суду й посилання позивачки на Правила ЄЕК ООН №48.
Саме по собі посилання на відповідний міжнародний технічний припис не підтверджує, що конкретний автомобіль AUDI Q7, VIN НОМЕР_2 , отримав офіційне затвердження або сертифікат відповідності в Україні саме у конфігурації із задніми покажчиками повороту червоного кольору.
Більше того, п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 безпосередньо регулює технічний стан колісних транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, і встановлює вимогу щодо автожовтого кольору покажчиків повороту.
Тому абстрактне посилання на технічні приписи ЄЕК ООН, без документа про затвердження конкретної конструкції чи обладнання конкретного автомобіля, не спростовує встановленої невідповідності.
Суд при цьому не встановлює і не покладає в основу рішення факт того, що саме ОСОБА_2 здійснила переобладнання автомобіля. Таких доказів матеріали справи не містять.
Для вирішення спору це не є необхідним, оскільки адміністративна відповідальність застосована до позивачки як до водія, який керував транспортним засобом у фактичному технічному стані, що не відповідав установленим вимогам щодо кольору задніх покажчиків повороту.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За статтями 72, 73, 76, 77, 78 та 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили.
Суд ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, відповідно до якого всі сумніви щодо події правопорушення та винуватості особи тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності, а недоведені подія та вина прирівнюються до доведеної невинуватості.
Разом із тим у цій справі сумніву щодо фактичного кольору світлового сигналу немає, оскільки ця обставина прямо випливає як із постанови поліцейського та матеріалів відповідача, так і з власної позиції позивачки.
Суд також ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.04.2018 у справі №338/855/17, щодо необхідності доведення фактичних обставин адміністративного правопорушення належними доказами та неприпустимості виходити лише із самого факту існування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідний підхід узгоджується і з постановою Верховного Суду від 18.10.2019 у справі №177/213/17, ЄДРСР № 85032547, у якій Верховний Суд при вирішенні питання про відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП виходив із необхідності встановлення конкретного технічного стану транспортного засобу та співвіднесення встановленої несправності або невідповідності з вимогами Правил дорожнього руху.
Суд також бере до уваги актуальну практику Восьмого апеляційного адміністративного суду щодо фактично аналогічної категорії правовідносин.
Так, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі №607/6087/26, вирішувався спір щодо притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у зв`язку з використанням транспортного засобу із задніми покажчиками повороту червоного кольору та застосуванням вимог п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010.
При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України обов`язковому врахуванню підлягають саме висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а правові висновки суду апеляційної інстанції такого обов`язкового характеру не мають.
Разом із тим наведена постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду є релевантною для оцінки сформованого підходу до аналогічних правовідносин і підтверджує, що сам факт сертифікації та державної реєстрації транспортного засобу не є безумовним доказом відповідності його фактичного технічного стану на момент перевірки установленим вимогам, якщо матеріали справи не підтверджують, що саме спірна конфігурація світлових приладів була предметом відповідного затвердження.
Таким чином, судом установлено, що 05 квітня 2026 року о 09 год. 54 хв. ОСОБА_1 керувала автомобілем Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_1 , задні покажчики повороту якого випромінювали світло червоного кольору. Ця фактична обставина позивачкою не заперечується. П. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 установлює для задніх покажчиків повороту автожовтий колір; п. 31.1 та пп. «а» п. 31.4.3 Правил дорожнього руху вимагають відповідності технічного стану та зовнішніх світлових приладів установленим нормативним і конструктивним вимогам та забороняють експлуатацію транспортного засобу за відповідної невідповідності. Матеріали справи не містять сертифіката відповідності, документа виробника, документа про затвердження типу чи індивідуального затвердження, які підтверджували б, що саме червоний колір задніх покажчиків конкретного автомобіля VIN НОМЕР_2 був офіційно затверджений при його сертифікації в Україні. Свідоцтво про державну реєстрацію такого доказового значення не має, оскільки відомостей про колір світлового сигналу не містить. Проведення судової чи технічної експертизи виключно для встановлення самого кольору світлового сигналу за таких обставин не було необхідним. Недолік оформлення постанови в частині незазначення конкретного технічного засобу відеофіксації не спростовує встановленої обставини, оскільки вона визнана самою позивачкою. Доказів того, що встановлена невідповідність була дозволена для конкретного транспортного засобу на підставі індивідуального або типового затвердження, суду не надано.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що відповідач виконав установлений ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення в тій частині, яка має визначальне значення для вирішення спору.
Доводи позивачки не спростовують установленої події адміністративного правопорушення та не дають суду підстав для висновку про незаконність постанови серії ЕНА №6969685 від 05.04.2026.
Отже, правові підстави для скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи щодо рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, відповідно до положень ст. 139 КАС України підстав для стягнення на користь позивачки понесених нею судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача немає.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 9, 72–78, 90, 139, 242–246, 268, 271, 272, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 121, 222, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015, Законом України «Про дорожній рух» №3353-XII від 30.06.1993, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, ДСТУ 3649:2010, Інструкцією, затвердженою наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, інспектор Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Сайко Віктор Петрович, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення — відмовити.
Постанову серії ЕНА №6969685 від 05 квітня 2026 року, винесену інспектором Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Сайком Віктором Петровичем, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень, — залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.
Відповідно до ст. 272 КАС України рішення суду першої інстанції у цій категорії справ набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження — з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Судове рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справи, визначеної ст. 286 КАС України, відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржене.
Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua