Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №635/1346/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1346/26

Провадження № 2-а/635/64/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Поліщук О.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №194 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.02.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.02.2026 посадовою особою підполковником ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на таке. ОСОБА_1 , є багатодітним батьком, що підтверджується відповідними документами, та має право на відстрочку від мобілізації, яке фактично реалізоване. Крім того, позивач стверджує, що він перебуває на військовому обліку, зареєстрований у застосунку «Дія / Резерв+», де зазначено, що черговий перегляд ВЛК призначено на 2027 рік. Жодних законних вимог щодо обов`язкового проходження ВЛК у 2025 році позивачу не вручалося, а обов`язок проходження ВЛК поза встановленими строками законодавством не передбачений. Крім того, позивач зазначає, що він не отримував належним чином врученої повістки, яка б відповідала вимогам чинного законодавства (під підпис або рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Факт неналежного повідомлення унеможливлює притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки відсутній умисел або вина у його діях. При винесенні постанови посадовою особою ТЦК не були враховані: сімейний стан (багатодітність), наявність законних підстав для відстрочки, відсутність суспільно небезпечних наслідків, відсутність повторності правопорушення.

Штраф у максимальному розмірі є явно непропорційним, що суперечить принципам справедливості та розумності адміністративного стягнення. Постанова винесена формально, без всебічного та повного з`ясування обставин справи, що порушує вимоги статей 245, 280 КУпАП.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11.02.2026 позовну заяву залишено без руху. Позивачем в установлений законом строк усунуті недоліки.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19.02.2026 відкрито провадження у справі та витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, у межах якої була прийнята постанова відносно ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовільнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином та своєчасно, причин неявки суду не повідомив. Відзиву не подав. Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_2 на виконання вимог ухвали Харківського районного суду Харківської області від 19.02.2026 через систему «Електронний суд» 23.04.2026 надіслав до суду копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в межах якої була прийнята оскаржувана постанова.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, зазначає про таке.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Зі змісту постанови №194 від 03.02.2026, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що 03.02.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_4 був доставлений військовозобов`язаний ОСОБА_1 , який повідомив, що згідно зі ст. 279-9 КУпАП допущене ним порушення не оспорює та згоден із притягненням до адміністративної відповідальності. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69 «Про загальну мобілізацію» ІНФОРМАЦІЯ_5 було здійснено оповіщення військовозобов`язаних. Так, громадянину ОСОБА_1 було сформовано та направлено за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем його реєстрації (проживання), а саме: АДРЕСА_1 , повістку №6115316 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 19.01.2026 об 11 год 00 хв. для уточнення даних. Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 за №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, документальне підтвердження отримання поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документом від поштового оператора, або відповідна відмітка у поштовому повідомленні. Таким чином, ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак у зазначений час не з`явився та про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зазначене правопорушення вчинене під час дії особливого періоду. Обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, постановою не встановлено. За результатами розгляду справи на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

19.05.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з яким стаття 210-1 КУпАП зазнала змін, і з 19.05.2024 частина друга стала визначати відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Частиною третьою цієї статті у зміненій редакції передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (тобто від 17000 до 25500 грн), і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 за №3633-ІХ)інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 за №65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 за № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №194 від 03.02.2026, складеного офіцером ІНФОРМАЦІЯ_7 старшим лейтенантом ОСОБА_4 , громадянин ОСОБА_1 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк та місце, зазначені в повістці про необхідність явки, яка була направлена йому на його адресу поштовим відправленням № 6115516.

Одержання ОСОБА_1 повістки, яку йому направлено ІНФОРМАЦІЯ_8 через АТ «Укрпошта», у даній постанові не підтверджується жодним доказом. Будь-яких викликів, повісток, повідомлень позивач від відповідача не отримував, про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 обізнаний не був, про що зазначив у заяві про допущення порушення.

Як вбачається з копії посвідчення серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є багатодітним батьком дітей: ОСОБА_5 , 2009 року народження, ОСОБА_6 , 2014 року народження, ОСОБА_5 , 2025 року народження.

Окрім того, маючи тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 ОСОБА_1 достеменно був обізнаний про необхідність пройти повторне медичне пересвідчення 01.11.2027.

Водночас вищевикладене не дозволяє констатувати своєчасну поінформованість позивача про виникнення у нього обов`язку прибути за викликом у вказані у повістці дату і час, а отже - і спрямованість умислу на невиконання відповідного обов`язку.

З огляду на викладене суд вважає недоведеною наявність у діях ОСОБА_1 обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, поставленого йому за провину:

-об`єктивної сторони - неприбуття без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за викликом, який був би здійснений на підставах та у порядку, встановлених законом;

-суб`єктивної сторони - вини у формі умислу або необережності.

За таких умов сама лише постанова про притягнення до адміністративної відповідальності без надання доказів на підтвердження обставин, викладених у ній, свідчить про необґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень.

Дотримання такого критерію правомірності постанови про накладення адміністративного стягнення, як прийняття її в установлений законом спосіб, вимагає розгляду справи про адміністративне правопорушення за визначеною КУпАП та іншими нормативними актами процедурою.

Відповідна процедура згідно зі ст. 254 КУпАП передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення, за винятком випадків, наведених уст. 258 цього Кодексу. За своїм змістом протокол про адміністративне правопорушення подібний до обвинувального акта у кримінальному провадженні як документа, в якому викладається офіційне твердження уповноваженого органу держави про вчинення особою правопорушення з зазначенням фактичних обставин його скоєння, юридичного формулювання обвинувачення і правової кваліфікації діяння.

Згідно з ч. 6ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210,210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик цього органу, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.

Отже, у разі прибуття особою за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення або ж неприбуття і відсутності у цього органу належних доказів отримання особою виклику протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, складається на загальних підставах, визначених ст. 254 КУпАП.

Відповідачем надано копії матеріалів, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову, однак надані матеріали не містять належних та допустимих доказів отримання ОСОБА_1 виклику до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

При цьому в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, в межах якої була прийнята оскаржувана постанова, міститься заява ОСОБА_1 від 03.02.2026, в якій він зазначив, що 19.01.2026 не з`явився за викликом, оскільки не отримував повістку.

За таких обставин суд не вбачає підтвердження того, що позивач був завчасно та належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та без поважних причин не прибув за викликом, що є необхідною умовою для застосування положень ч. 6 ст. 258 КУпАП щодо розгляду справи без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім цього, у ч. 1 ст. 268 КУпАП законодавець гарантує особі, що притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, такі права: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, встановлені ст. 279-9 КУпАП.

За правилами, передбаченими у частині 1ст. 279-9 КУпАП, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями210і210-1цьогоКодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до частини 2 наведеної вище статті керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою обставин правопорушення та надання нею згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову у справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, на процедуру розгляду органами ТЦК та СП справ про порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію поширюються встановлені ст. 268 КУпАП загальні вимоги щодо належного повідомлення особи про час і місце розгляду справи з наданням їй реальної можливості взяти участь у такому розгляді й обстоювати власну правову позицію засобами, передбаченими відповідним Кодексом. Особливостями провадження у справах цієї категорії є лише можливість звернення суб`єкта правопорушення до уповноваженої службової особи з заявою про визнання фактичних обставин проступку, винуватості у вчиненні правопорушення, згоду на розгляд справи за його відсутності і відповідно - право ТЦК та СП лише за наведених обставин розглянути справу без участі правопорушника.

Недотримання уповноваженим органом чи службовою особою вимог закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і належного сповіщення особи, що притягується до відповідальності, про час і місце розгляду справи позбавляє таку особу можливості до прийняття рішення про накладення стягнення знати, вчинення якого саме проступку їй інкриміновано, і реалізувати інші права, гарантовані статтею 268 КУпАП, зокрема, скористатися професійною правничою допомогою, взяти участь у розгляді справи, надати пояснення, заявити клопотання, подати докази і вчинити інші дії для обстоювання власної правової позиції. Зазначене нівелює процедурні гарантії права на захист і як істотне порушення норм процесуального права вже саме по собі є достатньою підставою для констатації протиправності рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив наступні висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за несвоєчасного повідомлення особи, про дату розгляду адміністративної справи, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури.».

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.

Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від щодо ОСОБА_1 , а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Враховуючи викладене, на користь позивача підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.77,205,211,217,241,246,250,255,257-263,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_7 №194 від 03.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.П.Даниленко