Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №925/957/25 — Господарський суд Черкаської області

Суд: Господарський суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: про відшкодування шкоди

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №925/957/25

Суддя: Васянович А.В.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Справа № 925/957/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від Черкаської обласної прокуратури – Зінченко О.О. прокурор

спеціалізованої екологічної прокуратури,

від першого позивача – Гребенюк О.В.- за довіреністю,

від відповідача – Лисенко Н.В. – за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Черкаської обласної прокуратури, м. Черкаси в інтересах

держави в особі:

1. Державної екологічної інспекції Центрального округу,

м. Полтава

2. Руськополянської сільської ради, с. Руська Поляна, Черкаського району, Черкаської області

до комунального підприємства «Черкаська служба чистоти»

Черкаської міської ради, м. Черкаси

про стягнення 1 808 090 грн. 91 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулась Черкаська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу та Руськополянської сільської ради до комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради про стягнення з відповідача на користь Руськополянської сільської ради - 1 808 090 грн. 91 коп. шкоди, заподіяної порушенням законодавства у сфері охорони атмосферного повітря.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03 грудня 2025 року призначено розгляд справи по суті на 10 год. 15 хв. 07 січня 2026 року.

У зв`язку з припиненням повноважень судді Кучеренко О.І., справу №925/957/25 передано на повторний автоматизований розподіл справ.

Відповідно до ст.ст. 6, 32 ГПК України вищезазначену справу 01 січня 2026 року передано на розгляд судді Васяновичу А.В.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06 січня 2026 року справу №925/957/25 прийнято судом до свого провадження та призначено розгляд справи по суті на 10 год. 30 хв. 05 лютого 2026 року.

Однак, судове засідання призначене на 10 год. 30 хв. 05 лютого 2026 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді по даній справі з 28 січня 2026 року на лікарняному.

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року розгляд справи по суті було призначено на 11 год. 00 хв. 03 березня 2026 року.

В судовому засіданні, що відбулося 03 березня 2026 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 24 березня 2026 року.

Проте, судове засідання призначене на 11 год. 30 хв. 24 березня 2026 року не відбулося, у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року розгляд справи по суті було призначено на 10 год. 30 хв. 23 квітня 2026 року.

В судовому засіданні, що відбулося 23 квітня 2026 року суд оголосив перерву до 10 год. 00 хв. 11 травня 2026 року.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 11 травня 2026 року суд задовольнив клопотання прокурора про поновлення строку для подання доказів та оголосив перерву в судовому засіданні до 10 год. 30 хв. 15 червня 2026 року.

В судовому засіданні, що відбулося 15 червня 2026 року, суд оголосив перерву до 12 год. 00 хв. 30 червня 2026 року.

Прокурор та представник першого позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Представник другого позивача в судове засідання не з`явився.

В матеріалах справи знаходиться клопотання другого позивача про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав наведених у відзиві.

Зокрема, відповідач зазначав, що підприємством на постійній основі виконуються всі можливі заходи для безпечної експлуатації діючого полігону твердих побутових відходів.

Жодних доказів невиконання відповідачем правил експлуатації, невжиття заходів безпеки полігону, які б могли спричинити шкоду навколишньому середовищу шляхом забруднення атмосферного повітря до позовної заяви не додано.

Твердження прокурора про невиконання працівниками відповідача у період з жовтня 2023 року по липень 2024 року вимог статуту підприємства, відповідних інструкцій, нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами та пунктів 2.2, 2.65, 2.8, 5.7, 5.11, 6.1, 6.7, 7.11 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 435 від 01 грудня 2010 року, не відповідають дійсним обставинам справи.

На полігоні ТПВ на постійній основі з 2016 року ТОВ «ЛНК» проводяться роботи з вилучення біогазу, який внаслідок спалювання в когенераційній установці генерується в електроенергію, яка в свою чергу потрапляє в мережі ПАТ «Черкасиобленерго».

На полігоні встановлений контрольно-пропускний пункт з встановленими вагами та можливістю візуального огляду відходів, що завозяться транспортними засобами.

Відповідно до акта про пожежу від 01 липня 2024 року та висновку про причину виникнення пожежі від 08 липня 2024 року, складених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, причиною виникнення пожежі є самозаймання речей та матеріалів.

Відсутність складу правопорушення та вини відповідача також підтверджується довідкою Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 25 липня 2024 року про результати розгляду матеріалів за повідомленням працівників ДСНС (ЄО № 35620 від 01.07.2024).

Відповідно до висновку експерта Черкаського відділення КНДІСЕ складеного за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи від 23 вересня 2025 року № 454/25-23, встановлено, що ймовірно причиною виникнення пожежі, є розповсюдження полум`я по горючих матеріалах, яке виникло від самозаймання матеріалів, укладених на тілі полігону твердих побутових відходів на схилі східної сторони полігону, внаслідок потрапляння на них сфокусованого потоку енергії сонячних променів, що розташований на території Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Отже, прокурором не доведено протиправність (незаконність) поведінки КП «Черкаська служба чистоти», наявності шкоди, її розміру та причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та шкодою, а тому відповідач вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні, яке відбулося 30 червня 2026 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/957/25.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення прокурора, представника першого позивача, представника відповідача суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

При зверненні до суду прокурор в обґрунтування своїх вимог зазначав, що за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області проведено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250000000364 від 06 жовтня 2023 року за підозрою працівників відповідача у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 241 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні досліджено обставини вчинення протиправних дій внаслідок чого відбулось забруднення атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров`я людей та для довкілля речовинами, відходами внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля, а також інші тяжкі наслідки.

У користуванні та управлінні комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради перебуває полігон побутових відходів.

Також прокурор стверджував, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12023250000000364 встановлено, що працівники відповідача, у період з жовтня 2023 по 01 липня 2024 року, всупереч положенням статуту підприємства, Інструкції з пожежної безпеки на території полігону ТПВ № 01.04-17, Інструкції з експлуатації полігону твердих побутових відходів № 01-05-11, затвердженої наказом директора КП за № 120 від 06 липня 2022 року та вимогам нормативно-правових актів щодо безпеки поводження з відходами, зобов`язуючих запобіганню вибуху біогазу і пожежам шляхом створення системи вилучення та знешкодження біогазу, не забезпечили виконання пунктів 2.2, 2.6, 2.8, 5.7, 5.11, 6.1, 6.7, 7.11 Правил експлуатації полігонів.

Внаслідок протиправних дій працівників відповідача 01 липня 2024 року на території полігону ТПВ за адресою с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області (сміттєзвалище твердих побутових відходів), на земельній ділянці з кадастровим номером 7124985200:01:001:0044, розпочалась пожежа, яка внаслідок виділення горючих продуктів анаеробного розкладання органіки – біогазу на площі вказаного полігону побутових відходів, а також природних факторів у вигляді високої температури повітря та ґрунту, вітра змінних напрямків, розповсюдилась на загальній площі 0,5 га з розміщеними на її поверхні побутовими відходами, яку зусиллями співробітників Державної служби з надзвичайних ситуації ліквідовано лише 05 липня 2024 року. Загальна площа пожежі склала 5000 м2.

Згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 26 лютого 2025 року № 672-Е, проведеної Закарпатським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, діяльність відповідача на земельній ділянці з кадастровим номером 7124985200:01:001:0044 в адміністративних межах Руськополянської сільської ради, за межами населеного пункту с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області створила забруднення та іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря та небезпеку для життя, здоров`я людей чи для довкілля.

Забруднення атмосферного повітря, внаслідок пожежі, яка виникла у результаті порушення правил експлуатації полігону ТПВ та правил поводження із небезпечними відходами створило небезпеку для довкілля. Причинно-наслідковим зв`язком виникнення вказаних пожеж із забрудненням атмосферного повітря є невиконання КП «Черкаська служба чистоти» вимог ст.1, 29, 40 Закону України «Про управління відходами», ст. 46 Закону України «Про охорону земель», п.п.2.2, 2.6, 2.8, 5.7, 5.11, 6.1, 6.7, 7.11 Правил експлуатації полігонів.

Державною екологічною інспекцією Центрального округу проведено розрахунок розміру шкоди, зумовленої забрудненням атмосферного повітря неорганізованими викидами забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря під час дії воєнного стану за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Руськополянська територіальна громада (сміттєзвалище твердих побутових відходів).

Розмір шкоди, завданої забрудненням атмосферного повітря неорганізованими викидами забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок порушення правил експлуатації полігону ТПВ та правил поводження з небезпечними відходами, у зв`язку з пожежею, що сталася у період з 01 липня 2024 року по 05 липня 2024 року, становить 1 808 090 грн. 91 коп.

Шкода, завдана державі внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища, залишається невідшкодованою.

Судом враховано, що предметом спору у цій справі є стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства у сфері охорони атмосферного повітря.

Згідно з приписами ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Згідно приписами ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища», здійснення операцій з оброблення відходів дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів на визначених місцевими радами територіях з додержанням санітарних та екологічних норм.

Частиною 2 ст. 46 Закону України «Про охорону земель», передбачено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Згідно з приписами статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку, забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до абз. 2 пункту 26 ч.1 ст.1 Закону України «Про управління відходами» побутові відходи не включають відходи промисловості, сільського і лісового господарства, рибальства та аквакультури, резервуарів для септиків, каналізаційних мереж та відходи їх оброблення, включаючи осад стічних вод, транспортні засоби, строк експлуатації яких закінчився, відходи будівництва та знесення, вуличний змет, медичні відходи.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про управління відходами» утворення, збирання, перевезення та оброблення небезпечних відходів здійснюються у спосіб, що є безпечним для здоров`я людини та навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про управління відходами» утворювачам та власникам небезпечних відходів, суб`єктам господарювання у сфері управління відходами забороняється змішувати: різні види небезпечних відходів або небезпечні відходи з відходами, що не є небезпечними.

Статтею 40 Закону України «Про управління відходами» визначено, що захоронення відходів здійснюється на полігонах, що відповідають вимогам законодавства та технологічне обладнання яких забезпечує захист ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, контроль викидів в атмосферне повітря, забруднення ґрунтів і підземних вод. Суб`єкт господарювання, що здійснює управління полігоном, повинен мати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, а в разі захоронення небезпечних відходів - ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря.

Статтею 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно економічні заходи, що передбачають, зокрема, відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря передбачена ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Зокрема, відповідальність згідно із законом несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Статтею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

За статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (частина перша статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 травня 2022 року у справі № 922/2317/21, від 26 липня 2022 року у справі № 924/883/21, від 18 травня 2023 року у справі № 914/669/22, для встановлення факту правопорушення основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення та який відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є документом, що фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Водночас, Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).

У постановах Верховного Суду зі справ № 461/3675/17, № 477/2330/18, № 910/18036/17, № 917/1307/18, № 902/761/18, № 917/2101/17, № 129/1033/13-ц наведено загальні правові висновки щодо застосування статей 76, 77, 86 ГПК України та стандарту доказування і, зокрема зазначено, що:

- чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи;

- принцип змагальності сторін у господарському судочинстві не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

З матеріалів справи вбачається, що комунальне підприємство «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради здійснює свою діяльність відповідно до статуту, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 28 березня 2023 року № 39-29.

Відповідно до пункту 2.2. статуту основними напрямками діяльності підприємства є: вивезення на договірних умовах від житлового фонду міста (незалежно від відомчої підпорядкованості та форми власності), шкіл, дитячих дошкільних закладів, медичних та торгівельних закладів, підприємств, організацій, установ твердих побутових відходів (ТПВ) та рідких нечистот; підбір та вивезення сміття з вулиць міста в межах, що обумовлені технічними можливостями обладнання; підбір трупів, знешкодження бездомних тварин (собак, котів) та приймання їх від населення міста і утилізація; відлов бродячих тварин, приймання тварин (собак) від населення, їх утримання, ветеринарна діяльність щодо утримання у притулках тварин; приймання і знешкодження твердих побутових відходів на сміттєзвалище, які вивозяться транспортом інших підприємств та організацій; ветеринарна діяльність; надання права користування сміттєзвалищем для відбору вторинної сировини.

Рішенням Черкаської міської ради від 15 серпня 2023 року №45-14 адміністратором послуги з управління побутовими відходами на території міста Черкаси визначено комунальне підприємство «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради.

У користуванні та управлінні комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради перебуває полігон побутових відходів, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7124985200:01:001:0044, площею 19,92 га в адміністративних межах Руськополянської сільської ради, за межами населеного пункту с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області.

Відповідно до Інструкції з експлуатації полігону твердих побутових відходів № 01.05-11, затвердженої наказом директора комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради від 06 липня 2022 року № 120, розробленої на підставі Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01.12.2010 № 435 (зі змінами внесеними наказом від 12 травня 2014 року № 134), зокрема, встановлений наступний порядок його експлуатації, а саме:

Пунктом 1.2 визначено, що на полігоні твердих побутових відходів дозволяється приймати побутові відходи (окрім рідких побутових відходів та небезпечних відходів у складі побутових відходів) з житлових будинків, адміністративних і громадських установ та організацій, підприємств торгівлі та громадського харчування, закладів культури і мистецтва, навчальних та лікувальних закладів та інших підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, вуличний та садово-парковий змет і листя (пункт 1.2).

На полігоні твердих побутових відходів має бути контрольно-пропускний пункт і повинні бути встановлені автомобільні ваги для обліку кількості твердих побутових відходів, що надходять на полігон (пункт 2.2). Аналогічна норма встановлена Правилами експлуатації полігонів (п.2.2).

Згідно пункту 2.3 приймальник на контрольно-пропускному пункті контролює прибуття транспортного засобу з відходами і приймає їх за такими документами: дорожній лист; товарно-транспортна накладна, в якій наведено вид та кількість відходів. На контрольно-пропускному пункті повинна бути встановлена вишка для візуального контролю виду відходів, що завозяться бортовими і самоскидними транспортними засобами (пункт 2.5). Аналогічна норма встановлена Правилами експлуатації полігонів (п.2.6).

Пунктом 2.8. визначено, що у разі виявлення у відходах компонентів, заборонених для захоронення, приймальник або планувальник зобов`язаний відправити транспортний засіб, не розвантажуючи його, і зробити відповідний запис у дорожньому листі. Аналогічна норма встановлена Правилами експлуатації полігонів (п.2.8).

Судом встановлено, що слідчим управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області проведено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250000000364 від 06 жовтня 2023 року за підозрою працівників відповідача у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 241 КК України.

Згідно протоколу складеного за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж у рамках кримінального провадження № 12023250000000364 від 05 липня 2024 року встановлено, що працівниками відповідача неодноразово обговорювалося питання та встановлювались домовленості щодо завезення на полігон, з метою захоронення, небезпечних відходів, зокрема, розмови з працівником ДП «Перемога Нова» щодо захоронення мінеральної вати, здійснені протягом квітня-травня 2024 року.

Так, 25 квітня 2024 року начальник полігону ТПВ КП «Черкаська служба чистоти» Шундрик Євген Олексійович розмовляючи по телефону з Жирним Віктором Юрійовичем, працівником ДП «Перемога Нова», обговорює питання та вартість завезення з метою захоронення до полігону ТПВ мінеральної вати.

30 квітня 2024 року начальник полігону ТПВ КП «Черкаська служба чистоти» Шундрик Євген Олексійович обговорює з працівником полігону питання про завезення та розвантаження та полігоні ТПВ відходів мінеральної вати від ДП «Перемога Нова».

01 травня 2024 року та 02 травня 2024 року начальник полігону ТПВ КП «Черкаська служба чистоти» Шундрик Євген Олексійович розмовляє по телефону з ОСОБА_1 , працівником ДП «Перемога Нова», обговорює питання та вартість завезення з метою захоронення до полігону ТПВ мінеральної вати.

08 травня 2024 року начальник полігону ТПВ КП «Черкаська служба чистоти» Шундрик Євген Олексійович розмовляє по телефону з ОСОБА_1 , працівником ДП «Перемога Нова», обговорює питання про подальше завезення до полігону ТПВ мінеральної вати та планування зустрічі з метою проведення розрахунку.

10 травня 2024 року начальник полігону ТПВ КП «Черкаська служба чистоти» Шундрик Євген Олексійович розмовляє по телефону з працівником полігону та дає вказівку підрахувати кількість автомобілів, які завозили відходи від ДП «Перемога Нова».

10 травня 2024 року начальник полігону ТПВ КП «Черкаська служба чистоти» Шундрик Євген Олексійович розмовляє по телефону з працівником полігону в ході якої ОСОБА_2 повідомляє кількість автомобілів, які возили відходи від ДП «Перемога Нова».

11 травня 2024 року начальник полігону ТПВ КП «Черкаська служба чистоти» Шундрик Євген Олексійович розмовляє по телефону з працівником ДП «Перемога Нова», у ході якої обговорюється питання про завезення до полігону ТПВ мінеральної вати та передачі коштів.

Також з матеріалів справи вбачається, що в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом неправомірних дій службових осіб та працівників КП «Черкаська служба чистоти» під час проведення робіт із приймання та захоронення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ було проведено низку слідчих та процесуальних дій.

Зокрема, на запит слідчого, листом Державної екологічної інспекції Центрального округу від 15 листопада 2024 року № 03.2-11/5609 повідомлено, що інспекцією проведено планові та позапланові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Черкаська служба чистоти».

Проведеними перевірками виявлено наступні порушення: не представлено робочий проект на комплекс робіт по дегазації, а саме збір та організований відвід (примусове вилучення) біогазу з тіла полігону твердих побутових відходів через систему газопроводів і свердловин збору біогазу та утилізації вилученого біогазу; не представлено висновок з оцінки впливу на довкілля; не подається інформація про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за встановленою формою; здійснюється захоронення не перероблених (необроблених) побутових відходів.

В якості доказів до позовної заяви прокурором додано приписи Державної екологічної інспекції винесені при проведенні планових та позапланових перевірок дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього середовища від 15.02.2021 №03.2-11/05/2021, 14.02.2022 №15/03.2-11/2021, 12.04.2021 №15/03.2-11/2021, 13.09.2021 №54/03/2-11/2021, 20.09.2019р. №34 (а.с. 54-62 т. 1).

Водночас, доказів невиконання КП «Черкаська служба чистоти» вимог зазначених приписів у встановлені строки прокурором суду не надано.

На запит слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 08 листопада 2024 року № 60780-2024 Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації своїм листом від 13 листопада 2024 року № 02/10-03-23/3348/02/10-03-23/31008 повідомило, що враховуючи характер відходів, які розвантажувалися на полігоні ТПВ (люмінесцентні лампи та мінеральна (базальтова) вата)), їх розміщення може погіршити санітарне та епідемічне благополуччя населення і створювати небезпеку для довкілля. При цьому розмір завданої шкоди залежить від кількості та обсягу завезених небезпечних відходів. Додатково було повідомлено, що для підтвердження викладених обставин необхідно провести огляд земельної ділянки, на якій розташований полігон ТПВ, із залученням відповідних спеціалістів. (а.с.64-65 т. 1).

Постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 28 листопада 2024 року у вказаному кримінальному провадженні, для здійснення відбору проб повітря, води та ґрунту, а також розрахунку шкоди, завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства, залучено спеціаліста Державної екологічної інспекції Центрального округу Бицак О.В.

Відповідно до протоколу огляду від 29 листопада 2024 року земельної ділянки з кадастровим номером 7124985200:01:001:0044, на якій розташований полігон ТПВ, під час огляду виявлено та вилучено: 6 (шість) люмінесцентних ламп, поміщених до сейф-пакета WAR 1782919, та будівельні матеріали (скловату), поміщені до сейф-пакета 1782920 (а.с.72-73 т. 1).

Кількість виявленої скловати не вказано.

Згідно з висновком експерта, складеного за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 06 січня 2025 року № 12512/24-34 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, надані на дослідження матеріали, поміщені до сейф-пакетів PSP 4107528, PSP 4108693, PSP 4108692, PSP 4108691 та WAR 1782920, за результатами оцінки зовнішнього вигляду та якісного елементного аналізу є мінеральною (базальтовою) ватою, яка належить до категорії теплоізоляційних матеріалів.

Надані на дослідження матеріали, поміщені до сейф-пакета WAR 1782919, за результатами оцінки зовнішнього вигляду та нанесеного маркування є люмінесцентними лампами, які належать до освітлювальних виробів (а.с.79-82 т. 1).

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 27 грудня 2024 року № 12405/24-63 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, враховуючи фізичні, хімічні та екотоксикологічні властивості ртуті та скловати, а також матеріали кримінального провадження, можливо стверджувати, що внаслідок порушення правил поводження з небезпечними відходами та правил експлуатації полігону ТПВ створено небезпеку для довкілля. Накопичення у значній кількості зазначених забруднюючих речовин у тілі полігону та потрапляння їх у фільтрат могли спричинити забруднення земель (а.с.75-77 т. 1).

З листа Черкаського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2025 року № 707/947/25/4065/25-вих вбачається, що у межах кримінального провадження № 12023250000000364 було заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої довкіллю.

Водночас, матеріали справи не містять, а прокурором не подано доказів наявності обвинувального вироку суду щодо працівників відповідача.

Судом встановлено, що між комунальним підприємством «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради та ТОВ «ЛНК» було укладено договір №1 від 31 травня 2016 року на виконання комплексу робіт по дегазації полігону. Термін дії договору до 31.12.2046.

Предметом даного договору є виконання ТОВ «ЛНК» комплексу робіт по дегазації полігону, розташованого за адресою: Черкаська область, Черкаський район, адміністративні межі с. Руська Поляна, територія міського полігону ТПВ та утилізації вилученого біогазу.

Згідно п. 1.4. договору №1 від 31 травня 2016 року «під виконанням комплексу робіт по дегазації сторони розуміють сукупність заходів, що виконуються ТОВ «ЛНК», спрямованих на збір та організований відвід (примусове вилучення) біогазу, що утворюється при анаеробному розкладанні органічної складової твердих побутових відходів, з тіла полігону через систему газопроводів і свердловини збору біогазу» (а.с.165-168 т.1).

В якості доказів належного виконання сторонами умов даного договору суду надано копії актів здачі прийняття виконаних робіт з січня 2024 по липень 2025 року включно (а.с.170-178 т.1).

Також в матеріалах справи знаходиться зареєстрована в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області 29 березня 2017 року декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, «об`єкт Урочище Лісне 1, с. Руська Поляна, Черкаський район, Черкаська область «Будівництво комплексної інженерної споруди з системою збору біогазу полігону твердих побутових відходів для виробництва електроенергії в адміністративних межах території Руськополянської сільської ради Черкаського району, Черкаської області».

З наданих суду фотоматеріалів вбачається, що на полігоні встановлений контрольно-пропускний пункт з встановленими вагами та можливістю візуального огляду відходів, що завозяться транспортними засобами.

Відповідач під час розгляду справи стверджував, що підприємством постійно проводяться наступні роботи: проводиться перекриття тіла полігону спеціальним шлаком, обсипка піском, постійно проводиться відбір фільтрату з тіла полігона; облаштовано систему зрошення тіла полігона в теплий період року; встановлено 2 резервуари по 50 м.куб. для зберігання води для використання в разі виникнення стихійних пожеж при різкій зміні температури навколишнього середовища; на вихлопні труби автомобілів, що в`їжджають на територію полігону на контрольно-пропускному пункті одягаються іскрогасники з метою уникнення займання сміття; у 2024 році, за власні кошти, придбано сучасний компактор для ущільнення відходів SINOMACHGYL283 та спеціальний гусеничний екскаватор САТERPILLAR 320 GX, який використовується для перекриття відходів шлаком чи піском.

Інформацію про вищезазначені заходи з їх документальним підтвердженням КП «Черкаська служба чистоти» надавала 20 листопада 2024 року за вих. №587 на запит Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 08 листопада 2024 року №60896-2024 (а.с.179-184 т.1).

Наказом директора КП «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради» від 10 травня 2023 року № 108, затверджено інструкцію з пожежної безпеки на території полігону ТПВ №01.04-17 (а.с.90-91 т.1).

Відповідно до розділів 1-3 Інструкції полігон твердих побутових відходів с. Руська Поляна, який знаходиться на балансі КП «Черкаська служба чистоти» ЧМР, є місцем накопичення:

- твердих горючих матеріалів,

- виробів з пластмас,

- паперу.

За вимогами пожежної безпеки, віднесений до категорії В.

Складування відходів проводиться на водонепроникних підвалинах.

Відходи складаються пошарово, із загальною висотою робочого шару 2 м.

Кількість робочих шарів визначається проектом. На відсипаний по всій площині полігону перший шар, складовується наступний робочий шар відходів висотою 2 м, який також укривається ізолюючим шаром товщиною 25 см і ущільнюється.

Вимоги до пожежної безпеки наступні:

На території полігону ТПВ не дозволяється:

- перебування сторонніх осіб;

- користування відкритим вогнем;

- паління;

- запалювання сміття;

- пересування, розрівнювання, ущільнювання тліючого сміття.

Трактори-бульдозери повинні бути обладнані іскрогасниками, вогнегасниками.

Для гасіння можливих загорань, полігон ТПВ повинен бути обладнаний двома цистернами місткістю 50 м3 кожна. В літній час цистерни заповнюються водою повністю.

Біля приміщення контрольно-пропускного пункту (КПП) повинен бути обладнаний пожежний щит, ящик з піском місткістю 0,25 м3.

Приміщення контрольно-пропускного пункту (КПП) має бути обладнане вогнегасником ОУ-5.

Судом встановлено, що 01 липня 2024 року на території полігону ТПВ за адресою с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області (сміттєзвалище твердих побутових відходів), на земельній ділянці з кадастровим номером 7124985200:01:001:0044, розпочалась пожежа, яку зусиллями співробітників Державної служби з надзвичайних ситуації було ліквідовано 05 липня 2024 року. Загальна площа пожежі склала 5000 м2.

Відповідно до акта про пожежу від 01 липня 2024 року та висновку про причину виникнення пожежі від 08 липня 2024 року, складених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, причиною виникнення пожежі є самозаймання речей та матеріалів (а.с.185-188 т.1).

З довідки Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 25 липня 2024 року про результати розгляду матеріалів за повідомленням працівників ДСНС (ЄО № 35620 від 01.07.2024) вбачається, що перевірку за зверненням закінчено, а матеріали списано до справи (а.с.189 т.1).

Тобто, слідчим відділом не було встановлено об`єктивних даних, які б свідчили про вчинення працівниками відповідача правопорушення, яке призвело до виникнення пожежі.

З висновку експерта Черкаського відділення КНДІСЕ, складеного за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи від 23 вересня 2025 року № 454/25-23, вбачається, що ймовірно причиною виникнення пожежі, є розповсюдження полум`я по горючих матеріалах, яке виникло від самозаймання матеріалів, укладених на тілі полігону твердих побутових відходів на схилі східної сторони полігону, внаслідок потрапляння на них сфокусованого потоку енергії сонячних променів, що розташований на території Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області (а.с.227-233 т.1).

Водночас, згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 26 лютого 2025 року № 672-Е, проведеної Закарпатським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України діяльність комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 7124985200:01:001:0044, в адміністративних межах Руськополянської сільської ради, за межами населеного пункту с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області створило забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря та небезпеку для життя, здоров`я людей чи для довкілля.

Розмір збитків на загальну суму 1808090,91 грн., відповідно до розрахунку інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Центрального округу встановлено розмір шкоди, зумовленої забрудненням атмосферного повітря неорганізованими викидами забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря під час дії воєнного стану за адресою: Руськополянської територіальної громади Черкаського району Черкаської області (сміттєзвалище твердих побутових відходів), внаслідок порушення правил (правил експлуатації полігону ТПВ та правил поводження із небезпечними відходами) документально підтверджується.

У дослідженому випадку допущені порушення чинних на момент вчинення та досліджування події нормативно-правових актів, а саме:

- Земельного кодексу України;

- Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

- Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»,

- Закону України «Про управління відходами»;

- Закону України «Про охорону земель»;

- Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Забрудненням атмосферного повітря, внаслідок пожежі, яка виникла у результаті порушення правил експлуатації полігону ТПВ та правил поводження із небезпечними відходами створило небезпеку для довкілля.

Дії (бездіяльність) посадових осіб комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 7124985200:01:001:0044, в адміністративних межах Руськополянської сільської ради, за межами населеного пункту с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища та знаходяться з технічного зору у причинно-наслідковому зв`язку з настанням досліджуваної події.

Водночас, експерт у своєму висновку зазначає, що встановлення конкретних (-ої) осіб (особи), дії яких не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища на земельній ділянці з кадастровим номером 7124985200:01:001:0044 не відноситься до компетенції судових експертів за спеціальністю 10.19 «Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об`єкти довкілля» та може бути вирішене слідчим (судом) самостійно, оскільки відповідно до п. 2.3. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» «...експерту забороняється ... вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з`ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно правовими актами...». Разом з тим, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 р. №17 « Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», визначення наявності складу злочину потребує правової кваліфікації, остаточну оцінку діям, які не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища на земельній ділянці з кадастровим номером 7124985200:01:001:0044 в конкретному випадку, може надати тільки суд, розглядаючи кримінальне провадження в судовому порядку (а.с.192-210 т.2).

Прокурор у своїх письмових поясненнях стверджував, що в порушення норм ст. 1, ст. 29, ст. 40 Закону України «Про управління відходами», ст. 46 Закону України «Про охорону земель», п.п.2.1, п.п.2.8 Правил експлуатації полігонів, працівники відповідача допустили систематичне ввезення та захоронення на територію полігону небезпечних відходів, що в подальшому могло спричинити виникнення пожежі 01 липня 2024 року, через самозаймання вказаних матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування “вірогідності доказів”, на відміну від “достатності доказів”, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом враховано, що відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Не зважаючи на вказану вище процесуальну норму, експерт у своєму висновку від 26 лютого 2025 року № 672-Е, зокрема, вказав, що у дослідженому випадку були допущені порушення чинних на момент вчинення та досліджування події нормативно-правових актів; дії (бездіяльність) посадових осіб комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища та знаходяться з технічного зору у причинно-наслідковому зв`язку з настанням досліджуваної події; діяльність комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради створило забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря та небезпеку для життя, здоров`я людей чи для довкілля.

Крім того, експерт фактично стверджує, що пожежа, виникла у результаті порушення правил експлуатації полігону ТПВ та правил поводження із небезпечними відходами.

Проте, в цій частині висновок судової інженерно-екологічної експертизи від 26 лютого 2025 року № 672-Е суперечить іншим матеріалам справи, зокрема, відомостям що наведені в акті про пожежу від 01 липня 2024 року та у висновку про причину виникнення пожежі від 08 липня 2024 року, складених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області.

Також висновок судової інженерно-екологічної експертизи від 26 лютого 2025 року № 672-Е суперечить висновку експерта Черкаського відділення КНДІСЕ, складеного за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи від 23 вересня 2025 року № 454/25-23.

Як вже зазначалося вище, суд (а не експерт) самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди.

З урахуванням вищенаведеного суд відхиляє висновок судової інженерно-екологічної експертизи від 26 лютого 2025 року № 672-Е в частині встановлення причин виникнення пожежі, а також в частині оцінки експертом дій посадових осіб комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради на відповідність вимогам нормативно-правових актів.

Водночас, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків:

Дійсно на території полігону було виявлено та вилучено 6 (шість) люмінесцентних ламп а також будівельні матеріали (скловату).

Працівниками відповідача неодноразово обговорювалося питання та встановлювались домовленості щодо завезення на полігон, з метою захоронення, небезпечних відходів, зокрема, щодо захоронення мінеральної вати.

Водночас, враховуючи фізичні, хімічні та екотоксикологічні властивості ртуті та скловати, а також матеріали кримінального провадження, можливо стверджувати, що внаслідок порушення правил поводження з небезпечними відходами та правил експлуатації полігону ТПВ було створено небезпеку для довкілля.

Зокрема, накопичення у значній кількості зазначених забруднюючих речовин у тілі полігону та потрапляння їх у фільтрат могли спричинити забруднення земель.

Проте, з позовом до відповідача про відшкодування шкоди завданої державі забрудненням земель ні позивач, ні прокурор до господарського суду не зверталися.

Належних та допустимих доказів того, що саме виявлені на території полігону люмінесцентні лампи або будівельні матеріали (скловата) стали причиною виникнення 01 липня 2024 року пожежі, матеріали справи не містять.

Отже, доводи прокурора стосовно того, що ввезення та захоронення на території полігону небезпечних відходів спричинило виникнення пожежі 01 липня 2024 року через самозаймання вказаних матеріалів суд відхиляє.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та пожежею, яка стала причиною забруднення атмосферного повітря (шкодою).

Вищенаведене є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Верховний Суд у своїй постанові від 22 квітня 2023 року зі справи №912/1194/22 вказав, що відповідно до положень частини першої статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Судом враховано, що протиправність посадових осіб відповідача в кримінальному проваджені наразі не доведено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов про стягнення шкоди задоволенню не підлягає.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, господарський суд зазначає наступне:

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 вказала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Відповідно до п. ґ) ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 .04.2017 р. № 275, встановлено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (п. 1 Положення № 275).

Одними з основних завдань Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів (п. 3 Положення № 275).

Згідно з вказаним Положенням (п. 7) Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно із Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, територіальний (міжрегіональний територіальний) орган Держекоінспекції здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог закону про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів; здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах; заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів ;(п. п. 5 п. 2 Розділу ІІ); проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням (п. 3 Розділу ІІ Положення); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 11. Розділу ІІ Положення).

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20 лютого 2023 року № 30, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами – нерезидентами вимог законодавства, в тому числі, про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Повноваження Державної екологічної інспекції Центрального округу поширюються на територію Полтавської та Черкаської областей. Таким чином, саме Державна екологічна інспекція Центрального округу є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 05 березня 2025 року Черкаська обласна прокуратура, у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зверталася до Державної екологічної інспекції Центрального округу з листом за №12-216ВИХ-25 та до Руськополянської сільської ради листом за №12-215ВИХ-25, в яких просила надати інформацію щодо відшкодування завданих збитків та інформацію чи були вжиті заходи реагування, в тому числі звернення до суду з позовом.

11 березня 2025 року Державна екологічна інспекція Центрального округу надіслала Черкаській обласній прокуратурі лист №06-08/1372, в якому вказала, що з позовною заявою про стягнення шкоди в розмірі 1 808 090 грн. 91 коп., заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства КП «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради не зверталась. В цьому ж листі Інспекція просила Черкаську обласну прокуратуру вжити заходів представництва держави в суді для відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

13 березня 2025 року Руськополянська сільська рада надіслала Черкаській обласній прокуратурі лист № 8173-25 аналогічного змісту.

За таких обставин, підстав для залишення позову прокурора без розгляду немає.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 04 вересня 2026 року.

Суддя А.В.Васянович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua