Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №348/607/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа №348/607/26

Провадження № 2/348/933/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання ДмитрукС.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 пред`явила позов до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову зазначає, що 10 лютого 2007 року вона з відповідачем ОСОБА_3 уклали між собою шлюб, який був зареєстрований у виконавчому комітеті Молодківської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, про що складено відповідний актовий запис за №1. Після одруження вона змінила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на прізвище чоловіка ОСОБА_5 .

Від шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час проживають разом з нею.

На перших порах сімейного життя у них були менш-більш нормальні дружні стосунки, однак в подальшому їхнє подружнє життя не склалося і шлюб виявився невдалим.

Причиною розпаду їх сім`ї стало те, що у них з відповідачем з часом стали різні погляди на життя, на сімейні цінності, на виховання дітей, тощо, в результаті чого між ними стали постійно виникати непорозуміння і конфлікти.

Вона намагалася зберегти сім`ю і вплинути на чоловіка з метою знайти консенсус в їх взаємовідносинах, однак з того нічого не вийшло. Вони вже не могли знайти спільну мову при вирішенні навіть самих елементарних побутових питань.

В результаті між ними склалося таке відношення, як нетерпимість один до одного. Однак, основною причиною припинення їхніх подружніх відносин став той факт, що відповідач став систематично зловживати спиртними напоями і будучи в нетверезому стані вчиняє щодо неї фізичне та психологічне насильство, а саме час від часу наносив їй побої, спричиняючи фізичну біль, а також обзиває її різними непристойними словам, при цьому робить це при дітях, принижуючи її честь і гідність як жінки так і матері.

Також вказує, що однією з причин розпаду їх сім`ї став той факт, що відповідач став зраджувати їй в подружній вірності. Крім того він дуже погано відноситься до дітей, в присутності яких вчиняє скандали і бійки. Це відбивається на їх поведінці, а також фізичному та психологічному розвитку. Вони постійно перебувають в стресі та в страху. На даний час вона разом з дітьми змушена втікати від чоловіка і по декілька днів проживати в своїх батьків в с. Молодків Надвірнянського району Івано-Франківської області. Такі обставини привели до остаточного розпаду їх сім`ї.

Враховуючи наведене, вона переконливо вирішила розірвати їх шлюб, який став носити формальний характер. Вони перестали цікавитися один одним як дружина і чоловік, втративши взаємні почуття підтримки, любові та поваги.

На цей час вони стали один одному зовсім чужими, а тому вважає неможливим перебування в шлюбі з відповідачем, який вичерпав себе як такий і майбутнього в нього немає. Також вважає, що не доцільно їм надавати термін на примирення, оскільки воно вже неможливе, так як неприязні стосунки між ними тривають вже досить довго. Це змусило її прийняти рішення про звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, оскільки наш шлюб уже розпався і це відповідає їх інтересам.

Спору про місце проживання їх неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у них немає, так як за домовленістю з відповідачем він залишається проживати з нею.

Посилаючись на викладене, просила розірвати шлюб, зареєстрований 10 лютого 2007 року між сторонами у виконавчому комітеті Молодківської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис № 1.

Відповідач ОСОБА_3 правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Протоколом автоматизованого розподілу від 10.03.2026 справу передано в провадження судді Солодовнікову Р.С.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з плвідомленням (викликом) сторін.

Розпорядженням керівника апарату Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області № 183 від 09.04.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №348/607/26.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 09.04.2026 справу передано в провадження судді Гундяку Т.Д.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10.04.2026 ОСОБА_8 цивільну справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2026 року надано сторонам строк для примирення подружжя 3 місяці до 23 липня 2026 року, зупинено провадження у справі до закінчення строку для примирення подружжя.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03.08.2026 провадження у справі поновлено.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, просила розірвати шлюб між нею та відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив шлюб між сторонами розірвати.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає в повному обсязі, не заперечує щодо розірвання шлюбу, просив розгляд справи провести без його участі.

Розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши позивача та її представника, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 зареєстровано 10 лютого 2007 року виконавчим комітетом Молодківської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис №1, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане повторно 06.03.2026. У зв`язку з реєстрацією шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на прізвище « ОСОБА_5 ».

У шлюбі сторін народилася дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про народження № 22 від 19.08.2008, складений виконавчим комітетом Молодківської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане повторно 06.03.2026, та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується актовим записом про народження № 121 від 03.06.2015, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану державної реєстраційної служби Надвірнянського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 видане повторно 06.03.2026.

Сторони не підтримують шлюбних стосунків, шлюб носить формальний характер.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, однак шлюбні стосунки припинили і поновлювати їх не мають наміру, примирення і збереження сім`ї є неможливим. Шлюб існує формально та втратив своє значення і не може бути поновлений в зв`язку з запереченням сторін, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатила 1 331,20 грн судового збору за вимогу про розірвання шлюбу, які зараховані до спеціального державного бюджету України.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 справа № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

З урахуванням конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, суд може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. При визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу подано копії: договору № 38 про надання правничої допомоги, укладеного 09.03.2026 між позивачем та адвокатом Гурашем М.В., згідно якого визначено тарифи на оплату правничої допомоги; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла і може понести позивач на правничу допомогу адвоката в зв`язку з розглядом справи за її позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, акт виконаних робіт від 04.09.2026, згідно якого адвокатом надано послуги щодо попереднього опрацювання матеріалів та законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, надання консультації – 500 грн, складення процесуальних документів, а саме позовної заяви - 2 000 грн, представлення адвокатом інтересів позивача в суді – 1 000 грн, квитанцію про сплату коштів на користь адвоката в сумі 3 500 грн.

Суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом у визначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності цих витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд враховує відсутність заперечення відповідача і чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, обґрунтованість розміру цих витрат, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності таких витрат.

Враховуючи категорію справи та те, що предмет спору в цій справі не є складним, характер позовних вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не займали значних витрат часу на їх виготовлення, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в загальній сумі 3 500,00 грн є завищеним та необґрунтованим, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

З огляду на складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, суд вважає, що обґрунтованими і пропорційними до предмета спору є витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , зареєстрований 10 лютого 2007 року виконавчим комітетом Молодківської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис № 1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гундяк Т.Д.

Повний текст рішення складено 04.09.2026.