Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №147/1340/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1340/26

Провадження № 2/147/743/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Почкіної О.М.,

із участю секретаря судового засідання Бабчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 05.10.2009 у відділі реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції Вінницької області, про що було складено відповідний актовий запис №55.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05.10.2009 він уклав шлюб з ОСОБА_2 , який вони зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції Вінницької області. Сторони мають спільних дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що під час спільного проживання сторони зрозуміли, що мають різні погляди на сімейне життя і шлюбні стосунки загалом. З грудня 2025 року сім`я фактично припинила своє існування. Сторони шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть. Позивач стверджує, що подальше спільне життя та збереження шлюбу шкодить інтересам позивача та його дітей. Будь-яких дій щодо розірвання шлюбу відповідачка не вчиняє, позивач тому просить шлюб розірвати.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 03.06.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, вважається таким, що про час та місце розгляду був повідомлений належним чином. Надав суду клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд проводити розгляд справи без його участі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судові засідання, які відбулися 03.07.2026, 01.09.2026 не з`явилася, Про час та місце розгляду справи була повідомлена шляхом скерування судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідачки. Через канцелярію суду надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення та просила розгляд справи здійснювати без її участі. Відзиву та клопотання про надання строку на примирення не подавала.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачка обізнана як з позовом, так і з часом і місцем розгляду даної справи судом..

Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів..

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення складено 04.09.2026, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 01.09.2026, датою ухвалення даного рішення є саме 04.09.2026 в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 056 жовтня 2009 року зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції Вінницької області, про що 05 жовтня 2009 року складено відповідний актовий запис за №55, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції Вінницької області, 05.10.2009. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 » (а.с.13).

Подружжя має дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції Вінницької області 20.01.2015 (а.с.11), дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Тростянецькому та Чечельницькому районах Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, 13.11.2018 (а.с.12).

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач в позовній заяві вказав, що сім`я фактично припинила своє існування, шлюбні стосунки між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться, а збереження сім`ї суперечить інтересам позивача та його дітей.

Відповідачка позовні вимоги та викладені в позовній заяві обставини визнала, не заперечувала проти розірвання шлюбу, клопотання про примирення не заявляла

З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сім`я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам. За таких обставин, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, позивач просив судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на правову допомогу залишити за ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У зв`язку з наведеним вище, суд вирішив задовольнити таке клопотання позивачки та не стягувати з відповідачки судові витрати, а залишити їх за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 141, 247, 259, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 05 жовтня 2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис №55.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянка України, РНОКПП – НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Почкіна