Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №202/5605/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/5605/26

Провадження № 2/202/4822/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

04 вересня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 7000,00 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягненн з дня пред`явлення позову й до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони з 08.11.2023 року перебували у зареєстрованому шлюбу, який розірвано рішенням суду від 21.10.2025 року. В період шлюбу у сторін народилась спільна дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з позивачем й перебуває на її утриманні. Батько дитини в добровільному порядку, допомогу на утримання доньки не надає При цьому, він є здоровою, працездатною особою, отримує дохід, а тому може сплачувати аліменти у заявленому в позові розмірі.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 03 липня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Меюс Я.С. у судове засідання не з`явились, натомість позивач подала заяву в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з 08 листопада 2023 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 21 жовтня 2025 року по справі № 202/6898/25, яке 21.11.2025 року набрало законної сили.

Від шлюбних відносин сторони мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 05 лютого 2024 року Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Дитина проживає разом з позивачем ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні, що не оспорювалось відповідачем в ході розгляду справи.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з необхідністюотримання позивачем матеріальної допомоги (аліментів) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Відповідно до статті 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів,у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна,сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи,якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 184 Сімейного кодексу України Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України).

Положеннями ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, зокрема, визначені ст. 182 СК України, положення ст. 184 СК України, відсутність заперечень відповідача щодо позовних вимог, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 7000,00 гривень щомісячно, з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття, оскільки утримувати дитину це є обов`язком обох батьків.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Керуючись ст. ст. 48, 51 Конституції України, статтею 5 Закону України «Про судовий збір», пунктами 15-17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», статтями 1-2, 7, 13, 15, 18, 141, 155, 157, 180-183, 191 Сімейного Кодексу України та статтями ст. ст. 4, 10-13, 19, 43, 76-81, 81, 89, 95-96, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 284, 287-289 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Стягнути з громадянина Республіки Індія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_2 , видана 27.02.2024 року, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 7000,00 гривень, щомісячно, починаючи стягнення з 08 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з громадянина Республіки Індія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_2 , видана 27.02.2024 року, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше (ч. 2 ст. 184 СК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених ЦПК України строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мачуський