Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №136/312/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/312/26

провадження № 2/136/160/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Козаченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

З відповідачем шлюб розірвано. Від шлюбу народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням суду від 03.07.2025 у цивільній справі №136/1014/25 було стягнуто аліменти з відповідача на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред`явлення до суду позову і до досягнення дітьми повноліття. Дитині виповнилось 18 років і стягнення аліментів припинилось у зв`язку із досягненням ним повноліття. На даний момент син ОСОБА_4 навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Вінницький фаховий коледж Національного університету харчових технологій» на державній формі навчання, 3-й курс. Строк навчання становить з 01.09.2023 року по 30.06.2027 року. До досягнення дитиною 18-ти років відповідач сплачував на нього аліменти. Після досягнення сином 18-ти років сплата аліментів на повнолітню дитину припинилась. Незважаючи на неодноразові звернення, відповідач матеріальної допомоги сину не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто. Позивачка на даний час сама не має можливості утримувати сина, погіршився її матеріальний стан і її доходів не вистачає на його нормальне утримання та сплати коштів за навчання. Відповідач на даний час надає послуги із перевезення вантажів власним важковаговим автомобілем та отримує значний стабільний заробіток, отже має можливість сплачувати аліменти на сина, а тому позивач просить стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку, щомісячно до закінчення сином навчання.

Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав частково, не погодившись з розміром аліментів, які визначено позивачкою, а саме 1/4 частина від заробітку (доходу). При цьому відповідач посилався на те, що отримує незначні доходи та має на утриманні непрацездатну матір похилого віку. При цьому він згоден сплачувати аліменти у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу).

Позивачка відповіді на відзив до суду не подала.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у позовній заяві, рішенням Липовецького районного суду Вінницької області у цивільній справі №136/1535/25 від 12.09.2025 шлюб між сторонами розірвано.

Від шлюбу у сторін є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Рішенням Липовецького районного суду від 03.07.2025 року у цивільній справі №136/1014/25 було стягнуто аліменти з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред`явлення до суду позову і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8-9).

На даний час син досяг повноліття, тому стягнення аліментів припинено.

Відповідно до довідки від 20.01.2026 за №17 (а.с. 10) ОСОБА_3 є студентом гр. 3-АМ-1 третього курсу денної форми навчання Відокремленого структурного підрозділу «Вінницький фаховий коледж Національного університету харчових технологій». Денна форма навчання. Навчається з 01 вересня 2023 року. Термін навчання до 30 червня 2027 року.

Як вказує у позові позивач, дитина потребує матеріальної допомоги від батька, оскільки витрати по утриманню сина несе лише позивач, яка не може в повному обсязі на належному рівні забезпечувати основні його потреби.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Згідно до ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В силу ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх працездатних доньку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Положеннями ч. 1 ст. 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Положеннями ч. 1 ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 748/2340/17 (провадження № 61-12495св18) щодо застосування ст.199 СК України, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач, а на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Судом було встановлено, що дитина сторін спору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який досяг повноліття, навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Вінницький фаховий коледж Національного університету харчових технологій» на державній формі навчання, 3-й курс, грю. 3-АМ-1, у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги. А відповідач може надавати таку допомогу.

Відповідач в добровільному порядку допомоги не надає. Крім того, відповідачем не доведено, що він як батько ОСОБА_3 не може сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі.

До поданого відзиву на позов відповідач долучив довідку про доходи за період з січня 2025 року по січень 2026 року відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Відповідно до вказаного документа зазначено лише доходи отримані від ПрАТ "Турбівське" у листопаді 2025 року, а саме 20779,22 грн, ознака доходу - надання земельної частки в оренду та 4000 грн, ознака доходу - благодійна допомога. При цьому, будь-яких доказів про рівень доходів, матеріальне становище, наявність цінного майна, станом на даний час суду не надано. Даючи оцінку даному документі, суд зазначає, що він не відображає в повній мірі матеріальне становище відповідача, адже в ньому зазначені лише офіційні доходи. Крім того, у відзиві зазначено, що на утриманні відповідача перебуває непрацездатна мати похилого віку. Однак, дана обставина не знімає з відповідача обов`язку як батька повнолітньої дитини надавати матеріальну допомогу на її утримання, в разі продовження навчання. Крім того, перебування матері на утриманні відповідача нічим об`єктивно не підтверджена.

Крім того відповідачем не доведено, що він як батько не може сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі. Доводи відповідача про те, що він отримує незначний дохід, не спростовує висновків суду про спроможність його сплачувати аліменти у розмірі частки його доходів. Адже доказів того, що він непрацездатний чи має якісь обмеження працездатності, які б перешкоджали відповідачеві працювати, отримувати дохід та надавати допомогу синові, суду не надано.

Відповідно до ст.200 СК України з врахуванням положень ст.ст. 181, 184 СК України вибір способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від доходу/заробітку) належить позивачеві. У позовній заяві позивачкою зазначена вимога про стягнення аліментів у частці від доходу у розмірі 1/4 частини.

Суд зауважує, що інших належних та допустимих доказів на противагу вищезазначених висновків суду відповідачем не надано та в ході судового розгляду не встановлено.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення із відповідача аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Ураховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, а при пред`явлені його до суду позивач була звільнена від сплати судового збору, відтак суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір.

Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 264, ч. 1 п. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення сум платежу за один місяць.

На підставі ст.ст. 84, 180-184, 198 - 200 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 259, 263-265, 279, 280, 281, 285 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову, тобто з 20.02.2026 і до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір, в розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Д. Іванець