Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №587/32/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/32/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № PDV-1963136 від 16.01.2021 року в сумі 30 626,00. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16.0.2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем було укладено заяву-доровір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №PDV-1963136, відповідно до якого Банк відкриває Поточний рахунок для виплат та здійснює його Розрахунково-касове обслуговування у відповідності до правила тариф Банку на ведення та обслуговування Поточних рахунків фізичних осіб. Поточний рахунок призначений для зарахування коштів Кредиту згідно Заяви-Договору, а також внесення Клієнтом готівкових та безготівкових коштів на Поточний рахунок виключно з метою погашення Кредиту. Договір підписано за допомогою Електронного підпису клієнта. Відповідно до умов Кредитного договору, Банк зобов`язаний надати Клієнту Кредит в сум 31 900,00 грн, строком на 72 місяці, а клієнт зобов`язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценти за його користування. Банк свої зобов`язання за Договором виконав, надав відповідачу кредитні кошти, проте, всупереч умовам Кредитного договору та додаткової угоди, Позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.

20.02.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-67-F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в т.ч. і за Кредитним договором № PDV-1963136 від 16.01.20215.

Станом на дату відступлення 23.09.2024 заборгованість за Кредитним договором складає 30 626,00, з яких: 26087,11 сума заборгованості за кредитом; 4 538,89 гривен сума заборгованості за процентами. Цю суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 07.01.2026 відкрите провадження у справі за вказаною позовною заявою та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданій до суду заяві позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд слухати справу у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, на адресу його реєстрації судом направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, проте повідомлення повернулись до суду без вручення. Згідно з положеннями ч.7,8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що 16.01.2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем було підписано заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №PDV-1963136, відповідно до пункту 1.2.1 якої Товариство надало відповідачеві кредит в сумі 31 900,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути Банку кредит та сплатити проценти за його користування. Строк кредиту- 72 місяці. За умовами вказаного договору відповідач зобов`язався повернути Банку кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами, виходячи зі ставки 39,80% річних. Мета кредиту – придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника в розмірі 31900,00 грн, а також для оплати клієнтом страхового платежу на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка Життя», страховим посередником якого виступає Банк.

Згідно положень вказаної заяви-договору було визначено, що Банк відкриває Поточний рахунок для виплат та здійснює його Розрахунково-касове обслуговування у відповідності до правила тариф Банку на ведення та обслуговування Поточних рахунків фізичних осіб. Поточний рахунок призначений для зарахування коштів Кредиту згідно Заяви-Договору, а також внесення Клієнтом готівкових та безготівкових коштів на Поточний рахунок виключно з метою погашення Кредиту.

У визначений п.2.4 заяви-договору строк клієнт має забезпечити наявність коштів на поточному рахунку для подальшого здійснення банком договірного списання коштів згідно з умовами, передбаченими пунктом 9 заяви про акцепт публічної пропозиції/ угоди. Погашення заборгованості за кредитом, процентів, пені здійснюється шляхом здійснення банком договірного списання у визначеному п.9 заяви про акцепт публічної пропозиції / угоди порядку. У випадку об`єктивної неможливості забезпечення клієнтом достатньої суми на рахунках (арешт коштів, закриття рахунків тощо). З яких банк здійснює договірне списання коштів з метою погашення клієнтом заборгованості за кредитом, погашення клієнтом заборгованості може бути здійснене клієнтом будь-які іншим шляхом, погодженим банком.

У п. 8 заяви-договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з чинною редакцією правил банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Клієнт зобов`язується дотримуватися умов, правил, зокрема тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування поточних / карткових рахунків, а також надання банком кредитів. Підписанням цієї заяви-договором клієнт підтверджує, що до відносин сторін за цією заявою-договором застосовуються всі положення договору, в тому числі розділів 2, 6 правил так само як би текст правил був би власноруч підписаний клієнтам.

Згідно з п.9 заяви-договору станом на дату підписання цієї заяви-договору відповідач підтвердив і дотримання всіх засвідчень та гарантій визначених договором, а також достовірність своєї адреси та інших реквізитів, повідомлених банку до підписання цієї заяви-договору.

Даний правочин містить реквізити сторін та підписаний відповідачем електронним підписом НОМЕР_1 з фінансового номера НОМЕР_2 . (а.с.6)

До матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою», який є невід`ємною частиною договору і відповідно до якого сума/ліміт кредиту – 31900,00грн, строк кредитування - 72 місяці, процентна ставка, відсотків річних – 39,80%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 83934,51 грн, реальна річна процентна ставка, відсотків річних 39,59%. А також, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (з урахуванням вартості всіх супровідних послуг), що є додатком 1 до кредитного договору, яким визначено порядок повернення кредиту та розмір щомісячного платежу. Паспорт споживчого кредиту та графік платежів також містять реквізити сторін та підписані електронним підписом відповідача 927159. (а.с.7-9)

Положеннями п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.1,2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Положеннями ч.1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що кредитний договір №PDV-1963136 від 16.01.2021, укладений між відповідачем та первісним кредитором, містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, інші умови кредитування.

Заява-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №PDV-1963136 від 16.01.2021, паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою», графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, містять реквізити сторін, та підписаний електронним підписом відповідача та відповідальних осіб Банку. Договір містить паспортні дані відповідача, податковий номер, номер засобів зв`язку, персональний номер клієнта.

Таким чином, договір був вчинений в письмовій формі у відповідності до вимог законодавства та є обов`язковим до виконання сторонами. Доказів на спростування факту підписання відповідачем спірних договорів суду не надано.

Отже, уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Факт отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором підтверджується наданою суду копією виписки по рахунку, що підтверджує переказ та зарахування грошових коштів на рахунок відповідача.(а.с.13-16)

При цьому, суд звертає увагу, що виписка з рахунку заборгованості є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанови у справах № 910/10254/18, № 910/16143/18, №554/4300/16-ц, № 381/1647/21, № 298/825/15-ц).А тому, суд вважає виписку за картковим рахунком позичальника/відповідача належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує як отримання останнім кредитних коштів, так і користування ними.

З матеріалів справи вбачається, що на порушення вимог заяви-договору відповідач не здійснював погашення заборгованості у повному обсязі та визначені графіком строки, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, наявна заборгованість за кредитним договором №PDV-1963136 від 16.01.2021, який складається із тіла кредиту в сумі 26087,11 грн та суми заборгованості за відсотками в розмірі 4538,89 грн.

20.02.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги №114/2-67-F, у відповідності до умов якого Банк передав (відступив) за плату, а позивач прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Згідно до реєстрів боржників до вказаного договору Товариство набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №PDV-1963136 від 16.01.2021.(а.с.21-30)

30.09.2025 року позивачем було направлено на адресу відповідача Досудову вимогу №1-127717 про негайне погашення заборгованості по Кредиту за кредитним договором №PDV-1963136 від 16.01.2021 та повідомлено, що у разі невиконання цієї вимоги, позивач буде змушений звернутись до суду з позовною заявою для захисту своїх прав та законних інтересів. Проте вказана Вимога залишилась без реагування відповідача.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 30626,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 26087,11 грн та суми заборгованості за відсотками в розмірі 4538,89 грн.

З наданого суду розрахунку заборгованості та виписки з рахунку відповідача вбачається, що останній, всупереч умов кредитного договору, не здійснював належним чином платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до положень ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України перебачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, не забезпечив своєчасне повернення Банку позичених коштів, не сплатив їх і після заміни кредитора у такому зобов`язанні на ТОВ «ФК «Сіті Фінанс». Такі дії порушують права та законні інтереси позивача, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі у розмірі 26087,11 грн. та заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 4538,89 грн.

Відповідач не надав заперечень щодо розрахунку заборгованості, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов вищезазначеного договору, а тому суд дійшов висновку, що розрахунок є обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів з боку відповідача на спростування зазначених вище висновків, як і доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3028,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копії документів: договору про надання правничої допомоги №26/11/2025 від 26.11.2025 з додатками, укладеного між позивачем та адвокатським бюро «Титаренко Лігал Груп»; замовлення №1660 до договору про надання правничої допомоги від 26.11.2025 №26/11/2025; акту виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення №1660, відповідно до якого вартість наданої правової допомоги становить 7500 грн; платіжної інструкції №3160 від 29.12.2025; копії ордера на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Сіті Фінанс»» адвокатом Титаренко В.В. та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/2971 від 22.02.2022 на ім`я Титаренка В.В.

Суд зважує на ту обставину, що відповідачем не було подано заперечень чи клопотань про зменшення пред`явлених стороною позивача до стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Водночас, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р.); відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р). Наведене також узгоджується й з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18, де ВП ВС зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Враховуючи вище наведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, а також час витрачений на надання послуги, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7500 грн є завищеною і непропорційною до предмета спору та його складності. З огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 7500,00 грн до 3 000,00 грн, що забезпечить справедливий баланс між інтересами сторін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за Договором №PDV-1963136 від 16.01.2021 у розмірі 30626 (тридцять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02.09.2026 року.

Суддя О.А. Степаненко