Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №351/1434/24 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 351/1434/24

Провадження № 22-ц/4808/208/26

Головуючий у 1 інстанції КАЛИНОВСЬКИЙ М. .

Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мальцевої Є.Є.

суддів: Девляшевського В.А., Василишин Л.В.,

секретар Кузів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2025 року, ухвалене судом у складі головуючого судді Калиновського М.М., за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Снятинської міської ради Івано-Франківської області, Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_2 про визнання фізичної особи недієздатною встановлення опіки і призначення опікуна,

у с т а н о в и в:

18 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна. Заява мотивована тим, що наприкінці 2023 року у матері заявника різко почав погіршуватись психічний та загальний стан здоров`я. З`явились скарги на часті сильні головні болі, сонливість, втрату апетиту, тривогу, загострились хронічні хвороби. Станом на сьогодні ОСОБА_2 не спроможна контролювати свої емоції, стає дратівливою, присутній безпідставний гнів та часті перепади настрою. Неодноразове призначене лікування не призвело до покращення стану здоров`я. Остання потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги і контролю.

Тому заявник, маючи добрий стан здоров`я та в силу обставин, які виникли у його матері, має можливість доглядати її та бути її опікуном, звернувся із даною заявою до суду.

Снятинський районний суд Івано-Франківської області рішенням від 25 листопада 2025 року заяву адвоката Кошман І.В., в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки і піклування Снятинської міської ради, Орган опіки та піклування Снятинської міської ради Івано-Франківської області, Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна задовольнив.

Визнав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною.

Встановив над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опіку та призначив опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

Не погоджуючись із таким рішенням у частині призначення опікуна, представник Військової частини НОМЕР_1 та представник Військової частини НОМЕР_2 звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами.

Апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 мотивована тим, що подання органу опіки та піклування, щодо призначення заявника опікуном є неповним і необґрунтованим. Подаючи заяву, підставою необхідності призначити ОСОБА_1 опікуном наведено, те що заявник має добрий стан здоров`я, має можливість і бажання доглядати матір, оскільки відносини між ними є доброзичливими та довірливими. У додатках до заяви наявний Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 28.05.2024 №429, в якому досліджено фактичне місце проживання заявника та зазначено, що він проживав за зазначеною адресою без реєстрації. Зазначеним актом зафіксоване фактичне місце проживання заявника разом з ОСОБА_2 та чоловіком останньої ОСОБА_3 ..

Водночас 02.05.2024 року Наказом командира військової частини НОМЕР_3 заявник зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 . Таким чином, на момент складення Акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 28.05.2024 №429 заявник вже був мобілізований та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , що виключає можливості фіксації його фактичного місця проживання з матір`ю. Тобто перевірку фактичного місця проживання заявника було здійснено в той час, коли він проходив службу у військовій частині НОМЕР_3 .

Отже, вищезазначений доказ не є достовірним та на його підставі не можна встановити дійсні обставини справи, оскільки на момент складення Акту заявник вже не проживав за вказаною адресою. При цьому, окрім заявника, за тією ж адресою зафіксоване проживання й чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , однак його кандидатура не розглядалась ні у рішенні виконавчого комітету Снятинської міської ради Коломийського району від 19.06.2025 року № 221-07/2025, ні органом опіки та піклування в поданні від 24.06.2025 року. Як у поданні, так і в рішенні виконавчого комітету не оцінювались інші особи, щодо можливості їхнього призначення опікунами.

Крім того, апелянт зазначає щодо неможливості призначення опікуном заявника з причин проходження ним військової служби питання призначення заявника опікуном є важливим, оскільки він є військовослужбовцем і Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №27 від 12.06.2024 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 де наразі продовжує проходити військову службу. Здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною є формальною підставою для звільнення з військової служби. Військова частина НОМЕР_1 , враховуючи значну суспільну важливість проходження військової служби ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_2 під час дії правового режиму воєнного стану, метою якої є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, вважає, що призначення опікуном заявника є неможливим у зв`язку з проходженням останнім військової служби та при наявності чоловіка, з яким особа, яка потребує опікуна проживає, а саме ОСОБА_3 .. Окрім того до суду не було надано докази існування інших членів сім`ї, які б могли бути призначенні її опікунами, та наявність яких мав б дослідити в своєму поданні орган опіки та піклування.

Враховуючи викладене, призначення заявника опікуном суперечить нормам чинного законодавства, оскільки останній не має можливості здійснювати опіку над зазначеною особою з причин проходження ним військової служби. Зазначає, що безпідставне звернення такої вимоги до суду може мати потенційний намір ухилення від військової служби.

Посилаючись на постанови ВС КЦС, апелянт вказує, що судова практика має однозначну позицію яка полягає в тому, що реалізація права бути опікуном недієздатної особи можлива лише за умови звільнення з військової служби. Верховний Суд у кількох постановах підтвердив, що військовослужбовці, які проходять військову службу, не можуть фактично виконувати обов`язки опікуна через свої службові обов`язки. Враховуючи те, що заявник проходить військову службу, про що було зазначено вище і докази чого містяться в матеріалах справи, то він позбавлений можливості виконувати опікунські обов`язки. З цього випливає, що прийняття рішення органом опіки і піклування про призначення опікуна є передчасним. Більш того в поданні, а також у рішенні органу опіки та піклування не наведено обґрунтування причин обрання опікуном саме заявника, не оцінено можливості обрання інших осіб, які б могли бути призначені опікунами ОСОБА_2 ..

Просить рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2025 року скасувати в частині призначення опікуном ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким в частині вимоги щодо призначення опікуном заявника відмовити.

Представник Військової частини НОМЕР_2 , подаючи апеляційну скаргу, також вважає, що вищевказане рішення суду, у частині призначення опікуна ОСОБА_1 , прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_2 мотивована тим, що оскаржене судове рішення було ухвалене більшістю голосів двох присяжних, тоді як професійний суддя не погодився з висновками більшості, виклавши окрему думку, що вже саме по собі є індикатором наявності істотних помилок у правозастосуванні.

У даній справі більшість суду (присяжні) не надали жодної належної оцінки ключовим фактам та доказам, а саме не врахували обов`язкові правові позиції Верховного Суду, згідно з якими військовослужбовець, який проходить військову службу за мобілізацією, не може фактично виконувати обов`язки опікуна, а реалізація цього права можлива лише після звільнення зі служби; не надали оцінки доказам, що спростовують позицію заявника, зокрема акту обстеження соціально-побутових умов, підтвердження спільного проживання ОСОБА_2 з її чоловіком, факт його участі у судово-психіатричній експертизі, відсутність будь-яких даних про неможливість чоловіка виконувати обов`язки опікуна.

Представник апелянта вказує, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 та безпосередньо залучений до виконання завдань за призначенням. Отже, призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки він є військовослужбовцем та об`єктивно не має можливості здійснювати повноваження опікуна, як цього вимагають ч. 4 ст. 63 ЦК України. А подання органу опіки та піклування не є процесуальним рішенням і має для суду виключно рекомендаційний характер.

Що стосується інших осіб, які можуть бути опікунами, то ОСОБА_2 не потребує призначення опікуна саме зі сторони заявника, оскільки вона має чоловіка — ОСОБА_3 , який проживає з нею, не є недієздатним та може виконувати обов`язки опікуна. Твердження заявника про не проживання чоловіка або відсутність між ними стосунків спростовані наявними доказами, зокрема актом обстеження соціально-побутових умов та фактом супроводження дружини під час судово-психіатричної експертизи.

Суд першої інстанції не врахував обов`язкові правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких військовослужбовець, який проходить військову службу під час мобілізації, не може фактично виконувати обов`язки опікуна, а реалізація права бути опікуном можлива лише після звільнення з військової служби.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалив необґрунтоване та незаконне рішення, дійшовши помилкових висновків, не врахувавши норми матеріального права, обов`язкову судову практику Верховного Суду та не дослідивши належним чином подані докази у їх сукупності.

Просить рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2025 року в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви в цій частині.

Представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Кошман І.В. подала відзив на апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 .Вважає, що подана Військовою частиною НОМЕР_1 апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в даній скарзі щодо скасування оскарженого рішення є безпідставними та необґрунтованими, а натомість рішення суду ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, у межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Не погоджується з твердженням апелянта про неповноту та необґрунтованість подання органу опіки та піклування.

Вказує, що рішенням виконавчого комітету Снятинської міської ради Коломийського району від 19.06.2025 року №221-07/2025, Виконавчий комітет Снятинської міської ради вирішив рекомендувати, у разі визнання судом ОСОБА_2 недієздатною, призначити опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дане рішення виконавчого комітету Снятинської міської ради Коломийського району від 19.06.2025 року № 221-07/2025 року відповідає вимогам закону, подане в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. Крім того, враховано при внесенні подання органом опіки та піклування інтереси особи, над якою встановлюється опіка, з`ясовано думку щодо можливості та бажання чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 бути її опікуном, який не виявив такого бажання (до матеріалів справи долучено відповідну заяву чоловіка ОСОБА_3 , в якій останній зазначив про те, що не заперечує щодо призначення опікуном саме заявника). Вважає, що рішення виконавчого комітету Снятинської міської ради Коломийського району від 19.06.2025 року № 221-07/2025 є обґрунтованим, законним та повним, складеним на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

Щодо неможливості призначення опікуном заявника з причин проходження ним військової служби, із посиланням на практику ВС КЦС, вказує, що сам по собі факт проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою.

Таким чином, судом першої інстанції достеменно встановлено коло осіб, які є близькими родичами недієздатної, однак позбавлені можливості бути опікунами останньої з поважних причин, кожен окремо, враховуючи звернення ОСОБА_1 до органу опіки і піклування із заявою про призначення його опікуном. Суд дійшов вірного висновку про задоволення заявлених вимог, адже зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для призначення опікуном ОСОБА_1 , що відповідатиме інтересам недієздатної ОСОБА_2 ..

Просить апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2025 року в частині призначення опікуна залишити без задоволення, а оскаржене рішення в цій частині залишити без змін.

Заявник ОСОБА_1 та представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування Снятинської міської ради Івано-Франківської області до апеляційного суду не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування Снятинської міської ради Івано-Франківської області подав заяву про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи.

Заслухавши доповідь судді, представника Військової частини НОМЕР_1 Миршавку К.А. та представника Військової частини НОМЕР_2 Дмитренка В.В., які підтримали доводи апеляційних скарг, заперечення представника заявника адвоката Кошман І.В. та представника недієздатної особи Жидецької С.Р., вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, вимоги та доводи апеляційної скарги апеляційний суд дійшов таких висновків.

Рішення суду в частині вирішення вимоги про визнання ОСОБА_2 недієздатною не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч. 1 ст. 367 ЦПК України колегією суддів не переглядається.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд установив, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..

Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов домогомподарства по АДРЕСА_1 , наданого Старостинським округом №7 с. Белелуя Снятинської міської ради від 28.05.2025р., ОСОБА_4 , 1994 р.н. зареєстрований за іншою адресою, але фактично проживав до мобілізації разом з батьками.

У судовому засіданні встановлено, що брат заявника ОСОБА_5 перебуває на службі у ЗСУ.

Відповідно до довідки ЛКК 1199, виданої КНП "Снятинська БЛ" Снятинської міської ради, ОСОБА_1 , 1994 р.н., здоровий та може здійснювати догляд на непрофесійній основі.

ОСОБА_3 є особою пенсійного віку, що підтверджується Пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 Серія НОМЕР_5 .

Відповідно до довідки №585 наданої військовою частиною НОМЕР_2 від 09.08.2025р., солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №131 від 29.01.2025 року ОСОБА_2 страждає психічним захворюванням у формі органічного депресивного розладу (тяжка депресія). За своїм психічним станом, в силу стану свого психічного здоров`я, ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також не може брати участь у судових засіданнях.

Рішенням виконавчого комітету Снятинської міської ради Коломийського району від 19.06.2025 року №221-07/2025, Виконавчий комітет Снятинської міської ради вирішив рекомендувати, у разі визнання судом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатною, призначити опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

За таких обставин, суд першої інстанції вважав встановленим, що ОСОБА_2 страждає психічним захворюванням у формі органічного депресивного розладу та визнав її недієздатною. Тому при ухваленні рішення про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатною вирішив питання про встановлення над нею опіки та призначив її опікуном заявника ОСОБА_1 ..

Рішення суду в частині визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною не оскаржується, апеляційним судом не переглядається.

Колегія суддів, перевіривши справу, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст. 55 ЦК України).

У статті 58 ЦК України передбачено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Системний аналіз частини першої статті 60 ЦК України, частини першої статті 300 ЦПК України дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №736/1508/17, від 23.11.2021 у справі №751/9572/19, від 28.02.2024 у справі №372/3474/21, від 27.11.2024 у справі №341/1526/23, від 04.12.2024 у справі №634/1126/23, від 28.05.2025 у справі №641/7190/23.

У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 у справі №753/1905/22 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Відповідно до ст. 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з ч. 2, 5 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

У статті 64 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:

1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Цей перелік обмежувальних обставин є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Отже, у вказаній нормі закону відсутні положення, які б дозволяли стверджувати, що інші обмеження в призначенні опікуна чи піклувальника можуть бути передбачені законами або іншими нормативно-правовими актами. Конструкція цієї статті не передбачає обмеження в призначенні особи опікуном через перебування останньої на військовій службі, у тому числі у зв`язку з мобілізацією.

Факт перебування на військовій службі за мобілізацією не є законодавчою перешкодою для призначення опікуном. Більше того, законодавство передбачає механізм реалізації права на опіку при вирішенні питання про призначення опікуном мобілізованого військовослужбовця не шляхом обмеження чи заборони призначення такого військовослужбовця опікуном, а навпаки шляхом визначення такої підстави для звільнення з військової служби, у тому числі за мобілізацією. Відповідно, законодавство про військову службу, мобілізацію і мобілізаційну підготовку не тільки не забороняє призначати військовослужбовця опікуном, а встановлює наслідки такого призначення - звільнення особи з військової служби, у тому числі і за мобілізацією (пункт «г» частини четвертої статті 26, абзац п`ятнадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (абз. 1 ч. 1 ст. 67 ЦК України).

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені в Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.1999 №34/166/131/88 (далі - Правила опіки та піклування).

Відповідно до пункту 3.1 Правил опіки та піклування для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (див. постанову Верховного Суду від 07.04.2022 у справі №712/10043/20).

Колегія суддів виходить з того, що вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опікуна або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов`язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.

Документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є довідки про стан здоров`я майбутнього опікуна, довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку, акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки, довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.

Крім того, відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

При призначенні опікуна важливо і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Як зазначалося вище, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка, такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року (справа № 753/1905/22).

Отже, виконавчий комітет міської ради, як орган опіки та піклування будучи колегіальним органом, у межах своїх повноважень ухвалює акт у формі рішення, однак належним процесуальним документом з яким орган опіки та піклування може звертатися до суду є подання, процесуальна форма якого має відповідати вимогам, які встановлюються ЦПК України для письмових заяв учасників справи із зазначенням вимог, аргументів, пояснень та міркувань.

У матеріалах справи наявне подання Комісії з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування при Виконавчому комітеті Снятинської міської ради, з якого вбачається, що Виконавчий комітет за поданням Комісії прийняв рішення у разі визнання судом особи недієздатною, призначити заявника як опікуна для підопічного. Рішенням Виконавчого комітету Снятинської міської ради від 19.06.2025 №221-07/2025 «Про рекомендації щодо встановлення опіки над особою і призначення опікуна ОСОБА_1 » рекомендовано у разі визнання судом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною, призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.65-67).

