Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №214/7011/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №214/7011/26

Суддя: Чернова Н. В.

Справа № 214/7011/26

2-а/214/92/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Чернової Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, справу № 214/7011/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті та просить суд скасувати постанову серії № 001361 від 26.05.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 132-2 КУпАП, посилаючись на відсутність порушень ним вимог КУпАП. В обґрунтування вимог позивачем зазначено про винесення 26 травня 2026 року начальником Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті постанови про накладення адміністративного стягнення № 001361, згідно з якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 132-2 КУпАП та накладено штраф в сумі 34 000,00 грн. Зі змісту вказаної постанови, 29 квітня 2026 року при перевірці виявлено порушення, а саме: внесення уповноваженою особою вантажовідправника ТОВ «Весташляхбуд» відомостей про масу вантажу до товарно-транспортної накладної № 000016020 від 29.04.2026. що перевозився вантажним автомобілем Ford р.н. НОМЕР_1 , що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри на 22,45%, а саме повна маса транспортного засобу склала 30 613 кг (зазначена маса вантажу та маса транспортного засобу без навантаження) при допустимому параметрі 25 000 кг., чим порушено вимоги п. 22.5 Правил дорожнього руху. Однак вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанова винесена відносно позивача, як керівника ТОВ «Весташляхбуд» та вантажовідправника у товарно-транспортній накладній № 000016020 від 29.04.2026, де автомобільним перевізником, вантажовідправником, вантажоодержувачем зазначено ТОВ «Весташляхбуд», водій ОСОБА_2 і вказана накладна не містить ні підпису позивача, і будь яких відомостей щодо нього, що свідчить про відсутність його участі у складанні та погодженні умов перевезення, підтвердження відомостей про вантаж т участі в оформленні зазначеного документа. Матеріали справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_1 був визначений уповноваженою посадовою особою або здійснював контроль за внесенням відомостей до товарно-транспортної накладної № 000016020 від 29.04.2026. Відповідачем притягнуто його виключно на підставі того, що позивач є керівником вантажовідправника, не з`ясувавши, чи входять до його посадових та службових обов`язків забезпечення виконання організації перевезення вантажів та внесення відповідних до товарно-транспортної накладної, тому просить задовольнити заявлені вимоги.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01.07.2026 року до суду від представника відповідача Державної служби України х безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого зазначено. Відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача, посилаючись на норми чинного законодавства. Вважає, що основними доказами вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 132-2 КУпАП, за вчинення якого позивача оскаржуваною поставною накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, є матеріали перевірки, а саме: акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 000603 від 29.04.2026 року; акт проведення перевірки №008782 від 29.04.2026 року; товарно- транспортна накладна №000016020 від 29.04.2026 року. Та обставина, що вантажовідправенком було внесено до документу на вантаж, а саме TTH N№ 000016020 від 29.04.2026 відомості про масу вантажу, що перевищує нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри, формує в діях позивача як відповідальної особи склад адміністративного вантажовідправника, передбаченого частиною 3 статті 132-2 КУпАП, правопорушення. На підставі викладено просить, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

06.07.2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. В обгрунтування, зазначає, що відповідач у відзиві посилається на те, що подія та склад правопорушення нібито підтверджуються матеріалами справи. Водночас матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що позивач. складав або підписував товарно-транспортну накладну №000016020 від 29.04.2026, вносив до неї будь-які відомості, виконував обов`язки відповідальної особи вантажовідправника або був уповноважений на оформлення транспортних документів. Відсутні докази його підпису в ТТН. зазначення його прізвища, імені та по батькові як відповідальної особи, а також докази делегування йому відповідних повноважень. Таким чином, у діях позивача відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 132-2 КУпАП, а спеціальний суб`єкт правопорушення контролюючим органом не встановлений.

У судове засідання позивач не з`явився, подав заяву, про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві зазначив, що просить справу розглядати за відсутності представника відповідача, в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАСУ України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, 26 травня 2026 року начальником Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дяденчуком Д.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 001361, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 132-2 КУпАП та накладено штраф в сумі 34 000,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови, 29 квітня 2026 року при перевірці виявлено порушення, а саме: внесення уповноваженою особою вантажовідправника ТОВ «Весташляхбуд» відомостей про масу вантажу до товарно-транспортної накладної № 000016020 від 29.04.2026, що перевозився вантажним автомобілем Ford р.н. НОМЕР_1 , що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри на 22,45%, а саме повна маса транспортного засобу склала 30 613 кг (зазначена маса вантажу та маса транспортного засобу без навантаження) при допустимому параметрі 25 000 кг., чим порушено вимоги п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до частини першої статті 9, статті 10 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до статей 251, 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 247 КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Так, частиною третьою статті 132-2 КУпАП передбачена відповідальність за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно.

Указані дії тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, стаття 132-2 КУпАП визначає спеціального суб`єкта відповідальності, яким може бути фізична особа-підприємець або уповноважена посадова особа вантажовідправника.

У спірному випадку встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем те, що під час здійснення відповідачем заходу державного нагляду (контролю) водієм вантажного автомобіля до перевірки були надано, у тому числі, товарно-транспортну накладну № 000016020 від 29 квітня 2026 року.

У вказаній ТТН зазначено, що вантажовідправником є ТОВ «Весташляхбуд», тобто відповідачем правильно визначено вантажовідправника у спірному перевезенні. Правильним є і висновок відповідача про те, що внесені (зазначені) відомості про масу вантажу до документу на вантаж перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 20%, що не оспорюється стороною позивача.

У той же час, притягнувши до відповідальності керівника ТОВ «Весташляхбуд» Мілюкова В.М. до адміністративної відповідальності, відповідач не врахував того, що суб`єктом вказаного правопорушення є уповноважена посадова особа вантажовідправника, якою може бути не лише керівник підприємства, а й інша особа.

При цьому, відповідач залишив поза увагою той факт, що у ТТН №000016020 від 29 квітня 2026 року зазначено відомості про представника ТОВ «Весташляхбуд» водієм/експедитором Шункова Є.С., тобто як відповідальної особи вантажовідправника, та вказана товарно-транспортна накладна містить відомості лише щодо цієї особи, що не з`ясовано представниками відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи має повноваження ця особа чи інша ТОВ «Весташляхбуд» на підпис товарно-транспортної накладної, як відповідальної особи вантажовідправника.

Таким чином стороною відповідача не перевірено та не витребувано відомостей саме щодо відповідальної особи вантажовідправника: згідно наданих до суду відомостей, Державною службою України з безпеки на транспорті з`ясовувалось питання саме щодо керівника вантажовідправника, залишивши поза увагою витребування інформації щодо особи, яка має повноваження на складення вантажосупровідних документів, а також несе персональну відповідальність за недодержання вимог чинного законодавства України в цій частині.

Оскільки відповідачем не було встановлено та не надано доказів того, що позивач є суб`єктом даного правопорушення, що до його службових обов`язків входило забезпечення виконання організації перевезення вантажів та внесення відповідних даних до ТТН, суд приходить до висновків про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.132-2 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанови про накладення адміністративного стягнення, є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закриттю, оскільки в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18), позивач при подачі позовної заяви до суду повинен був сплатити 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 665,60 грн.

Ураховуючи положення вищезазначеної норми та документальне підтвердження сплати судового збору, суд приходить до висновку про наявність підстав щодо присудження з суб`єкта владних повноважень на користь позивача судових витрат в сумі 665.60 грн. за подання позовної заяви до суду.

У зв`язку з відмовою у задоволенні заяви про забезпечення позову, судові витрати за сплату відповідної заяви відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 77, 134, 139, 243-246,286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 001361, винесену 26 травня 2026 року начальником Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дяденчуком Д.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 132-2 КУпАП.

Закрити справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті у рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Відмовити у задоволенні іншої частини вимог.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з моменту його підписання безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст. 286 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51.

Суддя Н.В. Чернова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua