Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №641/4402/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 641/4402/26

Провадження № 2/645/3478/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 вересня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань – Рікунова Е.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в спрощеному провадженні в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «КЛТ КРЕДИТ», від імені та в інтересах якого діє представник – Руденко К.В., звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 8391 від 03.04.2024 в розмірі 35943,75 грн; судовий збір у сумі 2662,40 гривень та витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до укладеного 03.04.2024 року між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 . Кредитного договору № 8391 Відповідач отримав кредит у розмірі 3550,00 грн, строком на 365 днів (до 03.04.2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,50% від суми кредиту за кожен день користування (912,50% річних). У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 35943,75 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 3550,00 грн; заборгованість за процентами – 32393,75 грн, нарахованими за період з 03.04.2024 року по 03.04.2025 року за ставкою 2,50% за кожен день користування кредитом. Таким чином, у зв`язку з тим, що відповідач добровільно взятих на себе зобов`язань не виконує, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 18.05.2026 вказана цивільна справа передана Немишлянському районному суду міста Харкова для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 11.06.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 27.07.2026 задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» інформацію щодо банківської картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідь з АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», на виконання ухвали суду від 27.07.2026, з відомостями про банківську картку надійшла до суду 24.08.2026.

У судове засідання представник позивача Руденко К.В. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у позовній заяві та клопотанні, яке надійшло до суду 23.07.2026, просив суд проводити розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Причини неявки відповідач суду не повідомив, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази доходить наступного висновку.

03.04.2024 року між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 8391 (далі-Договір № 8391; Договір).

Згідно з п.п. 1.1-1.4 Договору товариство зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 3550 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим Договором. Мета отримання кредиту – на споживчі цілі. Процентна ставка за користування кредитом становить - 2.5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 912.50%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою. Строк надання кредиту становить 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 17 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до цього Договору.

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «КЛТ КРЕДИТ», які розміщені на Сайті https://kltcredit.com.ua (п. 1.6. Договору).

Згідно з п.п. 6.1-6.3 даний Договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на Сайті https://kltcredit.com.ua (далі по тексту - ІКС) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». З метою отримання Кредиту, Позичальник проходить реєстрацію в ІКС, шляхом заповнення всіх необхідних полів (в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу), підтверджує номер телефону за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація Позичальника в ІКС, ознайомлюється з Правилами, надає згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з Бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації в ІКС, Позичальнику створюється Особистий кабінет в якому відображаються всі його анкетні дані. Ідентифікація/верифікація Позичальника здійснюється у спосіб передбачений нормативно-правовими актами Національного банку України та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) способів ідентифікації та верифікації Позичальника: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа; - отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразовим ідентифікатором (оtр-пароля), надісланого Товариством на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням KEП печатки уповноваженим працівником Товариства та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото. Після проходження реєстрації та ідентифікації в ІКС Товариства, Позичальник в Особистому кабінеті в ІКС, реєструє електронний платіжний засіб на який буде перераховано суму Кредиту. Під час реєстрації електронного платіжного засобу, Позичальник вказує дані електронного платіжного засобу який має пройти прив`язку до особистості Позичальника, перевірку дійсності та її доступності для Позичальника.

Згідно з п. 1.7 Договору сума загального розміру кредиту та загальних витрат за Кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору зазначена в Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Так, додатку №1 до Договору сторонами був узгоджена Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графік платежів та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором №8391 від 03.04.2024 року згідно затверджених Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит №16 від 11.06.2021 року, з чого вбачається, зокрема, що відповідач мав повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними до 03.04.2025.

Також, 03.04.2024 року до укладання кредитного договору ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «358931» Паспорт споживчого кредиту, який містить відомості про основні умови кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку (200 588,02 %) та орієнтовну загальну вартість кредиту (35 943,75 грн), що узгоджується з умовами Договору № 8391.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом п.п. 10,11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Згідно п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 3-6,8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 90 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» унікальний ідентифікатор - комбінація літер, цифр, символів або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/або його рахунок для цілей виконання платіжної операції.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Таким підписом за Кредитним договором №8391 від 03.04.2024 №8391 електронний підпис з одноразовим ідентифікатором «539225».

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

ТОВ «КТЛ КРЕДИТ» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113, перебачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Пунктом п. 64 Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164, передбачено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний не копіювати платіжний інструмент чи його реквізити відповідно.

Таким чином, позичальником при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповідно до вищенаведених Постанов Правління Національного банку України позивач не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про електронну комерцію» сторони електронного правочину можуть користуватися послугами постачальників послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 6 Закону України «Про електронну комерцію» учасниками відносин у сфері електронної комерції є суб`єкти електронної комерції, постачальники послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в частині виконання ними функцій держави або місцевого самоврядування. Постачальниками послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є постачальники електронних комунікаційних послуг, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб`єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Відповідно до п. 1.8 Договору Товариство здійснює переказ суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить Позичальникові. Переказ суми Кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс FONDY (ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків, веб-сайт https://fondy.ua) або іншим способом.

На виконання умов Кредитного договору № 8391 від 03.04.2024 року, 03.04.2024 року ОСОБА_1 на картку MASTERCARD № НОМЕР_3 (Банк картки отримувача: АТ «ПУМБ» / FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK) були надані кредитні кошти у розмірі 3550,00 грн (призначення платежу: «Перерахування коштів за договором 8391 від 03.04.2024 на умовах фінансового кредиту», номер операції в системі FONDY – 776689532, код авторизації – 142119, ARN: 046606434030, статус: approved), про що свідчить Довідка ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» (код ЄДРПОУ 38905834), яке діє на підставі Договору № 40076206-1_26/09/23 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів від 26.09.2023 року, укладеного з ТОВ «КЛТ КРЕДИТ».

На виконання ухвали Немишлянського районного суду міста Харкова від 27.07.2026 року у справі № 641/4402/26 від АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (АТ «ПУМБ») надано відповідь від 14.08.2026 року № КНО-07.8.5/14348 БТ, відповідно до якої на ім`я відповідача ОСОБА_1 в банку випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 та повідомлено, що за результатами аналізу операцій, здійснених по даній картці, за період з 03.04.2024р. по 08.04.2024р. було виявлено операцію з надходження грошових коштів у сумі 3 550,00 грн через сервіс іншого банку, а саме: 03.04.2024 року о 13:35:38 год. здійснено переказ коштів (кредитова частина) на суму 3 550,00 грн через пристрій W808913, призначення: FONDY A2C KYIV UAUA, банк-еквайєр: Public Joint Stock Company "Alfa-Bank" (стан: 23868349120).

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупність інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Аналогічної позиції висловлена в поставові КЦС ВС від 15.01.2025 року у справі №753/16762.

Суд доходить висновку, що між сторонами був укладено кредитний договір № 8391, а ТОВ «КЛТ КРЕДИТ»свої зобов`язання перед відповідачем виконало.

Відповідно до розрахунку ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за Кредитним договором № 8391 від 03.04.2024 станом на 09.01.2026 року, з урахуванням всього періоду дії кредитного договору, становить: 35943,75 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3550,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом- 32393,75 грн.

Заперечень щодо правильності розрахунку відповідачем не заявлено.

Проте, суд не погоджується з загальною сумою заборгованості за Договором №8391 від 03.04.2024, яку позивач просить стягнути з відповідача, в частині суми заборгованості за відсотками в сумі 32393,75 грн у зв`язку з чим суд зазначає наступне.

Як зазначалось раніше п.п. 1.3, 1.4 Договору визначено, що процентна ставка за користування Кредитом становить - 2.5% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 912.50%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою. Строк надання Кредиту становить 365 днів.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Щодо дотримання кредитодавцем ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛТ КРЕДИТ» Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 в частині здійснення розрахунку розміру відсотків за Кредитним договором № 8391 від 03.04.2024 року з розрахунку процентної ставки 2,50 % на день, суд вважає за потрібне вказати наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів — 2,5 %; протягом наступних 120 днів — 1,5 %.

Отже, максимальний розмір денної процентної ставки за законом не може перевищувати: протягом перших 120 днів — 2,5 % (тобто з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів — 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно); починаючи з 21.08.2024 та надалі — 1 %.

Суд звертає увагу, що Кредитний договір № 8391 було укладено 03.04.2024 року, тобто під час дії першого етапу перехідного періоду (коли максимальний розмір ставки становив 2,5 % на день). Водночас позивач здійснював нарахування процентів за фіксованою ставкою 2,50 % за кожен день користування кредитом за увесь період з 03.04.2024 року по 03.04.2025 року (365 днів) на загальну суму 32 393,75 грн.

Обґрунтовуючи правомірність нарахування відсотків за ставкою 2,50 % за весь 365-денний період, позивач посилається на роз`яснення Національного банку України, викладені у Листі від 19.02.2024 № 14-0004/12907, стверджуючи, що дана ставка є фіксованою та встановленою на момент укладення договору, а зменшення ставки за етапами нібито порушує принцип відсутності зворотної дії закону в часі.

Суд критично оцінює посилання позивача на Лист НБУ від 19.02.2024 № 14-0004/12907 у зв`язку з наступним.

Відповідно до норм процесуального права та ст. 10 ЦПК України, лист Національного банку України від 19.02.2024 № 14-0004/12907 має інформаційно-роз`яснювальний характер, не є джерелом права, не містить загальнообов`язкових норм матеріального права та не підлягає застосуванню судом, якщо його зміст суперечить суті та буквальному змісту імперативних норм Закону.

За приписами статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до частини першої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що Закон України № 3498-IX набрав чинності 24.12.2023 року, тобто до укладення спірного Кредитного договору від 03.04.2024 року. Таким образом, регулювання відносин за цим договором здійснюється на майбутнє відповідно до норм, що вже набрали чинності. Законодавцем було чітко визначено ультраактивну форму регулювання суспільно-правових відносин та встановлено перехідний період (етапи 2,5% -> 1,5% -> 1%), який діє у часі та є обов`язковим для всіх нарахувань, що здійснюються після набрання чинності Законом.

Отже, застосування знижених ставок 1,5% з 23.04.2024 та 1% з 21.08.2024 є не «зворотною дією закону», а прямою виконанням закону, що вже діяв на момент укладення правочину.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Оскільки Закон України № 3498-IX встановив етапний перехідний період до запровадження остаточного обмеження максимального розміру денної процентної ставки, умови щодо зменшення граничного розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично в календарні строки, визначені законом, і не потребують укладення додаткових угод чи внесення змін до договору. Зазначені норми є імперативними та не допускають відступу від них при укладенні чи виконанні договорів про надання споживчого кредиту.

У зв`язку з цим твердження позивача про можливість застосування визначеної кредитним договором денної процентної ставки у розмірі 2,5 % за весь період нарахування заборгованості є суперечливим, безпідставним та виконаним із порушенням закону.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що нарахування позивачем відсотків за ставкою 2,5 % на день є правомірним лише в межах першого етапу перехідного періоду — за період з 03.04.2024 по 22.04.2024 (20 днів), що становить 1 775,00 грн (3 550,00 грн ? 2,5 % ? 20 днів).

Нарахування відсотків за наступні періоди підлягають перерахунку відповідно до імперативних вимог Закону України «Про споживче кредитування», а саме:

— за період з 23.04.2024 по 20.08.2024 (120 днів) за ставкою не більше 1,5 % на день: 3 550,00 грн ? 1,5 % ? 120 днів = 6 390,00 грн;

— за період з 21.08.2024 по 03.04.2025 (225 днів) за ставкою не більше 1,0 % на день: 3 550,00 грн ? 1,0 % ? 225 днів = 7 987,50 грн.

Таким чином, загальний законний розмір заборгованості за відсотками, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з 03.04.2024 по 03.04.2025, складає 16 152,50 грн (1 775,00 грн + 6 390,00 грн + 7 987,50 грн).

З огляду на викладене вище, оскільки відповідач свої зобов`язання за умовами Договору №25195-06/2023 у повному обсязі не виконав, доказів відсутності своєї заборгованості перед позивачем суду не надав, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» підлягають частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість за Договір про надання фінансового кредиту № 25195-06/2023 від 21.06.2023 у розмірі 19 702,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 3550,00 грн, заборгованість за процентами – 16152,50 грн.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Встановлено, що між ТОВ КЛТ Кредит та ФО-П ОСОБА_3 укладений договір про надання юридичних послуг 16.09.2024 №16/09/2024, ТОВ «КЛТ Кредит».

Також, на підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги представником позивача до суду подано: копію акту приймання - передачі наданих послуг № 57 від 03.11.2025 до договору № 16/09/2024 від 16.09.2024; копію витягу з реєстру № 1 до акту приймання - передачі наданих послуг № 57 до договору № 16/09/2024 від 16.09.2024; копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 976 від 02.12.2025.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг № 57 від 03.11.2025 року до договору № 16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024 року, складеного між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» в особі директора Горячкуна Сергія Івановича та ФОП ОСОБА_3 , Виконавцем надано ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» послуги з підготовки позовних заяв про стягнення заборгованості з боржників ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» згідно з реєстром № 1 від 03.11.2025 року, загальною вартістю 100 000,00 грн (без ПДВ).

Відповідно до витягу з реєстру № 1 від 03.11.2025 року до акта приймання-передачі наданих послуг № 57 від 03.11.2025 року до договору № 16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024 року, ФОП ОСОБА_3 надано ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» юридичні послуги: складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Кредитним договором № 8391 від 03.04.2024 року та клопотання про витребування доказів; складання та надсилання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику ОСОБА_1 за Кредитним договором № 8391 від 03.04.2024 року, вартістю 10 000,00 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 висловив позицію про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

У поставні від 22 жовтня 2025 року по справі № 761/415/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду також виснував, що за відсутності клопотання іншої сторони суд не може зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Клопотань про зменшення витрат на правову допомогу не надходило.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що витрати пов`язані з оплатою правової допомоги у розмірі 10 000,00 грн є співмірними позовним вимогам.

Відповідно до платіжної інструкції № 92 від 30.01.2026 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн (коефіцієнт 0,8 від ставка судового збору визначеної Законом України «Про судовий збір»).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд частково задовольнив позовні вимоги, то витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог, тобто в сумі 5 481,48 грн (19702,50х10000,00/35943,75).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати позивача зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог, що дорівнює 1 459,39 грн (19702,50х2662,40/35943,75).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за Кредитним договором № 8391 від 03.04.2024 в загальному розмірі 19 702,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 3550,00 грн, заборгованість за процентами – 16152,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 459,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 481,48 грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення в судовому засіданні скороченого судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ», ЄДРПОУ 40076206, адреса: площа Солом`янська, буд.2, прим. 04.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 04.09.2026.

Суддя О.Ю. Алтухова