Колегія суддів вважає, що таке подання та рішення належним чином не мотивовані, оскільки не містять жодного обґрунтування чому саме ОСОБА_1 необхідно призначити опікуном, а не іншу особу. Крім того, не відображені дані про відношення недієздатної особи до кандидатури опікуна, відсутня будь-яка інформація про те, чи відповідатиме таке призначення якнайкращим інтересам недієздатної та чи сприятиме її нормальному життєзабезпеченню.

Призначення опікуна має здійснюватися виходячи з найкращих інтересів особи, яка визнається недієздатною, а не з інтересів кандидата в опікуни. Саме тому суд повинен перевірити можливість здійснення опіки усіма близькими родичами, які можуть виконувати такі обов`язки, та лише після цього вирішувати питання щодо призначення іншої особи.

За відсутності наведених підтверджуючих даних не можна вважати подання та рішення обґрунтованими, вбачається що вони носять формальний поверхневий харкатер. Оскільки надання мотивованого висновку є обов`язком саме органу опіки та піклування, а суд зобов`язаний лише надати оцінку такому поданню та у випадку його обґрунтованості вирішити питання про призначення опікуна.

Апеляційний суд враховує, що рішення органу опіки та піклування є дорадчим документом і не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано та/або не рекомендовано призначити опікуном, адже такому документу може бути надана оцінка в сукупності з іншими доказами у справі судом при вирішенні по суті питання про призначення позивача опікуном/співопікуном (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19 листопада 2025 року у справі № 587/3140/23 (провадження № 61-1921св25).

Колегія суддів також зазначає, що доводи апеляційної скарги про неможливість призначення заявника опікуном через проходження ним військової служби спростовуються актуальною судовою практикою.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2026 у справі №305/1557/24 зроблено висновок про те, що сам по собі факт проходження військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації не може бути підставою для відмови в призначенні його опікуном над особою, визнаною недієздатною. У таких справах, з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, а не відвідувача за необхідністю; досліджувати дійсність намірів військовослужбовця як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, та ураховувати визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Проте апеляційним судом встановлено, що в поданні органу опіки та піклування не обґрунтовано необхідність призначення саме заявника опікуном над недієздатною. Тому, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном над недієздатною ОСОБА_2 .

Наведений висновок суду першої інстанції не узгоджується з правовими висновками, зробленими в постановах Верховного Суду від 04.06.2024 у справі №753/1417/24, від 26.06.2024 у справі №742/887/23, від 24.12.2024 у справі №716/662/24, від 30.10.2025 у справі №689/1554/24 та інших.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 в частині вимог про призначення його опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , тому рішення суду першої інстанції в зазначеній частині необхідно скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном.

При цьому колегія суддів вважає, що обов`язки опікуна над недієздатною тимчасово необхідно покласти на орган опіки та піклування Снятинської міської ради Івано-Франківської області до вирішення питання про призначення опікуна в порядку, визначеному законом.

Згідно із частиною сьомою статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, з урахуванням наведених приписів цивільного процесуального законодавства, правові підстави для покладення на заявників обов`язку з відшкодування судового збору, сплаченого (або який підлягав сплаті) особою, яка подала апеляційну скаргу відсутні.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 січня 2026 року у справі № 947/37166/23 (провадження № 61-10377св25).

Керуючись ст.ст.367,368, 374, 376, 382-383 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 задовольнити.

Рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2025 року скасувати в частині призначення над недієздатною ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_1 , і в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про призначення його опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовити.

До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: с. Белелуя Коломийського району, Івано-Франківської області, обов`язки зі здійснення опіки над нею покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Снятинської міської ради.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 вересня 2026 року.

Судді Є.Є. Мальцева

В.А. Девляшевський

Л.В. Василишин