Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №725/5629/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/5629/26

Провадження № 2/727/3188/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Гавалешка П.С.

при секретарі Лепчук О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Посилаючись на те, що 19.08.2025 року у м. Чернівці, проспект Незалежності, 131 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «STINGER SH150», р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «BMW X5», р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого були пошкоджені транспортні засоби.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу позивача всю завдану шкоду у розмірі 122523,36 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на користь позивач загальну шкоду в порядку регресу в розмірі 122523,36 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3328 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2026 року провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем відзиву на позов подано не було.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу в їх відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, передбаченому положеннями ст.ст. 130,131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст.280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, 19.08.2025 року у м. Чернівці, проспект Незалежності, 131 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «STINGER SH150», р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «BMW X5», р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого були пошкоджені транспортні засоби.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

06.10.2024 року між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом № ЕР.223929501, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП не була застрахована.

Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

20 серпня 2025 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до МТСБУ про виплату йому страхового відшкодування заподіяного в результаті ДТП, яке відбулось 19 серпня 2025 року.

Згідно заяви ОСОБА_3 про погодження розміру регламентної виплати зазначено, що ОСОБА_3 погоджується з розміром регламентної виплати, що розрахований МТСБУ у зв`язку із заподіянням шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 19.08.2025 року.

Згідно довідки МТСБУ № 1 від 12.11.2025 року розмір відшкодування становить 122073,36 грн.

Згідно платіжної інструкції № 0036883 від 03.12.2025 року МТСБУ було виплачено ОСОБА_3 122073,36 грн. по справі № 129268, згідно наказу № 3.1/34398 від 12.11.2025 р., т.з. НОМЕР_2 .

Згідно платіжної інструкції № 0033791 від 03.11.2025 року МТСБУ було виплачено експерту Воротняку Ю.В. 450 грн. по справі № 129268, згідно рах. № 56/25 від 12.09.2025 р., т.з. НОМЕР_2 .

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою та другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі. До збитків відносяться витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, джерелом підвищеної небезпеки, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3328 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131) завдану шкоду в порядку регресу у розмірі 122523 грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131) судовий збір в сумі 3328 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя П.С. Гавалешко