Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №727/1248/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1248/26

Провадження № 2/727/1106/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за абонентське обслуговування,

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 1218,71 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є теплопостачальною організацією, яка надає послуги з постачання теплової енергії у м. Чернівці, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 , опалювальною площею 52,20 кв.м, власником якої є відповідач. Відповідачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Оскільки співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 не обрали моделі організації договірних відносин щодо надання послуги з постачання теплової енергії, з відповідачем згідно з чинним законодавством укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Плата за таким договором складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування, яка нараховується щомісячно незалежно від фактичного споживання теплової енергії. Відповідач плату за абонентське обслуговування не здійснював, у зв`язку з чим за період з 01.05.2022 року по 31.12.2025 року утворилася заборгованість у розмірі 1218,71 грн. Надіслане відповідачу повідомлення про заборгованість та пропозицію погасити її у добровільному порядку залишено без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 30 січня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали, а також копія позовної заяви з додатками направлені судом відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою його місця проживання. Однак поштове відправлення повернулося до суду не врученим з відміткою відділення поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки судова кореспонденція направлялася відповідачу за адресою належного йому на праві власності об`єкта нерухомого майна, за якою позивачем здійснювався облік споживання та нарахування плати за спожиті послуги, а інших відомостей щодо свого місця проживання чи реєстрації відповідач суду не повідомляв, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, зміст і підстави позовних вимог та про право подати відзив, а справа підлягає розгляду і вирішенню за наявними у ній матеріалами в порядку, передбаченому статтею 279 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності (частка 1/1) володіє квартирою загальною площею 52,20 кв.м, у тому числі житловою площею 33,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 448784758 від 22.10.2025), відповідно до якої право власності відповідача зареєстроване 22.08.2017 на підставі договору купівлі-продажу квартири серії та номера 7190, виданого 22.08.2017 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В.Г.

МКП «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 34519280) є теплопостачальною організацією, яка виробляє, транспортує та постачає теплову енергію, а також надає послуги з постачання теплової енергії споживачам у м. Чернівці, зокрема мешканцям будинку АДРЕСА_3 , до якого належить і квартира відповідача. Для проведення розрахунків за надані послуги відповідачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з абонентської книжки.

Оскільки співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі – Закон № 2189-VIII), з власниками приміщень цього будинку, у тому числі з відповідачем, укладено індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії, які є публічними договорами приєднання. Такий договір, розміщений у редакції від 01.10.2021 на офіційному вебсайті Чернівецької міської ради та на офіційному вебсайті позивача, а згодом викладений у новій редакції (зі змінами від 10.03.2025), укладений з дотриманням порядку, визначеного статтею 14 Закону № 2189-VIII.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII плата за абонентське обслуговування – це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг, що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору, розподілом обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку тощо.

Статтею 13 Закону № 2189-VIII та пунктом 30 індивідуального договору визначено, що плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування» встановлено такий граничний розмір, а обов`язок споживача вносити цю плату у строки, встановлені договором, передбачено підпунктом 3 пункту 41 договору та підпунктом 5 пункту 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (далі – Правила № 830). Пунктом 32 договору визначено, що плата за абонентське обслуговування нараховується щомісячно незалежно від обсягу фактично спожитої теплової енергії та кількості мешканців у приміщенні.

Аналогічні за змістом норми щодо відшкодування споживачами витрат виконавця комунальної послуги на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку шляхом сплати плати за абонентське обслуговування закріплені у статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII.

Матеріалами справи, зокрема розрахунком заборгованості, підготовленим та підписаним уповноваженими працівниками позивача (бухгалтером відділу та заступником начальника відділу по роботі зі споживачами), а також витягом з абонентської книжки за особовим рахунком № НОМЕР_1 , підтверджується, що за період з 01.05.2022 по 31.12.2025 позивачем нараховано плату за абонентське обслуговування у загальному розмірі 1218,71 грн, виходячи з тарифів, що застосовувалися у відповідні періоди (21,62 грн на місяць – з травня 2022 року по липень 2023 року; 28,66 грн на місяць – з серпня 2023 року по вересень 2024 року; 32,50 грн на місяць – з жовтня 2024 року по вересень 2025 року; 34,39 грн на місяць – з жовтня по грудень 2025 року). Оплата, субсидії, пільги чи перерахунки за вказаний період відповідачем не здійснювались, доказів протилежного відповідач суду не надав. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за абонентське обслуговування станом на 31.12.2025 становить 1218,71 грн, що узгоджується з відомостями витягу з абонентської книжки, у якому вказано той самий розмір боргу.

Суд звертає увагу, що предметом цього позову є виключно заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 1218,71 грн; заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1168,89 грн, про яку також йдеться у наданому позивачем повідомленні про заборгованість, до стягнення в межах цієї справи позивачем не заявлена, а тому судом не досліджується та не вирішується.

На підтвердження вжиття заходів досудового врегулювання спору позивач надав повідомлення № 130/17-10 від 05.01.2026, яким повідомив відповідача про наявність станом на 01.01.2026 заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у сумі 1168,89 грн та заборгованості з оплати за абонентське обслуговування у сумі 1218,71 грн, і запропонував протягом 10 днів погасити заборгованість у повному обсязі або укласти договір про погашення заборгованості, попередивши про можливість судового стягнення. Відповідач у добровільному порядку заборгованість не погасив та жодним чином на зазначене повідомлення не відреагував.

Копію позовної заяви з додатками позивач також направив відповідачу рекомендованим листом з описом вкладення від 23.01.2026 (№ 5800500250032) на адресу: АДРЕСА_4 , що підтверджується відповідним описом вкладення та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 23.01.2026.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, укладений відповідачем із позивачем у порядку приєднання до публічного договору, розміщеного на офіційних вебсайтах у порядку, визначеному статтею 14 Закону № 2189-VIII, є чинним та обов`язковим для сторін відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідач, будучи власником квартири у багатоквартирному будинку, який отримує послугу з постачання теплової енергії від позивача, є споживачем цієї послуги у розумінні Закону № 2189-VIII та стороною індивідуального договору, він зобов`язаний вносити, серед іншого, плату за абонентське обслуговування у розмірі та в строки, визначені договором, незалежно від факту чи обсягу фактичного споживання теплової енергії у певному розрахунковому періоді, оскільки така плата не є платою за послугу з постачання теплової енергії, а покриває витрати виконавця, пов`язані з обслуговуванням абонентів, і нараховується щомісячно на кожен особовий рахунок в силу прямої вказівки закону та договору.

Розмір заборгованості за абонентське обслуговування у сумі 1218,71 грн за період з 01.05.2022 року по 31.12.2025 року підтверджений належними та допустимими доказами – розрахунком заборгованості та витягом з абонентської книжки, які відповідають вимогам щодо форми та змісту, підписані уповноваженими особами позивача, а застосовані при нарахуванні тарифи не перевищують граничного розміру плати за абонентське обслуговування, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 808 від 21.08.2019.

Відповідач доказів на підтвердження оплати вказаної заборгованості, іншого її розміру чи відсутності заборгованості взагалі, а також доказів звільнення від оплати абонентського обслуговування суду не надав, відзиву на позов не подав, своїм процесуальним правом на заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки відповідач не спростував обставин, викладених позивачем, та не надав доказів на підтвердження відсутності заборгованості чи її меншого розміру, а надані позивачем докази є взаємоузгодженими, послідовними та не викликають сумніву в їх достовірності, суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 89 ЦПК України), дійшов висновку про доведеність позивачем факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за абонентське обслуговування у заявленому розмірі.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 1218,71 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня календарного року, в якому позовна заява подається до суду. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3328,00 грн, тому мінімальний розмір судового збору за подання цієї позовної заяви становив 3328,00 грн, а з урахуванням застосування коефіцієнта 0,8 у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (частина друга статті 4 Закону України «Про судовий збір»), позивачем правомірно визначено та сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 258, 259, 263–265, 268, 273–275, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 509, 526, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 6, 7, 9, 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтею 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», статтею 4 Закону України «Про судовий збір», постановами Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 та № 808, суд

Ухвалив:

Позов Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за абонентське обслуговування – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 34519280, адреса: 58018, м. Чернівці, вул. Максимовича, буд. 19-А) заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 1218 грн 71 коп. на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в АТ «ПриватБанк», МФО 305299, код 34519280.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 34519280.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Танасійчук