Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №750/2614/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

31 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/2614/25

Головуючий у першій інстанції – Рахманкулова І. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1427/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Любчика О.В.,

суддів Скрипки А.А., Шарапової О.Л.,

з участю секретарів Шкарупи Ю.В., Шапко В.М.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Чернігівська міська рада, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання заповіту дійсним,

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

у лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати дійсним Заповіт, складений в місті Чернігові 10 березня 2022 року ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в російській федерації, місто Самара, яка мешкала в АДРЕСА_1 , засвідчений її підписом, яким вона заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що заповіт було вчинено у простій письмовій формі, особисто підписаний заповідачкою, її волевиявлення було добровільним. Проте, здійснити нотаріальне посвідчення цього правочину сторони не змогли, оскільки на території м. Чернігова у цей період йшли активні бойові дії, нотаріальні контори не працювали, тобто через форс-мажорні обставини. ОСОБА_3 померла у м. Чернігові ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після зупинення бойових дій на території м. Чернігова ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, пред`явивши заповіт. За її заявою приватним нотаріусом Музикою Л.І. було заведено спадкову справу та запропоновано встановити дійсність заповіту в судовому порядку, так як він не посвідчений нотаріально. Позивач бажає отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а тому звернулася до суду з даним позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що свідки в судовому засіданні підтвердили волю ОСОБА_3 скласти заповіт на користь позивачки, без усілякого примусу. Також під час складання заповіту була присутня сестра спадкодавця ОСОБА_2 , ніхто заперечень не мав.

Вказує, що суд може визнати правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі. В даному випадку нотаріальному оформленню перешкоджали воєнні дії на території міста Чернігова 10 березня 2022 року.

Крім того посилається на лист Торгово-промислової палати, відповідно до якого військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою для введення указом президента №64 військового стану з 05:30 ранку 24 лютого 2022 року, є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

А з листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05 травня 2023 року №189117/17032-10-23 вбачається, що вводиться воєнний стан, припиняється доступ до Спадкового реєстру нотаріальне посвідчення заповіту, також відмічено, що за даними Спадкового реєстру 10 березня 2022 року будь-які дії нотаріусами Чернігівської області в зазначеному реєстрі не здійснювались.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Чернігівська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить її залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 квітня 2026 року – без змін.

Відзив від ОСОБА_2 на апеляційну скаргу в порядку статті 360 ЦПК України не надходив.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином (поштове повідомлення про отримання судової повістки).

Відповідач ОСОБА_2 повідомлена про місце, дату та час судового засідання шляхом публікації оголошення, у судове засідання не з`явилася.

Представник Чернігівської міської ради Мурзенок К.В. не підтримала доводи апеляційної скарги, просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ПОЗИЦІЯ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13.04.2022 (а.с. 111).

На момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 112).

08 липня 2022 року за заявою ОСОБА_1 було заведено спадкову справу № 23/2022 (у Спадковому реєстрі № 69454424) щодо майна після смерті ОСОБА_3 (а.с. 114).

Згідно довідки КП «Деснянське» від 11.09.2025 ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , інших осіб в цій квартирі зареєстровано не було (а.с.112)

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 69420501 від 08.07.20224 за життя 23 липня 2003 року громадянка ОСОБА_3 склала заповіт на випадок своєї смерті, вказаний заповіт посвідчений Першою чернігівською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером N 1-1381 (а.с. 115).

Із матеріалів спадкової справи, що відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_3 все своє майно вона заповіла своїй сестрі - ОСОБА_2 (має російське громадянство, проживає на території російської федерації). Проте, остання із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталась.

10 березня 2022 року ОСОБА_3 у простій письмовій формі склала заповіт, згідно з яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що за законом матиме право, у тому числі належну на праві приватної власності квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 (а.с. 110).

Вказаний заповіт складено в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та який не було посвідчено ані нотаріусом, ані будь-якою іншою посадовою, службовою особою, визначеною у статтях 1251-1252 Цивільного кодексу України.

Торгово-промислова палата України у своєму листі, розміщеному на офіційному сайті, засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою для введення Указом Президента України № 64/2022 військового стану з 05:30 ранку 24 лютого 2022 року, є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної дії) (а.с. 116-117).

З листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.05.2023 № 18917/17032-10-23 убачається, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням на території України з 05:30 24 лютого 2022 року воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Державним підприємством «Національні інформаційні системи», задля забезпечення цілісності інформації та недопущення несанкціонованого доступу до відомостей, що містяться в державних інформаційних ресурсах, що адмініструються ДП «НАІС», 24.02.2022 тимчасово було обмежено роботу Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в тому числі, Спадкового реєстру, що узгоджується з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану». За даними Спадкового реєстру 10.03.2022 будь-які дії нотаріусами Чернігівської області в зазначеному реєстрі не здійснювались. На період дії воєнного стану, порядок функціонування Реєстрів змінено, та здійснюється з урахуванням, в тому числі, положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану». Зокрема, пунктом 3 визначено, що посвідчення довіреностей та заповітів, засвідчення справжності підпису на документах здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп`ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти. Визначений законодавством строк для внесення нотаріусом відомостей до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції, продовжується на підтверджений державним підприємством «Національні інформаційні системи» час їх неналежного функціонування (пункт 7 зазначеної постанови) (а.с. 118-119).

У липні 2022 року позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с.151), у зв`язку із чим було заведено спадкову справу щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с.149-181). При цьому, оскільки заповіт не було посвідчено нотаріально, було рекомендовано звернутися до суду для встановлення дійсності заповіту.

Також судом встановлено, що у серпні 2022 року ОСОБА_1 вже зверталася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визнати дійсним заповіт, складений в м. Чернігові 10 березня 2022 року ОСОБА_3 . Матеріали справи №750/4986/22 оглянуті судом під час розгляду даної справи. У матеріалах справи №750/4986/22 наявна заява ОСОБА_2 , яку вона скерувала до Деснянського районного суду м. Чернігова 23 вересня 2022 року, що посвідчена нотаріусом м. Самара за реєстровим № 63/115-ц/63-2022-4-556, в якій зазначила, що їй відомо про наявність справи за позовом ОСОБА_1 до неї про визнання заповіту, складеного 15 березня 2022 року її рідною сестрою ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , дійсним. Позовні вимоги ОСОБА_1 їй відомі. Вона, ОСОБА_2 підтверджує факти та обставини, викладені у позові. Позов визнає, проти його задоволення не заперечує. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2023 року у справі № 750/4986/22 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту дійсним. Визнано дійсним заповіт, складений у м. Чернігові 10 березня 2022 року ОСОБА_3 , за яким усе належне майно вона заповіла ОСОБА_1 . Постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року зазначене рішення скасовано, у задоволенні позову відмовлено у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача.

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просила визнати дійсним заповіт, складений в м. Чернігові 10 березня 2022 року ОСОБА_3 , за яким вона заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося – ОСОБА_1 . Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 червня 2024 року у справі № 750/2093/24, яке набрало законної сили 12 липня 2024 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання заповіту дійсним з тих підстав, що до участі у справі не було залучено ОСОБА_2 , яка звернулася до суду з позовом до Чернігівської міської ради та ОСОБА_1 про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті своєї сестри ОСОБА_3 . Як встановлено при розгляді даної справи, окрім позивача, ніхто не подав в установлений законом строк заяву про прийняття спадщини.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що питання посвідчення заповітів в умовах воєнного стану врегульовано постановою Кабміну України № 164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (зі змінами), який не було дотримано на час складання заповіту – 10.03.2022. Чинним законодавством не передбачено винятків, що на період дії воєнного стану заповіти можуть не посвідчуватися нотаріусом або іншими уповноваженими особами, а укладатися у простій письмовій формі. За таких обставин, заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним в силу закону, а отже підстав для задоволення позову про визнання заповіту дійсним суд не вбачав.

Колегія апеляційного суду погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів.

Згідно з частиною другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то він є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із положеннями статті 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

На дату складення оспорюваного заповіту вимоги до його форми та порядку посвідчення були визначені главою 85 книги шостої ЦК України, Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5.

Відповідно до частин першої-третьої та четвертої статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 1253 ЦК України, на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках. У випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов`язковою. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У тексті заповіту заносяться відомості про особу свідків.

Спеціальними нормами права, що регулюють виникнення, зміну, припинення правовідносин спадкування за заповітом є глава 85 «Спадкування за заповітом» ЦК України. Дана глава не містить положень закону щодо визнання дійсним заповіту.

У позовній заяві ОСОБА_1 як підстави, на яких ґрунтується її позовна вимоги про визнання заповіту дійсним, зазначила форс-мажор, а саме: військова агресія російської федерації проти України у зв`язку з чим заповіт не був посвідчений нотаріусом.

Відповідно до змісту пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам необхідно враховувати, що не допускається визнання дійсним заповіту, який є нікчемним у зв`язку з порушенням вимог щодо його форми та порядку посвідчення. У цьому разі судам слід застосовувати статтю 1257 ЦК України, оскільки норми глави 85 ЦК України не передбачають можливості визнання заповіту дійсним.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №707/1823/20.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» № 164 від 28 лютого 2022 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин – 03 березня 2022 року) посвідчення довіреностей та заповітів, засвідчення справжності підпису на документах здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесенням на них за допомогою комп`ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.

Державні та приватні нотаріуси Чернігівської області мали змогу здійснювати свою професійну діяльність в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» № 164 від 28 лютого 2022 року, проте вони були обмежені в доступу до Реєстрів, зокрема до Спадкового реєстру, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних державних реєстрів, держателем яких є міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» № 209 від 06 березня 2022 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року №1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» пункт 8 глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, доповнено новим абзацом другим такого змісту: «В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріальне посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування здійснюються без використання цього реєстру з подальшим внесенням до нього відповідних відомостей протягом п`яти робочих днів з дня відновлення такого доступу».

Тобто, ОСОБА_3 для складанні і посвідчення заповіту мала в обов`язковому порядку звернутися до нотаріуса за його посвідченням з подальшим внесенням нотаріусом відповідних відомостей до Спадкового реєстру протягом п`яти робочих днів з дня відновлення такого доступу, або до іншої посадової, службової особи, якій надано право посвідчувати заповіт, чого нею зроблено не було.

Не заслуговують на увагу посилання позивача на лист Торгово-промислової палати України, яким засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для ведення указом Президента України № 64 військового стану з 05:30 ранку 24 лютого 2022 року, є форс-мажорними обставинами та лист Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05 травня 2023 року №189117/17032-10-23, оскільки вказаними документами не було змінено порядок посвідчення заповіту, визначений ЦК України і цими документами не встановлювались тимчасові обставини при яких заповіт міг би складатися особою лише при наявності тільки одних свідків.

Ураховуючи, що при складанні заповіту та його посвідченні не було дотримано процедури, регламентованої ЦК України, що обумовлює його нікчемність, неможливість перевірити справжню волю спадкодавця на час розпорядження своїм майном, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 .

Законних підстав для задоволення позовних вимог, судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено не було, як і не встановлено судом апеляційної інстанції під час перегляду оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothersv. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorouv. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, без змін.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 04 вересня 2026 року.

Головуючий: Судді: