Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №490/5884/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5884/26

н\п 2-др/490/51/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву про ухвалення додаткового рішення, яка подана представницею ОСОБА_1 - адвокатом Блохіною Н.В. в цивільній справі №490/5884/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

24.08.2026 року представницею ОСОБА_1 - адвокатом Блохіною Н.В. до Центрального районного суду м. Миколаєва подано заяву про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі №490/5884/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якій представниця відповідачки клопотала вирішити питання про розподіл судових витрат на надання професійної правничої допомоги.

В обгрунтування заяви представниця ОСОБА_1 - адвокат Блохіна Н.В. посилалась на надання нею правничих послуг відповідачці та невирішення судом питання про розподіл судових витрат на надання професійної правничої допомоги при ухваленні судового рішення по справі..

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.08.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою судді від 27.08.2026 року вищезазначену заяву було прийнято до розгляду та постановлено розгляд заяви проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 2, 3 ст. 270 ЦПК України).

Таким чином, перешкоди для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відсутні.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 серпня 2026 року по цивільній справі №490/5884/26 було частково задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит №25378427 від 04.06.2024 року у розмірі 44956 (сорок чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 00 копійок, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 34956,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» судові витрати у розмірі 4871 (чотири тисячі вісімсот сімдесят одну) гривню 67 копійок, які складаються з судового збору у розмірі 1871,67 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. В іншій частині позову, відмовлено.

При цьому, у відзиві на позовну заяву від 21.07.2026 року представниця відповідачки зробила заяву, що докази остаточного розміру витрат будуть подані до закінчення судових дебатів, а якщо на момент ухвалення рішення весь обсяг витрат неможливо буде визначити - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Частинами 1-3 статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, частинами 4-6 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представницею відповідачки подано: договір про надання правової допомоги від 17.07.2026 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Блохіною Н.В., додаткову угоду №1 від 20.07.2026 року до договору про надання правової допомоги від 17.07.2026 року щодо обсягу та вартості професійної правничої допомоги, ордер на надання правничої допомоги Данчук К.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №393 адвоката Блохіної Н.В.

20.07.2026 року ОСОБА_1 та адвокатом Блохіною Н.В. було складено акт від 20.07.2026 року до договору про надання правової допомоги від 17.07.2026 року про приймання-передачу наданої професійної правничої допомоги. В даному акті зазначено, що адвокатом були надані послуги правничої допомоги ОСОБА_1 , вартість послуг адвоката становить фіксований розмір 17000,00 грн, розрахунок проведений повністю, що підтверджується квитанцією №б/н від 20.07.2026 року на суму 17000,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що представницею відповідачки підтверджені відповідними документами понесені відповідачкою витрати пов`язані з розглядом справи (на правничу допомогу) на загальну суму 17000,00 грн, та відповідні докази на підтвердження таких подані з дотриманням порядку встановленого частиною восьмою статті 141 та статті 246 ЦПК України.

При цьому, суд зазначає, що згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрата (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), та враховуючи, що дана справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, представниця відповідача не з`являлася до суду, вважає суму заявленого до відшкодування розміру правової допомогия в 17000,00 грн неспівмірною, необгрунтованою та завищеною.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з позивача витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, оскільки такий розмір буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності.

Натомість з урахуванням часткового задоволення позову та на підставі положень статті 141 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу під час судового розгляду справи покладаються на позивача ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому на користь ОСОБА_1 з позивача підлягає стягненню 891,00 грн витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву про ухвалення додаткового рішення, яка подана представницею ОСОБА_1 - адвокатом Блохіною Н.В. в цивільній справі №490/5884/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (код ЄДРПОУ: 43561909, юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката у розмірі 891 (вісімсот дев`яносто одна) гривня 00 копійок.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін