Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №523/7221/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 03 вересня 2026 р.

Справа: №523/7221/26

Суддя: Середа І. В.

Справа № 523/7221/26

Провадження №2/523/5206/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"04" вересня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря – Ячменьової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

09 квітня 2026 року до суду надійшла позовна заява АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7572802 у розмірі 32234,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 серпня 2020 року між позивачем та відповідачкою був укладений кредитний договір, зобов`язання за яким вона не виконувала, у зв`язку з чим станом на 18 грудня 2025 року утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 32234,05 грн, які позивач просить стягнути на його користь разом з понесеними судовими витратами.

14 квітня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони у судове засідання не з`явилися, повідомлялися про слухання справи належним чином.

У матеріалах справи є клопотання позивача про розгляд справи у його відсутності та згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка про дату, час та місце слухання справи повідомлялася шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою місця проживання, проте кореспонденція повернулася до суду без вручення адресату з довідками АТ «Укрпошта» - «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, відповідачка вважається такою, що повідомлена належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила, із клопотаннями до суду не зверталася.

Причини своєї неявки ОСОБА_1 суду не повідомила, із клопотаннями до суду не зверталася, відзив на позов не подавала.

Оскільки відповідачка в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Ураховуючи неявку належним чином повідомленої відповідачки в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом норми ч.6 ст.259 ЦПК України складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

За нормами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи встановлено, що між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Договір №7572802 від 16 березня 2018 року про встановлення ліміту кредитування; Анкету для надання комплексних банківських послуг фізичним особам у ПАТ «Кредобанк» від 16 березня 2018 року та Заяву-Договір № 26253021078696/980 від 16 березня 2018 року; Анкету для надання комплексних банківських послуг фізичним особам у ПАТ «Кредобанк» від 27 листопада 2017 року та Заяву-Договір № 26207011078696/840 від 27 листопада 2017 року, Анкету для надання комплексних банківських послуг фізичним особам у ПАТ «Кредобанк» від 20 листопада 2017 року та Заяву-Договір № 26252011078696/978 від 20 листопада 2017 року, що складають кредитні договори.

За умовами договору №7572802 від 16 березня 2018 року банк встановив максимальну суму ліміту кредитування по рахунку позичальниці в розмірі 30000 грн при забезпеченні клієнтом надходження на рахунок за один календарний місяць (протягом перших чотирьох календарних місяців з дати укладення цього договору) коштів в сумі, що становить або перевищує 2000,00 грн. Ліміт кредитування встановлений строком на 12 місяців.

За користування кредитом позичальниця повинна сплачувати банку проценти у розмірі 30 % річних, але не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.

16 березня 2018 року сторони підписали Анкету для надання комплексних банківських послуг фізичним особам у ПАТ «Кредобанк» та Заяву-Договір № 26253021078696/980 від 16 березня 2018 року, що складають договір банківського рахунку.

За умовами договору банк відкриває позичальниці поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні з виготовленням банківської платіжної картки МС Word Debit на ім`я відповідачки строком до 16 березня 2019 року з правом пролонгації.

27 листопада 2017 року сторони підписали Анкету для надання комплексних банківських послуг фізичним особам у ПАТ «Кредобанк» та Заяву-Договір № 26207011078696/840 від 27 листопада 2017 року, що складає договір банківського рахунку.

За умовами договору банк відкриває позичальниці поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні з виготовленням банківської платіжної картки МС Word Debit на ім`я відповідачки строком до 27 листопада 2018 року з правом пролонгації.

20 листопада 2017 року сторони підписали Анкету для надання комплексних банківських послуг фізичним особам у ПАТ «Кредобанк» та Заяву-Договір № 26252011078696/978 від 20 листопада 2017 року, що складає договір банківського рахунку.

За умовами договору банк відкриває позичальниці поточний рахунок № НОМЕР_3 у гривні з виготовленням банківської платіжної картки МС Word Debit на ім`я відповідачки строком до 20 листопада 2018 року з правом пролонгації.

Проте відповідачка належним чином не виконувала своїх обов`язків щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів і інших платежів, передбачених договором.

19 листопада 2018 року по рахунку ОСОБА_1 утворився овердрафт, що підтверджується випискою з рахунку відповідачки, і є початком утворення простроченої заборгованості та у подальшому нарахування відсотків на прострочену суму кредиту.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 07572802/1 від 19 листопада 2018 року станом на 18 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 32234,05 грн, з яких заборгованість за тіло кредитом – 15995,01 грн, заборгованість за відсотками – 16239,04 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Кредобанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами та неустойку.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З виписок за картковими рахунками, відкритими на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що позичальниця користувалася кредитними коштами та частково виконувала свої кредитні зобов`язання щодо повернення цих коштів.

З метою досудового врегулювання спору 20 жовтня 2025 року на адресу ОСОБА_1 направлялася вимога про виконання договірних зобов`язань у добровільному порядку, проте відповідачкою виконана не була.

Суд звертає увагу на те, що заперечень щодо розміру заборгованості зі сторони ОСОБА_1 не надходило.

На підставі викладеного, оцінюючі зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірного зобов`язання, суд вважає, що пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані позичальницею кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

За нормами ст.137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат правничої допомоги у розмірі 3223,41 грн позивачем надано витяг з договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, складений між АТ «Кредобанк» та Адвокатським об`єднанням «Бізнес і право».

Разом з тим, проаналізувавши надані докази, та керуючись критеріями, визначеними ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму не є співмірними, виходячи з того, що справа не є складною, розглянута в порядку спрощеного провадження, у відсутності сторін.

За таких обставин вимога про стягнення правничої допомоги підлягає частковому задоволенню у розмірі 3000 грн.

При вирішенні питання про стягнення правничої допомоги судом враховано правові висновки Верховного Суду у справах № 755/9215/15-ц, № 922/445/19.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 3328 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283, 354-355 ЦПК України –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026) заборгованість за кредитним договором № 7572802 від 16 березня 2018 року станом на 18 грудня 2025 року у розмірі 32234,05 грн, з яких заборгованість за тіло кредитом – 15995,01 грн, заборгованість за відсотками – 16239,04 грн, а також судовий збір у розмірі 3328 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення складено 04 вересня 2026 року.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua