Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №178/499/26 — Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/499/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Кринички кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025040000001676 від 11 грудня 2025 року за обвинуваченням :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одруженого, маючого на утримані малолітню дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілої ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст.3, 28 ,68 Конституції України, вимог ст.ст.9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 1.3. 1.5, 2.1 а), 2.3, б), 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, діючи з кримінальною протиправною недбалістю, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, 11 грудня 2025 року о 12 годині 30 хвилин, керуючи технічно справним транспортним засобом – автомобілем «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по мокрому асфальтобетонному покриттю проїзної частини автодороги Н-11 «Дніпро-Миколаїв», що має по дві смуги руху в кожному напрямку, з боку м.Дніпра в напрямку м.Кривого Рогу, в Кам`янському районі, Дніпропетровської області, перевозячи трьох пасажирів: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, маючи об`єктивну можливість у межах видимості за напрямком руху спостерігати за дорожньою обстановкою, а також своєчасно реагувати на її зміни, не виконавши покладені на нього обов`язки, як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, за відсутності перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, не обрав безпечну швидкість для руху, внаслідок чого на 24 км автодороги Н-11 «Дніпро-Миколаїв» в Кам`янському районі Дніпропетровської області, на заокругленні проїзної частини ліворуч втратив контроль над керуванням транспортного засобу, виїхав за межі проїзної частини праворуч, де допустив перекидання транспортного засобу, внаслідок чого пасажир правої частини заднього пасажирського сидіння ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: сполучена травма тіла з порушенням анатомічної цілісності голови, несумісне з життям (чисельні садна, переважно у вигляді заворючихся смуг та крапок з підсохлим буро-червоним дном нижче рівня шкіри, які розташовані: протягом всій поверхні лобної області, обох щік, правої скроневої та завушної областей, спинки носу переважно вертикального напрямку; задньої поверхні обох кистей переважно вертикального напрямку, передньої поверхні обох колінних суглобів та правої гомілки горизонтального напрямку зі зміщенням епідермісу вправо; в поперековій області справа та зліва зі зміщенням епідермісу донизу; зовнішньої поверхні правого стегна у середній треті, у вигляді 2 горизонтальних смуг, на відстані 3,5 см одна від другої; дугоподібна рана у правій завушній області дугою до верху, що огинає верхній край правої вушної раковини з його ушкодженням та проникає у порожнину черепу, багатоуламковий перелом кісток склепіння та основи черепу з утворенням відламків в правій тім`яно-скроневій області, з ушкодженням твердої мозкової оболонки, руйнуванням правої скроневої долі, крововиливами під м`якими мозковими оболонками обох півкуль мозку, крововиливами у шлуночки мозку; розриви правої долі печінки по передній поверхні; переломи ребер справа 1-5 по біля грудинної лінії).

Смерть ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , настала 11 грудня 2025 року близько 12 години 30 хвилин, на місці дорожньо-транспортної пригоди від сполученої травми тіла з порушенням анатомічної цілісності голови несумісне з життям, про що свідчить наявність вищезазначених ушкоджень у вигляді дугоподібної рани у правій завушній області дугою доверху, що огинає верхній край правої вушної раковини з його ушкодженням та проникає у порожнину черепу, багатоуламковий перелом кісток склепіння та основи черепу з утворенням відламків в правй тім`яно-скроневій області, з ушкодженням твердої мозкової оболонки, руйнуванням правої скроневої долі, крововиливами під м`якими мозковими оболонками обох півкуль мозку, крововиливами у шлуночки мозку.

Пасажир переднього пасажирського сидіння ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді сумісної травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна потиличної області; закритої травми грудної клітини з переломом 1-го ребра зліва, розривом акроміально-ключичного зчленування та закритим вивихом акроміального кінця правої ключиці, забоєм верхніх часток обох легень та явищами правостороннього пневмотораксу; закритої хребтової травми з компресійним переломом 6-го грудного хребця без неврологічної симптоматики; забійної рани лівого ліктьового суглобу. За своїм характером встановлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину визнав повністю, зазначив, що вранці 11.12.2025 року рухався на автомобілі в сторону м.Кривого Рогу з трьома пасажирами, заснув за кермом, виїхавши за межі проїзної частини, вчинив ДТП. У вчиненому щиро шкодує, цивільний позов визнає у повному обсязі, частково відшкодував шкоду.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Дані свідчення обвинуваченого відповідають дійсності та узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, показаннями потерпілих.

Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона очевидцем події не була, є матір`ю ОСОБА_11 , яка загинула в ДТП. 11 грудня 2025 року їй зателефонували та повідомили, що відбулось ДТП, в якому загинула її донька. Цивільний позов підтримала у повному обсязі та просила стягнути моральну шкоду, щодо покарання покладається на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що до ДТП він товаришував з обвинуваченим ОСОБА_3 , напередодні разом проводили час, вживали заборонені препарати. 11.12.2025 він попрохав автомобіль у чоловіка гр. ОСОБА_12 для поїздки, яка була необхідна обвинуваченому, у яку він поїхав разом з обвинуваченим та загиблою ОСОБА_11 . Під час руху водій перевищував швидкість, на що він робив йому зауваження, однак той не реагував, потім він побачив, що обвинувачений заснув і авто полетіло у кювет. Після ДТП він побачив тіло своєї нареченої, сам отримав тілесні ушкодження, обвинувачений комусь телефонував, нібито хвалився, що відбулось ДТП. Вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому тільки у вигляді реальної міри покарання, цивільний позов на досудовому розслідуванні не заявляв.

Вищезазначені покази підтверджуються дослідженими письмовими доказами по кримінальному провадженню:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.12.2025 зі схемою до нього та фототаблицями, відповідно до якого були проведені необхідні виміри проїзної частини автодороги Н-11 в районі 24 км сполученням «Дніпро-Миколаїв» з боку м.Дніпро в напрямку м. Кривого Рогу, яка має по дві смуги для руху в кожному напрямку в Кам`янському районі Дніпропетровської області, де відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю водія автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . На час огляду 11.12.2025 о 16:10 годині стан покриття асфальтобетонне, заокруглення проїзної частини ліворуч, ухил крутизною 30 за напрямком руху транспортного засобу, дорожні знаки 14.7, 5.68 ПДР України. Дана ділянка дороги освітлюється природнім освітленням. Огляд проводився у світлу пору доби. Наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів на місці пригоди після дорожньо-транспортної пригоди виявлено. Наявний слід юзу лівих та правих коліс на грунтовому покритті відносно напрямку руху транспортного засобу. Під час огляду було вилучено транспортний засіб «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 з пошкодженнями. (том № 2, а.к.п. 12-29);

- протоколом огляду місця події від 11.12.2025 зі план-схемою розташування тілесних ушкоджень на трупі (до протоколу огляду місця події) та фототаблицями, проведеного за участі понятих та експерта, відповідно до якого, під час огляду трупу ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження: нетипова рухливість обох передпліч, забійна рана правої кисті, нетипова рухливість кісток черепа, забійна рана в правій скроневій ділянці. (том № 2, а.к.п. 30-40);

- висновком судово-медичної експертизи по факту смерті гр. ОСОБА_11 , 2001 р.н. № 20251204040002324 від 11.12.2025, згідно з яким, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 , виявлені: сполучена травма тіла з порушенням анатомічної цілісності голови, несумісне з життям (чисельні садна, переважно у вигляді заворючихся смуг та крапок з підсохлим буро-червоним дном нижче рівня шкіри, які розташовані: протягом всій поверхні лобної області, обох щік, правої скроневої та завушної областей, спинки носу переважно вертикального напрямку; задньої поверхні обох кистей переважно вертикального напрямку, передньої поверхні обох колінних суглобів та правої гомілки горизонтального напрямку зі зміщенням епідермісу вправо; в поперековій області справа та зліва зі зміщенням епідермісу донизу; зовнішньої поверхні правого стегна у середній треті, у вигляді 2 горизонтальних смуг, на відстані 3,5 см одна від другої; дугоподібна рана у правій завушній області дугою до верху, що огинає верхній край правої вушної раковини з його ушкодженням та проникає у порожнину черепу, багатоуламковий перелом кісток склепіння та основи черепу з утворенням відламків в правій тім`яно-скроневій області, з ушкодженням твердої мозкової оболонки, руйнуванням правої скроневої долі, крововиливами під м`якими мозковими оболонками обох півкуль мозку, крововиливами у шлуночки мозку; розриви правої долі печінки по передній поверхні; переломи ребер справа 1-5 по біля грудинної лінії). Характер та локалізація ушкоджень свідчить про те, що вони могли виникнути при дорожньо-транспортній пригоді у пасажира автомобіля, при ударі о деталі салону автомобілю та грунт. Ушкодження виникли в короткий проміжок часу, безпосередньо перед настанням смерті, про що свідчать характер пошкоджень та морфологічні ознаки, виявлені при дослідженні трупу. Всі вище перелічені тілесні ушкодження у сукупності за механізмом виникнення відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, в даному випадку викликавши смерть (п.п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказ №6, МОЗ України від 17.01.1995 року.

Причиною смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стала сполучена травма тіла з порушенням анатомічної цілісності голови несумісне з життям, про що свідчить наявність вищезазначених ушкоджень у вигляді дугоподібної рани у правій завушній області дугою доверху, що огинає верхній край правої вушної раковини з його ушкодженням та проникає у порожнину черепу, багатоуламковий перелом кісток склепіння та основи черепу з утворенням відламків в правій тім`яно-скроневій області, з ушкодженням твердої мозкової оболонки, руйнуванням правої скроневої долі, крововиливами під м`якими мозковими оболонками обох півкуль мозку, крововиливами у шлуночки мозку. Виявлена у неї сполучена травма тіла у сукупності за механізмом виникнення знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. (том № 2, а.к.п. 136-141);

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 31.12.2025, з описом вилучених речей і документів, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 19.12.2025 (справа № 1-кс/202/9179/25) отримано тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до біологічних зразків крові ОСОБА_3 з можливістю їх вилучення, з метою встановлення стану сп`яніння останнього, які знаходились у володінні КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (том № 2, а.к.п.183-186);

-висновком судово-токсикологічної експертизи № 16263 від 12.12.2025, згідно з яким при судово-токсикологічному дослідженні, газо-хроматографічним методом, в доставленій сечі від громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , етиловій спирт не виявлений. При судово-токсикологічному дослідженні в доставленому зразку сечі від громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , наркотичні, лікарські чи інші речовини, що знижують увагу та швидкість реакції, не виявлено (том № 2, а.к.п.95-99);

-висновком судово-токсикологічної експертизи № 136 від 01.01.2026, згідно з яким, на основі результатів проведення судово-токсигологічної експертизи доставленого зразку крові від громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , по кримінальному провадженню № 12025040000001676,в несеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, етиловий спирт не виявлений. (том № 2, а.к.п.191-193);

-висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-26/1967-ІТ від 18.02.2026, відповідно до якого на момент проведення експертного огляду автомобіля ««Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , робоча гальмова система автомобіля та рульове керування знаходиться у працездатному стані. (том № 2, а.к.п.114-117);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 18.12.2025 зі схемою та флеш-накопичувачем з відеозаписом до нього, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника, вказав на механізм та обставини розвитку дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11.12.2025 на автодорозі Н-11 в районі 24 км у напрямку м.Кривий Ріг зі сторони м.Дніпро Кам’янського району Дніпропетровської області, він перебував в якості пасажира автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , з пасажирами ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , рухаючись по автодорозі, яка місцями була зволожена, через значну швидкість руху, на заокругленні ОСОБА_3 втратив контроль над керуванням та допустив виїзд за межі проїзної частини праворуч, де автомобіль перекинувся. (том № 2, а.к.п. 228-232);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2026 зі схемою до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_8 в присутності понятих, вказав на механізм утворення дорожньо-транспортної пригоди за його участі, яка мала місце 11.12.2025 на автодорозі Н-11 в районі 24 км у напрямку м.Кривий Ріг зі сторони м.Дніпро Кам’янського району Дніпропетровської області, керував автомобілем «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , при заїзді на заокруглення проїзної частини ліворуч, почало зносити автомобіль за межі проїзної частини праворуч, де контактував передньою частиною автомобіля з грунтовим насипом та почав перекидатись, внаслідок чого були спричинені тяжкі тілесні ушкодження пасажиру ОСОБА_8 та смерть ОСОБА_11 (том № 2, а.к.п. 206-211);

-висновком судово-медичної експертизи № 325е/98 від 22.01.2026, згідно з яким при судово-медичній експертизі за даними медичної документації, без огляду ОСОБА_8 , встановлені у останнього тілесні ушкодження у вигляді: сумісної травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна потиличної області; закритої травми грудної клітини з переломом 1-го ребра зліва, розривом акроміально-ключичного зчленування та закритим вивихом акроміального кінця правої ключиці, забоєм верхніх часток обох легень та явищами правостороннього пневмотораксу; закритої хребтової травми з компресійним переломом 6-го грудного хребця без неврологічної симптоматики; забійної рани лівого ліктьового суглобу, утворились від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) частина з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударі об такий (такі), якими могли бути виступаючі частини салону транспортного засобу. За своїм характером, встановлені тілесні ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п. 2.1.3-л,о «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6, МОЗ України від 17.01.1995 року. (том № 2, а.к.п.237-239);

-висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-26/3138-ІТ від 18.02.2026, відповідно до якого, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля «Renault Megane» ОСОБА_3 , повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.9 «б» та 12.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «Renault Megane» ОСОБА_3 , не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору, перебуває в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою. В даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «Renault Megane» ОСОБА_3 , не відповідали вимогам п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху. Технічна можливість уникнути дану дороньо-транспортну пригоду для водія автомобіля «Renault Megane» ОСОБА_3 , визначалась виконанням ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, і в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, що не дозволили б йому виконати їх. (том № 2, а.к.п.245-248);

- постановою про перекваліфікацію від 02.02.2026 року, відповідно до якої, перекваліфіковано склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12025040000001676 з ч. 3 ст. 286-1 КК України на ч. 2 ст. 286 КК України.

- відомостями військової частини НОМЕР_3 від 11.12.2025 № 1852/5061, відповідно яких, встановлено, що 10.12.2025 о 07:00 годині солдат ОСОБА_3 , самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_3 , місце його перебування не відоме (том № 2, а.к.п.150-151);

- постановою від 11 грудня 2025 року про визнання речовими доказами автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на території майданчику тримання транспортних засобів ІНФОРМАЦІЯ_8 , за адресою: АДРЕСА_4 (том № 2, а.к.п.100-101).

Оцінюючи докази у їх сукупності, з точки зору допустимості і належності, суд вважає, що вони є достатніми для встановлення винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованованого йому кримінального правопорушення, оскільки досліджені вищевказані докази, отримані у передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом порядку, є належними, допустимими та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, відповідають критеріям якості доказів, встановлених п.150 рішення ЄСПЛ у справі «Ничіпорук І Йонкало проти України».

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

У відповідності до ст.65 КК України суд призначає покарання як у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, так і відповідно до положень Загальної частини КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, у відповідності до ст.ст. 66-67 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, те, що обвинувачений ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення з необережності, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який повністю визнав себе винним, щиро розкаявся у скоєнні кримінального правопорушення, активно сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання характеризується посередньо, одружений, має на утриманні малолітню дитину, є військовослужбовцем Збройних Сил України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст. 67 КК України не встановлено.

Суд враховує вищезазначені обставини, характер скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відшкодування завданого збитку, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання, позицію потерпілої ОСОБА_7 , яка залишила вирішення даного питання щодо призначення покарання ОСОБА_3 на розсуд суду, думку потерпілого ОСОБА_8 про призначення обвинуваченому міри покарання у вигляді позбавлення волі, позицію обвинуваченого та його захисника, які просили призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, а також те, що відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а тому з урахуванням всіх вищевказаних обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст.286 КК України із призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Саме таке покарання, на переконання суду, відповідатиме тяжкості, обставинам та наслідкам вчиненого правопорушення, особі обвинуваченого, відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, запобігатиме вчиненню інших правопорушень не лише ним, а й іншими особами, здійснюючи суспільно-виховний вплив.

Підстав для застосування положень ст. 69, 69-1, 75 КК України судом не встановлено.

Частиною 1 ст.128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної особи, яка за законом несе відповідальність за шкоду, завдану їхніми діями. Заявлений потерпілим ОСОБА_8 цивільний позов в усній формі при дачі свідчень, розгляду не підлягає, суд роз`яснює при цьому право потерпілог,о у разі ухвалення вироку і вступу його у законну силу, він має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди у загальному порядку цивільного судочинства.

Представником потерпілої адвокатом ОСОБА_9 в інтересах потерпілої ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди у розмірі 500 000 грн., мотивований тим, що в результаті вчиненого кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_7 спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв`язку із смертю близької людини доньки, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до порушення її життєвих, соціальних зв`язків та порушення звичного способу життя.

Обвинувачений позовні вимоги щодо моральної шкоди визнав в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно зі ст. ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня винуватості особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

У судовому засіданні доведено, що протиправними діями ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_7 внаслідок загибелі її доньки завдано моральної шкоди. Судом безумовно визнається факт страждань потерпілої ОСОБА_7 , викликаних загибеллю рідної доньки ОСОБА_11 , 2001 року народження.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_7 , суд враховує глибину завданих їй душевних страждань, які полягали у раптовій втраті близької людини, доньки, що негативно вплинуло на її психоемоційний стан, а також вимоги розумності та справедливості, а тому дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 , моральної шкоди у розмірі 500 000 грн.

Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_7 45000 грн., що підтверджується копією квитанції ТВБВ № 10003/0339 філії Дніпропетровського обласного управління АТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 підлягає остаточному стягненню моральна шкода в сумі 455000 грн.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів: за проведення судової-автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-26/3138-ІТ від 11.02.2026, що складають 1782,80 грн та експертизи технічного стану ТЗ № СЕ-19/104-26/1967-ІТ від 18.02.2026, що складають 3565,60 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .

Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України, скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 17.12.2025 року по справі №202/12179/25 (провадження №1-кс/202/9203/25), відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 11.12.2025 року, ОСОБА_3 було затримано 11.12.2025 року. Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 12.12.2025 року обрано запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, який продовжено. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ОСОБА_3 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту затримання, а саме з 11.12.2025 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту затримання, а саме з 11.12.2025 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ОСОБА_3 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 455000 (чотириста п`ятдесят п`ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів: за проведення судової-автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-26/3138-ІТ від 11.02.2026, що складають 1782,80 грн та експертизи технічного стану ТЗ № СЕ-19/104-26/1967-ІТ від 18.02.2026, що складають 3565,60 грн., всього у розмірі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок.

Скасувати арешт майна, накладений відповідно до ухвали ІНФОРМАЦІЯ_10 від 17.12.2025 на автомобіль марки «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , належить ОСОБА_12 , вилучений 11.12.2025 під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.

Речовий доказ - автомобіль марки ««Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається знаходиться на території майданчику тримання транспортних засобів ІНФОРМАЦІЯ_8 , за адресою: АДРЕСА_4 , повернути за належністю власнику ОСОБА_12 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1