Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №134/462/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/462/26

1-кп/134/61/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі головуючої судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю: прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_6 ,

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 – ОСОБА_7 ,

обвинувачених – ОСОБА_8 , неповнолітнього ОСОБА_6 ,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ,

захисників обвинувачених – адвоката ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

представника ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_11 ,

представника сектору ювенальної превенції – ОСОБА_12 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду селища Крижопіль Вінницької області кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 27 січня 2026 року за № 120260201090000024, про обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з середньою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України

неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця: смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, громадянина України, студента І-курсу ІНФОРМАЦІЯ_4 , з базовою середньою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_8 та неповнолітній ОСОБА_6 27 січня 2026 року близько 03 години 30 хвилин, перебуваючи по вул. Героїв України селища Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, у них виник умисел на вчинення крадіжки із торговельних приміщень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, з метою наживи та звернення чужого майна на свою користь, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, введеного на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 12.01.2026 № 40/2026, затвердженим Законом України № 4757-ІХ від 14.01.2026) ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_6 , діючи умисно:

- 27.01.2026 року близько 03 години 30 хвилин піднялися на другий поверх будівлі та підійшли до вхідних дверей кімнати № НОМЕР_1 , що орендується ФОП ОСОБА_13 , де ОСОБА_8 , завдавши удару ногою по вхідних дверях, пошкодив їх, а саме вибив середню частину дверей, утворивши таким чином отвір. В подальшому вони обоє через отвір у дверях проникли всередину кімнати, де із шухляди столу таємно викрали гроші в сумі 11 100 гривень, що належать ФОП ОСОБА_13 , чим завдали останньому матеріальної шкоди на вказану суму.

- крім того, цього самого дня, 27.01.2026 року, близько 03 години 40 хвилин, повторно, підійшли до вхідних дверей приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_14 , де ОСОБА_6 (як встановлено судом), завдавши удару ногою по вхідних дверях, пошкодив їх, а саме вибив середню частину дверей, таким чином утворивши отвір. В подальшому обоє, через утворений отвір проникли всередину приміщення магазину, де із шухляди столу таємно викрали гроші в сумі 19 700 гривень та із поличок прилавка викрали майна на загальну суму 21 537,64 гривні, а саме: чотири підсистеми «VAPORESSO XROS 5 MINI», вартість яких згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2755-ТВ становить 799,33 гривні кожна; сім підсистем «VAPORESSO XROS 5 MINI КІТ», вартість яких згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2755-ТВ становить 648,00 гривні кожна; одну підсистему «ELF BAR ELFX», вартість якої згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2755-ТВ, становить 659,67 гривень; сім підсистем «VAPORESSO XROS 4 MINI САМО», вартість яких згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2756-ТВ, становить 746,33 гривні кожна; одну підсистему «VAPORESSO XROS PRO 2», вартість якої згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2756-ТВ, становить 1289,67 гривень; чотири підсистеми «LOST VAPE URSA NANO POD KID», вартість яких згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2756-ТВ, становить 638,33 гривні кожна; одну підсистему «VAPORESSO LUXE Q2», вартість якої згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2757-ТВ, становить 959,67 гривень; одну підсистему «LOST VAPE URSA BABY PRO», вартість якої згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2757-ТВ, становить 939,33 гривень; одна підсистема «VAPORESSO XROS ECO NANO», вартість якої згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2757-ТВ, становить 492,67 гривень; дві підсистеми «VAPORESSO XROS CUBE», вартість якої згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2757-ТВ, становить 1066,00 гривень кожна; одну пляшку рідини до підсистеми ємкістю 12 мл «HYPE КІТ», вартість якої згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2759-ТВ, становить 229,67 гривень; одну пляшку рідини до підсистеми ємкістю 4 мл «FLAVORLAB P1 полуничний Ред Бул», вартість якої згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2759-ТВ, становить 131,00 гривень; три пляшки рідини до підсистеми ємкістю 12 мл «FLAVORLAB FL 350 LUX», вартість якої згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2758-ТВ, становить 369,67 гривень кожна; дві пляшки рідини до підсистеми ємкістю 12 мл «CHASER FOR PODS», вартість яких згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2758-ТВ, становить 229,67 гривень кожна; п`ять пляшок рідин до підсистеми ємкістю 12 мл «FLAVORLAB FL350», вартість яких згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-26/2758-ТВ, становить 323,00 гривень кожна. Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_8 та ОСОБА_6 завдали майнової шкоди ОСОБА_14 на загальну суму 41 237,64 гривень.

Заволодівши викраденим та грошима ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з місця події зникли тим же шляхом що й проникли у приміщення. У подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 викрадені кошти витратили для власних потреб.

Вказаними діями ОСОБА_8 та неповнолітній ОСОБА_6 вчинили кримінальні правопорушення відповідальність, за які передбачені ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану - по епізоду вчинення крадіжки у ФОП ОСОБА_13 та ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану – по епізоду вчинення крадіжки із магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засідання вину свою визнав повністю та надав суду наступні покази. 26 січня 2026 року він із ОСОБА_8 , та ще з одним хлопцем та дівчиною їхали в м. Одесу на роботу, однак той хлопець посварився із провідником та остання їх висадила із потягу в селищі Крижополі. Це було біля 23 години 40 хвилин. У ОСОБА_15 купили алкогольні напої – «Рево» - кожному по банці, та вживали на залізничному вокзалі. Коли ОСОБА_8 випив банку « ІНФОРМАЦІЯ_6 », він дуже сп`янів (зазначив при цьому, що у селищі Вапнярці ОСОБА_8 не вживав ніяких алкогольних напоїв), він почав падати. Він теж сп`янів, оскільки взагалі не вживає алкогольні напої. Разом з тим зазначив, що за час дружби з ОСОБА_8 , він не бачив, щоб останній вживав алкогольні напої. Вони разом займалися спортом, тому і не вживали. Після вживання алкогольних напоїв, він із ОСОБА_8 пішли шукати таксі, щоб поїхати у селище Вапнярку, а хлопець із дівчиною залишились на вокзалі. Йшли вулицею Соборною, це було уже після опівночі, десь біля 3 години ночі 27 січня 2026 року, підійшли до ігрового автомата, який стояв на вулиці біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 », оскільки у них не було коштів на таксі, то вирішили забрати з автомата, вони його зламали, але там грошей не виявилося. Він перейшов через дорогу, щоб покурити, побачив, що у приміщенні, що знаходиться навпроти магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (через дорогу) відкриті вхідні двері, він зайшов у приміщення та покликав ОСОБА_8 . Разом піднялися на другий поверх, двері, які ведуть на другий поверх були теж відкриті. При цьому, вони вирішили вибити двері кімнат, які знаходяться на другому поверсі. Дане рішення їх було спільне, ОСОБА_8 не підбурював його до вчинення крадіжки, не погрожував йому, не схиляв до крадіжки. Двері першої кімнати вибив він. При цьому ОСОБА_8 сказав до нього «навіщо ти це зробив». Вони зайшли всередину, то був масажний кабінет, в якому нічого не було. В наступну кімнату двері (середину полотна) вибив ОСОБА_8 ногою. Далі зайшли в дану кімнату, між собою говорили про те, що будуть робити, вирішили брати електронні сигарети. Кожний почав собі брати електронні сигарети та заправки до них. В столі він знайшов гроші, сказав ОСОБА_8 про гроші, на що той сказав, щоб брати їх, він їх взяв та поставив у карман. Двері третьої кімнати вибив теж ОСОБА_8 ногою. Коли зайшли у кімнату почали шукати, щоб щось взяти в шухляді стола, він знайшов гроші, які взяв та поклав у кишеню. В той час гроші не рахував. Порахував пізніше уже в м. Тульчині, було 36 тисяч гривень. Після того як вони поїздом приїхали в селище Вапнярку (десь біля 4-5 години 27.01.2026 року), вони пішли до нього додому, переділися та вирішили поїхати в м. Тульчин. Електронні сигарети він залишив вдома. Коли вони прийшли додому мати спала. Приїхавши в м. Тульчин, він поділив грошові кошти порівну і віддав частину, 18 тисяч гривень, ОСОБА_8 . Гроші потратили на одяг та на їжу (коли їли в кафе, пригостили якогось чоловіка, а також познайомилися із дівчатами та вгощали їх). Із м. Тульчина в селище Вапнярку приїхали маршруткою, по дорозі із ОСОБА_8 говорили між собою про те, що вчинили не правильно, що викрали кошти і електронні сигарети, розуміли, що за це буде відповідальність, засуджували свої дії. Коли прийшов додому мати спитала, звідки в нього одяг, тоді він її все розповів. Мати сварилася на нього за його дії. ОСОБА_8 знав до цієї події 6-7 місяців, вони дружили, разом підробляли на підробітках, скільки йому років він не знає, оскільки не цікавився про його вік. На вигляд ОСОБА_8 21-23 роки. ОСОБА_8 знав, що у нього є дівчина, коли вони з нею гуляли, то зустрічали ОСОБА_8 і він їх знайомив. Він не знає, чи ОСОБА_8 відомо скільки йому років, останній у нього ніколи не питався про вік. ОСОБА_8 пару раз був у нього вдома допомагав йому по господарстві, разом пили чай. При вчиненні даних крадіжок ОСОБА_8 не впливав на нього психологічно, не змушував до вчинення крадіжки, не умовляв та не переконував, не обіцяв йому нічого за вчинення крадіжки. Покази, дані ним під час допиту його на досудовому слідстві давав такі, тому що боявся, щоб його не взяли під варту. На даний час, покази його правдиві, оскільки у нього був час подумати над своєю поведінкою.

Обвинувачений ОСОБА_8 вину у скоєному визнав частково, а саме: щодо обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю та надав суду наступні покази. 26 січня 2026 року разом із ОСОБА_6 та ще з одним хлопцем та його дівчиною їхали з селища Вапнярка потягом в місто Одеса на роботу. Вказаний хлопець посварився із провідницею і їх висадили в селищі Крижопіль із потягу. Це було біля 24 години, однак ще не комендантська година, оскільки вони зайшли в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та купили, а саме купила дівчина, 4 баночки «Рево». Після чого пішли на залізничний вокзал та там їх випили. Оскільки він не вживає взагалі алкогольні напої, то після випитої банки «Рево», він дуже сп`янів. Інших алкогольних напоїв, напередодні в селищі Вапнярці та уже у селищі Крижополі, він не вживав. Далі вони залишили хлопця з його дівчиною та пішли по вулиці в бік центру селища Крижопіль. Подальші дії не дуже пам`ятає, оскільки перебував в стані алкогольного сп`яніння. Вони підійшли до ігрового автомату, що стояв біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 », зламали його, однак там грошових коштів не було. Він побачив, що ОСОБА_6 перебіг дорогу на протилежну сторону вулиці та пішов за ним. Вони зайшли в приміщення, думали що то готель, піднялися сходами на другий поверх. ОСОБА_6 вибив двері у першій кімнаті, у двох наступних кімнатах двері вибивав він, у кімнатах брали кошти та електронні сигарети, але що саме і де брали, у яких кімнатах точно не пам`ятає. Після скоєного повернулися на залізничний вокзал, та потягом поїхали всі в селище Вапнярку. Із ОСОБА_6 пішли до нього додому (оскільки він ближче живе). При цьому він залишив награбоване у ОСОБА_6 , поклавши все в пакет та заховав під диван, взяв пару електронних сигарет із собою для використання. ОСОБА_6 не бачив як він заховав у нього вдома крадені речі. Далі пішли на вокзал сіли на маршрутку і поїхали в м. Тульчин, де йому ОСОБА_6 дав кошти, та він їх витратив на одяг, купляли їжу. У вчиненому розкаюється, жалкує, що так сталося. Причиною того, що він здійснив крадіжку вважає те, що він був в стані алкогольного сп`яніння. Має намір відшкодувати збитки потерпілим. На даний час він не має такої можливості, оскільки знаходиться під вартою, а у родичів таких коштів не має. Вину в пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 304 КК України не визнає, оскільки будь-яких дій щодо втягнення ОСОБА_6 він не вчиняв, не залякував його, не вмовляв, не переконував щодо вчинення крадіжки, не обіцяв йому легких грошей у разі її вчинення. Зазделегідь із ОСОБА_6 не домовлявся про вчинення даної крадіжки, все вийшло раптово, Тахір перший зайшов в дане приміщення, а далі разом піднялися на другий поверх. Скільки років ОСОБА_6 він не знав, ніколи не цікавився у нього про це. Знав що у нього є мати та дівчина. Про дитину ОСОБА_16 взнав уже під час судового розгляду.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, їхня винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, перевірених і досліджених судом:

- показами потерпілого ОСОБА_14 , які дані ним в судовому засіданні: в офісному приміщенні по АДРЕСА_2 він орендує приміщення на другому поверсі, в якому здійснює він фактично підприємницьку діяльність по продажу рідин, що використовуються в електронних сигаретах, хоча ліцензія оформлена на його знайомого ОСОБА_17 , оскільки він на себе оформити не мав можливість, однак всією діяльністю, а саме: поставкою товару, найняття продавців фактично займається він, прибуток від даної діяльності отримує він, через ОСОБА_17 , хоча всі накладні на товар оформлені на ОСОБА_17 , який тільки формально займається даною діяльністю. 27 січня 2026 року біля 9 години йому подзвонив ОСОБА_18 , який працює продавцем в даному магазині та повідомив, що їх пограбували. Коли він прийшов в даний офіс то помітив, що в кімнату, де він здійснює діяльність, вибиті двері ,а саме: середня частина дверей. Відеозйомка в приміщенні здійснюється, однак була до 24 години, а далі було вимкнення світла. В зв`язку з цим була проведена ревізія товару, та виявлена нестача товару, а також були викрадені кошти в сумі 19700 гривень, які були в касі на той час, за реалізований товар;

- показами свідка ОСОБА_19 , які дані ним в судовому засіданні: він працює продавцем в магазині, приміщення якого орендує ОСОБА_14 на другому поверсі офісного приміщення по АДРЕСА_2 . На роботу його наймав ОСОБА_14 ОСОБА_17 він не знає та ніколи не бачив. 27.01.2026 року він прийшов на роботу біля 9 години та першому поверсі зустрів ОСОБА_13 , який теж в даному приміщенні винаймає офіс. В офісі, де він працює були вибиті двері, був безлад, поламана одна камера (в приміщенні було 4 камери, одна з яких була поламана, іншу відломили грабіжники, дві працювали). Ним, як продавцем, була проведена ревізія по залишку товару. Весь товар який приходить, вводиться в програму на підставі накладних. Товар який продавався записувався в зошиті. В касі були кошти за реалізований товар, на той день приблизно 20 тисяч гривень. Гроші з каси завжди забирає ОСОБА_14 ;

- показами свідка ОСОБА_20 , які дані ним в судовому засіданні: він працює в ФОП ОСОБА_13 на посаді оператора комп`ютерного набору. 27.01.2026 року о 09 годині він прийшов на роботу в приміщення по АДРЕСА_2 . В даному приміщенні на другому поверсі ОСОБА_13 орендує офіс, та побачив, що в даній кімнаті, де він працює, вибиті двері, а саме їх середина, а також він побачив, що в сусідній кімнаті, де проводять масаж теж вибиті двері. В кімнаті були порозкидані документи та були відсутні кошти в розмірі 11 тисяч гривень, які оплатили замовники на підставі договорів про виготовлення технічної документації із землеустрою. Дані кошти він особисто клав в шухляду стола, оскільки не встиг закинути їх на рахунок. Він відразу подзвонив ОСОБА_13 та розповів, що сталося, разом з тим викликав поліцію.

Об`єктивно вина обвинувачених у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, стверджується даними:

- рапорту старшого інспектора чергового відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області від 27.01.2026 року, в якому відображені відомості повідомлення заявника ОСОБА_20 про те, що в ніч з 26.01.2026 року на 27.01.2026 року невідома особа пошкодила вхідні двері офісу за адресою: АДРЕСА_2 ;

- протоколу огляду місця події від 27.01.2026 року та фототаблицями до нього, а саме приміщення офісів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . На другому поверсі зазначеного об`єкта розташовані робочі кабінети – офіси, які перебувають під орендою різних громадян. На момент огляду вхідні двосторонні металопластикові двері та металопластикові двері коричневого кольору, які є вхідними на другий поверх були відчинені. Під час огляду третіх дверей по правій стороні від входу, встановлено, що вони зачинені, верхня частина яких знаходиться всередині даного кабінету, на яких наклеєно два листи з надписом «кабінет № 3» та «До уваги прийом громадян 8 08:00 до 15:00». Біля дверей на стіні наявні таблички з надписами «Ксерокс» та «Виготовлення документів на землю». Прямо перед входом знаходиться робочий стіл, у верхній шухляді якого знаходилися грошові кошти, які на момент огляду були відсутні. Під час огляду було вилучено ручку від даної шухляди;

- рапорту старшого інспектора чергового відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області від 27.01.2026 року, в якому відображені відомості повідомлення заявника ОСОБА_14 про те, що в нічний період часу з 26.01.2026 року на 27.01.2026 року в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_8 », що за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом пошкодження вхідних дверей, викрали готівку близько 20 000,00 гривень та товар на суму близько 20 000,00 гривень;

- протоколу огляду місця події від 27.01.2026 року та фототаблицями до нього, а саме приміщення офісів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . На другому поверсі зазначеного об`єкта розташовані робочі кабінети – офіси, які перебувають під орендою різних громадян. На момент огляду вхідні двосторонні металопластикові двері та металопластикові двері коричневого кольору, які є вхідними на другий поверх були відчинені. З правої сторони знаходяться дерев`яні двері. Які на момент огляду знаходяться у зачиненому стані. Над дверима наявна табличка чорного кольору із надписом «VAPE SHOP». Верхня частина дверей пошкоджена (вибита) та знаходиться всередині даного кабінету. З правої сторони від входу в кабінеті знаходиться барна стійка, на якій розташований ноутбук білого кольору. За даною стійною в ній розташовані шухляди із відсіками для грошей, які на момент огляду там відсутні. З правої та лівої сторони кабінету знаходяться дерев`яні полиці сірого кольору, в яких знаходяться товари для продажу, а саме з правої сторони – набори для самозапису, а з лівої сторони – под-системи та картриджі. На підлозі знаходиться ноутбук. Також по чотирьох кутках наявні камери відеонагляду, одна камера зламана та знаходиться на ноутбуці барної стійки. Під час огляду вилучений слід взуття, газовий ключ, камеру відеонагляду, сліди капілярних ліній, які поміщені в пакети;

- протоколу обшуку від 27 січня 2026 року домоволодіння по АДРЕСА_3 , під час якого власниця ОСОБА_21 добровільно видала речі, які її син ОСОБА_6 заволодів в результаті вчинення крадіжки, а саме: три електронні сигарети в упаковці, дві електронні сигарети без упаковки, шість заправок до електронних сигарет в баночці по 12 мл, змінні картриджі електронної сигарети в упаковці, зарядний кабель; одяг – чоловіча куртка чорного кольору, футболку чорного кольору, штани оливкового кольору, кросівки; грошові кошти в сумі 1500 гривень – купюрами1 штука по 500 гривень 5 штук по 200 гривень; наручний годинник «Orlando», парфуми чоловічі об`ємом 110 мл. Дані речі були вилучені та поміщені в пакети;

- відтворенням відеозапису обшуку в судовому засіданні, з якого видно, як ОСОБА_7 добровільно видала працівникам поліції, зазначені в протоколі обшуку від 27.01.2026 року предмети. ОСОБА_7 під час відтворення даного відеозапису підтвердила інформацію, яка на ньому зазначена;

- протоколу огляду місця події від 28.01.2026 року, а саме відрізка АДРЕСА_4 . Гр. ОСОБА_7 добровільно видала працівникам поліції із поліетиленового пакету білого кольору наступні предмети: павербанк синього та білого кольору із надписом на ньому S 2 10000 mAR, два харчових ароматизатора із смаком «кавун-ментол», два харчових ароматизатора із смаком «жовта малина», ароматизатор «cola vanilla», добавку харчову ароматичну «полуничний ред бул», пристрій для куріння «VAPO RESSO» - 2 шт., пристрій для куріння «URSA BABY PRO», запальничку чорного кольору та два чорно-білих шнурки із надписом на одному «LOST VAPE», які вона знайшла під час прибирання під ліжком. Дані предмети були вилучені та упаковані до спецпакету Національна поліція України №№ 2134771 та 5120781;

- відтворенням відеозапису огляду місця події в судовому засіданні, з якого видно, як ОСОБА_7 добровільно видала працівникам поліції, зазначені в протоколі огляду місця події від 28.01.2026 року предмети. ОСОБА_7 під час відтворення даного відеозапису підтвердила інформацію, яка на ньому зазначена;

- постанови про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію відозапису від 28.01.2026 року, відповідно до якої слідчий СВ ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області постановив здійснити зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію відеозапису, а саме до відеозаписів із відеокамер відеоспостереження за 27.01.2026 року у супермаркеті « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ПП « ОСОБА_22 », що розташовується за адресою: АДРЕСА_5 , з подальшою можливістю здійснити запис вказаного відео на оптичний носій інформації;

- протоколу тимчасового доступу до інформації від 28.01.2026 року, відповідно до якого отримано тимчасовий доступ та вилучено копію наявної у ПП « ОСОБА_22 » інформації в електронному вигляді. Що записана на оптичний диск марки «My Media»;

- протоколу огляду документів від 28.01.2026 року, а саме: відеозапису № 1_03_R27012026030000 із камери відео спостереження, що розташована на приміщені ПП « ОСОБА_22 », що за адресою: АДРЕСА_5 , що веде спостереження в напрямку перехрестя вул. Соборна та вул. Героїв України, на якому видно, що о 03:01:34 годині 27.01.2026 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 прямують до вхідних дверей магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 », а о 03:01:53 годині 27.01.2026 року підходять до вхідних дверей магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 », о 03:15:09 годині 27.01.2026 року ОСОБА_6 відходить від вхідних дверей магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та прямує до приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а о 03:15:53 години 27.01.2026 року ОСОБА_8 відходить від вхідних дверей магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та прямує до приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; о 03:16:26 годині 27.01.2026 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 заходять зазначеного приміщення, а о 03:33:41 годині 27.01.2026 року зазначені особи виходять з даного приміщення та біжать у напрямку залізничного вокзалу; відеозапису № 2_04_R27012026030000 із камери відео спостереження, що розташована на приміщені ПП « ОСОБА_22 », що за адресою: АДРЕСА_5 , що веде спостереження в напрямку перехрестя вул. Соборна та вул. Героїв України, на якому видно, що о 03:33:50 годині 27.01.2026 року зазначені особи виходять з приміщення, що за адресою: АДРЕСА_2 та біжать у напрямку залізничного вокзалу;

- відтворенням відеозаписів камер відео спостереження, що розташовані на приміщені ПП « ОСОБА_22 », що за адресою: АДРЕСА_5 , в судовому засіданні, на яких видно, як ОСОБА_8 та ОСОБА_6 йдуть по вулиці до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 », далі переходять дорогу на іншу сторону вулиці та заходять в приміщення, що за адресою: АДРЕСА_2 , а в подальшому через певний час виходять і біжать в сторону залізничного вокзалу. Обвинувачені під час перегляду даного відеозапису, підтвердили, що на відеозаписі зображені вони;

- протоколу огляду предмету від 05.02.2026 року та фототаблицями до нього, в якому міститься інформація про те, що при відкритті пакету Національна поліція України RIC 2134577 в ньому знаходяться: запакований пристрій для куріння запакований в оригінальне пакування «LOST VAPE Vrsa Nano» сірого кольору, із наявними характеристиками: роз`єм зарядного пристрою VSB Type C, об`єм картриджа 2,5 мл; пристрій для куріння «ELFBAR, EL FX», запакований в оригінальне пакування, цілісність упаковки не порушена, рожевого кольору, 30 W, 1000 мAh; пристрій для куріння «VAPORESSO XROS PRO 2», запакований в оригінальне пакування, цілісність упаковки не порушена, об`ємом 3 мл, ємкість батареї 2000 мAh, 30 W МАХ, Display 0,96 TFT Screen; пристрій для куріння « VAPORESSO LOST VAPE» без пакування, червоного кольору; запакований картридж для пристрою для куріння марки «VAPORESSO»; VSB-кабель для пристрою для куріння; пристрій для куріння чорного кольору без пакування та без картриджу VVP SOL; упакування фіолетового кольору FL 350 LUX, із вмістом добавки ароматичної харчової, ємністю 12 мл; упакування фіолетового кольору FL 350 LUX, із вмістом добавки харчової ароматичної, ємкість 12 мл; упакування фіолетового кольору FL 350, із вмістом добавки харчової ароматичної, ємкість 12 мл, виробник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 »; пляшка чорного кольору із надписом FL 350 LUX, добавка харчова ароматична полуниця, чорниця, ожина, ємкість 12 мл, виробник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 »; пляшка чорного кольору у закритому стані із надписом «chaser for poods», із смаком кавун ментол ULTRA, харчовий ароматизатор 12 мл, виробник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 »; пляшка чорного кольору у закритому стані із надписом «харчовий ароматизатор chaser for pods», із смаком кавун ментол VLTRH, харчовий ароматизатор 12 мл, виробник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ». При відкритті пакету Національна поліція України RIC 2134771 в ньому знаходяться: пристрій для куріння «VAPORESSO ECO NANO JVST CHILL» 1000 мAh, 3,8 wh, без пакування; упакування рожевого кольору із надписом «P1 Flavorlab Diaposable» полуничний ред бул, ємність 4 мл, добавка ароматична харчова, виробник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 »; пляшка чорного кольору у закритому стані із надписом «chaser for pods», харчовий ароматизатор FOR PODS 12 мл, жовта малина ULTRA Limited edition 2 штуки; пляшка чорного кольору у закритому стані «chaser for poods», харчовий ароматизатор 12 мл, кавун ментол – 2 пляшки; пляшка чорного кольору із надписом «ароматизатор, 12 мл», hype kit, cola vanilla; пристрій для куріння без пакування темно-синього кольору із надписом на ньому «VRSA BABY PRO LOST VAPE» із шнурками біло-синього кольору; пристрій для куріння без пакування рожевого кольору із надписом на ньому «VAPORESSO ECO NANO JVST CHILL» 1000 мAh, 3,8 wh; шнурок біло-синього кольору із надписом «LOST VAPE»; запальничка чорного кольору;

- постанови про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію відозапису від 01.02.2026 року, відповідно до якої слідчий СВ ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області постановив здійснити зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію відеозапису, а саме до відеозаписів із відеокамер відеоспостереження за 26.01.2026 року та 28.01.2026 року в середині приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_12 » за адресою: АДРЕСА_2 , з подальшою можливістю здійснити запис вказаного відео на оптичний носій інформації;

- протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію відозапису від 01.02.2026 року, відповідно до якого старший слідчий СВ ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області отримав зазначені відеозаписи;

- протоколу огляду предмету від 01.02.2026 року, а саме: відеозапису із камер відео спостереження в середині приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_12 », за адресою: АДРЕСА_2 , на якому зображено, як ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебувають у середині приміщення магазину 27.01.2026 року, зазначено час о 10:49 год., З огляду на встановлені судом обставини щодо відключення електроенергії та збою налаштування часу на відеокамері зазначена на відеозаписі часова позначка не відповідає фактичному часу події. Далі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підходять до прилавку та починають брати електронні сигарети та заправку до них і поміщати собі в кишені куртки. В подальшому, ОСОБА_6 , помічає камеру відео спостереження та збиває її рукою та покидають кімнату магазину через отвір у дверях. Через деякий час ОСОБА_8 повертається в приміщення стає на стільчик та вимикає камеру;

- відтворенням відеозаписів камер відео спостереження, що розташовані в кімнаті магазину « ІНФОРМАЦІЯ_12 », що за адресою: АДРЕСА_2 , в судовому засіданні, на яких видно, як ОСОБА_8 та ОСОБА_6 знаходяться в приміщенні магазину та беруть електронні сигарети та заправки до них. Обвинувачені під час перегляду даного відеозапису, підтвердили, що на відеозаписі зображені вони;

- висновку експерта від 17 лютого 2026 року № СЕ-19/102-26/2755-ТВ, в якому міститься інформація про те, що ринкова вартість: нової підсистеми «VAPORESSO XROS 5 MINI», ємністю акумулятора 1500 мАh, станом на 27.01.2026 року становила 799,33 гривень; нової підсистеми «VAPORESSO XROS 5 MINI КІТ», ємністю акумулятора 1000 мАh, станом на 27.01.2026 року становила 648,00 гривні; нової підсистеми «ELF BAR ELFX», ємністю акумулятора 1000 мАh, станом на 27.01.2026 року становила 659,67 гривень;

- висновку експерта від 19 лютого 2026 року № СЕ-19/102-26/2756-ТВ, в якому міститься інформація про те, що ринкова вартість: нової підсистеми «VAPORESSO XROS 4 MINI САМО», ємністю акумулятора 1000 мАh, станом на 27.01.2026 року становила 746,33 гривні; нової підсистеми «VAPORESSO XROS PRO 2», ємністю акумулятора 2000 мАh, станом на 27.01.2026 року становила 1289,67 гривень; нової підсистеми «LOST VAPE URSA NANO POD KID», ємністю акумулятора 800 мАh, станом на 27.01.2026 року становила 638,33 гривень;

- висновку експерта від 24 лютого 2026 року № СЕ-19/102-26/2757-ТВ, в якому міститься інформація про те, що ринкова вартість: нової підсистеми «VAPORESSO LUXE Q2», ємністю акумулятора 1000 мАh, станом на 27.01.2026 року становила 959,57 гривень; нової підсистеми «LOST VAPE URSA BABY PRO», ємністю акумулятора 900 мАh, станом на 27.01.2026 року становила 939,33 гривень; нової підсистеми «VAPORESSO XROS ECO NANO», ємністю акумулятора 1000 мАh, станом на 27.01.2026 року становила 492,67 гривні; нової підсистеми «VAPORESSO XROS CUBE», ємністю акумулятора 900 мАh, станом на 27.01.2026 року становила 1066,00 гривень;

- висновку експерта від 20 лютого 2026 року № СЕ-19/102-26/2759-ТВ, в якому міститься інформація про те, що ринкова вартість: рідини ємкістю 12 мл «HYPE КІТ», станом на 27.01.2026 року становила 229,67 гривень; рідини ємкістю 4 мл «FLAVORLAB P1 полуничний Ред Бул», станом на 27.01.2026 року становила 131,00 гривню;

- висновку експерта від 24 лютого 2026 року № СЕ-19/102-26/2758-ТВ, в якому міститься інформація про те, що ринкова вартість: рідини ємкістю 12 мл «FLAVORLAB FL 350 LUX», станом на 27.01.2026 року становила 369,67 гривень; рідини ємкістю 12 мл «FLAVORLAB FL 350», станом на 27.01.2026 року становила 323,00 гривні; рідини ємкістю 12 мл «CHASER FOR PODS», станом на 27.01.2026 року становила 229,67 гривень;

- заяви ОСОБА_14 від 27.01.2026 року про залучення його потерпілим до кримінального провадження № 12026020190000024;

- договору № 17 оренди нежитлового приміщення від 05 червня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_14 орендує приміщення площею 15 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 у ОСОБА_23 ;

- Витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (щодо ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах) від 31.10.2025 року, відповідно до якого ліцензію про право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах № 02220319202500002 видана 12 травня 2025 року на ФОП ОСОБА_17 ;

- Акту інвентаризації (виявленої нестачі ТМЦ та коштів) від 28.01.2026 року, який складений продавцем-консультантом магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_19 , в якому міститься інформація про те, що в ході перевірки виявлено відсутність товару на 29 388 гривень а також готівкові кошти в розмірі 19 719 гривень, загальна сума збитків становить 49 107 гривень. Із зазначених документів та пояснень потерпілого ОСОБА_14 суд встановив, що товар належав саме йому та шкода завдана протиправними діями зазначених обвинувачених, завдана ОСОБА_14

- договору оренди об`єкту нерухомості від 16 вересня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_13 орендує приміщення площею 9 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 у ОСОБА_23 ;

- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.09.2010 року, відповідно до якої ФОП ОСОБА_13 займається діяльністю у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

- трудового договору від 01 жовтня 2014 року, який укладений між ОСОБА_13 та ОСОБА_20 , з якого вбачається, що останній працював у ФОП ОСОБА_13 ;

- Договору на виконання робіт № 494/25 від 25 грудня 2025 року, який укладений між ФОП ОСОБА_13 та ОСОБА_24 , а саме з виконання геодезичних робіт щодо земельної ділянки, яка належить останньому;

- Договору на виконання робіт № 487/25 від 12 грудня 2025 року, який укладений між ФОП ОСОБА_13 та ОСОБА_25 , а саме з виконання геодезичних робіт щодо земельної ділянки, яка належить останньому.

Крім того стороною обвинувачення надано суду: висновок експерта від 17 лютого 2026 року № СЕ-19/102-26/2754-Д, яким встановлено непридатність вилучених слідів для ідентифікації особи; - договір на виконання робіт № 19/26 від 30 січня 2026 року, який укладений між ФОП ОСОБА_13 та ОСОБА_26 , а саме з виконання геодезичних робіт щодо земельної ділянки, яка належить останньому, який доказової бази не має, оскільки укладений після зазначених подій, а саме крадіжки.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд повинен оцінювати докази на основі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зазначені докази в їх взаємозв`язку суд вважає належними та допустимими в розумінні ст. ст. 85, 86 КПК України.

Таким чином, здійснивши, у відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, в ході якого всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд поза розумним сумнівом, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_6 складу злочинів, передбачених: ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у інше приміщення та вчинене в умовах воєнного стану та ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у інше приміщення (магазин) та вчинене в умовах воєнного стану.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що дійсно відбулося: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), у ФОП ОСОБА_13 грошових коштів в розмірі 11100 гривень, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у інше приміщення та вчинене в умовах воєнного стану та ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_5 » грошових коштів в розмірі 19700 гривень та товару на суму 21 537,64 гривень, що в загальному становить 41237,64 гривень, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у інше приміщення (магазин) та вчинене в умовах воєнного стану.

Окрім того органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України, а саме у втягненні неповнолітнього у протиправну діяльність за наступних обставин. 27.01.2026 року близько 03 години 00 хвилин, перебуваючи по вул. Героїв України в с-щі Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з метою залучення до злочинної діяльності свого знайомого неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , за допомогою психічного впливу, а саме шляхом висловлення умовлянь, переконань та обіцянок щодо отримання легкого прибутку, схилив останнього до участі у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме вчинення крадіжок із приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 . Реалізовуючи зазначений свій злочинний умисел, а саме на втягнення неповнолітнього у злочину діяльність, ОСОБА_8 , достовірно знаючи вік ОСОБА_6 переконавши останнього у необхідності вчинення кримінальних правопорушень та вступивши з ним в попередню змову з метою реалізації спільного злочинного умислу, піднявшись на другий поверх будівлі та підійшли до вхідних дверей кімнати № НОМЕР_1 , що орендується ФОП ОСОБА_13 , де ОСОБА_8 , завдавши удару ногою по вхідних дверях, пошкодив їх, а саме вибив середню частину дверей, утворивши таких чином отвір. В подальшому вони обоє через отвір у дверях проникли всередину кімнати, де із шухляди столу таємно викрали гроші в сумі 11 100 гривень, що належать ФОП ОСОБА_13 , чим завдали останньому матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, 27.01.2026 близько 03:40 години ОСОБА_27 , разом із своїм знайомим неповнолітнім ОСОБА_6 , перебуваючи на другому поверсі офісної будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , підійшли до вхідних дверей приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_14 » у якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_14 , де ОСОБА_8 , завдавши удару ногою по вхідних дверях, пошкодив їх, а саме вибив середню частину дверей, утворивши таким чином отвір. В подальшому, вони обоє через отвір у дверях проникли всередину кімнати, звідки повторно, таємно викрали грошові кошти в сумі 19 700 гривень та товару на загальну суму 21 537, 64 гривень.

Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_8 та ОСОБА_6 завдали майнової шкоди ОСОБА_14 на загальну суму 41 237,64 гривень.

Заволодівши викраденим та грошима ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з місця події зникли тим же шляхом що й проникли у приміщення. У подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 викрадені кошти витратили для власних потреб.

Досліджені судом докази беззаперечно не вказують на наявність в діях ОСОБА_8 складу цього злочину (ч. 1 ст. 304 КК України).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вини у зазначеному кримінальному правопорушенню, який йому інкримінується, повністю не визнав, та заначив, що він ніяких дій, в тому числі психологічного характеру не вчиняв до ОСОБА_6 , зокрема висловлювань умовлянь, переконань та обіцянок щодо отримання легкого прибутку з метою вчинення останнім крадіжок, тим самим не залучав його до злочинної діяльності як неповнолітнього, оскільки навіть і не знав скільки ОСОБА_6 років. Скоювати крадіжку вони вирішили разом, при цьому ОСОБА_6 перший зайшов на перший поверх приміщення, що по АДРЕСА_2 .

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 під час його допиту як потерпілого, заявив, що ОСОБА_8 не втягував його у злочину діяльність, а саме у крадіжки, не вчиняв до нього будь-якого впливу в тому числі і психологічного, не висловлював умовлянь чи переконань вчинити крадіжку, не погрожував йому будь-якими діями, якщо він не піде з ним вчиняти крадіжку, не зазначав, що в результаті крадіжки вони отримають легкий прибуток. Про те, що ОСОБА_8 відомий його вік, ОСОБА_6 зазначив, що ніколи не говорив останньому про свій вік, а ОСОБА_8 ніколи його не запитував, тому чи достеменно відомий його вік був ОСОБА_8 не може повідомити. Разом з тим зазначив, що коли надавав покази слідчому на досудовому розслідуванні, злякався, що його візьмуть під варту, тому надавав такі покази. Щодо правдивості показів, зазначив, що правдиві ті покази, які ним дані в судовому засіданні, оскільки пройшов певний проміжок часу, він заспокоївся, обдумав свою поведінку і в судовому засіданні надав правдиві покази, які дійсно свідчать про обставини, які відбулися 27 січня 2026 року. Зазначені крадіжки вони вчиняли разом, без будь-якого примусу щодо нього зі сторони ОСОБА_8 . При цьому зазначив, що першим пішов до приміщення, а за ним пішов ОСОБА_8 (дане твердження підтверджується і відомостями з відеозапису, який був досліджений в судовому засіданні шляхом відтворення). Також зазначив, що він перший вибив двері першої кімнати – це був масажний кабінет і вони там нічого не брали, другі двері – вибив ОСОБА_28 , а треті - знову він.

Таким чином, не встановлено не лише способу втягнення, а й самого причинного зв`язку між будь-якими діями ОСОБА_8 та прийняттям ОСОБА_6 рішення про вчинення кримінальних правопорушень.

Суд також враховує, що з показань неповнолітнього ОСОБА_6 вбачається, що рішення про вчинення крадіжок вони прийняли спільно. Зазначені ним обставини щодо того, що ОСОБА_8 після виявлення ним грошових коштів висловився про необхідність їх взяти, мали місце вже після того, як вони спільно прийняли рішення про вчинення крадіжок та розпочали реалізацію спільного умислу. За таких обставин зазначені дії самі по собі не свідчать про схилення неповнолітнього до протиправної діяльності та не підтверджують наявності причинного зв`язку між діями ОСОБА_8 і виникненням у ОСОБА_6 умислу на вчинення кримінальних правопорушень.

Разом з тим законний представник неповнолітнього ОСОБА_6 – ОСОБА_7 , при дачі показань, зазначила, що не вірить в тому що ОСОБА_8 вчиняв будь-який тиск відносно її сина ОСОБА_16 , оскільки останній їй не говорив такого та вважає, що даку крадіжку вони вчинили, оскільки перебували в стані алкогольного сп`яніння. Раніше її син не вчиняв будь-якого правопорушення, він заробляв на підзаробітках, тому мінімальні кошти для своїх потреб у нього були.

На підтвердження обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 304 КК України сторона обвинувачення посилалася на докази, які були досліджені судом також під час перевірки доведеності його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України. Однак сам факт спільного вчинення ОСОБА_8 та неповнолітнім ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, не є достатнім для висновку про втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність у розумінні ст. 304 КК України.

Для наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 304 КК України, необхідно встановити конкретні дії повнолітньої особи, спрямовані на схилення неповнолітнього до протиправної діяльності, спосіб такого впливу та причинний зв`язок між такими діями і прийняттям неповнолітнім рішення про участь у протиправній діяльності.

Як вбачається сторона обвинувачення, при кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 304 КК України поклала в основу показання неповнолітнього ОСОБА_6 , які ним надані під час допиту на досудовому розслідуванні.

Щодо взяття як належний доказ покази потерпілого ОСОБА_6 , які дані ним під час судового розгляду, а не покази – які дані ним на досудовому слідстві, суд обґрунтовує наступним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1, 3, 4 ст. 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Свідок зобов`язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт - слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд надає перевагу показанням, безпосередньо сприйнятим під час судового розгляду, оскільки саме ці показання були надані після роз`яснення процесуальних прав, у присутності учасників судового розгляду, та оцінені судом у сукупності з іншими доказами. Відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України, показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

У постанові Верховного Суду від 22.10.2021 по справі № 487/5684/19 суд визначив, що однією з загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів (п. 16 ч.1 ст. 7 КПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Отже, національними судами України чітко визначено, що суд може обґрунтовувати свої висновки на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.

Суд, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, приходить до переконання, що висунуте ОСОБА_8 обвинувачення за ч. 1 ст. 304 КК України не підтверджене в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

З наведеної кримінально – правової норми слідує, що відсутність хоча б одного з елементів, які входять до складу інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення унеможливлює його притягнення до кримінально відповідальності.

Злочин, передбачений ст. 304 КК України складається з чотирьох обов`язкових елементів – суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони.

З суб`єктивної сторони даний злочин характеризується тільки прямим умислом, тобто доросла особа повинна усвідомлювати, що своїми діями втягує неповнолітнього у протиправну діяльність.

Об`єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 304 КК, утворює втягнення неповнолітніх у зазначені в диспозиції цієї статті види діяльності.

Втягнення неповнолітнього в таку діяльність - це певні дії дорослої особи, вчинені з будь-яких мотивів і пов`язані з безпосереднім впливом на неповнолітнього з метою схилити його до участі у протиправну діяльність.

Втягнення, пов`язане з психічним впливом на неповнолітнього, може бути вчинене способом погрози, шантажу, обману, переконання, поради, обіцянки, підкупу тощо.

Втягнення за допомогою фізичного впливу - це заподіяння тілесних ушкоджень, катування, мордування та іншого насильства.

Втягнення завжди передбачає наявність причинного зв`язку між діями дорослої особи і виникненням у неповнолітнього бажання вчинити протиправні дії. Зазначений наслідок може досягатися за допомогою всіх видів фізичного насильства (заподіяння тілесних ушкоджень, мордування, катування тощо) і психічного впливу (погроза застосувати насильство, завдати матеріальних збитків, зганьбити в очах однолітків та товаришів, позбавити повсякденного спілкування, переконання, залякування, обман, шантаж, підкуп, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких почуттів; давання порад про місце й способи вчинення злочину або приховання його слідів; обіцянка приховати сліди злочину, забезпечити грошима, подарунками, розвагами тощо).

Отже, об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 304 КК України створюють активні дії дорослої особи, спрямовані на вплив на неповнолітнього з метою спонукання його до вчинення протиправних дій.

У даному кримінальному провадженні суд зобов`язаний встановити форму та спосіб втягнення неповнолітнього ОСОБА_6 ОСОБА_8 у протиправну діяльність, з`ясувати, які саме дії були застосовані по відношенню до неповнолітнього, якого виду був примус (фізичного або психічний), з`ясувати конкретні форми і способи втягнення у скоєння крадіжки.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, втягнув вказану неповнолітню особу у протиправну діяльність, а саме: застосовуючи психічний вплив шляхом висловлювання умовлянь, переконань та обіцянок щодо отримання легкого прибутку, переконав неповнолітнього ОСОБА_6 вчинити крадіжку з офісних приміщень, проте, жодного доказу на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

Більш того, як вбачається із доказів, а саме відеозапису з камери спостереження, видно, що ОСОБА_6 перший заходить до приміщення по АДРЕСА_2 , а далі за ним заходить ОСОБА_8 .

За відсутності ознак втягнення дорослі особи, які вчинили злочини в групі з неповнолітніми, несуть відповідальність за співучасть у конкретних злочинах.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення він, «достовірно знаючи вік ОСОБА_6 », вчинив дії, спрямовані на його втягнення у протиправну діяльність. Разом з тим у судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що ніколи не повідомляв ОСОБА_8 свого віку, останній його про вік не запитував, а тому йому невідомо, чи був ОСОБА_8 достовірно обізнаний щодо його віку. ОСОБА_8 також заперечив обізнаність щодо віку ОСОБА_6 .

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували обізнаність ОСОБА_8 про неповнолітній вік ОСОБА_6 та його умисел на втягнення саме неповнолітнього у протиправну діяльність, суду не надано.

Стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_8 усвідомлював неповнолітній вік ОСОБА_6 і, маючи таку обізнаність, умисно здійснював конкретний вплив з метою втягнення його у протиправну діяльність.

Таким чином, встановлені судом обставини не свідчать про те, що рішення неповнолітнього ОСОБА_6 взяти участь у вчиненні крадіжок виникло внаслідок будь-якого впливу з боку ОСОБА_8 . Навпаки, із безпосередньо досліджених судом показань ОСОБА_6 вбачається, що він самостійно підійшов до будівлі, першим зайшов до неї, після чого покликав ОСОБА_8 , а рішення про вчинення крадіжок, за його словами, вони прийняли спільно. Неповнолітній також категорично заперечив застосування до нього ОСОБА_8 будь-якого фізичного чи психічного впливу, погроз, умовлянь, переконань або обіцянок отримання прибутку.

За таких обставин суд не встановив об`єктивних даних, які б давали підстави для висновку, що саме внаслідок дій ОСОБА_8 у ОСОБА_6 виник намір взяти участь у вчиненні кримінальних правопорушень.

Факт скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України обвинуваченим ОСОБА_8 разом із неповнолітнім ОСОБА_6 у судовому засіданні встановлений, доведений стороною обвинувачення належними та допустимим доказами, проте, суду не надано жодного доказу на підтвердження обставин, які утворюють у діях обвинуваченого ОСОБА_8 суб`єктивну та об`єктивну сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України.

Суд зазначає, що саме на сторону обвинувачення покладається обов`язок довести суду поза розумним сумнівом винуватість особи, стосовно якої пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Посилаючись на вищевказану норму основного Закону України, слід зазначити, що вона закріпила в собі п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, принципі 36 Звід принципів захисту всіх осіб, що піддаються затриманню або ув`язненню в будь-якій формі презумпцію невинуватості.

Отже, правило презумпції невинуватості означає, що обвинувачений може бути визнаний винним у вчиненні злочину і покараний лише за умови, що його вина буде доведена у передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду.

Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, закріплена в Конституції України відображається у ст. 17 КПК України, яка встановлює, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Згідно з ст. ст. 91, 92 КПК України, обов`язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, — є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Статтею 373 КПК України врегульовано, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, судом ухвалюється виправдувальний вирок.

Таким чином, оцінюючи докази, досліджені під час судового розгляду, в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України.

Зокрема, не встановлено конкретних дій ОСОБА_8 , спрямованих на втягнення неповнолітнього ОСОБА_6 у протиправну діяльність, не доведено застосування до нього фізичного чи психічного впливу, умовлянь, переконань, погроз, обману, обіцянок чи інших способів впливу, внаслідок яких у неповнолітнього виникло рішення взяти участь у вчиненні кримінальних правопорушень. Так само не встановлено причинного зв`язку між будь-якими діями ОСОБА_8 та прийняттям неповнолітнім рішення про участь у зазначених кримінальних правопорушеннях.

Навпаки, з показань неповнолітнього ОСОБА_6 , наданих ним у судовому засіданні, вбачається, що він самостійно підійшов до приміщення, першим зайшов до нього, після чого покликав ОСОБА_8 , а рішення про вчинення крадіжок вони прийняли спільно. При цьому ОСОБА_6 прямо заперечив, що ОСОБА_8 умовляв, переконував, примушував чи іншим чином схиляв його до вчинення кримінальних правопорушень. Зазначені обставини узгоджуються в цій частині і з показаннями самого ОСОБА_8 .

Сам по собі факт спільного вчинення ОСОБА_8 та неповнолітнім ОСОБА_6 кримінальних правопорушень не свідчить про втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність у розумінні ч. 1 ст. 304 КК України. Для наявності складу цього кримінального правопорушення необхідно встановити саме активні дії повнолітньої особи, спрямовані на формування у неповнолітнього рішення взяти участь у протиправній діяльності, та причинний зв`язок між такими діями і його рішенням.

Разом з тим, сам по собі факт знайомства обвинувачених, їх спільного проведення часу та перебування ОСОБА_8 у будинку ОСОБА_6 не свідчить поза розумним сумнівом про достовірну обізнаність ОСОБА_8 щодо віку ОСОБА_6 .

При цьому обставина, що під час вчинення крадіжки ОСОБА_8 міг надавати ОСОБА_6 окремі вказівки щодо заволодіння майном, сама по собі не підтверджує факту його втягнення у протиправну діяльність, якщо такі дії мали місце вже після того, як спільний умисел на вчинення кримінального правопорушення був сформований та неповнолітній уже взяв участь у його реалізації.

За таких обставин суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом як об`єктивної, так і суб`єктивної сторін кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України, а тому ОСОБА_8 у цій частині підлягає виправданню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства»).

