Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №714/597/26 — Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 1-кп/714/79/26

ЄУН 714/597/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2026 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області

у складі:

головуючого – судді: ОСОБА_1

секретар: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Герца Чернівецької області обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості по кримінальному провадженню за № 12026262020001095 від 27.04.2026 року за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Рівненської області Рівненського району міста Рівне та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, маючого на утриманні п`ятеро неповнолітніх дітей, розлученого, раніше не судимого

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості ОСОБА_3 у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України. Як вбачається із мотивувальної частини даної угоди, що встановлено, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 514-ОС від 03.06.2024 капітан ОСОБА_6 (далі по тексту ОСОБА_6 ) призначена на посаду начальника відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно вимог ст.19 Конституції України посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Вимогами ст.ст.2, 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» серед іншого визначено, що основними функціями Державної прикордонної служби України є охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії; забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму, здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення, здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Відповідно до посадової інструкції начальника відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 , капітан ОСОБА_6 серед іншого відповідає за: точне та неухильне виконання покладених на нього обов`язків та завдань; виконання обов`язків по охороні державного кордону України – за якісне виконання поставленого наказу на охорону державного кордону.

Також, капітан ОСОБА_6 зобов`язаний: твердо знати і правильно застосовувати законодавство України; у повному обсязі знати договірно-правові документи і міжурядові угоди України, що регламентують пропуск через державний кордон осіб; точно виконувати вимоги законів та інших нормативно-правових актів України, а також розпорядчих актів Адміністрації Держприкордонслужби України, що регламентують організацію та здійснення охорони державного кордону; постійно відслідковувати стан обстановки, негайно доповідати і вчасно реагувати на її зміни; особисто брати участь в охороні державного кордону, прикордонному контролі, вміти організовувати службу з прикордонних питань всіма прикордонними нарядами із складу зміни прикордонних нарядів та складати необхідні оперативно-службові документи за результатами служби; здійснювати протидію правопорушенням, які законодавством віднесено до компетенції Держприкордонслужби; в ході несення служби виявляти та затримувати порушників законодавства з прикордонних питань; знати та вміло застосовувати в оперативно-службовій діяльності озброєння, техніку, службових тварин та технічні засоби прикордонного контролю; здійснювати профілактику ризиків на ділянці відповідальності; виконувати інші обов`язки, визначені статтями 11-15 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами України, наказами регіонального управління, начальника органу охорони державного кордону.

З огляду на викладене, капітан ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді начальника відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 при виконанні службових обов`язків за охороною державного кордону відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 КК України, примітки 1 до ст.364 КК України є службовою особою, яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади.

Разом з цим, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності та вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з пропозицією та наданням неправомірної вигоди службовій особі, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 , 27 квітня 2026 року прибув на міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Дяківці», що знаходиться в с.Дяківці Чернівецького району Чернівецької області на транспортному засобі марки «KIA», д.н.з. НОМЕР_1 .

Отже о 12:35 год, перебуваючи в службовому кабінеті приміщення міжнародного пункту пропуску, під час проходження прикордонного контролю на перетин державного кордону на виїзд з території України, будучи повідомленим про відмову в перетині кордону на транспортному засобі марки «KIA», д.н.з. НОМЕР_1 у зв`язку з порушенням вимог передбачених п.2 ст.6 розділу II ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме відсутності договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє на території держав – членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», зазначених і не викреслених у страховому сертифікаті «Зелена картка», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно усвідомлюючи, що капітан ОСОБА_6 є службовою особою та представником влади і знаходиться при виконанні службових обов`язків безпосередньо висловив словесну пропозицію капітану ОСОБА_6 надати йому особисто неправомірну вигоду та надав службовій особі, а саме начальнику відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 , капітану ОСОБА_6 , неправомірну вигоду в грошовому еквіваленті в сумі 3000 гривень, а саме 3 купюри по 1000 гривень кожна, які поклав у середину паспорта для виїзду за кордон та в подальшому перед капітаном ОСОБА_6 на його робочий стіл, за вчинення ним на його користь, дій пов`язаних із безперешкодним перетином державного кордону України.

Таким чином ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, а саме – надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

01 вересня 2026 року між прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ч.2 ст.468 КПК України та при вирішенні якої відповідно до вимог ст.470 КПК України враховані такі обставини: ступінь та характер сприяння підозрюваного у проведенні кримінального провадження щодо нього, а саме визнання ним вини, надання правдивих та вичерпних показів, що викривають його вину, щире каяття; характер і тяжкість обвинувачення, а саме те, що він обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином; позитивна характеристика за місцем проживання; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень, ступінь та характер сприяння підозрюваного у проведенні кримінального провадження щодо нього, а саме повне визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто щирого каяття, активне сприяння органу досудового розслідування у встановленні обставин кримінального правопорушення характер та тяжкість обвинувачення, обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого судом не знайдено, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні має п`ятеро неповнолітніх дітей, саме те, що він обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України є не тяжким злочином; позитивна характеристика за місцем проживання; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень, перерахування на адресу Центру спеціального призначення «Омега» НГУ (в/ч НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 10 000 гривень.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч.1 ст.369 КК України та узгодили покарання останньому, за наявності пом`якшуючих обставин, а саме визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, щирого каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, та з урахуванням тяжкості злочину (зазначене кримінальне правопорушення є нетяжким злочином), особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, покарання за ч.1 ст.369 КК України у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн.

Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.

ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні даного правопорушення визнав повністю. Крім повного визнання своєї вини, його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному акті, із якими останній погодився в судовому засіданні.

На момент підписання угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.ст.473, 474 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному (ч.4 ст.394 КПК України) та касаційному порядку (ч.3 ст.424 КПК України), про що їм було роз`яснено.

Обвинувачений ОСОБА_3 відмовився від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України.

Також останній розуміє, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості (ст.476 КПК України) прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та він також розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди, пояснивши, що при її укладенні були дотримані всі права обвинуваченого та відсутність тиску під час її укладання. Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, зокрема, прокурора, обвинуваченого та захисника, переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, з наданих суду матеріалів кримінального провадження, суд з`ясував, що скарги обвинувачений ОСОБА_3 під час кримінального провадження не подавав.

Суд, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.369 КК України є правильною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжкі злочини, ніж ті, щодо яких передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості. Злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України (в редакції Закону від 22.11.2018 року) є не тяжким злочином і відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди є добровільним. Взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

За таких обставин, та враховуючи щире каяття обвинуваченого та його активне сприяння у розкритті злочину, що даний злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення та забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.

За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз`яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України. Також з`ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує умови угоди про визнання винуватості, укладеної 01 вересня 2026 року між останнім та прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026262020001095 від 27.04.2026року і узгоджену сторонами міру покарання за ч.1 ст.369 КК України у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн.

Отже, міра покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн., яка узгоджена сторонами угоди, з рахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, наявності обставин, які пом`якшують порання та відсутності обтяжуючих є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого та відповідає загальним засадам призначення покарання.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.369 та ухвалення обвинувального вироку.

Даним кримінальним правопорушенням шкоди не завдано.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Викривачів у кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов у даній справі не заявлявся.

У кримінальному провадженні витрат на залучення експерта відсутні.

Питання про речові докази у справі суд визнає за необхідне вирішити відповідно до вимог ст.100 КК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи щодо обвинуваченого не застосовувалися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122, 314, 368, 370, 373, 374, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 01 вересня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 28 квітня 2026 року про накладення арешту – скасувати.

Речовий доказ по справі, а саме грошові кошти в сумі 3000 грн., які зберігаються у відділенні № 46/25АБ «Укргазбанк» (вул.Героїв Майдану, 77 м.Чернівці) – конфіскувати в дохід держави.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом відповідно до ст.389-1 КК України.

Обмеження права оскарження даного вироку обвинуваченим визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України.

На вирок може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 КПК України.

Суддя: