Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №947/18163/24 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/18163/24

Провадження № 1-кп/947/409/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурорів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

потерпілої - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162480001605 від 20.12.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Броди Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, директора ТОВ «Контейнери України», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , 19 грудня 2022 року приблизно о 18 годині 20 хвилин, у темний час доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «VolkswagenPolo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю приблизно 50 км/год., по сухій, горизонтальній прямій ділянці асфальтобетонного покриття проїзної частини проспекту Академіка Глушко, зі сторони вулиці Ільфа та Петрова у напрямку вулиці Академіка Корольова у м. Одесі, яка на момент пригоди не була освітлена вуличним електроосвітленням у зв`язку з аварійний вимкненням мережі.

В цей час, навпроти буд. №15 по проспекту Академіка Глушко, пішохід ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у темпі повільного кроку, перетинав проїзну частину у невстановленому місці, справа-наліво відносно напрямку руху автомобіля марки «VolkswagenPolo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_7 .

В свою чергу, водій ОСОБА_7 , спроможний об`єктивно виявити небезпеку для руху або перешкоду у вигляді пішохода, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, продовжив рух та передньою правою частиною керованого ним автомобіля допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 .

Своїми діями водій ОСОБА_7 порушив вимоги п. 1.5; підпункт «б» п. 2.3; п. 12.3 «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), якими передбачено:

- п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.»;

- п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_9 , 1945 року народження, спричиненні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забійна рана потиличної ділянки, крововилив в м`які тканини лобовотім`яно-скроневої ділянки зліва, багатоуламковий перелом кісток лицевого черепу зліва, крововилив під м`яку мозкову оболонку над лівою лобовою часткою, мілкі геморагічні забої лівої півкулі головного мозку, крововилив у лівий бічний шлуночок мозку.

Смерть ОСОБА_9 знаходиться у причинно-наслідковому зв?язку із отриманою при ДТП вищевказаною відкритою черепно-мозковою травмою, яка в клінічному перебігу призвела до тривалого несвідомого стану пацієнта, що характеризується повною реактивністю хворого (відсутністю функцій кори півкуль великого мозку і цілеспрямованих рухів у відповідь на зовнішні подразнення (на що вказують дані медичної документації)), внаслідок чого через тривалий (близько місяця) лежачий стан ОСОБА_9 у останнього розвинулась двобічна тотальна серозно-десквамативна пневмонія з гнійним компонентом, яка і стала безпосередньою причиною смерті.

Виконуючи вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, водій автомобіля марки «VolkswagenPolo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , мав технічну можливість запобігти настанню даної події.

В діях водія автомобіля марки «VolkswagenPolo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_7 , вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які створювали необхідні і достатні умови для настання ДТП та перебувають з ним у причинному зв`язку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свю вину у вчинені кримінального правопорушення не визнав, при цьому надав наступні покази:

19 грудня 2022 року, знаходячись за кермом автомобілямарки «Volkswagen Polo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухався постійно по крайній лівій смузі в напрямку з вулиці Академіка Глушка в сторону площі Незалежності зі швидкістю приблизно 40-45 км/год., в цей час в Одесі був «блекаут», вулиці не освітлювалися та було дуже темно, він рухався обережно, дорога освітлювалася тільки фарами зустрічних автівок, тримав ногу постійно близько біля педалі тормозу. Після проїзду перехрестя він побачив людину похилого віку на дорозі (чоловіка), який дуже повільно рухався та зупинився на середній полосі руху, у зв`язку із чим він був впевнений, що чоловік пропускає його автомобіль, оскільки останній знаходився на проїжджій частині та повинен був усвідомлювати свої дії, він почав рух, проте несподівано чоловік почав рухатися у сторону його автомобіля, він відчув зіткнення та почав зупиняти автомобіль, не змінюючи полосу руху. Загиблого він побачив приблизно за 10-15 метрів, чоловік перебував в зоні середньої смуги руху. Перед тим, як він почав рух на автомобілі, чоловік стояв секунд 10 на відстані приблизно півметра від його автомобіля. Працівники поліції на місце ДТП приїхали через декілька хвилин та на його прохання бути свідками, сказали, що вони не бачили момент наїзду. Вказані працівники поліції відмовилися бути свідками події та поїхали з місця ДТП. Він намагався знайти інших свідків, проте йому це не вдалося. Пішохід переходив дорогу у невстановленому місці. Поряд в метрах 30-ти приблизно був пішохідний перехід. На лікування потерпілого він витратив приблизно 60 тисяч гривень. Він повинен був намагатися загальмувати та сліди гальмівного шляху очевидно мали бути на місці ДТП. Після зупинки транспортного засобу, він намагався надати йому медичну допомогу. Під`їхали працівники поліції та сказали не чіпати чоловіка, потім приїхала швидка медична допомога, забрала чоловіка до Єврейської лікарні. Він протягом місяця навідував його та надавав кошти на його лікування у лікарні. Він намагався знайти родичів, проте, нажаль, йому це не вдалося. Коли з`явилася дружина померлого чоловіка, він запропонував їй допомогу, встановив пам`ятник загиблому.

Докази, дослідженні судом у судовому засіданні.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчинені кримінального правопорушення, його вина повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими під час судового провадження доказами, а саме:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.12.2022 року, схемою до нього та фото таблицею;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_7 від 19.12.2022 року, згідно якого останній перебував у тверезому стані;

-копією ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.12.2022 року про арешт автомобіля марки «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 04.05.2006 року зареєстрований за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу автомобіля марки «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 04.05.2006 року зареєстрований за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-супровідним листом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) про направлення на адресу СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області висновку експерта № 22-6856 судової автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля марки «Volkswagen Polo», р/н НОМЕР_1 ;

-висновком експерта № 22-6856 судової автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля марки «Volkswagen Polo», р/н НОМЕР_1 з ілюстрованою фото - таблицею, відповідно до якого: рульове керування, ходова частина і гальмівна система автомобіля Volkswagen Polo р/н НОМЕР_4 до моменту настання ДТП знаходилися в працездатному стані і забезпечували водію технічну можливість рухатися і утримувати автомобіль в будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомою йому ефективністю. При цьому в цих системах не малося несправностей, які могли б зумовити раптове для водія відведення автомобіля від обраного ним напрямку руху або відмову систем;

-попередженням експерта ОСОБА_10 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. ст. 384, 385 КК України;

-довідкою Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про перебування експерта ОСОБА_10 на посаді провідного судового експерта та його атестацію;

-актом № 22-6856/ попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта № 22-6856/;

-актом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №22-6856/ здачі-приймання висновку експерта № 22-6856/;

-супровідним листом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) про направлення на адресу СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області висновку експерта № 22-6855 судової транспортно трасологічної експертизи № 22-6855;

-висновком експерта № 22-6855 судової траснпортно-трасологічної експертизи слідів і пошкоджень на автомобілі «Volkswagen Polo», р/н НОМЕР_1 , відповідно до якого в передній частині правого борту автомобіля «Volkswagen Polo», р/н НОМЕР_1 , представлені у вигляді потертостей брудопилового шару на правій боковині переднього бампера і передній частині правого переднього крила, що відображають фактуру тканого матеріалу, пошкодження правого дзеркала заднього виду, пологої деформації передньої правої стойки даху, а також пошкодження вітрового скла у верхньому правому куті, що в сукупності характерні для утворення в результаті контактної взаємодії з об?єктом, що не має слідоутворюючих кромок, по міцності рівних металу, але володіє істотною інерційною масою, тото з тілом (речами) пішохода; пошкодження відображають наступний механізм утворення: контактування тіла пішохода з передньою частиною правого борта автомобіля з подальшим контактуванням з правим дзеркалом заднього виду, правою передньою стойкою даху і вітровим склом справа; додатком: таблицею ілюстрацій на 2 арк.;

-попередженням експерта ОСОБА_10 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. ст. 384, 385 КК України;

-довідкою Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про перебування експерта ОСОБА_10 на посаді провідного судового експерта та його атестацію;

-актом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №22-6855/ здачі-приймання висновку експерта № 22-6855/;

-актом № 22-6855/ попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта № 22-6855/;

-висновком експерта № 230 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого у трупа ОСОБА_12 було ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: забійна рана потиличної ділянки (за даними медичної документації, на розтині даній ділянці є рубець), крововилив в м?які тканини лобово-тім?яно-скроневої ділянки зліва (за даними КТ-дослідження та розтину), багатоуламковий перелом кісток лицевого черепу зліва, крововилив під м?яку мозкову оболонку над лівою лобовою часткою, мілкі геморагічні забої лівої півкулі головного мозку (за даними КТ-дослідження), крововилив у лівий бічний шлуночок мозку. Виходячи з наявних судово-медичних даних, вищевказані ушкодження утворилися незадовго до госпіталізації в стаціонар; на це вказують результати розтину та дані судово-медичної експертизи гістологічних об?єктів - наявність ознак загоєння перелому кісток лицевого черепа, регрес внутрішньомозкових ушкоджень, наступна ступінь виразності реактивних змін м?яких тканин з ділянок ушкоджень - «з ознаками проліферації і організації». Характер та морфологічні особливості всіх вищевказаних ушкоджень, що складають вищевказану відкриту черепно-мозкову травму вказують на те, що вони утворилися від дії тупого твердого предмету (предметів) індивідуальні особливості контактуючої поверхні якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися та могли утворитися в умовах автомобільної травми, зокрема, при контакті рухомого транспортного засобу з пішоходом. Ушкодження, що складають відкриту черепно-мозкову травму утворилися по одному механізму, практично одночасно, або у короткий проміжок часу, таким чином, складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс, який став небезпечний для життя і в клінічному перебігу спричинив загрозливі для життя явища. Виходячи з п. 4.8. та п. 4.9.5. «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом N? 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., дана травма з переломом кісток лицевого черепа, крововиливом під м`яку мозкову оболонку, забоєм речовини головного мозку, крововиливом у шлуночкову систему мозку, за критерієм небезпеки для життя, згідно п. 2.1.2., п. 2.1.3. «в», «о» та п. 4.6. «Правил..», має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження. Смерть ОСОБА_9 знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із отриманою при ДТП вищевказаною відкритою черепно-мозковою травмою, яка в клінічному перебігу призвела до апалічного синдрому - тривалого несвідомого стану пацієнта, що характеризується повною ареактивністю хворого, відсутністю функцій кори півкуль великого мозку і цілеспрямованих рухів у відповідь на зовнішні подразнення (на що вказують дані медичної документації), внаслідок чого через тривалий (близько місяця) через лежачий стан хворого у останнього розвинулась двобічна тотальна серозно-десквамативна пневмонія з гнійним компонентом, яка і стала безпосередньою причиною смерті. Згідно записів у медичній карті стаціонарного хворого N? 575 з КНІЇ «МКЛ N? 1» ОМР, біологічна смерть невстановленої особи чоловічої статі (в подальшому впізнаного як ОСОБА_9 , 1945 р.н.) констатована 18.01.2023 року о 06:30 год., що не суперечить результатам судово-медичної експертизи трупа;

-постановою про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 13.01.2023 року, відповідно до якої слідчим постановлено зняти показання технічного приладу з функцією відеозапису, шляхом копіювання відеозапису з мобільного пристрою Samsung, володільцем якого є ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за період часу з 18:06:50 г. 19.12.2022 р. по 18:07:08 г. 19.12.2022 р.;

-протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 13.01.2023 року, відповідно до якого було здійснено копіювання показань з відео реєстратору, встановлено у салоні автомобіля патрульної поліції за період часу з 18:06:50 г. 19.12.2022 р. по 18:07:08 г. 19.12.2022 р.;

-описом речей і документів, які були вилучені на підставі постанови прокурора/слідчого від 13.01.2023 року;

-протоколом огляду від 13.01.2023 року, згідно якого було оглянуто компакт-диск диск CD-R стандартного розміру з логотипом «hp» 700 МВ на якому міститься відеофайл із назвою: «video_2023-01-13_17-26-47». Дата створення відеофайла: 13.01.2023. Розмір відеофайла: 5,04 МВ. 1) При відтворенні відеофайла «video_2023-01-13_17-26-47» за допомогою програвача «МРС-НС» на ноутбуці «Lenovo» встановлено, що цей відеозапис зафіксований стаціонарним записуючим пристроєм (відеорегістратором), розташованим у салоні автомобіля. Під час огляду встановлено, що під час ДТП камера направлена на проїжджу частину просп. Академіка Глушко, в напрямку пл. Незалежності у м. Одеса. Запис кольоровий, без голосового супроводу. При відкритті відеофайлу, на картинці міститься автоматичне маркування з датою: «.2022.12.19» і часом початку запису: 18:06:50, а також напис: «2022_1219_180632 561». Маркування дати та часу знаходяться у нижній правій частині кадру, а напис знаходяться у верхній лівій частині кадру. Тривалість відеозапису за таймером складає: 00 год. 00 хв. 08 сек. Темний час доби. Без опадів. Проїзна частина проглядається нормально. Покриття проїзної частини просп. Академіка Глушко асфальтоване, сухе, чисте, без пошкоджень. Організований двосторонній рух, по три смуги для руху у протилежних напрямках. Зустрічні потоки розділені газоном. Камера встановлена у автомобілі, який рухається у середній смузі трьохрядного руху проїзної частини просп. Академіка Глушко, та направлена на проїзну частину в напрямку пл. Незалежності. О 18:06:51 год. (00:01 за таймером) автомобіль, який рухається у лівій смузі трьохрядного руху робить маневр відвороту рульового керування вліво та зупиняється. V 2022_1219_180632_561.МР4 00:22|03:01 2022/12/19 18:06 КІМ • 0 0005/00.184. 18:06:54 год. (00:05 за таймером), позаду вищевказаного автомобіля, який зупинився у лівій смузі трьохрядного руху, у попутному напрямку, у середній смузі для руху на проїзній частини перебуває об`єкт світлого кольору. О 18:06:57 год. (00:07 за таймером) позаду вищевказаного автомобіля, який зупинився у лівій смузі трьохрядного руху, у попутному напрямку, у середній смузі для руху на проїзній частини у лежачому положенні перебуває пішохід, який одягнений у одяг темного кольору за винятком підошви взуття світлого кольору;

-відеозаписом моменту ДТП від 19.12.2022 року, який зафіксовано на компакт-диску CD-R стандартного розміру з логотипом «hp» 700 МВ із написом нанесеним маркером «ДТП 19.12.2022» с записом механізму розвитку ДТП;

-постановою слідчого про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів компакт-диску CD-R стандартного розміру з логотипом «hp» 700 МВ із написом нанесеним маркером «ДТП 19.12.2022» с записом механізму розвитку ДТП;

-супровідним листом слідчого на ім`я командира в/ч НОМЕР_5 , відповідно до якого слідчий надіслав постанову про зняття показань технічних приладів та технічних засобів та постанову про залучення спеціаліста;

-постановою слідчого про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 20.12.2022 року, відповідно до якої слідчий постановив провести у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12022162480001605 від 20.12.2022 року зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, здійснених у публічно доступних місцях, у тому числі в автоматичному режимі, що належать КУ «ЦЕНТР ІНТЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ВІДЕОАНАЛІТИКИ МІСТА ОДЕСИ (ЦЕНТР - «077»)» щодо обставин події, яка мала місце 19.12.2022 в період часу з 18:00 по 18:40 за адресою: м. Одеса, по просп. Академіка Глушко, напроти буд. 15, не доїжджаючи до площі Незалежності;

-протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 09.01.2023 року, відповідно до якого слідчим за участю спеціаліста було вилучено відеозапис на компакт-диск DVD-R стандартного розміру білого кольору з логотипом «ЦЕНТР-077» 4.7 GB з написом 01.1-13/247з с записом механізму розвитку ДТП;

-описом речей і документів, які були вилучені на підставі прокурора/слідчого від 09.01.2023 року;

-протоколом огляду від 09.01.2023 року, відповідно до якого слідчим було оглянуто компакт-диск DVD-R стандартного розміру білого кольору 4,7 GB, з логотипом «ЦЕНТР 077», що містить відеозапис зафіксований стаціонарним записуючим пристроєм (відеокамерою), закріпленою на стовпі на перехресті пл. Незалежності, камера направлена на проїзну частину просп.. Ак. Глушко в напрямку вул. Ільфа і Петрова. Запис частково чорно-білий/кольоровий, без голосового супроводу. На картинці міститься автоматичне маркування з датою: «19.12.2022» і часом початку запису: 18:00:30, а також числа: 20219. Маркування дати та часу знаходяться у верхній лівій частині кадру, а напис із числами - у правій від середини частині, у верхній частині картинки. Тривалість відеозапису за таймером складає: 00 год. 30 хв. 24 сек. Темний час доби. Без опадів. Ясно. Проїзна частина проглядається нормально. Проїзна частина освітлюється світлом з будівель, розташованих вздовж проїзної частини та світлом фар транспортних засобів. Покриття проїзної частини просп. Ак. Глушко асфальтоване, сухе, чисте, без пошкоджень. Камера захватує три смуги для руху у попутному напрямку, а також розділювальний газон. Камера встановлена по відношенню до дороги з лівої сторони проїзної частини просп. Ак. Глушко, і направлена на проїзну частину просп. Ак. Глушко в напрямку вул. Ільфа і Петрова. На даній ділянці дороги доволі жвавий рух автомобілів і інших учасників дорожнього руху, оскільки це вечірня пора доби. О 18:06:33 (06:02 - за таймером) год. проїзну частину просп. Ак. Глушко у невстановленому місці, зі сторону буд. 15 перетинає пішохід у темпі повільного шагу. В цей час, транспортні засоби, що рухаються по просп. Ак. Глушко в напрямку пл. Незалежності знаходяться на значній відстані від пішохода. О 18:06:40 (06:09 - за таймером) год. пішохід рухається по проїзній частині просп. Ак. Глушко у невстановленому місці, у середній смузі руху темпі повільного шагу. О 18:06:43 (06:12 - за таймером) год. пішохід, який перетинав проїзну частині просп. Ак. Глушко у невстановленому місці, виходить на крайню ліву смугу, та у світлі фар з?являється перед правою передньою частиною автомобіля, який в цей час з увімкненим світлом фар рухається по вказаній смузі. О 18:06:43 (06:13 - за таймером) год. відбувається наїзд правою передньою частиною автомобіля на пішохода, який перетинав проїзну частині просп. Ак. Глушко у невстановленому місці справа-наліво по ходу руху автомобіля;

-постановою слідчого про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 09.01.2023 року, а саме: компакт-диску DVD-R стандартного розміру білого кольору з логотипом «ЦЕНТР-077» 4.7 GB з написом 01.1-13/247з с записом механізму розвитку ДТП;

-протоколом огляду предмету та зафіксованого на ньому відеозапису від 26.02.2024 року, відповідно до якого слідчим було проведено огляд оптичного компакт диску DVD-R стандартного розміру білого кольору 4,7 GB, з логотипом «ЦЕНТР 077». Під час огляду встановлено: об`єктом огляду являється паперовий конверт. На момент огляду цілісність конверту не порушена. При розпакуванні конверту, в ньому знаходиться: - компакт-диск на верхній поверхні якого маркувальні позначки «ЦЕНТР 077», який було поміщено в дисковий привод «DVD - ROM» персонального комп`ютера «Samsung RV520» (процесор IntelCore i3- 2330M CU @ 2.20GHz, встановлена пам?ять (ОЗУ) 4 Гб; магнітний жорсткий диск 500 Гб), на якому інстальована операційна система «Microsoft Windows 10», за допомогою якого відбулося зчитування інформації, яка міститься на дискові. Для фіксації зображень з монітору було застосовано штатну функцію операційної системи Windows 10 «PriSc». При перегляді інформації з вказаного компакт-диску встановлено, що на диску знаходяться 4 відеофайлів під назвою: відеофайл назвою: «ПЛ. Независимости 1_20221219180030_to_20221219183052». Дата створення відеофайла: 21.12.2022. Розмір відеофайла: 256 МБ. -відеофайл назвою. «ПІЛ. Независимости 1 20221219183054 to 20221219183958». Дата створення вдофл 21.12.2022. Розмір відеофайла: 103 МБ. - відеофайл із назвою: «пл.Незалежності у бік McDonalds у бік вул. Ак. Глушко_20221219180028_to_20221219183102». Дата створення відеофайла: 23.12.2022. Розмір відеофайла: 512 МБ. - відеофайл із назвою: «пл.Незалежності у бік McDonalds У бік вул. Ак. Глушко_20221219183107_to_20221219184000». Дата створення відеофайла: 23.12.2022. Розмір відеофайла: 147 МБ. При відтворенні 168 відеофайла Независимости 1_20221219180030_to_20221219183052» за допомогою програвача «МРС-НС» ноутбуці «Lenovo» встановлено, що цей відеозапис зафіксований стаціонарним записуючим пристроєм (відеокамерою), закріпленою на стовпі на перехресті пл. Незалежності, камера направлена на проїзну частини просп. Ак. Глушко в напрямку вул. Ільфа і Петрова. Запис частково чорно-білий/кольоровий, без голосового супроводу. На картинці міститься автоматичне маркування з датою: «19.12.2022» і часом початку запису: 18:00:30, а також числа: 20219. Маркування дати та часу знаходяться у верхній лівій частині кадру, а напис із числами - у правій від середини частині, у верхній частині картинки. Тривалість відеозапису за таймером складає: 00 год. 30 хв. 24 сек. Темний час доби. Без опадів. Ясно. Проїзна частина проглядається нормально. Проїзна частина освітлюється світлом з будівель, розташованих вздовж проїзної частини та світлом фар транспортних засобів. Покриття проїзної пошкоджень. Камера захватує три смуги для руху у попутному напрямку, а також розділювальний газон. Камера встановлена по відношенню до дороги з лівої сторони проїзної частини просп. Ак. Глушко, і направлена на проїзну частину просп. Ак. Глушко в напрямку вул. Ільфа і Петрова. На даній ділянці дороги доволі жвавий рух автомобілів і інших учасників дорожнього руху, оскільки це вечірня пора доби. Вказаний відеофайл є найбільш інформативним про обставини даної ДІП. В ході огляду даного відеозапису визначається, що основні події даного ДТП містяться в проміжку часу на екранному лічильнику від 18:06:10 до 18:06.50, тобто колізійна фаза події міститься близько у 40 секундах відеозапису. З цього відрізка відеозапису випливає, що подія була зафіксована стаціонарною камерою спостереження, яка робить зйомку проїзної частини просп. Ак. Глушко, сторони проїзної частини, що призначена для руху в напрямку з боку вул. Ільфа і Петрова в напрямку площі Незалежності, що орієнтована на зустріч транспортному потоку. В ході розвитку події мав місце наїзд автомобіля на пішохода, який перетинав проїзну частину невстановленому для переходу місці, рухаючись справа наліво відносно напрямку руху автомобіля. Пішохід рухається від правого краю проїзної частини (за ходом руху транспорту) у темпі повільного кроку. В цей же час відбувається рух транспортного потоку як у другій так і у третій смугах проїзної частини даного напрямку. Близько часу 18:06:39 у кадрах із загального скупчення світла фар поток транспортних засобів, у третій смузі руху починає виділятись автомобіль Volkswagen Polo. Далі відбувається зближення автомобіля і пішохода, після чого, близько часу 18:06:43 відбувається контактування правої частини спереду автомобіля і пішохода. Під час перегляду механізму наїзду на пішохода встановлено, що водій застосував гальма після наїзду на пішохода. Таким чином, на даному відеозаписі події визначається темп руху пішохода, що відповідає повільному кроку, без тривалих зупинок;

-відеозаписом збереженим на компакт-диск DVD-R стандартного розміру білого кольору з логотипом «ЦЕНТР-077» 4.7 GB з написом 01.1-13/247з с записом механізму розвитку ДТП;

-супровідним листом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про направлення на адресу СУ ГУНП в Одеській області висновку експерта № 23-1718 від 03.05.2023 судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162480001605 від 20.12.2022 року;

-висновком експерта № 23-1748 судової комп`ютерно-технічної експертизи від 03.05.2023 року, відповідно до якого наданий на дослідження оптичний носій CD «Центр-077» з рукописними написами «01.1-13/247з» дозволяє зчитувати записану на ньому інформацію. На оптичному носії CD «Центр-077» з рукописними написами «01.1-13/247з» виявлено мультимедійні файли, які містять відеозаписи. Медіахарактеристики виявлених відеозаписів наведено у Розділі №2 Дослідницької частини цього Висновку. Параметр fps відеозапису файлах «пл. Независимости 1_20221219180030_to_20221219183052.mp4», «пл. Независимости 1_20221219183054 to_20221219183958.mp4», «пл. Незалежності у бік McDonalds У бік вул. Ак. Глушко_20221219180028 to_20221219183102.mp4», «пл. Незалежності у бік McDonalds У бік вул. Ак.Глушко_20221219183107 to_20224219184000.р4» відповідно до отриманих експертом метаданих становить 25 кадрів на секунду у кожному відеозаписі;

-актом здачі-приймання висновку експерта № 23-1748;

-актом № 23-1748 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта № 23-1748;

-супровідним листом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про направлення на адресу СУ ГУНП в Одеській області висновку експерта №23-1747 судової авто технічної експертизи;

-висновком експерта № 23-1747 судової транспортно-трасологічної і авто технічної експертизи обставин наїзду автомобіля «Volkswagen Polo», р/н НОМЕР_1 на пішохода, відповідно до якого зафіксована на місці події слідова інформація вказує на те, що наїзд на пішохода мав місце перед початком поширення уламків пластику. З причини відсутності на місці ДТП, будь-яких критеріїв, що могли б однозначно вказувати на положення пішохода на проїзній частині дороги в момент контактної взаємодії з ним автомобіля, встановити конкретні координати місця наїзду на пішохода в розглянутому випадку не представляється можливим. Фактори якості і особливості відео обмежують можливість фіксації (щодо певних орієнтирів або границь проїзної частини) положень автомобіля і/або пішохода в момент їх контактування. Встановити експертним шляхом швидкість автомобіля Volkswagen Polo p/н НОМЕР_6 в умовах даної події не представляється можливим з причин, що вказані в дослідницькій частині висновку. У кадрах відеозапису події «ПЛ. Независимости 1_20221219180030_to_20221219183052.mp4» визначається темп руху пішохода, що відповідає повільному кроку. Траєкторія і напрямок руху пішохода наглядно ілюструються у додатку до даного висновку;

-актом № 23-1747 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта № 23-1747;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 28.02.2024 року, схемою до нього та фото таблицею, згідно якого за участю свідка ОСОБА_14 якій був очевидцем ДТП проведено слідчий експеримент. Свідок в присутності понятих розповів та вказав безпосередньо на місті пригоди про обставини за яких він став свідком пригоди, підтвердив свої покази, а саме зазначив, що автомобіль «Volkswageh Polo» рухався зі швидкістью приблизно 50 км/ч, пешеход двигался прямолинейно, справо налево по направлению движения авто, пересекая проезжую часть, в темпе спокійного шага. Автомобиль скоїв наїзд передньогю частиною на пешехода. Також зазначив, що був темний час суток, але видимість була нормальною. На місті було встановлено місця наїзду автомобіля, та за допомогою статиста визначений темп руху пішохода.

-протоколом проведення слідчого експерименту від 06.05.2024 року, схемою до нього та відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_15 та адвоката ОСОБА_5 , під час якого ОСОБА_7 зазначив, що дорожні умови схожі але час ДТП не співпадає з часом слідчого експерименту, однак це не має сутевого значення, також повідомив, що пішеход рухався у напрямку з права наліво відносно його направлення руху. З того місця як він його побачив, пішоход стояв, однак він може припустити, що він перед зупинкою рухався, темп його руху встановити не може оскільки не бачив, можливо йшов повільно предзупиняючись. Також було зафіксовано мімце наїзду, місце розташування пішохода в момент зупинки на проїзній частині, час та відстань яку подолав пішоход;

-висновком експерта № 24-1229 автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля Volkswagen Polo, p.н.з. НОМЕР_6 на пішохода, відповідно до якого в умовах даної дорожньо-транспортній обстановки водій автомобіля «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_7 , повинен був діяти відповідно до вимог п.12.2, п.12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_8 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, то з технічної точки зору в його діях вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної події водій автомобіля «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_7 , з моменту виникнення небезпеки для руху, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, шляхом вжиття заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки, передбаченого вимогою п.12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Volkswagen Polo», р.н,3. НОМЕР_7 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, то з технічної точки зору в його діях вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху У країни, які перебували у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події. Також в своєму висновку експерт зазначив, що ОСОБА_7 будучи допитаним в якості свідка надав пояснення, які вже в ході додаткового допиту змінив і вони мають сутеві розбіжності. Також експерт зазначив, що водій надав покази з суттєвими розбіжностями, які не відповідають обставинам справи що були встановлені в ході досудового розслідування та під час дослідження відеозапису. Вважає покази ОСОБА_17 технічно неспроможними та такими, що можуть ввести в оману під час складання висновку.

-довідкою Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про перебування експерта ОСОБА_18 на посаді провідного судового експерта та його атестацію;

-актом № 24-1229 здачі-приймання висновку експерта № 24-1229;

-актом № 24-1229 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта № 24-1229;

-супровідним листом КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» про направлення до СУ ГУНП в Одеській області судово-медичної експертизи № 157 за фатом смерті гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-висновком експерта № 157 комісійної судово-медичної експертизи за фактом смерті гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого згідно наданих матеріалів кримінального провадження та висновку експерта № 230, при дослідженні трупа ОСОБА_9 були виявлені такі тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма: забійна рана потиличної ділянки, крововилив у м`які тканини лобово-тім?яно-скроневої ділянки зліва (за даними КІ - дослідження та розтину), багато уламковий перелом кісток лицевого черепу зліва, крововилив під м`яку мозкову оболонку над лівою лобовою часткою, дрібні геморагічні забої лівої півкулі головного мозку (за даними КТ-дослідження), крововилив у лівий бічний шлуночок мозку. Виходячи з наявних судово-медичних даних, вищевказані ушкоджене утворилися незадовго до госпіталізаці потерпілого в стаціонар, на вказують результати розтину та дані судово-медичного гістологічно дослідження («. крововилив в м?які тканини голови, тонкий субарахноїдальний кровововилив великої півкулі з ознаками проліферації і організації. Набряк головного мозку...»). Характер та морфологічні ознаки всіх вищевказаних ушкоджень, вказують на те, що вони утворилися від дії тупого твердого предмету (предметів), індивідуальні особливості контактуючої поверхні якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися та могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної травми, зокрема, при контакті рухомого транспортного засобу з пішоходом. Вищезазначені ушкодження утворилися за одним механізмом, практично одночасно, або у короти проміжок часу і таким чином, складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс, який був небезпечний для життя і в клінічному перебігу спричинив загрозливі для життя явища (тривалий коматозний стан, апалічний синдром). Виходячи з п. 2.1.3. «в» та «о» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., дана травма з переломом кісток лицевого черепа, крововиливом під м`яку мозкову оболонку, забоєм речовини головного мозку, крововиливом у шлуночкову систему мозку, за критерієм небезпеки для життя, має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження. Смерть ОСОБА_12 знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із отриманою при ДТП вищевказаною відкритою черепно-мозковою травмою, яка в клінічному перебігу призвела до тривалого несвідомого стану пацієнта. що характеризується повною ареактивністю хворого (відсутністю функцій кори півкуль великого мозку і цілеспрямованих рухів у відповідь на зовнішні подразнення (на що вказують дані медичної документації), внаслідок чого через тривалий (близько місяця) лежачий стан ОСОБА_9 у останнього розвинулась двобічна тотальна серозно-десквамативна пневмонія з гнійним компонентом, яка і стала безпосередньою причиною смерті;

-супровідним листом Миколаївського НДЕКЦ МВС про направлення на адресу СУ ГУНП в Одеській області висновку експерта від 23.05.2024 року № СЕ-19/115-24/9064-ІТ за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод»;

-довідкою про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи від 23.05.2024 року № СЕ-19/115-24/9064-ІТ;

-висновком експерта від 23.05.2024 року № СЕ-19/115-24/9064-ІТ інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод», відповідно до якої у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.4, п. 12.2, п. 12.3 Правил дорожнього руху України. ???Дослідженням було встановлено, що водій автомобіля Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода. ???Проведеним дослідження було встановлено, що в діях водія автомобіля Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , з технічної точки зору, маються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що в подальшому дає підстави вказати, що в даному випадку дії водія з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з настанням даної ДТП;

-відповіддю до КУ «ООМЦПЗ», що ОСОБА_7 згідно з даними архіву реєстратури та картотеки на наркологічному обліку не значиться;

-вимогою управління інформаційно-аналітичної підтримки департаменту інформації МВС України щодо притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, згідно якої ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності не притягувався.

За клопотанням прокурора в судовому засіданні у кримінальному провадженні було проведено судову фототехнічну експертизу, згідно висновку експерта № СЕ-19/116-25/28597-ФП від 17.02.2026 року якої, вирішити питання чи рухалась особа (пішохід) безупинно на відео-файлі із назвою «пл. Независимости 1_20221219180030_to_ 20221219183052» у проміжок часу з 18:06:25 по 18:06:45, з моменту її (його) появи в полі зору камери відеоспостереження та до моменту наїзду на неї (нього) автомобіля Volkswagen Polo (номерний знак НОМЕР_1 ), експертним шляхом не виявляється можливим з причин, зазначених в дослідницькій частині цього питання.

Також, в ході судового розгляду судом було досліджено додатки до протоколів зафіксовані на носіях а саме:

-відеозапис збережений на компакт-диск DVD-R стандартного розміру білого кольору з логотипом «ЦЕНТР-077» 4.7 GB з написом 01.1-13/247 з с записом механізму розвитку ДТП (том 1 арк 171), з якого встановлено, що вказаний відеофайл є найбільш інформативним про обставини даної ДТП. В ході огляду даного відеозапису встановлено, що подія була зафіксована стаціонарною камерою спостереження, яка робить зйомку проїзної частини просп. Ак. Глушко, сторони проїзної частини, що призначена для руху в напрямку з боку вул. Ільфа і Петрова в напрямку площі Незалежності, що орієнтована на зустріч транспортному потоку. В ході розвитку події мав місце наїзд автомобіля на пішохода, який перетинав проїзну частину невстановленому для переходу місці, рухаючись справа наліво відносно напрямку руху автомобіля. Пішохід рухався від правого краю проїзної частини (за ходом руху транспорту) у темпі повільного кроку. В цей же час відбувається рух транспортного потоку як у другій так і у третій смугах проїзної частини даного напрямку. Близько часу 18:06:39 у кадрах із загального скупчення світла фар поток транспортних засобів, у третій смузі руху починає виділятись автомобіль Volkswagen Polo. Далі відбувається зближення автомобіля і пішохода, після чого, близько часу 18:06:43 відбувається контактування правої частини спереду автомобіля і пішохода. Під час перегляду механізму наїзду на пішохода встановлено, що водій застосував гальма після наїзду на пішохода. Таким чином, на даному відеозаписі події визначається темп руху пішохода, що відповідає повільному кроку, без тривалих зупинок.

-відеозапис моменту ДТП від 19.12.2022 року, який зафіксовано на компакт-диску CD-R стандартного розміру з логотипом «hp» 700 МВ із написом нанесеним маркером «ДТП 19.12.2022» с записом механізму розвитку ДТП (том 1 арк 155), під час огляду якого встановлено, що цей відеозапис зафіксований стаціонарним записуючим пристроєм (відеорегістратором), розташованим у салоні автомобіля. Під час огляду встановлено, що під час ДТП камера направлена на проїжджу частину просп. Академіка Глушко, в напрямку пл. Незалежності у м. Одеса. Темний час доби. Без опадів. Проїзна частина проглядається нормально. Покриття проїзної частини просп. Академіка Глушко асфальтоване, сухе, чисте, без пошкоджень. Організований двосторонній рух, по три смуги для руху у протилежних напрямках. Зустрічні потоки розділені газоном. Камера встановлена у автомобілі, який рухається у середній смузі трьохрядного руху проїзної частини просп. Академіка Глушко, та направлена на проїзну частину в напрямку пл. Незалежності. Автомобіль, який рухається у лівій смузі трьохрядного руху робить маневр відвороту рульового керування вліво та зупиняється, позаду вищевказаного автомобіля, який зупинився у лівій смузі трьохрядного руху, у попутному напрямку, у середній смузі для руху на проїзній частини перебуває об`єкт світлого кольору. Позаду вищевказаного автомобіля, який зупинився у лівій смузі трьохрядного руху, у попутному напрямку, у середній смузі для руху на проїзній частини у лежачому положенні перебуває пішохід, який одягнений у одяг темного кольору за винятком підошви взуття світлого кольору.

За одноголосною позицією сторони обвинувачення та сторони захисту судом не досліджувався відеозапис, долучений до протоколу слідчого експерименту у зв`язку із відсутнітю необхідності (том 1 арк. 219).

У судовому засіданні було допитано потерпілу та свідків.

-потерпіла ОСОБА_8 повідомила суду, що вона є цивільною дружиною загиблого ОСОБА_9 , останній мав хворобу «глухота», він взагалі нічого не чув, на момент ДТП був «блекаут», він переходив дорогу, при цьому був у чорному одязі (про що їй стало відомо під час розслідування), вона його постійно сварила, щоб він вночі не ходив, коли не працюють світлофори. Вона поїхала з дому на декілька днів до сина, який є інвалідом, вони з чоловіком домовилися, що 22 числа вона приїде додому, коли вона повернулася чоловіка вдома не було, майже півроку вона його розшукувала, найняла адвоката та адвокат дізнався про ДТП за участю її чоловіка. Вона претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, він компенсував їй матеріальну шкоду, встановив її чоловіку пам`ятник;

-свідок ОСОБА_19 пояснив суду, що він не пам`ятає яка була дата ДТП, ввечері він зупинився вздовж дороги, пішов за шаурмою, коли повертався назад до свого автомобіля побачив як чоловік, (на той момент він не розумів, що це дідусь) в темному одязі, в момент «блекаутів» в Одесі (відключення світла), коли не було світла, обходив його автомобіль (що викликало у нього підозри) вздовж капоту, потім дійшов до водійських дверей (у нього в машині знаходилася вагітна дружина), він крикнув у сторону нього та потім цей чоловік пішов вперед по дорозі, йшов він «заторможено», йому здалося, що цей чоловік був або напідпитку, або під наркотичними речовинами, він йому кричав «куди ти йдеш, там їдуть машини» (на відрізку дороги з тієї сторони три полоси дороги, взагалі шість смуг для руху автомобілів) на що останній не відреагував. Він бачив, що їдуть машини зі сторони вулиці Ільфа та Петрова, він почав діставати телефон для того, щоб підсвітити чоловіку дорогу, проте поки він діставав телефон, то почув удар, після цього під`їхала поліція. Чи зупинявся чоловік, коли вийшов на дорогу він не бачив. Машин було небагато. Момент удару (збиття чоловіка) він не бачив. Регульований пішохідний перехід в тій частині дороги відсутній, найближчий знаходився десь в метрах трьохсот він місця ДТП;

-свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що дату, коли сталася ДТП він не пам`ятає, але точно був вечір, вони відвезли колегу, їхали з «Радужного» до території управління, поїхали по проспекту Небесної Сотні, повернули на вулицю Глушко, направлялися в сторону Панорами, проїхали перехрестя вулиць Ільфа та Петрова та Глушко, було дуже погане освітлення, попереду нього рухався автомобіль, швидкість була невелика, так як вони тільки проїхали перехрестя, вони тільки почали свій рух, попереду він помітив транспортний засіб, який рухався зі швидкістю приблизно 50-60 км/год., завдяки тому, що цей транспортний засіб підсвітив дорогу, він побачив людину похилого віку, яка повільними кроками розпочала перехід проїзної частини, де було три смуги, він почав переходити третю смугу, транспортний засіб, який рухався прямо від нього почав зміщуватись в сторону узбіччя. В цей момент він почав притормажувати, не встиг подати звуковий сигнал, щоб попередити водія про перешкоду. На відеореєстраторі його автомобіля є відео, на якому зафіксовано, що водій розпочав свій рух з узбіччя, не змінюючи ні інтервалу, ні напрямку, на одній швидкості. Коли побачив зіткнення, він з напарницею вибігли для того, щоб надати допомогу, чоловік, якого збили, вже був без свідомості, вони викликали швидку, почали спілкування з водієм транспортного засобу, який збив чоловіка. Він їхав по середній полосі, а чоловік, який збив людину їхав у крайній лівій полосі. Його транспортний засіб випереджував авто поліції. Свідок бачив людину похилого віку та водій авто, який їхав попереду нього відреагував на те, що ця людина переходить дорогу та пригальмував, проте водій з крайньої лівої полоси не відреагував. Пішохід йшов та не випригував на проїжджу частину. Пішохід не зупинявся, чітко одним темпом йшов по проїжджій частині. Не рухався ні вправо, ні вліво, не повільніше, не швидше. Запаху алкоголю від чоловіка похилого віку та водія авто, який його збив - не було. Зіткнення було скраю третьої полоси. Він рухався зі швидкістю приблизно 30 км/год., водій, який збив людину рухався приблизно 45 км/год., точно він сказати не може. Дистанція між його автомобілем та автомобілем, який здійснив наїзд, була приблизно 30-50 метрів. Видимість було хороша, оскільки попереду нього рухався автомобіль, яки підсвітив дорогу та через це він побачив пішохода на проїжджій частині. Потім коли він під`їхав ближче, то пішохід потрапив в його зону світла. Вперше він побачив пішохода, коли той розпочав свій рух на проїзну частину та рухався справа наліво. В момент коли він побачив пішохода в крайньому правому ряду був транспортний засіб, який здійснив маневр та об`їхав пішохода. На узбіччі (у кармані) стояли ще транспортні засоби. Водій, яки збив пішохода, не гальмував перед наїздом, почав гальмувати, коли сталося зіткнення. Під час проведення слідчого експерименту темп руху пішохода визначався з його слів, демонстрував темп руху статист, якого запросив слідчий. Якого віку та якого зросту був статист він не може сказати. Він показував яким темпом йшов пішохід, проте конкретно швидкість руху пішохода він назвати не може;

-свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що вони з напарником ОСОБА_14 були у вільному патрулюванні, їхали за адресою вул. Глушко/ просп. Небесної сотні, вона побачила транспортний засіб Volkswagen Polo, який до моменту ДТП здійснював маневри, вмикав показники повороту, при цьому дуже швидко рухався, змінюючи смуги руху. Коли вона помітила цей транспортний засіб, то сказала своєму колезі, що автомобіль дуже швидко рухається. Десь через 3 хвилини по тому, вона побачила, як людина почала переходити дорогу і почула удар. Коли вона вибігла з машини, підбігла до людини, яку збили, почала перевіряти наявність пульсу, вона не відчувала наявність пульсу та одразу викликала 103 та зробила реєстрацію на 102. Пішохід переходив дорогу, а водій можливо не помітив його та здійснив на нього наїзд. Водій пропонував потерпілого забрати до інтосани, на що вона відповіла, що ні, так як вона викликає швидку медичну допомогу. Конкретну дату подій вона не пам`ятає та не заперечує, що ця подія мала місце 19.12.2022 року. Був вечір, приблизно 6-8 годин вечора. ДТП сталася на вулиці Академіка Глушка. Вони з напарником рухалися у середній смузі. Дистанція між їх транспортним засобом та транспортним засобом, який здійснив наїзд на пішохода була не більше 20 метрів. Вона бачила, як потерпілий переходив проїжджу частину справа наліво в повільному темпі. Рухався в одному темпі, на проїжджій частині не зупинявся. Припаркованих транспортних засобів з правої сторони узбіччя вона не бачила. Транспортний засіб, в якому вона перебувала, знаходився на відстані від пішохода приблизно 20 метрів.

-свідок ОСОБА_21 пояснила суду, що приблизно в грудні був «блекаут», у них дома не було світла та вони з чоловіком поїхали за замовленням, її чоловік припаркував автомобіль на вулиці Академіка Глушко напроти Макдональдсу та пішов за замовленням, а вона залишилась у автомобілі. Після чого, до їх автомобіля підійшов чоловік дуже близько, вона подумала, що він хоче щось запитати, потім останній почав обходити автомобіль не швидким темпом, нерівномірним шагом, підійшов до водійської двері автомобіля та звідти почав рух прямо, вона подумала, що він зупиниться, подивиться направо та наліво, але він цього не зробив та продовжив рух. Після чого повернувся до автомобіля її чоловік та почав кричати цьому чоловіку, але чоловік не повертався, пішов прямо, перейшов одну полосу, її чоловік почав кричати знову та вона відволіклася від чоловіка, який переходив дорогу. Вона почула удар, проте особисто не бачила момент ДТП. Їх машина була припаркована з правої сторони дороги. Машина патрульної поліції приїхала дуже швидко, приблизно 2-3 хвилини. Освітлення на дорозі не було. Пішохід рухався повільно та вона не бачила щоб він зупинявся, так як відволіклася на чоловіка.

Щодо доводів сторони захисту.

Обвинувачений та його захисники не визнаваючи вини просили ухвалити виправдовуваний вирок, оскільки вина останнього не доведена належними та допустимими доказами.

Захисник ОСОБА_6 посилалася на наступне.

Висунуте проти ОСОБА_7 обвинувачення за ч. 2 ст. 286 КК України побудоване на викривлених вихідних даних та суб`єктивних припущеннях слідства, які повністю руйнуються під тиском об`єктивних доказів. Головним елементом об`єктивної сторони інкримінованого злочину є наявність у водія реальної, технічно обґрунтованої можливості уникнути наїзду на пішохода та порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Щоб стверджувати про наявність такої можливості, слідство зобов`язане безумовно встановити момент виникнення небезпеки для руху. Проте, у цій справі це не було встановлено. У висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №23-1747 судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи обставин наїзду автомобіля «Фольксваген-поло» р\н НОМЕР_1 на пішохода, згідно заданих слідством питань, зазначено що «пішохід рухається в темпі повільного кроку», при цьому, не має ні питання слідства, ні висновку експерта про незмінність такого темпу руху. Висновок експерта № 23-1747 сторону обвинувачення теж не задовольняв і, очевидно, викликав сумніви, так як прокурор подав клопотання про призначення нової фототехнічної експертизи в іншому експертному закладі, знову ж таки обмежившись мінімальним запитанням про темп руху пішохода, згідно висновку проведеної експертизи від 17.02.2026 р, експерт прямо зазначив, що «силует пішохода неодноразово зникав у темряві (через умови блекауту), і встановити експертним шляхом «безперервність» його руху не виявляється можливим. При призначені даної експертизи не були враховані побажання і клопотання сторони захисту про додаткові питання перед експертом, які були озвучені і передані до суду своєчасно, Сторона обвинувачення вибірково трактує докази. Так, прокурор наголошує на достатності показань свідка ОСОБА_14 , надаючи йому перевагу перед усіма іншими свідченнями, чим порушуються вимоги ст. ст. 94, 96 КПК України. Версія слідства, обвинувачення спростовується об`єктивним цифровим хронометражем. Опорою обвинувачення є протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 , який повністю нівелюється відеозаписом. Так, свідок ОСОБА_14 стверджував, що потерпілий перетинав дорогу рівномірно зі швидкістю 5 метрів за 4.4 секунди. Поглянувши на відеофайл видно хронометраж: 1. Поява силуету пішохода в районі розподільчої лінії між першою та другою смугами фіксується о 18:06:32.2. Момент наїзду у крайній лівій (третій) смузі відбувається о 18:06:42-18:06:43. Отже, відстань близько 4 метрів (середня смуга та частина лівої) пішохід долав понад 10 секунд. Це більш чим вдвічі довше, ніж заявляє свідок обвинувачення ОСОБА_14. Куди зникли ще 5.6 секунд. Вони повністю підтверджують версію обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що пішохід змінював темп руху, призупинявся на дорозі, дезорієнтувавши водія, а потім раптово продовжив рух. Саме тому, у висновку автотехнічного експерта ОНДІСЕ №24-4554 чітко зазначено: свідчення ОСОБА_14 щодо параметрів руху пішохода є технічно неспроможними, оскільки вони прямо суперечать відеоматеріалам. Таким чином, у справі виникла правова ситуація, коли механічне поєднання вихідних даних дає протилежні результати щодо наявностіі у водія ОСОБА_7 технічної можливості уникнути наїзду: висновок експерта ОСОБА_24 №10510240 підтверджує відсутність такої можливості; висновок № 24-4554 автотехнічного експерта ОНДІСЕ також підтверджує відсутність порушення норм Правил дорожнього руху України у діях водія ОСОБА_7 та відсутність можливості уникнути наїзду на пішохода. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Наявність у справі суперечливих експертних досліджень та технічну неспроможність розрахунків обвинувачення створюють фундаментальний розумний сумнів. Для усунення цього сумніву необхідні спеціальні знання в галузі технічного дослідження відеозаписів та моделювання ДТП. Про вибірковість доказів і специфічного їх тлумачення стороною обвинувачення свідчить і те, що прокурор, в супереч вимогам ст.ст. 8, 9 КПК України «встановлювати обставини і ті…, що виправдовують», ст. 96 КПК України «зясування достовірності показань свідка», ст. 94 КПК Ураїни «оцінка доказів», ст. 95 КПК України «показання», ст.67 КПК України «відповідальність свідка», підтримуючи обвинувачення і маючи належним чином оформлений /в ході досудового слідства/ та доданий до матеріалів кримінального провадження протокол допиту свідка ОСОБА_13 , у якому вона, будучи належним чином попередженою за дачу завідомо неправдивих свідчень, показала що: «характер руху автомобіля і пішохода вказати не може, так як до наїзду їх не бачила, а перше на що відреагувала - це почутий нею звук удару. На місці ДТП патрульний автомобіль зупинився уже після наїзду та по факту ДТП добавити більше нічого не може, додав свідка ОСОБА_13 , як свідка обвинувачення, для допиту в залі суду. Уже в залі суду, майже через два роки після дорожньо-транспортної пригоди, свідок ОСОБА_13 згадала всі обставини ДТП: початок руху пішохода по проїзній частині, незмінний темп його руху, розташування транспортних засобів на проїзній частині та сам момент наїзду на пішохода. Своєрідно трактує сторона обвинувачення, покази свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_26 , При цьому, під час допиту в залі суду, свідок ОСОБА_19 пояснив, що не бачив весь час руху пішохода по проїзній частині і не бачив пішохода перед самим наїздом, як рухався і чи рухався/чи стояв/пішохід в той час, як і сам момент наїзду на пішохода, так як відволікся, щоб дістати телефон, включити ліхтарик на ньому, щоб звернути увагу пішохода. Таким чином, покази свідків ОСОБА_19 і ОСОБА_26 , які не бачили ключових моментів руху пішохода, проте заперечують «рівномірність» руху пішохода, не можуть бути визнаними свідками обвинувачення, всупереч позиціїї обвинувачення, а більш являються свідками захисту, згідно тієї ж презумпціїї невинуватості. При наявності таких глибоких, не усунених протиріч в матеріалах кримінального провадження, позитивної характеристики обвинуваченого, повного відшкодування матеріальних збитків потерпілій стороні, про що наявні документальні підтвердження, прокурор, під час дебатів, просить суд призначення в якості покарання за злочин реальної міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_7 , не зважаючи на те, що ОСОБА_7 прийняв всі міри для спасіння і лікування потерпілого, витрачаючи час і кошти. Поки не було встановлено особу потерпілого самостійно намагався встановити його особу, сприяв встановленню особи потерпілого. Сторона захисту вважає, що сторона обвинувачення не надала належної оцінки достовірності доказів і не надала достатніх доказів наявності складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КПК України в діях ОСОБА_7 .

Захисник ОСОБА_5 посилався на наступне.

Вина ОСОБА_7 обвинуваченням не доведена. Для вирішення питання про наявність чи відсутність вини водія необхідно достовірно встановити: характер руху пішохода; темп його руху; наявність чи відсутність зупинок; момент виникнення небезпеки для водія; момент, з якого водій об`єктивно міг виявити небезпеку та був зобов`язаний реагувати відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Без встановлення цих вихідних даних неможливо зробити достовірний висновок про наявність чи відсутність у водія технічної можливості уникнути ДТП. Саме тому питання характеру руху пішохода є ключовим для всієї конструкції обвинувачення. Прокурор звернувся до суду із клопотанням про призначення судової фототехнічної експертизи для встановлення характеру руху пішохода. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2025 було призначено судову фототехнічну експертизу. Перед експертом було поставлено принципове для питання: чи рухався пішохід безперервно на відеозаписі з моменту його появи у полі зору камери відеоспостереження до моменту наїзду автомобіля. Тобто сторона обвинувачення фактично визнала, шо без встановлення характеру руху пішохода неможливо достовірно довести вину ОСОБА_7 . Результат експертизи повністю спростував можливість достовірного встановлення характеру руху пішохода. За результатами проведення судової фототехнічної експертизи Одеським НДІСЕ, МВС України складено висновок № СЕ-19/116-25/28597-ФГІ від 17.02.2026 року. У ході дослідження експерт встановив, що пішохід неодноразово зникає з поля зору камери відеоспостереження. На сторінці 15 висновку експерт прямо зазначає: «На цих ділянках проїзної частини пішохід візуально не спостерігається в полі зору камери відеоспостереження, тому па цих ділянках дороги пішохід міг рухатися та зупинятися». Тобто експерт встановив можливість того, що пішохід: «змінював темп руху»; «зупинявся»; «змінював характер руху». Більше того, у підсумковому висновку експерт прямо зазначив: «Вирішити питання чи рухалась особа (пішохід) безупинно на відеофайлі ... експертним шляхом не виявляється можливим». Фактично експерт не зміг встановити: чи рухався пішохід безперервно; чи зупинявся він; коли саме змінював темп руху; коли виникла небезпека для водія. Без встановлення моменту небезпеки неможливо встановити вину водія. Висновок фототехнічної експертизи фактично позбавив сторону обвинувачення можливості довести один із ключових елементів обвинувачення. Матеріали справи містять декілька взаємовиключних експертних висновків. Так, згідно з висновком експерта ОСОБА_24 №10510240: показання ОСОБА_7 не суперечать відеозапису; водій не мав технічної можливості уникнути наїзду шляхом своєчасного гальмування. У висновку ОНДІСЕ №24-4554 встановлено, що показання свідка ОСОБА_14 щодо параметрів руху пішохода є технічно неспроможними та суперечать відеозапису. Отже, існують суттєві суперечності між експертними висновками. При цьому жоден експерт не зміг достовірно встановити характер руху пішохода на всьому проміжку часу до моменту наїзду. Безпідставна відмова суду у призначенні комісійної експертизи лише підтверджує наявність неусунутих сумнівів. Особливої уваги заслуговує та обставина, що сторона захисту неодноразово звертала увагу суду на наявність істотних суперечностей між експертними висновками та на неможливість встановлення ключових вихідних даних, необхідних для вирішення питання про винуватість ОСОБА_7 . Саме з цих підстав захисник ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про призначення комісійної судової автотехнічної експертизи. Необхідність проведення такої експертизи була обумовлена тим, що наявні у справі висновки експертів містять взаємовиключні висновки щодо: характеру руху пішохода; моменту виникнення небезпеки для руху; технічної можливості водія запобігти наїзду; достовірності показань свідка ОСОБА_14 ; відповідності дій водія вимогам пункту 12.3 ПДР України. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2026 року у задоволенні клопотання захисту було відмовлено. При цьому сама мотивувальна частина ухвали фактично підтверджує наявність невирішених питань. Після проведення останньої судової експертизи залишилося невстановленим головне питання цієї справи - яким саме був характер руху пішохода безпосередньо перед наїздом. У результаті судовий розгляд завершено за відсутності відповіді на ключові питання: чи рухався пішохід безперервно; чи зупинявся він перед виходом у смугу руху автомобіля; чи змінював темп руху; у який саме момент виникла небезпека для водія; з якого моменту водій об`єктивно міг її виявити; чи мав водій технічну можливість уникнути ДТП. Фактично на сьогодні ці питання залишилися не встановленими ні судом, ні експертами. А саме від відповідей на ці питання безпосередньо залежить висновок про наявність або відсутність порушення пункту 12.3 Правил дорожнього руху України. За таких обставин висновок про винуватість особи ґрунтується виключно на припущеннях, що прямо заборонено статтею 62 Конституції України та суперечить стандарту доказування «поза розумним сумнівом», визначеному практикою Європейського суду з прав людини та положеннями КПК України. Сторона обвинувачення не довела: коли саме виникла небезпека для руху; як саме рухався пішохід; чи були зупинки пішохода; чи мав ОСОБА_7 реальну технічну можливість уникнути ДТП. Натомість наявні докази свідчать про існування суттєвих та непереборних сумнівів. Усі ці сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.Щодо особи ОСОБА_7 , він раніше не судимий; позитивно характеризується за місцем проживання; є Почесним донором України; користується авторитетом серед оточуючих. Одразу після ДТП не залишив місце події; викликав комерційну швидку медичну допомогу; надавав допомогу потерпілому. У подальшому протягом місяця фінансував лікування потерпілого; постійно цікавився станом його здоров`я; після встановлення особи потерпілого підтримував зв`язок із родиною потерпілого; після смерті потерпілого за власний рахунок встановив пам`ятник. У матеріалах справи наявні: характеристики на обвинуваченого; посвідчення Почесного донора України; платіжні документи, що підтверджують витрати на лікування; документи щодо встановлення пам ятника. Крім того, потерпіла - дружина померлого у судовому засіданні прямо заявила про відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_7 . Враховуючи, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом характер руху пішохода; не довела момент виникнення небезпеки для руху; не довела наявність у ОСОБА_7 технічної можливості уникнути ДТП, всі сумніви відповідно до статті 62 Конституції України мають тлумачитися на користь обвинуваченого.

Отже, обґрунтовуючи позицію сторони захисту, захисники обвинуваченого зазначали, що:

- у висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №23-1747 судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля «Фольксваген-Поло» р\н вн 5700 на пішохода, згідно заданих слідством питань, зазначено що «пішохід рухається в темпі повільного кроку», при цьому, не має ні питання слідства, ні висновку експерта про незмінність такого темпу руху

- показання свідка ОСОБА_14 не можуть виступати в якості доказу сторони обвинувачення, адже є є суб`єктивними, особливо в умовах повної відсутності вуличного освітлення (блекауту), руху транспортного засобу у динаміці, а зіставляючи відстань з якої міг спостерігати свідок ОСОБА_14 рух пішохода, та не сопоставимість швидкості транспортного засобу і темпу руху пішохода, важко повірити у абсолютну точність його показів; свідчення ОСОБА_14 щодо параметрів руху пішохода є технічно неспроможними, оскільки вони прямо суперечать відеоматеріалам;

- показання свідка ОСОБА_13 є недостовірними, відомості про ведення суду в оману свідком внесено до ЄРДР;

- показання свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_21 слід тлумачити на користь сторони захисту;

- матеріали справи містять декілька взаємовиключних експертних висновків, жоден експерт не зміг достовірно встановити характер руху пішохода на всьому проміжку часу до моменту наїзду; технічна можливість уникнення ДТП встановлювалася експертами на різних інколи взаємовиключних вихідних даних;

- причиною ДТП є зміна темпу руху потерпілого (пішохода), що і призвело до наїзду на нього обвинуваченим;

- судом при призначені за клопотанням прокурора фототехнічної експертизи не були поставлені (прийняті до уваги) додаткові запитання сторони захисту, які було надіслано до суду;

- судом безпідставно було відмовлено у призначенні комісійної експертизи та у допиті експертів;

- під час судового розгляду не встановлено: характер руху пішохода; момент виникнення небезпеки для руху; наявність у ОСОБА_7 технічної можливості уникнути ДТП.

Стороною захисту в якості доказів невинуватості обвинуваченого ОСОБА_7 було надано суду висновок судового експерта ОСОБА_24 № 10510240 від 24.06.2024 року за результатми проведення судової автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля VW Polo р/н НОМЕР_1 на пішохода, відповідно до якого з технічної точки зору версія водія автомобіля VW Polo р/н НОМЕР_6 може буги визнана спроможною, оскільки не містить обставин, що суперечать об`єктивним обставинам розвитку дорожньо-транспортної ситуації згідно наданого відеозапису. З технічної точки зору версія свідка ОСОБА_14 не може бути визнана спроможною оскільки містить обставини, що суперечать об?єктивним обставинам розвитку дорожньо-транспортної ситуації згідно наданого відеозапису. У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля VW Polo p/н НОМЕР_1 з моменту зміни темпу руху пішохода після зупинки у середній смузі руху згідно вимогам п. 12.3 ПДР України повинен був вжити заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу. З технічної точки зору в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля VW Polo p/н НОМЕР_1 не мав у своєму розпорядженні технічної можливості відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України запобігти наїзду шляхом застосування своєчасного гальмування і повної зупинки свого ТЗ до місця наїзду.

Як вбачається з даного висновку, як вихідні дані, експертом приймався до уваги момент виникнення небезпеки для водія VW Polo р/н НОМЕР_1 з моменту зміни темпу руху пішохода після зупинки у середній смузі руху згідно показань обвинуваченого ОСОБА_7 , а також відеозапис механізму ДТП.

При цьому, в матеріалах справи навний висновок експерта № 24-1229 автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля Volkswagen Polo, p.н.з. НОМЕР_6 на пішохода, відповідно до якого в умовах даної дорожньо-транспортній обстановки водій автомобіля «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_7 , повинен був діяти відповідно до вимог п.12.2, п.12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_8 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, то з технічної точки зору в його діях вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної події водій автомобіля «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_7 , 3 моменту виникнення небезпеки для руху, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, шляхом вжиття заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки, передбаченого вимогою п.12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Volkswagen Polo», р.н,3. НОМЕР_7 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, то з технічної точки зору в його діях вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху У країни, які перебували у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.

Як вихідні дані для даного висновку експерта приймався до уваги момент виникнення небезпеки для водія «Volkswagen Polo» - момент об`єктивного виявлення перешкоди для руху у вигляді пішохода, який рухається по проїзній частині у темпі повільного кроку, що становить 52 м згідно показів свідка ОСОБА_14 , а також відеозапис механізму ДТП.

При оцінці суперечностей у висновку судової автотехнічної експертизи № 10510240 від 24.06.2024 року обставин наїзду автомобіля VW Polo р/н НОМЕР_1 на пішохода, суд, спираючись на положення ст. 94 КПК України, покладає в основу вироку висновок експерта № 24-1229 автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля Volkswagen Polo, p.н.з. НОМЕР_6 на пішохода, з огляду на наступне.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що після проїзду перехрестя він побачив на дорозі чоловіка похилого віку, який дуже повільно рухався та згодом зупинився на середній смузі руху. У зв`язку з цим, обвинувачений був впевнений, що пішохід пропускає його автомобіль, оскільки той перебував на проїзній частині та мав усвідомлювати свої дії. З огляду на це, він продовжив рух автомобіля, проте несподівано чоловік знову почав рух у бік його транспортного засобу, обвинувачений відчув зіткнення та почав зупиняти автомобіль, не змінюючи смугу руху.

Оцінюючи зазначені показання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд ставиться до них критично, не приймає їх як достовірні та розцінює, як обраний спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене правопорушення. Позиція обвинуваченого повністю спростовується дослідженими в судовому засіданні об`єктивними доказами.

Зокрема, судом досліджено протокол слідчого експерименту від 28.02.2024 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_14 . Під час вказаної слідчої дії свідок у ході відтворення обставин події чітко вказав на динаміку, траєкторію та темп руху пішохода, а також зафіксував конкретні відстані. Відповідно до результатів слідчого експерименту, з моменту первинного виходу пішохода на проїзну частину та до моменту наїзду відстань до автомобіля під керуванням обвинуваченого становила 52 метри. Дані, зафіксовані у протоколі, повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_14 , наданими ним безпосередньо у судовому засіданні, а також об`єктивними даними покадрового аналізу відеозапису з камери спостереження, що міститься в матеріалах справи.

Твердження обвинуваченого про те, що він «був впевнений, що чоловік похилого віку його пропускає», суд визнає юридично неспроможними. Відповідно до п. 1.10 ПДР України, поява та рух людини на проїзній частині дороги у темну пору доби (або: в умовах конкретної видимості), незалежно від її темпу, сама по собі є очевидною небезпекою для руху та перешкодою. Обвинувачений чітко усвідомлював, що перешкодою є людина похилого віку, чия поведінка вимагала від водія підвищеної обачності. За таких обставин, водій джерела підвищеної небезпеки не мав законних підстав покладатися на припущення про те, що пішохід залишиться нерухомим. Вимоги п. 12.3 ПДР України є імперативними: у разі виникнення небезпеки, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він зобов`язаний негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки.

Варіант розрахунку судової автотехнічної експертизи № 10510240 від 24.06.2024 року побудований виключно на суб`єктивній версії обвинуваченого про те, що небезпека виникла лише в момент «зміни темпу руху після зупинки». Цей розрахунок оперує хибним (штучно звуженим) інтервалом часу. Тимчасове сповільнення чи зупинка пішохода на дорозі не може нівелювали первинну небезпеку, яка об`єктивно виникла ще за 52 метри до автомобіля і була зафіксована під час слідчого експерименту зі свідком. Висунута в суді версія обвинуваченого є спробою штучно підлаштувати фактичні обставини пригоди під вихідні дані судової автотехнічної експертизи № 10510240 від 24.06.2024 року.

Натомість, висновок експерта № 24-1229 1, проведений від моменту первинної появи пішохода на відстані 52 метри, повністю відповідає хронології відеозапису та результатам слідчого експерименту. Його результати математично доводять, що водій ОСОБА_7 мав повну технічну можливість вчасно зупинити автомобіль. Невиконання водієм вимог п. 12.3 ПДР України перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП та її наслідками.

Суд критично оцінює висновок судового експерта ОСОБА_24 № 10510240 від 24.06.2024 року за результатами проведення судової автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля VW Polo р/н НОМЕР_1 на пішохода, наданий стороною захисту, оскільки він ґрунтується переважно на версії розвитку події, повідомленій обвинуваченим, а також на інтерпретації відеозапису, технічні можливості якого не дозволяють експертним шляхом вирішити питання чи рухалась особа (пішохід) безупинно на відео-файлі із назвою «пл. Независимости 1_20221219180030_to_ 20221219183052» у проміжок часу з 18:06:25 по 18:06:45, з моменту її (його) появи в полі зору камери відеоспостереження та до моменту наїзду на неї (нього) автомобіля Volkswagen Polo (номерний знак НОМЕР_1 ). За наявним відеозаписом технічно неможливо визначити, чи рухався пішохід безперервно, чи змінював темп або зупинявся. За таких обставин, висновок експерта щодо механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди в цій частині не ґрунтується на об`єктивно встановлених вихідних даних, а фактично базується на припущенні, сформованому на основі пояснень обвинуваченого, що не може бути покладено судом в основу вироку.

Також, судом досліджено відеозапис, який міститься на оптичному компакт диску DVD-R стандартного розміру білого кольору 4,7 GB, з логотипом «ЦЕНТР 077». Під час огляду встановлено: наїзд автомобіля Volkswagen Polo на пішохода, який перетинав проїзну частину невстановленому для переходу місці, рухаючись справа наліво відносно напрямку руху автомобіля. Пішохід рухався від правого краю проїзної частини (за ходом руху транспорту) у темпі повільного кроку, та не зупинявся. В цей же час відбувається рух транспортного потоку як у другій так і у третій смугах проїзної частини даного напрямку. Близько часу 18:06:39 у кадрах із загального скупчення світла фар поток транспортних засобів, у третій смузі руху починає виділятись автомобіль Volkswagen Polo. Далі відбувається зближення автомобіля і пішохода, після чого, близько часу 18:06:43 відбувається контактування правої частини спереду автомобіля і пішохода. Під час перегляду механізму наїзду на пішохода встановлено, що водій застосував гальма після наїзду на пішохода. На даному відеозаписі події визначається темп руху пішохода, що відповідає повільному кроку, та не вбачається, що пішохід зупинявся, навпаки він рухається в постійному повільному темпі.

Крім цього, хибність тверджень обвинуваченого спростовується показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , який пояснив суду, що попереду нього рухався автомобіль, швидкість була невелика, так як вони тільки проїхали перехрестя, вони тільки почали свій рух, попереду він помітив транспортний засіб, який рухався зі швидкістю приблизно 50-60 км/год., завдяки тому, що цей транспортний засіб підсвітив дорогу, він побачив людину похилого віку, яка повільними кроками розпочала перехід проїзної частини, де було три смуги, він почав переходити третю смугу, транспортний засіб, який рухався прямо від нього почав зміщуватись в сторону узбіччя. В цей момент він почав притормажувати, не встиг подати звуковий сигнал, щоб попередити водія про перешкоду. На відеореєстраторі його автомобіля є відео, на якому зафіксовано, що водій розпочав свій рух з узбіччя, не змінюючи ні інтервалу, ні напрямку, на одній швидкості ( відеозапис оглянутий в судовому засіданні) Він їхав по середній полосі, а чоловік, який збив людину їхав у крайній лівій полосі. Його транспортний засіб випереджував авто поліції. Свідок бачив людину похилого віку та водій авто, який їхав попереду нього відреагував на те, що ця людина переходить дорогу та пригальмував, проте водій з крайньої лівої полоси не відреагував. Пішохід йшов та не випригував на проїжджу частину. Пішохід не зупинявся, чітко одним темпом йшов по проїжджій частині. Не рухався ні вправо, ні вліво, не повільніше, не швидше. Дистанція між його автомобілем та автомобілем, який здійснив наїзд, була приблизно 30-50 метрів. Видимість було хороша, оскільки попереду нього рухався автомобіль, яки підсвітив дорогу та через це він побачив пішохода на проїжджій частині. Потім коли він під`їхав ближче, то пішохід потрапив в його зону світла. Вперше він побачив пішохода, коли той розпочав свій рух на проїзну частину та рухався справа наліво. В момент коли він побачив пішохода в крайньому правому ряду був транспортний засіб, який здійснив маневр та об`їхав пішохода. Водій, яки збив пішохода, не гальмував перед наїздом, почав гальмувати, коли сталося зіткнення. Під час проведення слідчого експерименту темп руху пішохода визначався з його слів, демонстрував темп руху статист, якого запросив слідчий.

Суд відхиляє доводи обвинуваченого про те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стала зміна темпу руху пішохода після його виходу на проїзну частину. З матеріалів кримінального провадження та пояснень самого обвинуваченого вбачається, що пішохід був ним виявлений ще до моменту наїзду, тобто обвинувачений мав можливість спостерігати за його поведінкою та розвитком дорожньої обстановки. За таких обставин, будь-яка зміна темпу чи напрямку руху пішохода не є непередбачуваною обставиною, а навпаки - є тією зміною дорожньої обстановки, на яку водій зобов`язаний своєчасно реагувати відповідно до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України. Положення пункту 12.3 Правил дорожнього руху України покладають на водія обов`язок реагувати саме на виникнення небезпеки для руху незалежно від причин її виникнення. Тому після виявлення пішохода на проїзній частині обвинувачений був зобов`язаний оцінювати можливість зміни його поведінки та, у разі виникнення небезпеки, негайно зменшити швидкість аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечно об`їхати перешкоду.

У своїй постанові від 05.08.2020 року по справі № 753/10028/18 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного суду зазначив, що незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди водій зобов`язаний був виконати вимогу п. 12.3 ПДР і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Таким чином, те, що небезпеку для руху (а саме перехід проїзної частини поза пішохідним переходом, а також здійснення вибігу на проїзну частину поза пішохідним переходом) створено внаслідок власної протиправної поведінки пішохода, не звільняє водія від виконання вимог зазначеного пункту ПДР.

Отже, зміна темпу руху пішохода не є обставиною, яка виправдовує бездіяльність водія або свідчить про відсутність у нього обов`язку виконати вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху України. Навпаки, саме така зміна вимагала від обвинуваченого негайного реагування, однак необхідних заходів для запобігання наїзду він не вжив, чим порушив вимоги зазначеного пункту Правил.

Стороною захисту також було надано суду висновок експерта від 20.08.2024 року № 24-4554 автотехнічної експертизи дослідження обставин наїзду автомобіля Volkswagen Polo на пішохода згідно якого показання свідка ОСОБА_14 у частині тимчасових параметрів переміщення пішохода по проїзній частині до місця наїзду, з технічної точки зору, неспроможні, суперечать даним відеозапису події. Визнати неспроможною версію водія ОСОБА_7 про темп руху пішохода по проїзній частині до моменту наїзду, з технічної точки зору, підстав немає. Ця версія водія про обставини події може бути визнана спроможною з технічної точки зору. За версією водія автомобіля - Volkswagen Polo ОСОБА_7 , він не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода виконанням вимог пункту 12.3 ПДР.

Суд звертає увагу, що висновок експерта про неспроможність показань свідка ОСОБА_14 , згідно дослідницької частини, стосується лише тієї їх частини, яка містить відомості про часові параметри переміщення пішохода по проїзній частині до моменту наїзду. Водночас, зазначений висновок не містить дослідження та спростування інших відомостей, повідомлених свідком, зокрема щодо відстані між транспортним засобом та пішоходом у момент виникнення небезпеки для руху.

Отже, суд не вбачає підстав для висновку про недостовірність показань свідка ОСОБА_14 в цілому лише через встановлену експертом невідповідність окремих часових характеристик даним відеозапису. Суд також враховує, що твердження свідка ОСОБА_14 про відстань між автомобілем та пішоходом у момент виявлення останнього на відставі 52 м не було предметом окремого експертного дослідження та не спростоване висновком експерта, а також було перевірено під час слідчого експерименту.

Тому посилання сторони захисту на неспроможність усіх показань свідка ОСОБА_14 згідно висновку експерта є безпідставним.

Твердження сторони захисту, що висновок № 23-1747 судової транспортно-трасологічної і висновок № 24-1229 автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля Volkswagen Polo р/н НОМЕР_1 на пішохода не відповідають вимогам повноти, всебічності та об`єктивності, а також містить логічні суперечності та не враховують істотні обставини ДТП, є неспроможним, так як сороною захисту не доведено протилежного, оскільки в розпорядженні експертів були надані усі зібрані на той час докази.

За таких обставин, посилання сторони захисту на безпідставну відмову суду у призначені комісійної автотехнічної судової експертизи в рамках кримінального провадження суд відхиляє, як необгрунтовані, з огляду на те, що в матеріалах кримінального провадження висновки експертів, надані стороною обвинувачення, є повними, послідовними, належним чином вмотивованими та не містять внутрішніх суперечностей. Висновки надані стороною обвинувачення узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, зокрема, з показами свідків, відеозаписом, на якому зафіксовано механізм розвитку ДТП, протоколом слідчого експерименту.

Доводи сторони захисту щодо безпідставної відмови суду у виклику та допиті експертів суд також відхиляє. Висновки експертів є повними, зрозумілими, належним чином мотивованими та не містять внутрішніх суперечностей, які потребували б додаткового роз`яснення в судовому засіданні. Їх правильність підтверджується сукупністю інших досліджених судом доказів. При цьому, сторона захисту не навела конкретних обставин, які б свідчили про необхідність допиту експертів для усунення неясності чи неповноти їх висновків. Фактично клопотання про їх виклик було зумовлене незгодою сторони захисту з висновками експертних досліджень та мало на меті повторну перевірку вже досліджених доказів, що саме по собі не є підставою для обов`язкового виклику експерта до суду. Необхідність у допиті експертів була відсутня з огляду на те, що розбіжності між висновками експертів сторони обвинувачення та висновком, поданим стороною захисту, були зумовлені не різними методиками дослідження, а використанням різних вихідних даних. Висновок, поданий стороною захисту, ґрунтувався на версії механізму дорожньо-транспортної пригоди, викладеній обвинуваченим, яка під час судового розгляду свого підтвердження не знайшла та була спростована сукупністю досліджених доказів. За таких обставин, допит експертів не міг вплинути на встановлення фактичних обставин кримінального провадження та не був необхідним для ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

Суд не знаходить підстав визнавати зібрані на досудовому розслідуванні та досліджені в судовому засіданні письмові докази, зокрема висновки проведених експертиз такими, що не відповідають вимогам Закону, а отже доводи сторони захисту вважає необґрунтованими.

Доводи сторони захисту про те, що нібито саме діями потерпілого (пішохода) ОСОБА_9 була створена аварійна обстановка, яка й призвела до його загибелі, суд відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3-5, 8 ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» за №14 від 23.12.2005 року - при розгляді справ про злочини, відповідальність за які встановлено ст. ст. 286 - 288, 415 КК України, слід мати на увазі, що диспозиції сформульованих у них норм - бланкетні. У зв`язку з цим суди повинні з`ясовувати у чому саме полягали названі у перелічених статтях порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.

Так, ч. 2 ст. 286 КК України встановлює відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що що спричинили смерть потерпілого, зазначені дії караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.08.2019 року у справі за №13-31кс19 зазначила, що диспозиція ст. 286 КК сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР України, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.

При цьому належить враховувати, що злочин, передбачений ст. 286 КК, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР України, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в ч. 1 та ч. 2 ст. 286 КК, тобто тільки такі порушення ПДР України, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв`язку.

Таким чином, об`єктивна сторона даного складу злочину включає такі обов`язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановку; суспільно - небезпечні наслідки (середньої тяжкості тілесне ушкодження ч.1, смерть потерпілого або тяжке тілесне ушкодження ч. 2, загибель кількох осіб ч. 3; причинний зв`язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками).

Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати у: 1) вчиненні дій, заборонених правилами (наприклад, керування транспортним засобом у стані сп`яніння чи без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії тощо); 2) невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (не зниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки, недотримання безпечного інтервалу тощо).

Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Допущені особою, яка керує транспортним засобом, порушення ПДР України можуть бути умовно поділені на дві групи: а) порушення, які самі собою (без порушення інших правил ПДР України) не здатні викликати суспільно небезпечні наслідки, зазначені у ст. 286 КК; б) порушення, які самі собою (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і тим самим виступають як головна, вирішальна умова, без якої наслідки не настали б і яка з неминучістю викликає (породжує) їх у конкретній ДТП, що мала місце.

Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР України, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 286 КК України, тобто перебували у причинному зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли. Тільки порушення ПДР України, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України.

Як вбачається з висновку експерта № 22-6856 судової автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля марки «Volkswagen Polo», р/н НОМЕР_1 : рульове керування, ходова частина і гальмівна система автомобіля Volkswagen Polo р/н НОМЕР_4 до моменту настання ДТП знаходилися в працездатному стані і забезпечували водію технічну можливість рухатися і утримувати автомобіль в будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомою йому ефективністю. При цьому в цих системах не малося несправностей, які могли б зумовити раптове для водія відведення автомобіля від обраного ним напрямку руху або відмову систем.

Згідно висновку експерта № 24-1229 автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля Volkswagen Polo р/н НОМЕР_1 на пішохода, складеного 13.03.2024 року експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_18 : «В умовах даної дорожньо-транспортній обстановки водій автомобіля «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_1 , повинен був діяти відповідно до вимог п.12.2, п.12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_1 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, то з технічної точки зору в його діях вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної події водій автомобіля «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_1 , з моменту виникнення небезпеки для руху, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, шляхом вжиття заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки, передбаченого вимогою п.12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_1 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, то з технічної точки зору в його діях вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, які перебували у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події».

Згідно висновку експерта № 230 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , смерть ОСОБА_9 знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із отриманою при ДТП вищевказаною відкритою черепно-мозковою травмою, яка в клінічному перебігу призвела до апалічного синдрому - тривалого несвідомого стану пацієнта, що характеризується повною ареактивністю хворого, відсутністю функцій кори півкуль великого мозку і цілеспрямованих рухів у відповідь на зовнішні подразнення (на що вказують дані медичної документації), внаслідок чого через тривалий (близько місяця) через лежачий стан хворого у останнього розвинулась двобічна тотальна серозно-десквамативна пневмонія з гнійним компонентом, яка і стала безпосередньою причиною смерті.

Також, відповідно до висновку експерта № 23-1747 судової транспортно-трасологічної і авто технічної експертизи обставин наїзду автомобіля Volkswagen Polo р/н НОМЕР_1 на пішохода, складений 26.05.2023 експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_10 : «у кадрах відеозапису події «пл. Независимости 1_20221219180030_to_20221219183052. mp4» визначається темп руху пішохода, що відповідає повільному кроку. Траєкторія і напрямок руху пішохода наглядно ілюструються у додатку до даного висновку».

У висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_28 № СЕ 19/115-24/9064-ІТ від 23.05.2024 , експерт зазначає: « 1. У вказаній дорожній ситуації водій автомобіля Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.4, п. 12.2, п. 12.3 Правил дорожнього руху України. 2. Дослідженням було встановлено, що водій автомобіля Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода. 3. Проведеним дослідження було встановлено, що в діях водія автомобіля Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , з технічної точки зору, маються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що в подальшому дає підстави вказати, що в даному випадку дії водія, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з настанням даної ДТП».

Суд бере до уваги, що вказані висновки є належно мотивованими, науково обґрунтованими, складеними висококваліфікованими експертами, що мають достатній фах, досвід і стаж експертної роботи, відповіді та висновки експертів повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення.

Підстав вважати вищезазначені висновки експертів необґрунтованими чи такими, що суперечать іншим матеріалам справи або викликають інші обґрунтовані сумніви в їх правильності, у суду немає.

Також, судом було оглянуто відеозапис, який був зафіксований стаціонарним записуючим пристроєм (відеокамерою), закріпленою на стовпі на перехресті пл. Незалежності, камера направлена на проїзну частини просп. Ак. Глушко в напрямку вул. Ільфа і Петрова. В ході огляду даного відеозапису визначається, що основні події даного ДТП містяться в проміжку часу на екранному лічильнику від 18:06:10 до 18:06.50, тобто колізійна фаза події міститься близько у 40 секундах відеозапису. З цього відрізка відеозапису випливає, що подія була зафіксована стаціонарною камерою спостереження, яка робить зйомку проїзної частини просп. Ак. Глушко, сторони проїзної частини, що призначена для руху в напрямку з боку вул. Ільфа і Петрова в напрямку площі Незалежності, що орієнтована на зустріч транспортному потоку. В ході розвитку події мав місце наїзд автомобіля на пішохода, який перетинав проїзну частину невстановленому для переходу місці, рухаючись справа наліво відносно напрямку руху автомобіля. Пішохід рухається від правого краю проїзної частини (за ходом руху транспорту) у темпі повільного кроку. В цей же час відбувається рух транспортного потоку як у другій так і у третій смугах проїзної частини даного напрямку. Близько часу 18:06:39 у кадрах із загального скупчення світла фар поток транспортних засобів, у третій смузі руху починає виділятись автомобіль Volkswagen Polo. Далі відбувається зближення автомобіля і пішохода, після чого, близько часу 18:06:43 відбувається контактування правої частини спереду автомобіля і пішохода. Під час перегляду механізму наїзду на пішохода встановлено, що водій ОСОБА_7 застосував гальма після наїзду на пішохода. На даному відеозаписі події визначається темп руху пішохода, що відповідає повільному кроку.

Суд зазначає, що під аварійною обстановкою необхідно розуміти таку дорожньо-транспортну ситуацію, в якій водій не має технічної можливості своїми односторонніми діями уникнути ДТП. Така ситуація може виникнути, коли водій мав змогу виявити перешкоду на відстані, яка перевищує зупинний шлях, але своєчасно не виконав заходів для запобіганню пригоді, або коли перешкода з`являється на відстані, що менша, ніж зупинний шлях.

Аварійна обстановка може створюватися тим учасником дорожнього руху, котрий своїми діями, що протирічать вимогам ПДР України та інших нормативних актів, позбавив себе чи іншого учасника руху можливості запобігти пригоді. Аварійна обстановка може виникнути також незалежно від дій учасників руху, наприклад, при раптовій несправності транспортного засобу.

В даному випадку, як встановлено судом та доведено дослідженими доказами, в умовах даної дорожньо-транспортної події водій ОСОБА_7 , з моменту виникнення небезпеки для руху, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, шляхом вжиття заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки, передбаченого вимогою п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Аналізуючи досліджені по кримінальному провадженню вище приведені докази, суд розцінює не визнання вини обвинуваченим і в той же час клопотання про ухвалення виправдувального вироку у зв`язку з недоведенням в його діянні складу кримінального правопорушення, як бажання уникнути відповідальності за скоєне.

Твердження сторони захисту про те, що причиною ДТП є зміна темпу руху потерпілого (пішохода), що і призвело до наїзду на нього обвинуваченим - є неспроможними, оскільки спростовуються дослідженими судом доказами, а відтак, з огляду на викладені обставини, ретельно, перевіривши доводи сторони захисту в цій частині, суд не знаходить підстав для визнання їх аргументованими.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/116-25/28597-ФП від 17.02.2026 року судової фототехнічної експертизи, вирішити питання чи рухалась особа (пішохід) безупинно на відео-файлі із назвою «пл. Независимости 1_20221219180030_to_ 20221219183052» у проміжок часу з 18:06:25 по 18:06:45, з моменту її (його) появи в полі зору камери відеоспостереження та до моменту наїзду на неї (нього) автомобіля Volkswagen Polo (номерний знак НОМЕР_1 ), експертним шляхом не виявляється можливим з причин, зазначених в дослідницькій частині цього питання.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що невстановлення точного темпу руху пішохода виключає можливість висновку про винуватість обвинуваченого. Темп руху пішохода сам по собі не є визначальною обставиною для вирішення питання про дотримання водієм вимог пункту 12.3 ПДР України. Вирішальним є встановлення факту виникнення небезпеки для руху, можливості її своєчасного виявлення водієм та його обов`язку вжити заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди. Ці обставини підтверджуються дослідженими судом доказами та не спростовуються відсутністю точного визначення темпу руху пішохода.

Окремо, суд звертає увагу на те, що твердження строни захисту про те, що судом при призначені за клопотанням прокурора фототехнічної експертизи не були поставлені додаткові запитання сторони захисту не відповідають дійсності, адже під час розгляду клопотання прокурора 28.10.2025 року про призначення фототехнічної експертизи захисники заперечували проти задоволення клопотання, не просячи поставити додаткові питання при проведенні експертизи, а захисник ОСОБА_6 зазначила, що має намір подавати клопотання про призначення комісійної автотехнічної та фототехнічної експертизи із зазначенням питань, які вважає за необхідне вирішити сторона захисту, що підтверджується відео- та звукозаписом судового засідання від 28.10.2025 року. На момент розгляду клопотання прокурора на адресу суду стороною захисту не надсилався перелік питань, які сторона захисту мала намір додати для проведення фототехнічної експертизи за клопотанням прокурора.

Клопотання про доповнення запитань до призначеної фототехнічної судової експертизи надійшло до суду через «Елетронний суд» 29.10.2025 року. Після розгляду судом клопотання прокурора про призначення експертизи.

Посилання сторони захисту на те, що показання свідка ОСОБА_13 є недостовірними не доведено стороною захисту об`єктивними та належними доказами, про що внесені відомості до ЄРДР, також не відповідають дійсності, будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомила, що працює в екіпажф патрульної поліції, знаходилася в автомобілі зі своїм напарником та була очевидцем ДТП, при цьому надала повні, послідовані та детальні покази, які повністью узгоджуються з показами іншого свідка очевидця події ОСОБА_14 , та дослідженими доказами та оглянутими в судовому засіданні відеозаписами. Той факт, що до ЄРДР внесені відомості, взагалі то не має будь якого значення, так як з долучених стороною захисту документів, вбачається, що сторона захисту звернулася зі скаргою в порядку ст. 214 КПК України, згідно до якої слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобовязани внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що і було зроблено, тобто внечені відомості саме за фактом заяви захисника.

Твердження про те, що покази свідка ОСОБА_19 слід тлумачити на користь сторони захисту суд вважає безпідставними, адже свідок повідомив суду, що пішохід йшов «заторможено». Чи зупинявся чоловік, коли вийшов на дорогу він не бачив. Машин було небагато.

Також суд враховує, що відповідно до ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Згідно з ч.3 ст. 240 КПК України до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрювані, потерпілий, свідок, захисник.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, стороною обвинувачення в рамках кримінального провадження проведено слідчий експеримент з свідком ОСОБА_14 , та з ОСОБА_7 за участю його захисника. Як було досліджено в судовому засіданні під час експерименту свідок ОСОБА_14 в присутності понятих на місті ДТП надав послідовні свідчення які є ідентичними з показами в судовому засіданні та з оглянутим відеозаписом події та висновками експертиз визнаних судом належними та допустими. Між тим суд звертає увагу, що під час слідчого експерименту пояснення ОСОБА_7 мають певні розбіжності з наданими поясненнями в судовому засіданні, а також суд звертає увагу, що під час експерименту, ОСОБА_7 повідомив, що подія сталася в іншій час, але при цьому він не заперечує щодо проведення слідчого експеримента в час запропонований слідчим, так як на його думку це не має ніякого значення, що суд розцінює як той факт, щр незважаючи на те, що під час події був блекаут, водій був спроможній об`єктивно виявити небезпеку для руху або перешкоду у вигляді пішохода.

Оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілої та свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доведена поза розумним сумнівом, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.2 ст. 286 КК України за ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Досліджені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов`язаними для винесення обвинувального вироку.

Зі змістом ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченному законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При цьому суд враховує вимоги ст. 65 КК України, роз`яснення, наведенні у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7, згідно з яким при призначенні покарання суд повинен в повній мірі враховувати ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Тому при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини його вчинення, наслідки, які настали, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має вищу освіту, постійне місце проживання та реєстрації, одружений, підприємець, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах не перебуває, відшкодував потерпілій збитки.

Відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Беручи до уваги все викладене в сукупності, обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, зяву потерпілої про відсутність претензій до обвинуваченого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченного ОСОБА_7 можливе виключно в його ізоляції від суспільства.

Використовуючи дискреційні повноваження при визначенні покарання суд перш за все зважає на ту обставину, що обвинувачений не визнав своєї вини, що на думку суду вказує на те, що до теперішнього часу не усвідомив ані сутності вчиненого ним злочину, ані наслідків, до яких призвели його дії.

З огляду на обставини кримінального провадження та з урахуванням того, що данний злочин повязанний з експлуатацією транспортного засобу і порушенням обвинуваченим правил дорожнього руху, в результаті чого загинула людина, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відносно запобіжного заходу, суд зазначає наступне:

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід щодо обвинуваченого на стадії досудового розслідування не обирався.

Беручи до уваги обставини щодо особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість не обирати запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу.

Питання про речові докази, процесуальні витрати та заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на майно, суд вирішує в порядку статей 100, 124, 174 КПК України.

Відповідно до вимог статті 100 КПК України, речові докази підлягають зберіганню до набрання вироком законної сили та вирішенню залежно від їх процесуального статусу, призначення та належності.

Суд, оцінивши надані матеріали кримінального провадження, встановив, що автомобіль марки «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 04.05.2006 року зареєстрований за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний транспортний засіб не містять ознак заборонених до обігу предметів, зберіг доказове значення та не становить небезпеки. Після завершення його дослідження у суді, підстав для подальшого утримання під арештом не встановлено, тому він підлягає поверненню законному власнику.

Арешт на автомобіль марки «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 накладений ухвалою слідчого судді від 23.12.2022 року слід скасувати.

Речові докази, а саме: компакт-диск CD-R стандартного розміру з логотипом «hp» 700 МВ із написом нанесеним маркером «ДТП 19.12.2022» с записом механізму розвитку ДТП та компакт-диск DVD-R стандартного розміру білого кольору з логотипом «ЦЕНТР-077» 4.7 GB з написом 01.1-13/247з с записом механізму розвитку ДТП містять у собі доказову інформацію, слід зберігати в матеріалах справи.

Щодо процесуальних витрат суд виходить із положень статті 124 КПК України, згідно з якою у разі постановлення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого документально підтверджені витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням відповідних досліджень.

В матеріалах кримінального провадження міститься підтвердження витрат на проведення експертиз у розмірі 20 073, 84 грн., що підтверджено належними фінансовими документами. З огляду на встановлену вину ОСОБА_7 ці витрати підлягають стягненню з нього в дохід держави у повному обсязі.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання 3 (три) рокі позбавлення волі з позбавленням прав керування транспортними засобами на строк 2 ( два) роки.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з моменту його затримання в порядку виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави витрати на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні № 12022162480001605 від 20.12.2022 року в розмірі 20 073 (двадцять тисяч сімдесят три) гривні 84 (вісімдесят чотири ) копійки.

Скасувати арешт із забороною права на відчуження, розпорядження та користування, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.12.2022 року (Справа № 947/30279/22) на автомобіль марки «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 04.05.2006 року зареєстрований за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Речові докази по кримінальному провадженню:

-компакт-диск CD-R стандартного розміру з логотипом «hp» 700 МВ із написом нанесеним маркером «ДТП 19.12.2022» с записом механізму розвитку ДТП та компакт-диск DVD-R стандартного розміру білого кольору з логотипом «ЦЕНТР-077» 4.7 GB з написом 01.1-13/247з с записом механізму розвитку ДТП - зберігати в матеріалах справи;

-автомобіль марки «Volkswagen Polo», р.н.з. НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому та прокурору інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1