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, а також обставини, що впливають на вид та міру покарання.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Так, у справі № 133/3123/20 (постанова від 24.04.2024) Касаційний кримінальний суд висловив правову позицію про те, що особу обвинуваченого в контексті ст. 414 КПК України слід розуміти як сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на час прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду на мету і засади його призначення.

Іншими проявами ставлення обвинуваченого до вчиненого, наявність або відсутність яких береться судом до уваги, є внутрішні переживання того, що сталося, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління (справа № 481/640/23).

Критерієм порівняння різних кримінально-правових заходів та/або способів їх реалізації з точки зору покращення/погіршення юридичного становища людини є ступінь втручання у її права і свободи залежно від характеру і тривалості зумовлених відповідними заходами обмежень, заборон та/або додаткових обов`язків і співвідношення їх з інтересами особи.

Призначення за вироком суду покарання завжди передбачає конкуренцію інтересів обвинуваченого щодо уникнення чи мінімізації негативних правових наслідків для себе й інтересу держави, який полягає у притягненні винної особи до кримінальної відповідальності в міру її вини. Зазначене зумовлюється юридичною природою покарання як передбаченого законом обмеження прав і свобод засудженого, що згідно зі ст. 50 КК застосовується за вироком суду з метою кари, виправлення особи і запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи із зазначеного ціннісного орієнтиру законодавчий перелік видів покарання, встановлений у ст. 51 КК України, побудований за принципом «сходів», де кожному виду покарання відведено відповідний щабель на шляху від менш до більш суворого.

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України вчинений ним злочин відноситься до тяжкого злочину.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Згідно зі ст.103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Також, Україну зобов`язано сприяти застосуванню до дітей, обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, несудових заходів і, де це можливо, призначенню покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, таких як, пробація або громадські роботи.

Згідно зі ст. 37 Конвенції ООН про права дитини, тюремне ув`язнення дитини використовується лише як крайній захід.

У відповідності до ст. 17.1 Мінімальних стандартних правил ООН, які стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила), заходи впливу повинні бути завжди співмірними не тільки з обставинами і тяжкістю правопорушення, а й зі становищем і потребами неповнолітнього, а також із потребами суспільства.

Так, обвинувачений раніше не судимий, на даний час є неповнолітнім, вину свою визнав повністю, жалкував про вчинені ним діяння, усвідомив, що він вчинив тяжкі злочини, що свідчить про критичне ставлення до вчиненого, усвідомлення протиправності своєї поведінки та щире каяття.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_6 – ОСОБА_7 суду повідомила, що вона виховує сина ОСОБА_16 та ще двоє неповнолітніх дітей одна, батько дітей помер. Тахір дуже щедра дитина, раніше він ніколи крав. Вважає, що син скоїв крадіжку, оскільки випив спиртні напої. Раніше вона його ніколи в стані алкогольного сп`яніння не бачила, він взагалі не вживає алкоголь. В той день, коли сталися крадіжки він із знайомими їхав на роботу в Одесу. Про крадіжку вона дізналася від сина ОСОБА_16 , коли вона знайшла предмети вдома (засоби для куріння), то запитала у нього звідки дані предмети. І тоді син розповів їй, що вчинив крадіжку із ОСОБА_8 . Вона мала серйозну розмову із сином щодо даного випадку. Син запевнив її що більше такого вчиняти не буде, щиро розкаюється у вчиненому.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_11 суду повідомила, що дана сім`я на обліку як сім`я, що перебуває у складних життєвих обставинах не перебуває, умови проживання сім`ї задовільні. Причиною такої поведінки ОСОБА_6 є те, що не слухає матір, навчатися не хоче, не відвідує навчання в училищі, а займається тимчасовими підробітками. З ОСОБА_7 проведена бесіда, їй роз`яснено, які необхідно зібрати документи, що отримувати соціальну допомогу.

Крім зазначеного, вирішуючи питання щодо міри покарання, суд оцінює особу обвинуваченого за критерієм його суспільної небезпечності. Згідно досудової доповіді оцінка ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення відносно неповнолітнього ОСОБА_6 визначається як середній. Згідно із характеристик, які зазначені в досудовій доповіді, неповнолітній ОСОБА_6 проживає у нормальних умовах, навчається в ІНФОРМАЦІЯ_15 , однак систематично пропускає навчальні заняття без поважних причин. У обвинуваченого відсутні будь-які позитивні інтереси та захоплення для особистого розвитку. Разом з тим орган пробації вважає, що виправлення неповнолітнього без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, можливе за умови проходження пробаційної програми.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов неповнолітнього ОСОБА_6 в селищі Вапнярка в житловому будинку створено належні умов для комфортного проживання та виховання дитини. Продукти харчування наявні. Діти забезпеченні сезонним одягом та взуттям

Враховуючи наведене: тяжкість скоєного; молодий вік обвинуваченого – який є неповнолітнім; обставин, що пом`якшують покарання та відсутність таких, що обтяжують покарання, який не перебуває на обліку у лікаря нарколога, та психіатра, його соціальне становище, позицію потерпілих щодо міри покарання та відшкодування завданої шкоди, наявність цивільної дружини та малолітньої дитини, раніше не судимий, характеристику за місцем навчання – який зарекомендував себе як здобувач освіти, який систематично порушує навчальну дисципліну, майже не відвідує навчальний заклад, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, враховуючи те, що судом встановлено кілька обставин, які пом`якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 - щире каяття, повне визнання вини, неповнолітній

вік, що в свою чергу істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінального правопорушення, а також з урахуванням характеризуючих особу винного даних, враховуючи висновки та рекомендації складеної органом пробації досудової доповіді, суд приходить до висновку про можливість застосування положення ст. ст. 69, 101 КК України при призначенні покарання та перейти до іншого більш м`якого виду покарання, не передбаченого санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у вигляді пробаційного нагляду з покладанням на нього обов`язків передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України

Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України вчинений ним злочин відноситься до тяжкого злочину.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно ст. 66 КК України судом не встановлені.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Так, обвинувачений раніше не судимий за умисні корисливі злочини, вину свою визнав повністю у скоєні крадіжок.

Крім зазначеного, вирішуючи питання щодо міри покарання, суд оцінює особу обвинуваченого за критерієм його суспільної небезпечності. Згідно досудової доповіді оцінка ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб відносно ОСОБА_8 визначається як середній. Згідно із характеристик, які зазначені в досудовій доповіді, ОСОБА_8 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, що може свідчити про нестабільні зв`язки з рідними та близькими особами, а також, що обвинувачений у вирішенні проблем використовує неадекватні стратегії, які несуть загрозу або шкоду для оточуючих; не працює; не навчається; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Разом з тим орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, можливе та не становить високої небезпеки для суспільства та виконання покарання у суспільстві можливе.

Відповідно до ч. 5 ст. 68 КК України при призначенні покарання співучасникам кримінального правопорушення суд враховує характер та ступінь участі кожного з них у його вчиненні.

Враховуючи наведене: тяжкість скоєного; відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, який не перебуває на обліку у лікаря нарколога, та психіатра, його соціальне становище, позицію потерпілих щодо міри покарання та відшкодування завданої шкоди, раніше не судимий, характеристику за місцем проживання – який притягувався до адміністративної відповідальності, його поведінку в залі судового засідання, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і буде достатнім призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Суд враховує, що ОСОБА_8 засуджений вироком ІНФОРМАЦІЯ_16 від 06 липня 2026 року за ч. 2 ст. 125 КК України до 240 годин громадських робіт.

За ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а iншi після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70 КК України, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

На підставі зазначеного, суд відповідно ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за даним вироком та за вироком ІНФОРМАЦІЯ_16 від 06 липня 2026 року і остаточно призначає покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, його попередню кримінально-правову поведінку, а також висновки органу пробації, суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення більш м`якого основного покарання, а також для звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Щодо твердження стороною захисту щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 ст. 75 КК України з посиланням на те, що обвинувачений визнав повністю свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, суд враховує, що положеннями зазначеної статті передбачено можливість такого звільнення лише у разі, якщо суд, призначаючи покарання у виді, зокрема, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин справи дійде висновку про можливість його виправлення без відбування покарання.

У даному кримінальному провадженні суд не вбачає достатніх підстав для такого висновку.

Судом враховано характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином та вчинене в умовах воєнного стану. Обвинувачений, діючи спільно з неповнолітнім, проник до приміщень, пошкодив двері та заволодів грошовими коштами і майном, заподіявши потерпілим майнову шкоду.

При цьому суд бере до уваги дані про особу ОСОБА_8 , який на час розгляду кримінального провадження не працює, не навчається, позитивних соціальних зв`язків, які б свідчили про належну спрямованість його поведінки, судом не встановлено. Згідно з досудовою доповіддю органу пробації ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінено як середній. Виявлені у нього проблемні стратегії поведінки та життєві обставини свідчать про необхідність застосування до нього більш суворого та реального заходу кримінально-правового впливу.

Суд також враховує, що заподіяна потерпілим майнова шкода на час ухвалення вироку не відшкодована, доказів вжиття обвинуваченим реальних заходів для її відшкодування суду не надано. Незважаючи на визнання ним вини у вчиненні кримінального правопорушення, його ставлення до наслідків вчиненого не дає суду достатніх підстав вважати, що мета покарання може бути досягнута без його реального відбування.

Разом з тим суд бере до уваги, що обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлено, як і обставин, що відповідно до статті 67 КК України його обтяжують.

При визначенні можливості застосування статті 75 КК України суд враховує також, що щодо ОСОБА_8 06 липня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_17 вже ухвалено вирок, яким йому призначено покарання у виді 240 годин громадських робіт. При цьому суд враховує, що зазначене кримінальне правопорушення було вчинене до ухвалення попереднього вироку, у зв`язку з чим покарання за ним підлягає врахуванню за правилами частини четвертої статті 70 КК України. Водночас факт необхідності застосування зазначених правил сукупності вироків свідчить про наявність у ОСОБА_8 на час ухвалення цього вироку іншого обвинувального вироку та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими даними про його особу.

За таких обставин, оцінюючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку, що застосування до ОСОБА_8 положень статті 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням не забезпечить належної реалізації мети покарання, визначеної статтею 50 КК України, та не буде достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Саме по собі призначення покарання у межах, за яких закон допускає звільнення від його відбування з випробуванням, не зумовлює обов`язкового застосування статті 75 КК України. Застосування цієї норми є правом суду та можливе лише за наявності обґрунтованого висновку про можливість виправлення особи без реального відбування покарання.

З огляду на викладене суд не знаходить достатніх підстав для висновку про можливість виправлення ОСОБА_8 без відбування призначеного йому покарання, а тому вважає необхідним призначене покарання у виді позбавлення волі відбувати реально та відмовляє у застосуванні статті 75 КК України.

Щодо твердження сторони захисту – адвоката ОСОБА_10 про те, що стороною обвинувачення порушено норми процесуального законодавства, а саме залучено неналежного потерпілого, оскільки йому не завдана матеріальна шкода, оскільки за наявними письмовими доказами ліцензія, накладні виписувалися на іншу особу – ОСОБА_17 , а ОСОБА_14 тільки орендує кімнату у зазначеному приміщені, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано, зокрема, майнової шкоди. Отже, визначальним для набуття особою процесуального статусу потерпілого є встановлення факту заподіяння їй шкоди кримінальним правопорушенням, а не виключно формальна наявність у неї документів, що посвідчують право власності на майно.

Під час судового розгляду ОСОБА_14 пояснив, що саме він фактично здійснював поставку та реалізацію товару, щодо якого вчинено кримінальне правопорушення, займався його отриманням та реалізацією, а кошти від реалізації товару отримував саме він. Зазначені обставини підтверджені допитаним у судовому засіданні свідком ОСОБА_19 , показання якого в цій частині є послідовними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Той факт, що в окремих документах на товар та в ліцензії зазначена інша особа, сам по собі не спростовує встановлених судом фактичних обставин щодо фактичного володіння, розпорядження та реалізації товару ОСОБА_14 , а також отримання ним коштів від його реалізації.

Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що викрадення зазначеного товару безпосередньо вплинуло на майнову сферу ОСОБА_14 та спричинило йому майнову шкоду. За таких обставин наявність у документах на товар та в ліцензії відомостей про іншу особу не є достатньою підставою для висновку про відсутність у ОСОБА_14 статусу потерпілого у цьому кримінальному провадженні.

Отже, доводи сторони захисту про неналежність ОСОБА_14 як потерпілого суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі за проведення судових експертиз в розмірі 10696,80 гривень в силу ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_8 та з законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 – ОСОБА_7 (оскільки як встановлено під час судового розгляду, суду не надано належних письмових доказів, неповнолітній обвинувачений самостійного доходу не має) на користь держави порівну з кожного.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_8 слід залишити у вигляді тримання під вартою, оскільки він засуджується до покарання у виді позбавлення волі.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 27 січня 2026 року в строк відбуття покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 129, 368-370, 373-376 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням вимог ст. ст. 69, 101 КК України, у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців пробаційного нагляду.

На підставі ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 на період пробаційного нагляду такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Запобіжний захід неповнолітньому ОСОБА_6 не обирався.

ОСОБА_8 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України, та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Визнати ОСОБА_8 винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Відповідно частини 4 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначених за попереднім вироком ІНФОРМАЦІЯ_16 від 06 липня 2026 року та цим вироком, остаточно призначити покарання ОСОБА_8 у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 27 січня 2026 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку: день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.

Стягнути з ОСОБА_8 та законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати по справі (що становить 10696 гривень 80 копійок), а саме: по 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок з кожного.

Арешти накладені ухвалами слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_18 від 28 січня 2026 року та 29 січня 2026 року – скасувати.

Речові докази:

- кросівки, в кількості 1 шт., які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_19 (книга обліку речових доказів № 821, порядковий номер 12), - повернути власнику ОСОБА_6 ;

- кросівки, в кількості 1 шт., які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_19 (книга обліку речових доказів № 821, порядковий номер 14), - повернути власнику ОСОБА_8 ;

- куртку, в кількості 1 шт., джинси в кількості 1 шт., футболка в кількості 1 шт., які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_19 (книга обліку речових доказів № 821, порядковий номер 11), - повернути власнику ОСОБА_6 ;

- годинник, в кількості 1 шт, парфюмерно-косметичний засіб в кількості 1 шт., які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_19 (книга обліку речових доказів № 821, порядковий номер 15), - повернути власнику ОСОБА_6 ;

- грошові кошти в сумі 1500 гривень (купюри: одна 500 гривень та п`ять купюр по 200 гривень), які запаковані в один паперовий конверт та які згідно акту приймання-передачі речових доказів вилучених слідчими підрозділами від 18 березня 2026 року передані на зберігання до сховища цінностей АБ « ІНФОРМАЦІЯ_20 », в особі відділення № НОМЕР_2 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (прибутковий позабалансовий ордер № 10456_4 від 18 березня 2026 року – повернути потерпілому ОСОБА_13 ;

- слід взуття в кількості 1 шт., який переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_19 (книга обліку речових доказів № 821, порядковий номер 9), - знищити;

- відеокамера в кількості 1 шт., яка передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_19 (книга обліку речових доказів № 821, порядковий номер 8), - повернути власнику ОСОБА_14 ;

- газовий ключ в кількості 1 шт., який переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_19 (книга обліку речових доказів № 821, порядковий номер 7), - повернути власнику ОСОБА_14 ;

- ручку від шухляди столу в кількості 1 шт., яка передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_19 (книга обліку речових доказів № 821, порядковий номер 4), - знищити;

- куртку в кількості 1 шт., яка передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_19 (книга обліку речових доказів № 821, порядковий номер 13), - повернути власнику ОСОБА_8 ;

- грошові кошти в сумі 4060 гривень, які запаковані в один сейф-пакет та які згідно акту приймання-передачі речових доказів вилучених слідчими підрозділами від 18 березня 2026 року передані на зберігання до сховища цінностей АБ « ІНФОРМАЦІЯ_20 », в особі відділення № НОМЕР_2 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (прибутковий позабалансовий ордер № 10456_3 від 18 березня 2026 року), - повернути потерпілому ОСОБА_13 ;

- електронні сигарети в кількості 5 шт., заправка до електронних сигарет в кількості 6 шт., які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_19 (книга обліку речових доказів № 821, порядковий номер 16), - повернути власнику ОСОБА_14 ;

- два пристрої для куріння і харчових ароматизаторів в кількості 2 шт., які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_19 (книга обліку речових доказів № 821, порядковий номер 5), - повернути власнику ОСОБА_14 ;

- павербанк в кількості 1 шт., який переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_19 (книга обліку речових доказів № 821, порядковий номер 6), - повернути власнику ОСОБА_14 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя