Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №129/2353/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 129/2353/26

Провадження № 33/801/896/2026

Категорія: 143

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондар О. В.

Доповідач: Голота Л. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника Павлюка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 23.07.2026 по справі № 129/2353/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за статтями 122-4, 124 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 23.07.2026 ОСОБА_1 визнано винуватим в скоєнні правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

Як зазначено в постанові суду, 13.06.2026 о 01 год 36 хв в с. Рахнівка по вул. Садова Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21213», д.н.з. ка НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з брамою будинковолодіння № 55 по вул. Садова в с. Рахнівка Гайсинського району, яке належить ОСОБА_2 , в результаті чого автомобіль було технічно пошкоджено, чим порушив п. 13.1 ПДР України, після чого в порушення вимог п.2.10 «А» ПДР України залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Не погоджуючись із постановою суду, захисником Павлюком С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано 1.08.2026 апеляційну скаргу (вх № 11393/26 від 3.08.2026), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції справу розглянуто у відсутності ОСОБА_1 та його захисника, чим порушено вимоги статті 268 КУпАП, право ОСОБА_1 на захист; суд зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП на показах зацікавленої особи ОСОБА_2 та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції, який також є зацікавленою особою, за відсутності інших доказів; вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення є недоведеною.

17.08.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшла заява/клопотання (вх № 10806/26-вх) ОСОБА_2 про долучення доказу у справі, в якій просить долучити до справи диск з відео з місця події. Також просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції – залишити без змін.

31.08.2026 до суду надійшли додаткові пояснення (вх № 11383/26-вх) захисника Павлюка С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в яких захисник зазначає, що фактично суд першої інстанції в основну висновку про винуватість ОСОБА_1 поклав письмове пояснення ОСОБА_2 , водночас зі змісту цього пояснення випливає, що ОСОБА_2 не спостерігав безпосередньо момент дорожньо-транспортної пригоди: він перебував у будинку, почув звук удару і лише після цього підійшов до вікна. Отже, ОСОБА_2 об`єктивно не міг бачити, хто саме керував транспортним засобом в момент зіткнення, які дії вчинив водій та яке порушення ПДР перебувало у причинному зв`язку з пошкодженням брами. ОСОБА_2 у судовому зсіданні не допитувався, не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, умови нібито здійсненого ним упізнання судом не перевірялися, ОСОБА_1 був позбавлений можливості поставити йому запитання щодо відстані, освітлення, тривалості спостереження, видимості обличчя водія, номера та знак автомобіля, а також щодо наявності неприязних відносин з ОСОБА_1 . Письмове пояснення ОСОБА_2 не може вважатися безпосереднім доказом винуватості.

У судовому засіданні захисник Павлюк С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Заявив клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_3 та долучення до матеріалів справи відеозапису, на якому відображено як працівники поліції спілкуються з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в гаражі, та ОСОБА_1 повідомляє, що автомобіль не його.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про дату, час і місце розгляду справи.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (частина шоста статті 294 КУпАП).

Ознайомившись із клопотаннями захисника Павлюка С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 про приєднання доказів (відеозаписів), апеляційний суд дійшов висновку про їх приєднання до матеріалів справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи (статті 245, 280 КУпАП).

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, допитавши свідка ОСОБА_3 , вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП зроблено судом першої інстанції на підставі наступних доказів : протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691683 від 13.06.2026 /а.с. 1/; рапорту інспектора-чергового Гайсинського РП ГУНП у Вінницькій області від 13.06.2026 /а. с. 4/; протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691686 від 13.06.2026 /а. с. 20/; письмових пояснень ОСОБА_2 від 13.06.2026 /а. с. 24/.

Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції вважає, що докази, які містяться у справі, не свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП, а висновки суду щодо доведеності факту керування автомобілем ОСОБА_1 не відповідають фактичним обставинам справи.

Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п. 13.1 ПДР України).

Диспозиція статті 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до пункту 2.10а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний

негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (пункт 1.10 ПДР України).

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (пункт 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (далі – постанова Пленуму № 14).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у справі відсутні належні та достатні докази, які б підтверджували, що 13.06.2026 о 01 год 36 хв в с. Рахнівка по вул. Садова Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21213», д.н.з. ка НОМЕР_1 , вчинив ДТП й залишив місце ДТП.

Із письмових пояснень ОСОБА_2 від 13.06.2026 вбачається, що він не спостерігав безпосередньо момент дорожньо-транспортної пригоди; перебував у будинку, почув звук удару і лише після цього підійшов до вікна і побачив автомобіль Нива зеленого кольору. Після чого, як зазначено в поясненнях, він впізнав водія ним виявився ОСОБА_1 , який постійно в с. Рахнівка керує цим автомобілем.

Судом апеляційної інстанції для надання пояснень ОСОБА_2 двічі викликався до суду, однак у судові засідання не з`явився та про причини своєї неявки суд не повідомив.

Наданий ОСОБА_2 диск з відеозаписом, у відповідності до вимог ст. 251 КУпАП не є належним доказом на підтвердження факту, що саме автомобілем ВАЗ 21213 днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 було здійснено зіткнення з його парканом.

На відео відображено, що в темну пору доби о 01:32 год, під кроною дерев, автомобіль із ввімкненими фарами, які засліплюють номерний знак та салон автомобіля, у т.ч. обличчя водія, сигналить неодноразово біля будинковолодіння, після чого вдаряється умисно у ворота, а потім зникає з місця події.

При цьому, у письмових поясненнях ОСОБА_2 відсутні відомості про те, за допомогою чого він міг впізнати в темну пору доби, без освітлення в автомобілі ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 у судовому засіданні в суді першої інстанції не допитувався, не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, умови нібито здійсненого ним упізнання судом не перевірялися.

ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з`явився, двічі повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 1, 5-8 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395 у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:

1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський;

2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);

3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);

4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);

5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об`єкти: 1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП; 2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів; 3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; 4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; 5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; 6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; 7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; 8) ширина тротуарів, узбіччя; 9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; 10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; 11) розташування дорожньої розмітки; 12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; 13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.

В обов`язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об`єктів, зображених на схемі.

На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються: 1) марка (модель) пошкодженого транспортного засобу; 2) номерний знак транспортного засобу; 3) власник (співвласник) транспортного засобу; 4) серія та номер полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов`язковою; 5) перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП; 6) вид пригоди; 7) кількість учасників ДТП; 8) порушення пункту Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306; 9) результати огляду на стан сп`яніння (у випадку його проведення); 10) тип транспортного засобу.

Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.

При складанні схеми місця ДТП рекомендується: 1) застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала); 2) користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об`єктів та умовними позначками; 3) не порушувати масштабу зображення; 4) деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди; 5) використовувати винесення фрагментів за схему.

У випадках, коли для прийняття об`єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.

Уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об`єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п`ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов`язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.

Розшук осіб, що зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксацій відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.

При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.

В апеляційному суді ОСОБА_1 вину заперечив, повідомив, що автомобілем не керував, автомобіль йому не належить.

В матеріалах справи відсутні схема місця ДТП, фото або відеофіксація пошкоджень брами будинковолодіння № 55 по вул. Садова в с. Рахнівка Гайсинського району та автомобіля «ВАЗ 21213», д.н.з. ка НОМЕР_1 .

Пояснення ОСОБА_1 після події, яка йому інкримінується, в матеріалах справи, відсутні.

Із відео наданого захисником Павлюком С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вбачається як працівники поліції спілкуються з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в гаражі, та ОСОБА_1 повідомляє, що автомобіль не його.

Свідок ОСОБА_3 (дружина) у судовому засіданні повідомила, що 13.06.2026 після 00:00 год вона, чоловік, дитина і батьки зайшли у будинок і весь час, до приїзду поліції всі залишались у будинку та займались хатніми справами. Вони з чоловіком вийшов з будинку лише коли приїхали працівники поліції , помітили через вікно світло їх «мигалки». Саме від працівників поліції їм стало відомо про ДТП (хтось в`їхав у ворота односельчанина). Сам потерпілий весь час сидів у машині поліцейського та з ними не спілкувався. Працівники поліції питали чи вони не бачили хто скоїв ДТП та оглянули автомобіль чоловіка, після відсутності будь яких зауважень поліцейські поїхали та через 15 хв. знову повернулись і самовільно зайшли в гараж батьків де стояв автомобіль Нива, який належить свідкові. Через порушення працівниками поліції їх прав власності у них почалась суперечка, після якої працівники поліції залишили територію будинковолодіння і поїхали. Ніяких пояснень працівники поліції ні у неї, ні у її чоловіка не брали, ніхто з членів їх сім`ї нічого не підписував, документи у їх присутності не складались.

Крім схеми ДТП, відеозапису з нагрудних камер поліцейських, пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, акту про огляд пошкодженого майна та автомобіля причетного до ДТП, у справі також відсутні і докази на підтвердження хто є власник автомобіля «ВАЗ 21213», д.н.з. ка НОМЕР_1 , враховуючи, що як вбачається з відеодоказу, наданого ОСОБА_1 , він неодноразово наголошував працівникам поліції, що автомобіль Нива йому не належить і прав на керування ним у нього немає.

Письмове пояснення ОСОБА_2 та рапорт інспектора-чергового Гайсинського РП ГУНП у Вінницькій області від 13.06.2026, без підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем іншими доказами, не можуть доводити наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих правопорушень.

В розумінні статті 251 КУпАП, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення (постанова ВС від 20.05.2020 у справі 524/5741/16).

У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З огляду на це, належних доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 автомобілем, до справи не долучено.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статті 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

З огляду на викладене, складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП в діях ОСОБА_1 не доведено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з частиною восьмою статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Виходячи з наведеного, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП.

Керуючись статтею 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Павлюка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 23.07.2026 по справі № 129/2353/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтями 122-4, 124 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Л. О. Голота