Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №485/1561/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1561/26

Провадження №2-а/485/11/26

РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючий - суддя Соловйов О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка у порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Трофименка А.О., звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову № R661921 від 03 серпня 2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позову зазначено, що 03 серпня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 відносно позивача винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, нібито позивач не пройшов ВЛК, чим допустив порушення законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку. Після надходження від позивача заяви 30 липня 2026 року, де він визнає та не оспорює суть скоєного правопорушення, відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Позивач стверджує, що правопорушення він не вчиняв, оскільки 15 липня 2026 року о 19:31 години через особистий кабінет в додатку "Резерв+" направив запит на отримання направлення на ВЛК, а 15 липня 2026 року о 19:55 годині відповідач звернувся до Національної поліції для доставлення позивача для складання протоколу про адміністративне правопорушення. 15 липня 2026 року о 20:31 годині позивач отримав направлення на ВЛК. Відповідно, позивач проявив сумлінність та керуючись чинним законодавством про мобілізацію виконав свої обов"язки та направив запит про отримання направлення на ВЛК, отримав направлення та пройшов ВЛК. Доказів того, що позивач не пройшов або відмовився від проходження ВЛК не має. З огляду на зазначене, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім того, позивач звертає увагу на те, що норма ч. 3 ст. 210 КУпАП є бланкетною, тому в постанові повинно бути зазначено норму нормативно-правового акта, яку порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.

24 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив представника ІНФОРМАЦІЯ_3 Андрощука С.О. на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необгрунтованими, а постанову № R661921 від 03 серпня 2026 року - законною, обгрунтованою та такою, що винесена у межах повноважень і відповідно до вимог чинного законодавства. 30 липня 2026 року о 11:01:53 позивач особисто, за допомогою кваліфікованого електронного підпису, через власний особистий кабінет у мобільному застосунку "Резерв+" сформував та подав на ім"я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 письмову заяву, повідомив про допущене ним порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме непроходження (відмову від проходження) військово-лікарської комісії (ВЛК), прямо визнав факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності; підтвердив, що ознайомлений зі статтею 65 Конституції України та попереджений керівником ТЦК та СП про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 336, 337 Кримінального кодексу України. Зазначена заява подана та підписана позивачем у порядку, передбаченому пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», яким установлено спрощений (заочний) порядок притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які добровільно визнали факт правопорушення та надали згоду на розгляд справи за їхньої відсутності. На підставі поданої позивачем заяви від 30 липня 2026 року, а також відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (реєстр «Оберіг»), якими об`єктивно підтверджено факт непроходження позивачем ВЛК, уповноважена посадова особа відповідача начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 розглянула матеріали справи та 03 серпня 2026 року винесла постанову № R661921 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою позивача визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн. Постанова прийнята уповноваженою на те посадовою особою в межах наданої їй законом компетенції, з дотриманням встановленого порядку та у визначені законом строки.

03 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли "додаткові пояснення за позовною заявою", які зареєстровано канцелярією суду 04 вересня 2026 року.

Вирішуючи питання про можливість прийняття до розгляду додаткових пояснень представника позивача, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Отже, подання стороною додаткових письмових пояснень нормами процесуального права не передбачено.

Винятком є положення ч. 5 ст. 159 КАС України, відповідно до яких суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Тобто додаткові пояснення в адміністративному процесі можуть надаватися стороною лише за ініціативою суду та лише щодо окремого питання.

Водночас вказаних обов`язкових умов представник позивача не дотримався та подав суду додаткові письмові пояснення з власної ініціативи.

Наведене свідчить про неможливість прийняття до розгляду додаткових письмових пояснень представника позивача та їх врахування судом під час ухвалення рішення у цій справі.

У судове засідання учасники справи не з`явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно.

Представник позивача - адвокат Трофименко А.О. подав письмову заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позов підтримує повністю.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 Андрощук С.О. у поданому відзиві також просив провести розгляд справи без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , відзив підтримує.

У відповідності до ст. 205 КАС України суд розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

За неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, згідно ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № R661921 від 03 серпня 2026 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до змісту вказаної постанови, за результатами відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов"язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист"), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вважаючи протиправною вказану постанову, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.

Оцінюючи правомірність дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд зазначає наступне.

Адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено статтею 210-1 КУпАП.

Згідно частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до абз.16 ч.3 ст.3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зміст мобілізаційної підготовки становить, у тому числі, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в України» (затв. Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року) на території України введено режим воєнного стану. Також Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» (затв. Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022 року) на території України оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до ч.8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

30 грудня 2022 року постановою Кабінетом Міністрів України №1487 було затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Відповідно до положень п.34 Порядку з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють: перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, визначеного у пункті 20 цього Порядку, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред`являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки; доведення до призовників, військовозобов`язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання); надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки і забезпечення їх своєчасного прибуття; подання до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть; проведення відповідної роз`яснювальної роботи серед призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку; забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку; взаємодію з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, підрозділами Служби зовнішньої розвідки щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів; періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах. Не рідше одного разу на рік проводять звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, в яких вони перебувають на військовому обліку; внесення у п`ятиденний строк з дня подання відповідних документів (або відображення в електронній формі інформації, що міститься у таких документах, які можуть пред`являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія) змін до списків персонального військового обліку щодо прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), реквізитів паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання, адреси місця фактичного проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи і посади та надсилання щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну таких облікових даних; складення і подання щороку до 1 грудня до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць; приймання від призовників, військовозобов`язаних та резервістів під розписку у бланках розписок (додаток 7) їх військово-облікових документів для подання таких документів до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з метою їх звіряння з обліковими даними, а також оформлення бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; оформлення документів, необхідних для бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; постійний контроль за виконанням посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій вимог цього Порядку, а призовниками, військовозобов`язаними та резервістами - правил військового обліку; постійне інформування відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки про посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які порушують вимоги цього Порядку, а також про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом; ведення та зберігання журналу обліку результатів перевірки.

Відповідно до п.2 Порядку військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За фактичними обставинами справи, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме за те що останній не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК та наявне посилання на п.2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист".

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12 лютого 2025 року №4235-IX встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю, зобов`язані до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, обов`язок пройти повторний медичний огляд у таких осіб виникає безпосередньо із закону та не ставиться у залежність від вручення окремої повістки чи іншого додаткового повідомлення.

За наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення підтверджується, що 30 липня 2026 року ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста подав заяву на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій прямо зазначив, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не пройшов (відмовився проходити) ВЛК, визнав факт вчинення адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Вказана заява містить відмітку про накладення кваліфікованого електронного підпису 30 липня 2026 року об 11:01:53.

Подання такої заяви узгоджується з приписами КУпАП щодо розгляду справ цієї категорії. Крім того, згідно з ч.ч.7, 8 ст.258 КУпАП визначено, що відносно правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 КУпАП, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, протокол не складається. Крім того, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, у таких випадках розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На підставі поданої позивачем заяви та після перевірки відповідних відомостей 03 серпня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № R661921 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. У постанові зазначено дату надходження заяви, спосіб її подання, короткий зміст заяви, встановлені обставини правопорушення та його правову кваліфікацію.

Крім цього, як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, 03 серпня 2026 року військово-лікарською комісією КНП "Снігурівська міська лікарня" Снігурівської міської ради позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв"язку, оперативного забезпечення, охорони.

Позивач у позовній заяві не навів жодних доказів та не спростував правомірності висновку відповідача щодо ступеня його придатності до військової служби, в тому числі не спростував та не заперечив того факту, що він, будучи обмежено придатним до військової служби, не виконав покладений на нього законом обов`язок, щодо проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, у встановлений строк, а саме 05 червня 2025 року, та фактично виконав його лише 03 серпня 2026 року.

Жодних доказів, які б спростовували вчинення ОСОБА_1 такого правопорушення, матеріали справи не містять. Позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Обов`язок доказування визначено статтею 77 КАС України, згідно із якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Отже, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, але й обов`язок позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Не є юридично спроможними твердження позивача про те, що матеріали справи не містять доказів того, що він не пройшов або відмовився від проходження ВЛК, адже в спірних правовідносинах обов`язок проходження до 05 червня 2025 року повторного медичного огляду громадянами України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби, крім осіб, визнаних в установленому порядка особами з інвалідністю, виник у позивача в силу закону, доказів іншого останнім не надано.

Позивач покликається лише на те, що він 15 липня 2026 року через особистий кабінет в додатку "Резерв+" направив запит на отримання направлення на ВЛК, отримав направлення ВЛК та пройшов ВЛК.

Невиконання позивачем обов`язку щодо своєчасного проходження повторного медичного огляду мало триваючий характер, оскільки полягало у тривалому невиконанні покладеного законом обов`язку та припинилося лише після фактичного проходження ВЛК.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову і вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено положеннями КУпАП, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, відповідно до приписів статті 139 КАС України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 241-243, 245-246, 250, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Соловйов