Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №193/778/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 193/778/26

Провадження № 2/177/1939/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

04 вересня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Косєй К.В.,через підсистему «Електронний суд» звернулася 20.05.2026 до суду з указаним позовом та просила розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12.08.2022 Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 467.

В обґрунтування позову вказує, що шлюбні відносини між сторонами припинено більше як рік, сторони спільного господарства не ведуть, загальних питань сім`ї не вирішують, проживають окремо. Як на причину розпаду сім`ї представник вказує на відсутність спільних інтересів, взаєморозуміння, різницю у поглядах на життя, що призвело до втрати почуття любові, довіри та поваги один до одного. Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вважає, що подальше збереження сім`ї з відповідачем є недоцільним, будь-які спроби примиритися не дали бажаних результатів, а тому зберігати шлюб немає сенсу. Спір з приводу поділу майна та місця проживання дитини між сторонами відсутній.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27.07.2026 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались.

Представником позивача надано заяву про розгляд справи за її та позивача відсутності, просила позов задовольнити в повному обсязі. Заперечень щодо розгляду справи в заочному порядку не зазначено.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання, та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, однак до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву та заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача, неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, суд постановив, згідно зі ст. 280 ЦПК України, ухвалити в справі заочне рішення на підставі наявних доказів та за відсутності заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази в справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 12.08.2022 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний актовий запис № 467. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.7 зворот).

У даному шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Судовим розглядом встановлено, що шлюбні стосунки між сторонами припинено через відсутність спільних інтересів, взаєморозуміння, різницю у поглядах на життя, що призвело до втрати почуття любові, довіри та поваги один до одного. Сторони спільного господарства не ведуть, єдиного бюджету не мають, проживають окремо.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. 1 п.п. «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Приймаючи до уваги те, що сторони шлюбні відносини не підтримують, збереження їх сім`ї на майбутнє неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, вказуючи, що збереження шлюбу суперечить її інтересам, відповідач до суду не з`явився, доказів на спростування позовних вимог не надав, тому суд вважає за необхідне шлюб, зареєстрований 12.08.2022 Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 467, - розірвати.

Відповідно до вимог ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивач не просить змінювати її прізвище на дошлюбне, після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_5 ».

Питання про судові витрати суд не вирішує, оскільки судові витрати пов`язані з розглядом справи, що складаються з судового збору в розмірі 1064,96 грн, позивач просила з відповідача не стягувати (а.с.1).

Керуючись ст. ст. ст. 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 206, 247, 263-265, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 12.08.2022 Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 467, – розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2026

Суддя: