Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №148/2683/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2683/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області у складі: судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026025180000045 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Республіки Молдова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 у порушення вимог ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», у невстановлений під час досудового розслідування день, але не пізніше 05.06.2026, час та місці, усвідомлюючи протиправний умисел, спрямований на умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої заходи застосовані судом, а саме: постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.03.2026 у справі № 148/755/26, провадження №3/148/301/26, будучи проінформованим про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від проходження програми для кривдників 05.06.2026, 12.06.2026, 19.06.2026, 26.06.2026 не прибув для її проходження та відмовився в подальшому прибувати для проходження програми до Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, що за адресою: вул. Муніципальна, 4, с-ще. Шпиків, Тульчинський район Вінницька область, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про необхідність прибуття уповноваженими на те органами, при цьому маючи реальну можливість для її проходження, за відсутності поважних причин, умисно ухилився від її проходження.

Частинами 2, 3 статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Обвинувальний акт надійшов разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні, обвинувачений та його захисник проти такого порядку розгляду обвинувального акту не заперечують, при цьому ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому діяння, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, у зв`язку з чим просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додано заяву підозрюваного ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_4 , підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ст. 390-1 КК України, а саме: умисне ухилення від проходження програми для кривдників, будучи особою, щодо якої такий захід застосовано судом.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджуються судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку обвинувачений беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ст. 390-1 КК України, а саме як: умисне ухилення від проходження програми для кривдників, будучи особою, щодо якої такий захід застосовано судом.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, за місцем проживання останній характеризується задовільно, разом з тим, був помічений у регулярному вживанні алкогольних напоїв та неодноразово вчиняв насильство в сім`ї щодо дружини, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, з 1993 року перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом легка розумова відсталість, відповідно до інформації КПН «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» ОСОБА_3 двічі звертався до лікаря-психіатра, востаннє 12.05.2022 з діагнозом «Розумова відсталість легкого ступеня, відсутність відхилень поведінки у пацієнта або ж вони мінімально виражені», раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, згідно витягу з наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 21М від 17.01.2023, солдата запасу ОСОБА_3 призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_2 , відповідно до інформації командира військової частини НОМЕР_1 № 10317 від 10.07.2026 та витягу із наказу № 27 від 27.01.2025, солдат ОСОБА_3 з 26.01.2025 вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .

Пом`якшуючими покарання обставинами є щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Враховуючи фактичні обставини справи та особу обвинуваченого суд вважає, що з метою виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів, у відповідності до ст. 50 КК України, достатньою та необхідною мірою покарання для нього буде призначення покарання в межах санкції визначеної ст. 390-1 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік з покладенням на нього наступних обов`язків, передбачених пунктами 1, 2, 3, ч. 2 ст. 59-1 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішуючи питання про запобіжний захід, суд вважає, що підстав для його обрання не має.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, ст. 390-1 КК України, ст. ст. 366-368, 370, 371, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Згідно ч. 2 ст. 59-1 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня ухвалення вироку.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: