Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №487/5457/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5457/26

Провадження № 3/487/963/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суду м. Миколаєва у складі головуючої по справі - судді Скоринчук К.М., за участю секретаря судового засідання Карбівничої А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

У Заводський районний суд м. Миколаєва надійшли матеріали по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП згідно з протоколом серії ВАБ № 219385 від 28.06.2026.

З вказаного протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 28.06.2026 близько 14 год. 00 хв. громадянка ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись з дитиною з ознаками алкогольного сп`яніння, наражала на небезпеку та внаслідок свого стану не створила умов, чим порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України, ст. 123 Закону України «Про охорону дитинства».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явилася. Про необхідність явки до суду повідомлена належним чином та своєчасно шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу, зазначену у протоколі. Проте у призначений день та час у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками.

Вимоги ст.268 КпАП України не передбачають обов`язкову присутність особи під час розгляду справи за ч. 1 ст.184 цього Кодексу.

З урахуванням положень ст. 268 КУпАП, розгляд справи здійснено за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка, будучи обізнаною щодо складання відносно неї вище вказаного протоколу, розгляд якого здійснюється судом, не цікавилася долею даної справи, на виклик суду не відреагувала, тобто фактично не виявила бажання скористатись своїм правом участі під час розгляду справи відносно неї про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, суд ураховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють наступає у разі ухилення їх від виконання передбачених законодавством обов`язків по забезпеченню необхідних умов життя, освіти та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає, що на батьків покладається обов`язок виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Досліджуючи надані суду матеріали, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 219385 від 28.06.2026; заяву та пояснення заявниці ОСОБА_3 , яка, як слідує з пояснень сторін, є свекрухою ОСОБА_1 стосовно якої складений адміністративний протокол; пояснення самої ОСОБА_1 ; електронний рапорт інспектора Чергової частини МРУП ГУНП в Миколаївській області, а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського на DVD-диску, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення є не доведеною.

Зокрема, диспозиція частини 1 статті 184 КУпАП передбачає ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, проте, фабула протоколу про адміністративне правопорушення не містить відомостей які саме порушення допущені ОСОБА_1 та у чому полягало ухилення останньої від виконання своїх батьківських обов`язків.

Норма ч. 1 ст. 184 КУпАП є бланкетною, а отже при розгляді цієї справи необхідно з`ясувати, серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, сто воно якої розглядається питання про притягнення її до адміністративної відповідальності та якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як у протоколі про адміністративне правопорушення.

Проте, всупереч названому у протоколі про адміністративне правопорушення міститься посилання на норму статті Закону України «Про охорону дитинства», яка взагалі відсутня у названому Законі.

Фраза у фабулі протоколу щодо не створення ОСОБА_1 умов у порушення вимог Сімейного кодексу України та Закону України «Про охорону дитинства» є незавершеною, без зазначення конкретних умов, що стали наслідком вчинення особою правопорушення.

З дослідженого відеозапису з нагрудних камер поліцейського видно, що між заявницею ОСОБА_3 та особою, стосовно якої складений протокол, ОСОБА_1 наявний сімейний конфлікт та суперечки щодо часу спілкування з малолітньою дитиною.

Варто вказати, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється судом у межах протоколу про адміністративне правопорушення

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом

Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом» вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 184, 247, 251, 252, 280, 284, 294, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя: К.М. Скоринчук