Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №712/17369/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1699/26Головуючий по 1 інстанції

Справа № 712/17369/25 Категорія: 304090000 Пироженко В. Д.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.,

секретар: Широкова Г.К.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «Сенс Банк»;

відповідач – ОСОБА_1 ;

особа, яка подала апеляційну скаргу – ОСОБА_1 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2026 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.10.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа Банк» укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630319538, відповідно до умов якого банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит, у встановленому договором розмірі.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 30.09.2025 становила 109 827,49 грн, з яких 71 398,05 грн – прострочене тіло кредиту, 38 429,44 грн – відсотки за користування кредитом.

З урахуванням зазначеного, банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 630319538 у розмірі 109 827,49 грн, з яких 71 398,05 грн – прострочене тіло кредиту, 38 429,44 грн – відсотки за користування кредитом.

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2026 року позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 630319538 у розмірі 109 827,49 грн та судовий збір в сумі 2 422,40 грн, а всього 112 249,89 грн.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не сплачував своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Позивачем до суду надано розрахунок заборгованості, який ніким не спростований. Доказів повернення кредиту на день ухвалення рішення сторонами суду не надано. У зв`язку з чим суд вважав законним та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення суми заборгованості 109 827,49 грн.

Не погодившись з заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2026 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення скасувати та ухвалити нове про залишення апеляційної скарги без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, суд першої інстанції не врахував подану відповідачем заяву про залишення позову без розгляду, у якій він посилався на ненадання позивачем статуту та відсутність можливості перевірити відомості щодо власників банку, які, на думку відповідача, є громадянами держави-агресора та перебувають під санкціями. Також скаржник посилається на обставини, пов`язані зі зміною найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», застосуванням санкцій та зміною структури власності банку, вважаючи, що зазначені обставини мають значення для вирішення питання щодо правомірності та можливості звернення банку до суду. Крім того, скаржник зазначає про порушення його права на участь у судовому розгляді, посилаючись на оголошення повітряної тривоги в день судового засідання.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши доповідача, учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, з огляду на таке.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Згідно з частиною третьою статті 2 ЦПК України основними принципами цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін.

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина п`ята статті 4 ЦПК України).

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначив, що в призначені судом першої інстанції дату і час розгляду справи, а саме 18.03.2026 о 09 год 00 хв, була оголошена повітряна тривога і допуск до приміщення суду був обмежений. Однак, судове засідання, за результатами якого ухвалено оскаржуване рішення, відбулося після відбою повітряної тривоги за відсутності відповідача.

Із довідки, наявної в матеріалах справи та складеної секретарем судового засідання, встановлено, що 18.03.2026 о 09 год 00 хв призначено розгляд справи АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 18.03.2026 о 08 год 01 хв було оголошено повітряну тривогу по Черкаському району, тривога завершилася 18.03.2026 о 10 год 14 хв (а.с. 50).

В ухвалі Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.05.2026, прийнятої за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цій справі, суд зазначив, що 18.03.2026 о 08 год 01 хв було оголошено повітряну тривогу, яка закінчилася о 10 год 14 хв. Після цього судом була розглянута дана справа по суті (а.с. 100-102).

Оцінюючи викладене вище, колегія суддів апеляційного суду враховує, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських і мінометних обстрілів.

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «Повітряна тривога»).

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту, зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05 серпня 2022 року № 23).

Відповідно до наведених норм суди запровадили локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «Повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переміщення до укриття.

З огляду на наведене, вирішуючи питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «Повітряна тривога», суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, якщо немає клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Обставини оголошення сигналу «Повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи із цих причин.

Отже, у визначений судом першої інстанції час розгляду справи (18 березня 2026 року о 09 год 00 хв) тривала повітряна тривога, сигнал про яку було оголошено о 08 год 01 хв, тобто за годину до призначеного часу судового засідання, а відбій повітряної тривоги відбувся об 10 год 14 хв, попри цей факт судове засідання було проведене після відбою повітряної тривоги без фіксації судового засідання. Інформація про те, чи були сторони повідомлені про розгляд справи після відбою повітряної тривоги та про те, чи був сторонам наданий об`єктивно достатній час для прибуття в судове засідання, матеріали справи не містять.

За встановлених обставин, незважаючи на належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, водночас, враховуючи наявність у відповідача об`єктивних і поважних причин, з яких він не зміг з`явитися до суду, так само, як і подати клопотання про відкладення судового розгляду із цих причин, тобто за надзвичайної ситуації, колегія суддів апеляційного суду вважає, що, розглядаючи справу під час повітряної тривоги або одразу після її закінчення, суд першої інстанції мав або вирішити питання про відкладення розгляду справи, або забезпечити інформування сторін про проведення судового засідання після відбою повітряної тривоги і надати учасникам справи об`єктивно достатнього часу для явки в судове засідання, застосувавши відповідні процесуальні норми з урахуванням загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.

У пункті 1 статті 6 Конвенції, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

У пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується процесуальна справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення ЄСПЛ від 06 липня 2010 року у справі «Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece», заява № 54111/07).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді заслухані, тобто належно вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Дюлоранс проти Франції», «Донадзе проти Грузії»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28.05.2025 в справі № 369/16325/24.

З огляду на зазначене, апеляційний суд висновує, що встановлені обставини обмеження права сторони на участь у судовому засіданні є достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового по суті спору.

Щодо розгляду справи по суті спору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.10.2015 між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 підписано оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, на підставі якої відповідачу встановлено кредитний ліміт в розмірі 75 000,00 грн, на умовах сплати процентів за користування кредитом 26,00 % річних.

Того ж дня відповідач підписав анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», яким підтвердив акцепт публічної пропозиції та укладення договору з ПАТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб сайті банку.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

У матеріалах справи наявна також виписка по рахунку ОСОБА_1 в АТ «Сенс Банк» за період з 19.10.2015 до 19.09.2025 і розрахунок заборгованості за кредитним договором № 630319538 станом на 30.09.2025, відповідно до якого загальна заборгованість становить 109 827,49 грн.

З вказаної виписки вбачається встановлення відповідачу кредитного ліміту та подальше поступове збільшення розміру кредитного ліміту.

Крім того, з вказаної виписки судом встановлено як користування кредитними коштами, так і сплату грошових коштів в рахунок погашення заборгованості.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідачем у поданих до суду процесуальних документах заперечень щодо укладення кредитного договору, отримання та користування кредитним лімітом не наводилось. Натомість, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що 18.02.2022 він здійснив останній платіж на погашення заборгованості, тим самим підтвердив наявність кредитних правовідносин між сторонами.

Контррозрахунк заборгованості за кредитним договором відповідач суду не надав.

Відтак, колегія суддів вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 109 827,49 грн.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з інформації, розміщеної на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку України, яка є загальнодоступною, зокрема рішення Правління Національного банку України від 20 липня 2023 року № 248-рш «Про виведення з ринку системно важливого банку Акціонерного товариства «Сенс Банк», станом на 14.03.2022 та 21.04.2022, власниками істотної участі в АТ «Альфа-Банк» були, зокрема, ABH Ukraine Limited, якому належало 42,3994 % акцій банку, та ABH Holdings S.A., якому належало 57,6006 % акцій банку. Власниками опосередкованої істотної участі були ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен з яких мав частку понад 10 % в статутному капіталі банку.

Відповідно до витягу з державного реєстру банків від 02 грудня 2022 року з 01 грудня 2022 АТ «Альфа-Банк» змінило найменування на АТ «Сенс Банк».

До власників опосередкованої істотної участі в АТ «Сенс Банк» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 рішеннями Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року, введеними в дію Указами Президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022 та № 727/2022, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зокрема у вигляді блокування активів. Крім того, до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були застосовані санкції Європейським Союзом, Великою Британією, Канадою, Швейцарією, Австралією та Новою Зеландією, які також передбачали блокування активів.

До власників прямої істотної участі в АТ «Сенс Банк» — компаній ABH Ukraine Limited та ABH Holdings S.A., які відповідно володіли 42,3994 % та 57,6006 % акцій банку, — рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 5 липня 2023 року, введеним у дію Указом Президента України від 5 липня 2023 року № 371/2023, також застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), що передбачали, зокрема, блокування активів.

У зв`язку із застосуванням санкцій до власників істотної участі та з метою захисту інтересів вкладників і інших кредиторів банку Національним банком України було прийнято рішення про виведення АТ «Сенс Банк» з ринку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 року № 739 прийнято пропозицію Національного банку України про участь держави в особі Міністерства фінансів України у виведенні з ринку системно важливого АТ «Сенс Банк» у спосіб, визначений пунктом 5 частини другої статті 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за яким держава в особі Міністерства фінансів України придбаває у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб акції АТ «Сенс Банк» у повному обсязі за одну гривню, органом управління корпоративними правами за акціями АТ «Сенс Банк», що належить державі, є Міністерство фінансів України.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів висновує, що наведені відповідачем обставини щодо колишньої структури власності банку, пов`язаності окремих його колишніх власників із рф та застосування до них санкцій не свідчать про відсутність у позивача права на звернення до суду з цим позовом та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань. Зміна структури власності банку відбулася у встановленому законом порядку, а держава Україна набула право власності на 100 % його акцій. За таких обставин доводи відповідача, які ґрунтуються на пов`язанні позивача з особами — громадянами рф та застосуванні до них санкцій, є безпідставними, як і безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, є заява відповідача, подана до суду першої інстанції, про залишення позовної заяви без розгляду з зазначених вище підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, рішення суду першої інстанції – скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви, АТ «Сенс Банк» було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Під час подачі апеляційної скарги відповідачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у сумі 3633,60 грн.

Оскільки рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі, то з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» слід стягнути судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 2422,40 грн.

Судовий збір, сплачений за подачу апеляційної скарги, залишити за відповідачем.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2026 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, скасувати та ухвалити нове.

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 630319538 у розмірі 109 827,49 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 04 вересня 2026 року.

Судді Ю.В. Сіренко

О.М. Новіков

Т.Л. Фетісова