Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №946/473/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/473/26

Провадження № 2/946/2408/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі – продажу дійсним,-

В С Т А Н О В И В:

ПозивачОСОБА_1 звернуся до суду з позовом, яким просив визнати дійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна, а саме 2/9 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з іншої сторони, посвідчений Одеською товарною біржею від 18.04.2000 року за № 5376.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.04.2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з іншої сторони був укладений договір купівлі – продажу2/9 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений Одеською товарною біржею від 18.04.2000 року за № 5376.

Позивач з моменту укладення договору, відкрито володіє та користується житловим будинком, проте фактично являючись власником житла, позбавлений можливості розпоряджатися ним на свій розсуд, оскільки укладений договір потребував нотаріального посвідчення, в зв`язку з чим він змушений звернутися до суду для підтвердження дійсності укладеного договору.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання, які призначались на 20.04.2026 року, 29.05.2026 року, 06.07.2026 року та на 25.08.2026 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме за останню відомою адресою його місця проживання і шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, проте конверт із судовою повісткою повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі – продажу дійсним, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.05.2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі – продажу дійсним та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.08.2026 року, ухвалено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі – продажу дійсним вирішити на підставі наявних у ній даних і доказів (в заочному порядку).

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що 18.04.2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з іншої сторони був укладений договір купівлі – продажу 2/9 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений Одеською товарною біржею 18.04.2000 року за № 5376.

Згідно умов зазначеного договору купівлі – продажу, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив 2/9 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Всі істотні умови договору до його реєстрації на товарній біржі сторонами виконані, грошовий розрахунок по даному договору здійснений позивачем, про що свідчить п. 5 договору, на виконання умов укладеного договору ОСОБА_1 проведено реєстрацію договору в комунальному підприємстві «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації».

Протягом всього часу з моменту укладення договору ОСОБА_1 відкрито володіє та користується придбаним майном, однак на підставі укладеного договору позбавлена можливості розпоряджатися придбаним майном.

Згідно ст.224 ЦК України (в редакції 1963 року), що діяв на час укладення угоди, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

З аналізу ч.1 ст.227 ЦК України (в редакції 1963 року), Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. вбачається, що договори про відчуження нерухомого майна підлягали нотаріальному посвідченню. Недотримання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК України (в редакції 1963 року), якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.

Згідно із ч. 2 цієї ж статті, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Станом на 2026 рік договір нотаріально не посвідчено.

Згідно ст.71 ЦК України (в редакції 1963 року) загальний строк позовної давності для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.

Відповідно до ст.80 ЦК України (в редакції 1963 року) закінчення строку давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові.

Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Оскільки вищевказаним договором передбачалось, що останній нотаріальному посвідченню не підлягає, і позивач не знав про порушення свого права, суд приходить до висновку про можливість визнання причини пропуску строку позовної давності поважною.

Таким чином, оскільки при укладенні договору всі умови договору сторонами виконані належним чином, про що свідчить сам договір, однак договір не відповідає вимогам ст.657 ЦК України, суд вважає за необхідне визнати дійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна, а саме 2/9 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з іншої сторони, посвідчений Одеською товарною біржею 18.04.2000 року за № 5376.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання договору купівлі – продажу дійсним і право позивача таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 150.3.1996 року, РНОКПП – НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання договору купівлі – продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна, а саме 2/9 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з іншої сторони, посвідчений Одеською товарною біржею від 18.04.2000 року за № 5376.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст заочного рішення складено 03 вересня 2026 року.

Суддя: О.О.Бурнусус